Заступник директора з
навчальної роботи
________А.М.Дудніков „___”__________2009 р.
Методичні вказівки та завдання
до контрольної роботи
з дисципліни
„Соціологія”
для студентів
заочної форми навчання
за спеціальністю
5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
Херсон, 2009
Методичні вказівки та завдання до контрольної роботи з дисципліни „Соціологія” для студентів заочної форми навчання спеціальностей 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
Укладачі – Паращинець Вікторія Віталіївна, викладач другої категорії соціальних дисциплін ХПТК ОНПУ, Відьохіна Альона Сергіївна, магістр, викладач соціальних дисциплін ХПТК ОНПУ.
Методичні вказівки даної редакції створено у грудні 2009 року і дійсні до внесення змін діючої навчальної програми з дисципліни „Соціологія”.
Рецензент – Куліковська Н. М., викладач-методист соціальних дисциплін ХПТК ОНПУ.
Відповідальний за випуск – Чорна Наталія Миколаївна викладач вищої категорії, викладач-методист, методист коледжу.
Завідувач заочного відділення: Карпець І.В.
Методичні вказівки розглянуто і схвалено цикловою комісією «Соціально-гуманітарних дисциплін»
Протокол № ____ від «__»________2009р.
Голова комісії: Удод Людмила Віталіївна
Зміст
1. Пояснювальна записка.
2. Тематичний зміст дисципліни.
3. Перелік лабораторних, практичних робіт за програмою дисципліни
4. Курсове проектування
5. Завдання контрольної роботи.
6.Методичні вказівки до змісту, обсягу та виконання завдань контрольної роботи.
7. Вимоги до оформлення контрольної роботи.
8. Список рекомендованої літератури.
9.Додатки:
- Додаток А. Зразок виконання контрольної роботи;
- Додаток Б. Зразок оформлення титульного листа контрольної роботи;
Пояснювальна записка
Програма підготовки студентів Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету, напрямку 070106 «Автомобільний транспорт», спеціальності 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» за кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст з дисципліни "Соціологія" розрахована на термін вивчення у семестрі.
Мета та завдання курсу – сприяти розширенню світогляду студентів, формувати уміння мислити соціально, адекватно сприймати, осмислювати й тлумачити соціальні процеси та явища.
В результаті вивчення курсу студент повинен:
Знати: основи загальної соціології, її предмет, структуру, головні поняття, закони і функції, основні етапи історичного розвитку соціології, загальний зміст спеціальних соціологічних теорій, методику і техніку проведення соціологічних досліджень;
Вміти: аналізувати специфіку соціальних явищ і процесів, використовувати на практиці результати емпіричних соціологічних досліджень.
Певний час змісту відводиться на самостійну роботу студентів.
2. Тематичний зміст дисципліни.
Розділ 1. Соціологія як наука
Тема1.1. Предмет і функції соціології.
Предмет і функції соціології. Поняття соціального. Суспільство як соціальна система.
Структура соціології. Значення загальної соціальної теорії в соціології. Конкретні соціологічні дослідження. Спеціальна соціологічні теорії.
Функції соціології. Теоретично-пізнавальна, практично-перетворювальна, прогностична, світоглядна.
Соціологія в системі суспільних та гуманітарних наук.
Розділ 2. Основні етапи історичного розвитку соціології.
Тема 2.1. Виникнення соціології як науки.
Соціальні умови і теоретичні передумови виникнення соціології. Учення про суспільство в окремих філософських і соціально-політичних концепціях.
О.Конт як засновник науки «Соціологія». Соціальна статистика і соціальна динаміка. Закон трьох стадій.
Класичний період у розвитку соціології (II половина XIX поч. XXстоліття). Біоорганічна школа в соціології (Д.С. Міель, Г. Спенсер). Соціологічна школа Е.Дюркгейма.
Неокласичний тип науковості соціології. «Розуміюча соціологія» Г.Зіммеля і М. Вебера.
