Фонд заробітної плати — цe загальна сума грошових коштів, спрямована на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за певний обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.
З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати його диференціюють за певними ознаками. За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.
До фонду основної заробітної плати входять:
— заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування та ін.) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами працівників незалежно від форм систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;
— суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;
— суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів та інших підприємств і оплата їхньої праці, що здійснюється за ставками авторської винагороди, нарахованої на підприємстві. До фонду додаткової оплати праці включаються:
— надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;
— премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних матеріальних ресурсів;
— винагороди (відсоткові надбавки) за стаж роботи за спеціальністю на підприємстві, передбачені чинним законодавством;
— оплата праці у вихідні та святкові (робочі) дні, у понаднормовий час за розцінками, установленими законодавчими актами;
— оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;
— оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку;
— суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати;
— оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час, та інші виплати, передбачені чинним законодавством.
Залежно від одиниці виміру, за якою обчислюється фонд заробітної плати (людино-година, людино-день, людино-місяць тощо), розрізняють годинний, денний, місячний (квартальний, річний) фонд заробітної плати.
Прямий (тарифний) фонд розраховується окремо для робітників-відрядників і робітників-погодинників.
Прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників складається з оплати за відрядними розцінками:
де Рij —розцінка при виконанні j-ій операції на i-му виробі;
Овi — обсяг випуску виробів i-го виду;
m — число видів виробів;
n — число нормованих операцій при виготовленні одного виробу i-го виду.
Прямий фонд заробітної плати робітників-погодинників являє собою оплату фактично відпрацьованого часу:
де Сrt — годинна тарифна ставка першого розряду, грн;
КTсeр — середній тарифний коефіцієнт погодинних робіт по одному виробничому підрозділу;
tф— фактичний фонд часу роботи одного погодинника при i-тих умовах праці, н-год/рік;
Чсер — середньооблікова чисельність робітників-погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол.
За часом формування також розрізняють плановий та фактичний фонди заробітної плати.
Плановий фонд заробітної плати на підприємствах являє собою суму грошових засобів, передбачену в кошторисі для розподілу між працівниками підприємства, необхідну для забезпечення виконання виробничого завдання на плановий період.
До планового фонду заробітної плати підприємства входять такі витрати на оплату праці:
— усі форми відрядної та погодинної оплати праці за відрядними розцінками і тарифними ставками, посадовими окладами;
— премії з фонду заробітної плати (крім премій, що виплачуються зі спеціальних фондів, які формуються за рахунок прибутку);
— витрати грошових засобів на оплату часу простою не з вини працівника, якщо працівник попередив власника або орган, який його уповноважив;
— витрати на оплату праці у святкові і передсвяткові дні;
— доплати за роботу в нічний час;
— оплата часу виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством ці обов'язки здійснюються в робочий час;
— оплата часу чергових відпусток та відпусток на навчання та ін. Традиційні методи планування фонду оплати праці:
— за середньообліковою чисельністю працюючих і середньорічною ставкою заробітної плати;
— нормативний метод;
— розрахунковий метод за плановим обсягом виробництва продукції або виконання роботи з використанням норм виробітку (норм часу, норм обслуговування), розцінок із оплати праці і тарифних ставок.
