Міжнародні стратегії економічного розвитку
Проблема ефективного економічного розвитку займає провідне місце в сучасних дослідженнях, оскільки суттєво видозмінились його передумови, фактори і ресурси. Становлення України як сучасної розвинутої держави та її спроможність забезпечувати свої національні інтереси значною мірою залежать від її повноцінного входження в європейський і світовий цивілізаційний процес.
Вирішення цього завдання вимагає формування стратегічно мислячої національної еліти, яка усвідомлює фундаментальні тенденції розвитку сучасного світу та здатна, поєднавши їх із національною спадщиною, запропонувати суспільству “спільний проект майбутнього”, покликаний окреслити дороговкази в гідне майбутнє. Адже на зламі епох людство переосмислює свій історичний шлях, виявляє нові глобальні тенденції розвитку і нові загрози, та вишукує можливості забезпечити собі виживання, розвиток і добробут.
Однією з головних тенденцій, що характеризує сучасний економічний розвиток, є глобалізація, яка є об’єктивним та всеосяжним процесом. Без урахування глобалізаційних процесів неможливо визначити перспективи розвитку сучасної держави. Відомо, що базовою основою глобалізаційних процесів світового розвитку є економіка. В основі економічної глобалізації – інтеграція світової економіки, що охоплює такі складові, як високі новітні інформаційні технології та засоби комунікації, ефективне виробництво, споживання, фінансування і кредитування, що дають змогу забезпечити зростання обсягів виробництва товарів і послуг, посилення стимулюючої дії конкуренції, зниження цін та підвищення продуктивності праці.
Розглядаючи економічні аспекти глобалізації необхідно зазначити, що визначальним елементом всесвітньої економіки є розвиток новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації, завдяки яким на світовий ринок можуть успішно виходити не тільки потужні транснаціональні компанії, а практично кожен суб’єкт підприємницької діяльності, включаючи окремого громадянина. Це новий і ще недостатньо вивчений феномен, який надає специфічних рис глобальній економіці, що формується. Становлення та розвиток глобальної економіки привели до формування єдиного середовища здійснення виробничо-господарських, фінансових та управлінських операцій, яке керується умовами кон’юнктури глобального рівня. Зазначений процес, власне, і характеризується терміном “глобалізація”, який набув значного поширення та навіть вийшов в останні роки за межі професійної економічної лексики.
Глобальні соціально-економічні перетворення на початку ХХІ століття нерозривно пов’язані з подоланням застарілих догм і стереотипів, що склалися в минулому, й необхідністю глибокої наукової розробки теоретичних основ нової економічної стратегії, обґрунтування її пріоритетів та механізмів керованості сучасною трансформацією економіки, спрямованою на забезпечення ефективного регулювання динамічних змін у різних сферах суспільного життя. Досвід сучасного світового соціально-економічного розвитку показує, що пріоритети політичного та економічного розвитку, які мали локальні й національні розміри, набули регіональних та міжнародних масштабів. За таких умов глобалізація стала головним чинником стимулювання світового соціально-економічного розвитку, посилення конкуренції, розподілу і використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів та нових технологій. Глобалізація вплинула на світове соціально-економічне становище, вона відіграє роль вирішального фактора сталого розвитку. В умовах розширення глобалізації збільшується розрив у рівнях розвитку багатих і бідних країн. Причиною цього розриву є зростання нееквівалентного обміну між ними.