Марксистська соціологія. Основні принципи матеріалістичного вчення про суспільство К. Маркса і Ф. Енгельса.
Тема 2.2. Основні етапи і напрямки розвитку соціології в США.
Соціологія як прикладна емпірична наука. Соціологія праці і управління (Ф.Тейлор, Е.Мейо, Ф.Херуберг, Д.Макгрегор).
Теорія функціоналізму. Виникнення, розвиток, основні теоретичні концепції Р.Мертон, Т.Парсонс.
Теорія соціального обміну. Погляди Дж.Хоманса, Дж. Адамса.
Теорія соціальної взаємодії Дж.Мід, Г.Блумер.
Теорія конфлікту: проблематика, методи. Погляди Р. Дарендорфа.
Тема2.3. Соціологія в Україні і Росії.
Особливості розвитку соціології в Росії і Україні до 1917 року. Суб’єктивна соціологія (П.Л. Лавров, Н.М. Михайлівський).
Позитивізм М.М. Ковалевського.
Соціологія марксизма. Ортодоксальний марксизм В.І. Леніна та Г.В. Плеханова. «Легальний марксизм» П.Б. Струве, М. Туган-Барановського, Н.А. Бердяєва. М. Грушевський, його теоретична спадщина і роль в організації української соціології.
«Філософія щастя» В. Винниченка.
Розвиток соціології в СРСР. Створення Соціологічного інституту. Сорокін П.А. «Основи соціології», Хворостов В.М. «Основи соціології. Вчення про закономірність суспільного процесу», Бухарі Н.А. «Теорія історичного матеріалізму». Підручник марксистської соціології».
Занепад і відродження соціології як науки в СРСР в період «хрущовської відлиги».
Стан і розвиток соціології в сучасній Україні: становлення соціологічної освіти, соціологічні центри, видання.
Тема 2.4. Основні проблеми сучасної зарубіжної соціології.
Загальна характеристика основних парадигм зарубіжної соціології.
Екзистенціалізм, феноменологія, технологічна концепція суспільства.
Теорія «постіндустріального суспільства», Д.Белл, З. Бжединський, А. Гоффлер, А. Пурен, Ж. Фурастьє.
Глобалізація соціальних і культурних процесів в сучасному світі. Теорія «технотронної ери». «Римський клуб». Концепція «глобальної рівноваги» (Форрестер, Медуз) та концепція «органічного росту» (месарович, Пестель).
Розділ 3. Основні поняття соціології та спеціальні соціологічні теорії
Тема 3. 1 Суспільство як соціальна система.
Поняття суспільства і системи, соціальних зв'язків, соціальної взаємодії, соціальних відносин. Системний аналіз суспільного життя.
Суспільство з позицій: соціального детермінізму і функціоналізму.
Концепція суспільства в індивідуалізмі.
Індивідуалістичні теорії соціальної взаємодії.
Концепція еволюційного і революційного розвитку суспільства.
Теорія культурно-історичних типів.
Тема 3. 2 Соціальна структура суспільства. Поняття соціальної структури суспільства.
Основні види соціальної структури: соціально-класова, соціально-територіальна, етносоціальна, демографічна та ін.
Соціальна структура сучасного суспільства.
Теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності.
Тема 3.3 Основні тенденції розвитку соціальної структури сучасного українського суспільства.
Головні класи, соціальні версти та соціальні групи, які реально існують у сучасному українському суспільстві. Проблема інтелігенції та інтелігентності.
Зміни соціально-класової структури в умовах переходу до нових соціально-економічних відносин. Взаємовплив соціально-політичного устрою України. Маргінальні процеси.
Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі. Особливості соціально-демографічної ситуації в Україні.
Тема 3. 4 Соціальні спільності. Етносоціологія.
Поняття соціальної спільності. Основні види соціальних спільностей. Характеристика масових спільностей.
