ТЕМА 3. Основні категорії ринку: товар і гроші.
Форма суспільного виробництва - це певний спосіб організації господарської діяльності.
Людству відомі дві форми суспільного виробництва - натуральна і товарна.
| Основні форми суспільного виробництва | |
| Натуральне виробництво | Товарне виробництво |
| Універсальний характер ручної праці | Суспільний поділ праці |
| Замкнута система організаційно-економічних відносин | Відкрита система організаційно-економічних відносин |
| Прямі економічні зв’язки між виробництвом і споживанням | Непрямі, опосередковані зв’язки між виробництвом і споживанням |
| Визначальна роль природних ресурсів | Економічна свобода у виборі товарів та партнерів |
| Використання примітивної техніки та технології виробництва | Виробництво для обміну з розрахунку на вигоду |
Натуральне виробництво - це така форма організації господарської діяльності, за якої продукти праці виробляються для задоволення своїх власних потреб та споживаються всередині господарства, що їх виробило.
Товарне виробництво - це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти праці виробляються не для власного споживання, а спеціально для обміну та купівлі-продажу їх на ринку.
| Типи товарного виробництва | |||
| Товарне виробництво нерозвиненого ринку | Товарне виробництво вільного ринку | Товарне виробництво деформованого ринку | Товарне виробництво регульованого ринку |
| - суспільний поділ праці; - приватна власність на засоби виробництва; - особиста праця товаровиробників; - на ринок поступає частина продукту; - має стихійних характер. | - набуває всезагальний характер; - суспільний продукт створюється для ринку; - вільна конкуренція; - держава майже не втручається; - формується машинне виробництво. | - розвинута система суспільного поділу праці; - розвинене машинне виробництво; - регулювання економіки державою. | - наявність державного та приватного секторів; - держава втручається в економіку, але присутня регулююча роль ринку; - уряд обмежує монополію - формами державного регулювання є законодавче, податкове, фінансове, соціально-економічне та зовнішньоекономічне регулювання. |
Товар - це продукт праці, який здатний задовольняти певні потреби людини і призначений для обміну.
Властивості товару:
Споживча вартість (якісна) — властивість товару задовольняти будь-яку потребу людини, як самого виробника, так і інших людей.
Мінова вартість (кількісна) — властивість товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях.
Послуга — предмет миттєвого споживання і не може бути покладена про запас.
Корисність — здатність товару задовольняти певні смаки людей, приносити задоволення та корисність.
| Теорії вартості товару |
| - Трудова теорія вартості товару(XVIII ст. У. Петті, А. Сміт, Д. Рикардо, К. Маркс, Ф. Енгельс) |
| - Теорія граничної корисності(кінець XIX—початок XX ст., економісти австрійської та лозаннської шкіл: К. Менгер, О. Бем-Баверк, Л. Вальрас, У. Джевонс |
| - Теорія витрат виробництва (кінець ХVIIІ — початок XIX ст., Ф. Кене, Дж. Міл, Р. Мак-Калок |
| - Теорія трьох чинників виробництва(французькі економісти ХІХст. Ж.Б.Сей, К. Ф. Бастіа) |
| - Теорія вартості товару на основі коливання попиту і пропозиції(кінець XIX — початок XX ст., представник Лозаннської школи В. Паретто) |
| - Сучасна (синтетична) теорія вартості товару(О. Бем-Баверк, А. Маршалл, Дж. Б. Кларк, П. Самуельсон) поєднує розглянуті теорії вартості |
Гроші -це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.
| Форми вартості грошей | |||
| Проста (випадкова) | Повна (розгорнута) | Загальна | Грошова |
| виражена вартість товару іншому товарі-еквіваленті | відбувається за умов, коли кожний товар можна обміняти на декілька інших товарів — еквівалентів | коли з’явився товар-еквівалент, який можна було обміняти на будь-який інший товар | коли роль товарів еквівалентів закріпилася за різними металами (оловом, свинцем), а згодом за золотом. |
| Функції грошей | ||||
| Міра вартості | Засіб платежу | Засіб утворення скарбів | Засіб платежу | Світові гроші |
| Гроші кількісно вимірюють вартість всіх товарів | Гроші – посередник в обміні товарів на гроші за формулою Г-Т-Г | Гроші можуть переривати всій обіг та накопичуватися у вигляді скарбів | За допомогою грошей оплачується придбаний товар із відстрочкою платежу | Використання різних видів грошей у міжнародній торгівлі |
Грошова система — це державна організація грошового обігу, яка історично склалась у кожній країні та встановлена законодавчо.
