Конференція ООН з торгівлі і розвитку: основні напрями діяльності

ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD) створена згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1964 році як спеціальний постійний орган ООН. Включає 185 держав і три спеціалізованих агентства.

Головні цілі ЮНКТАД:

1) сприяння міжнародній торгівлі для прискорення економічного розвитку, особливо в країнах, що розвиваються;

2) установлення принципів і політики щодо торгівлі та пов'язаних з нею проблем розвитку, зокрема в сферах фінансів, інвестицій, передачі технологій;

3) сприяння діяльності інших спеціалізованих установ ООН у сфері торгівлі та розвитку;

4) організація переговорів і затвердження багатосторонніх правових актів щодо торгівлі та розвитку.

Діяльність ЮНКТАД здійснюється в напрямах, спрямованих на досягнення означених цілей, у межах яких здійснюються такі завдання:

1. Регулювання торговельно-економічних відносин між державами, розробка концепцій і принципів розвитку світової торгівлі. Сутність цих принципів полягає в забезпеченні рівноправності, невтручання у внутрішні справи; недискримінації і недопущення економічного тиску; застосування режиму найбільшого сприяння, полегшення доступу країн, що розвиваються, на світові ринки, стабільності ринків сировинних товарів та ін. У 1976 році принципи отримали розвиток у Хартії економічних прав і зобов'язань держав. Остання IX сесія ЮНКТАД (1996, м. Мідранд) визначила подальші напрями в умовах "глобалізації і лібералізації світової економіки", спрямовані на повну інтеграцію країн, що розвиваються, і з перехідною економікою у світові господарські зв'язки ("Партнерство для зростання і розвитку").

2. Наслідком розробки заходів з регулювання світової торгівлі було укладання міжнародних торговельних угод, формування дослідницьких груп із сировинних товарів. На IV сесії ЮНКТАД (1976) прийнято рішення щодо розробки інтегрованої програми для сировинних товарів (ІПСТ), завданням якої було покращення умов для торгівлі товарами 18-ти груп - найважливіших для експорту країн, що розвиваються. У 1980 році підписано угоду про створення Спільного фонду сировинних товарів з метою фінансування буферних запасів сировини, передбачених окремими угодами ІПСТ, для стабілізації цін, розширення участі країн, що розвиваються, в їх переробці та збуті.

3. Розробка заходів і засобів торгової політики та економічного співробітництва. У межах ЮНКТАД створено систему преференцій для імпорту з країн, що розвиваються (вступила в дію з 1976 р.), розроблено заходи усунення торговельних бар'єрів, надання допомоги в реструктуризації економік країн, що розвиваються.

На VI (1983) і VII (1987) сесіях сформульовано основні проблеми світової торгівлі та розвитку і вироблено основні напрями політики і заходів щодо ресурсів для цілей розвитку, валютних питань, сировинних товарів, міжнародної торгівлі, проблем слаборозвинених країн. VIII сесія ЮНКТАД розробила керівні принципи сталого розвитку, зокрема: взаємовплив торгівлі і екологічної політики, раціонального використання природних ресурсів, екологобезпечних технологій.

4. Сприяння економічному співробітництву між країнами, що розвиваються, через створення глобальної системи преференцій, розробку програми подолання економічної відсталості.

5. Узгодження політики урядів і регіональних економічних угрупувань з питань розвитку торгівлі.

6. Регулювання обмежувальної ділової практики здійснюється через розробку та впровадження Кодексу узгоджених принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою, Кодексу поведінки у сфері передачі технологій, регулювання діяльності ТНК

7. Проведення аналітичної роботи з проблем глобалізації і розвитку, інвестицій, підприємництва та технологій, міжнародної торгівлі товарами та послугами; розвитку інфраструктури сфери послуг. Цей напрям передбачає публікацію періодичних видань, створення комп'ютерних баз даних.

8. Проведення переговорів між різними угрупуваннями країн з питань торгівлі та розвитку.

9. Сприяння координації діяльності в межах ООН питань міжнародної торгівлі, підготовка документів для Генеральної Асамблеї ООН, ЕКОСОР та інших організацій.

10. Співробітництво з міжнародними організаціями, насамперед СОТ, Міжнародним торговельним центром ЮНКТАД/СОТ, з метою усунення дублювання в діяльності.

Крім цих напрямів, до сфери діяльності входять інші завдання розвитку світових господарських зв'язків - фінансів, перевезень, страхування, трансферу технологій. У 1992 році прийнято Картахенську угоду (ЮНКТАД^Ш) про нове партнерство в цілях розвитку, яка визначила заходи щодо взаємопов'язаних сфер фінансів, торгівлі, сировинних товарів, технологій, послуг, управління. У 1965 році розроблено Кодекс про транзитні перевезення внутрішньоконтинентальних держав; у 1974 році - Кодекс поведінки лінійних конференцій (картелів судновласників); у 1980 році - Конвенцію ООН про міжнародні змішані перевезення. До організаційної побудови ЮНКТАД належать: - Конференція (вищий орган) у формі сесій на рівні міністрів для визначення основних напрямів роботи (раз на чотири роки), більшість рішень якої має рекомендаційний характер;

- Виконавчий орган - Рада з торгівлі та розвитку (Trade and Developement Board), яка надає щорічно ЮНКТАД та ЕКОСОР доповіді з питань діяльності. До її складу входить понад 190 країн- членів, які проводять щорічні сесії та спеціальні сесії, засідання комісії з інвестицій, технологій і фінансових питань; торгівлі товарами та послугами, розвитку приватного підприємництва;

- Секретаріат, який очолює Генеральний секретар, включає дві служби (координації, політики) та дев'ять відділів (сировинних товарів, міжнародної торгівлі, послуг, економічного співробітництва між країнами, що розвиваються; глобальної взаємозалежності ТНК та інвестицій; слаборозвинених країн; науки і техніки; управління програмами).

ЮНКТАД суттєво впливає на інші міжнародні організації: ГАТТ, МВФ і МБРР, що виявилося в узгодженні їх діяльності з інтересами країн, що розвиваються.