Соціальні групи як основна форма соціальних спільностей. Види соціальних груп.
Етнічні спільності. Поняття етносу. Етнічні формування в історії людства. Рід. Плем'я. Народність. Історичні умови їх виникнення і розвитку, суттєві ознаки.
Дві основні тенденції у розвитку етносів: диференціація та інтеграція. Нація як найбільш розвинена етнічна спільність.
Значення соціально-економічних, політичних і духовних чинників у розвитку нації. Поняття національної психології, національної свідомості, національного характеру.
Тема 3. 5 Національні та етнічні процеси у сучасному світі.
Основні шляхи міжнаціональної та міжетнічної інтеграції. Проблема самовизначення нації. Утворення державності як найвищий ступінь національного розвитку.
Етнічні і національні конфлікти: головні причини і стадії розвитку. Основні типи конфліктів. Соціально-економічні. Культурно-мовні. Територіально-статусні. Сепаратиські.
Тема 3.6. Практика розв'язання національного питання в сучасній Україні.
Національно-етнічний склад народу України. Головні риси та етапи формування української нації.
Загальнодемократичні принципи національної політики України. Взаємозв'язок національного відродження з вирішенням соціально-економічних проблем в Україні.
Тема 3. 7 Соціальні інститути. Соціологія сім'ї.
Поняття "соціальний інститут". Інституціоналізація суспільного життя.
Види і функції соціальних інститутів.
Сім'я як важливий соціальний інститут.
Основні категорії: сім'я, шлюб, структура сім'ї, спосіб життя сім'ї, умови життя, етапи життєвого циклу сім'ї та ін.
Соціальні функції сім'ї (репродуктивна, виховна, господарсько-побутова, функція дозвілля, емоційна, соціально-статусна, сексуальна).
Історичні типи і форми сімейно-шлюбних взаємин.
Тема 3. 8 Сімейно-шлюбні стосунки у сучасних умовах: основні тенденції розвитку.
Егалітарна сім'я, її суттєві риси.
Проблеми стабільності сім'ї. Виникнення і подолання внутрішньо-сімейних конфліктів.
Соціальна політика в сфері сімейно-шлюбних відносин. Причини зниження рівня народжуваності населення в Україні.
Роль демографічної політики держави, системи охорони здоров'я населення у забезпечені репродуктивної функції сім'ї.
Студентська сім'я, її суттєві особливості.
Тема 3. 9 Соціальні організації.
Поняття соціальної організації, її основні риси. Формальні та неформальні організації. Бюрократія як соціальне явище.
Марксистське вчення про державу як соціальну організацію класово-антагоністичного суспільства. Держава і громадянське суспільство.
Тема 3. 10 Особливості як суб'єкт та об'єкт суспільних відносин. Соціологія особистості.
Поняття особистості. Суспільство і особливість. Сутність соціалізації, ЇЇ основні етапи і фази, інститути соціалізації людини в сучасному суспільстві.
Поняття "соціальна роль", "соціальний статус", "соціальний престиж". Рольові статусні та організаційні конфлікти.
Соціальна структура особистості.
Діяльність і поведінка особистості.
Механізм детермінації поведінки особистості (потреби, інтереси, цінносніі орієнтації, настанови). Спрямованість особистості. Девіантна поведінка, її основні типи. Злочинність як соціальне явище. Соціальний контроль.
Тема 3. 11 Сучасні проблеми соціології виховання.
Значення біологічних, психологічних чинників у формуванні індивідуального складу особистості.
Основні типи взаємовідносин особистості та суспільства в історії людства. Суттєві риси сучасної моделі зв'язку. Значення загальнопланетарних чинників соціалізації людства у сучасному суспільстві.
Самовиховання особистості.
Типологія особистості. Типологізація як метод наукового дослідження. Застосування типологізації для вирішення конкретних соціальних проблем (виховання особистості, добір соціальних ролей, удосконалення діяльності соціальних інститутів). Механізм соціально-психологічного тестування.