| Грошова одиниця включає | ||||||||
| назву | вартість | форма | система емісії | регулювання обігу | курс обміну | |||
| Етапи розвитку грошового обігу | ||||||||
| біметалізм | монометалізм | паперові гроші | кредитні гроші | |||||
| наявність у обігу золота та срібла, які вільно обмінювалися на монету та кредитні гроші | наявність у обігу золота, три періоди монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозлитковий стандарт, золотодевізний стандарт | номінальні знаки вартості, які мають примусовий курс | банкноти, векселі, депозити, чеки, електронні гроші | |||||
|
Ринок — основна форма організації господарської діяльності людини.
| Основні умови та причини виникнення ринку |
| - безмежні потреби людей; - обмежені ресурси виробництва; - економічна відособленість товаровиробників; - самостійність товаровиробника; - суспільний поділ праці. |
Суб'єкти ринку — продавці, покупці та держава.
Продавці — це господарюючі товаровиробники, фірми, підприємства, які пропонують споживачам свої товари і послуги.
Домогосподарства, населення продають підприємствам і фірмам ресурси (фактори) виробництва—працю, землю, капітал, інформацію, підприємницькі здібності, наукові відкриття. Фірми і підприємства продають населенню, домашнім господарствам вироблені товари і послуги.
Покупці — це домогосподарства, підприємства і фірми, які споживають вироблені товари і послуги. Домогосподарства купують у підприємств і фірм вироблені ними товари і послуги. Фірми і підприємства купують у домашніх господарств ресурси (фактори) виробництва, сплачуючи при цьому відповідні доходи — заробітну плату, ренту, прибуток, відсотки.
Таким чином, усі учасники ринку почергово виступають то в ролі покупців; то в ролі продавців.
Держава встановлює «правила гри» для всіх суб'єктів ринку та виступає основним їх арбітром.
Основні ознаки ринку:
- наявність товарної маси;
- наявність розвиненої та стабільної грошової системи;
- ринкові відносини всезагальні (пронизують усі сфери економіки);
- ринок стимулює економічні інтереси його суб’єктів;
- ринок забезпечує самостійність господарюючих суб’єктів та свободу підприємницької діяльності;
- суб’єкти ринку несуть повну відповідальність за результати своїх дій;
- ринок передбачає наявність розвиненої інфраструктури, яка сприяє удосконаленню його ефективності;
- ринок відкрита господарська система (кожна його складова взаємодоповнює іншу);
- ринок формує певний тип людини - підприємця;
- ринку притаманний певний господарський механізм;
- ринок відповідає інтересам суспільства.
Ринковий механізм – механізм взаємозв’язку та взаємодії основних елементів ринку: попиту, пропозиції, ціни, конкуренції та основних економічних законів.
| Попит | Пропозиція |
| D=F(P,I,Z,W,Psub,Pcom,N,B) | S=f(Pt,P,K,T,N,Co,B) |
| P –величина цін; I - доходи покупців; Z – споживчі смаки; W – очікування споживачів; Psub – ціни на субститути (замінники) Pcom –ціни на комплементарні (взаємодоповнюючі) товари; N – кількість покупців; B – інші фактори. | Pt – ціни ресурсів; P – ціни на інші товари; K – характер технології виробництва; T – податки та субсидії; N – кількість продавців; Co – споживчі очікування; B – інші фактори. |
Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються або еквівалентні за прийнятною для споживача ціною.
Рис. 3.1. Механізм ринку.
Еластичність —поняття д ля визначення чуттєвості попиту та пропозиції.
Цінова еластичність:
а)попит одиночної еластичності;
б)нееластичний попит;
в)еластичний попит;
|
г)абсолютно нееластичний попит;
д)абсолютно еластичний попит.
Рекомендована література:
1. Андрусь О.І. Економічна теорія: практикум: інтерактивні методи в модульному навчанні: навч. посіб. / О.І.Андрусь. - К.: КНТ, 2008. – 480с.
| 2. Основи економічної теорії: Навчальний посібник. / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Депутат, С.О. Тульчинської. – К.: Каравела, 2007. – 448 с. 3. Методичні вказівки до самостійної роботи для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / Уклад.: О.В. Кривда, Н.А. Шевчук. – К.: НТУУ «КПІ», 2007. – 48 с. |
| 4. Економічна теорія. Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича – 6-те вид., перероб і доп. - К.: Знання-Прес, 2007. – 719 с. |