Тема 3.12 Соціальні конфлікти: генезис та механізм їх рішення. Соціологія конфлікту.
Конфлікти як соціальне явище. Класифікація конфліктів за структурою (горизонтальні, вертикальні), за ступенем спільності (регіональні, групові, міжорганізаційні, міждержавні, особисті тощо).
Умови виникнення конфліктів, основні стадії їх розвитку. Концепції соціального конфлікту. Г. Зіммель. Соціал-дорвіністський підхід (Г. Зівммель). Концепція позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера. Теорія "конфліктної моделі" суспільства Р. Дарендорфа. "Загальна теорія" конфлікту К. Болдуінга. Позитивні функції конфлікту.
Соціальні конфлікти в різних суспільних системах. Шляхи і способи попередження та подолання конфліктів.
Способи та правила поведінки у конфліктних ситуаціях.
Тема 3. 13 Основні види і форми соціальних конфліктів в сучасному світі. Політичні конфлікти. Національно-етнічні, економічні, культурні конфлікти. Масовий протест - активна форма конфліктної поведінки. Важливість вирішення конфліктів на найбільш ранніх стадіях.
Соціологічні методи вирішення конфліктів.
Види і форми існування соціальних конфліктів в сучасній Україні.
Тема 3. 14 Соціологія праці і управління.
Виникнення соціології праці і управління як самостійного напрямку. Предмет соціальної праці. Індустріальна соціологія на Заході.
Розвиток досліджень з питань соціології праці в Україні.
Поняття про соціологію управління.
Соціальне управління виробничим колективом.
Стиль і методи управління трудовим колективом.
Інноваційний процес: етапи, стратегія, проблеми. Використання соціальних резервів виробництва. Застосування менеджерських методів і засобів праці і виливу на риси ефективності, результативності праці.
Тема 3. 15 Соціологія освіти. Соціологія освіти як галузь соціології.
Становлення і. розвиток системи освіти.
Соціальні функції освіти. Трансляція культури, знань і навичок. Регуляція соціально-класового балансу суспільства, його соціальної мобільності. Опосередкований вплив на політичні та національні процеси. Систематична, інноваційна функція.
Основні протиріччя у системі "освіта-суспільство" у сучасному світі. Оновлення системи освіти в Україні.
Тема 3. 1б Соціологія молоді.
Визначення поняття "молодь". Соціальні особливості молоді. Місце молоді в соціальній структурі.
Молодь, політика, економіка, сім'я, культура.
Тема 3.17 Соціологія міста і села.
Соціально-територіальна структура суспільства.
Предмет соціології села. Селянський образ життя. Соціальні проблеми села.
Предмет соціології міста. Міський спосіб життя. Урбанізація.
Соціологія регіонів.
Розділ 4. Теорія і практика конкретних соціологічних досліджень.
Тема 4.1 Програма соціологічного дослідження.
Типи досліджень: пілотажне, описове, аналітичне.
Стани проведення соціологічних досліджень. Теоретична підготовка програми. Процедурний розділ програми.
Тема 4. 2 Методи збору соціологічної інформації.
Відбір в соціологічному дослідженні. Поняття репрезентативності соціологічного дослідження.
Спостереження як метод соціологічного аналізу.
Опитування. Види опитування; анкетування, інтерв'ю.
Вивчення документів як метод соціологічного дослідження (контенш-аналіз).
Метод експертних оцінок, соціологічний експеримент.
Тема 4. З Техніка обробки і методи аналізу соціологічної інформації.
Узагальнення та вибірка інформації. Формування та аналіз результатів дослідження. Використання математичних методів та ЕОМ у кількісній та якісній обробці інформації. Процедура інтерпретації результатів дослідження. Формування висновків і практичних рекомендацій.
3. Перелік лабораторних і практичних робіт за програмою дисципліни „Соціологія”
Лабораторні роботи не передбачені.
Практичні роботи не передбачені.
Курсове проектування
Не передбачено навчальним планом.
5. Завдання контрольної роботи.
Номер варіанта відповідає порядковому номеру прізвища студента в навчальному журналі. Контрольні питання визначаються за наступною таблицею:
| №№ варіантів | №№ контрольних питань | №№ варіантів | №№ контрольних питань |
| 1, 7, 50 | 7, 49, 52 | ||
| 2, 9, 51 | 8, 34, 53 | ||
| 3, 8, 52 | 17, 21, 45 | ||
| 4, 20, 53 | 1, 22, 47 | ||
| 5, 21, 30 | 2, 43, 50 | ||
| 6, 18, 26 | 5, 27, 37 | ||
| 10, 19, 31 | 4, 43, 39 | ||
| 11, 24, 48 | 6, 29, 40 | ||
| 15, 23, 32 | 9, 42, 49 | ||
| 16, 29, 35 | 13, 28, 37 | ||
| 17, 33, 39 | 26, 40, 45 | ||
| 14, 27, 37 | 3, 19, 32 | ||
| 13, 25, 38 | 10, 44, 52 | ||
| 12, 28, 41 | 16, 27, 36 | ||
| 39, 44, 53 | 15, 30, 41 |
Контрольні запитання
Розділ 1. Соціологія як наука
1) Предмет і об’єкт соціології. Поняття «соціального».
2) Структура соціологічного знання. Значення загальної соціологічної теорії.
3) Функції соціології та її роль у житті суспільства. Значення соціології в підготовці молодих спеціалістів.
4) Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук.
Розділ 2. Основні етапи історичного соціології
5) О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування Контом необхідності нової науки про суспільство. Класифікація наук та місце в ній соціології. Соціальна статистика і соціальна динаміка.
6) Класичний період у розвитку соціології (2 половина 19 – початок 20століття). Біоорганічна школа в соціології (Г. Спенсер). Соціологічна школа Е. Дюркгейма.
7) Некласичний тип науковості соціології. «Розуміюча соціологія» Т. Гіммеля і М. Вебера.
8) Основні принципи матеріалістичного вчення про суспільство К. Маркса і Ф. Енуельса.
9) Структурний функціоналізм. Суть структурного і функціонального підходів. Відмінності між вченнями Т. Парсонса і Р. Мертовна.
10) Соціологя конфлікту. Погляди Ч. Міллса, Л. Козера, Р. Дарендорфа, К. Боулінга. Основні риси конфліктної парадинми.
11) Символічний інтеракціонізм Дж. Міда і Г. Блумера. Поняття соціальної взаємодії. Основні положення символічного інтеракціонізму.
12) Феноменологічна соціологія. Поняття духовної взаємодії і соціального світу в соціології А. Шюца. Основні принципи феноменологічної соціології.
13) Інтегральна соціології П. Сорокіна. Теорія соціокультурної динаміки. Концепція конвергенції.
14) Емпірична соціологія, основні етапи розвитку. Основні школи емпіричної соціології: гарвардська, колумбійська, чиказька.
15) Початки української соціології. Характерні риси розвитку української соціології кінця 19 – початку 20ст. соціологічні аспекти праць українських філософів, істориків, економістів.
16) Соціологія радянського періоду та її криза. Намір М. Грушевського заснувати Український соціологічний інститут у Радянській Україні та його невдача. Ідеологічний тиск на соціологію.
17) Відродження української соціології в 90-х роках. Основні напрями розвитку соціології у сучасній Україні.
Розділ 3. Основні поняття соціології та спеціальні соціологічні теорії.
18) Системний підхід до суспільства в соціології. Структура суспільства як цілісної системи. Поняття соціальних зв’язків, соціальної взаємодії, соціальних відносин.
19) Суспільство в марксистській соціології. Визначення суспільства та його ознаки. Джерела суспільного розвитку. Соціальна революція, її рушійні сили.
20) Соціальна структура суспільства: поняття, основні види. Основні елементи соціально-класової структури суспільства: класи, соціальні верстви, соціальні групи.
21) Теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності.
22) Зміни соціально-класової структури сучасного українського суспільства в умовах переходу до ринкової економіки. Головні класи, соціальні верстви та соціальні групи, які реально існують в сучасній Україні. Маргінальні процеси.
23) Поняття соціальної спільності. Основні види соціальних спільностей. Характеристика масових спільностей та соціальних груп.
24) Етнічні спільності. Поняття етносу. Етнічні формування в історії людства, їх суттєві ознаки. Нація як найбільш розвинена етнічна спільність. Дві основні тенденції у розвитку етносів: диференціація та інтеграція.
25) Поняття національного відродження та його місце в соціології нації. Фази національного відродження і специфіка їх протікання в Україні. Основні тенденції етнонаціонального розвитку сучасної України.
26) Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група. Структура сім’ї, умови життя, основні функції. Історичні типи сім’ї і форми сімейно-шлюбних взаємин.
27) Тенденції розвитку сучасної сім’ї (світовий і вітчизняний досвід). Сучасна сім’я в Україні: стан, тенденції розвитку, перспективи.
28) Поняття соціального інституту. Інституціоналізація суспільного життя. Види і функції соціальних інститутів.
29) Поняття соціальної організації, її основні риси. Формальні та неформальні організації. Бюрократія як соціальне явище.
30) Марксистське вчення про державу як соціальну організацію класово-антагоністичного суспільства. Держава і громадянське суспільство.
31) Предмет дослідження соціології особистості. Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
32) Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
33) Основні питання соціології особистості. Поняття «соціальний статус» і «соціальна роль».
34) Проблема соціалізації в соціології. Фактори соціалізації. Роль соціалізації у становлення особистості.
35) Сучасні проблеми соціології виховання. Самовиховання особистості. Девіантна поведінка, її основні типи. Злочинність як соціальне явище.
36) Соціальна типологія особистості. Застосування типологізації для вирішення конкретних соціальних проблем (виховання особистості, добір соціальних ролей, удосконалення діяльності соціальних інститутів).
37) Соціологія конфлікту. Конфлікт як соціальне явище. Умови виникнення конфліктів, основні стадії їх розвитку.
38) Концепції соціального конфлікту. Соціал-дарвіністський підхід (Г. Спенсер). Концепція позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера.
39) Теорія «конфліктної моделі» суспільства Р. Дарендорфа. «Загальна теорія» конфлікту К. Болдуінга. Позитивні функції конфлікту.
40) Соціальні конфлікти в різних суспільних системах. Шляхи і способи попередження та подолання конфліктів. Способи та правила поведінки у конфліктних ситуаціях.
41) Основні види і форми конфліктів в сучасній Україні. Політичні, національно-етнічні, економічні, культурні конфлікти. Масовий протест-активна форма конфліктної поведінки.
42) Предмет соціології праці і управління. Суб’єкти праці, соціальні інститути у сфері праці, соціально-трудові відносини, соціально-трудові процеси, соціальне управління ними. Поняття менеджменту.
43) Соціологія праці і управління та її розвиток в Україні. Дослідження ставлення населення до напрямів і форм економічних перетворень, шляхів виходу з економічної кризи, ставлення до ринку, приватизація.
44) Статус, предмет і об’єкт соціології освіти.
45) Система освіти як соціальний інститут.
46) Сфера освіти та її соціологічне вивчення.
47) Сутність соціології молоді, її об’єкт і предмет.
48) Основні поняття та категорії соціології молоді. Визначення поняття «молодь», «юність». Місце молоді в соціальній структурі. Питання вікової періодизації молоді.
49) Державна молодіжна політика в Україні: складові та напрямки.
Розділ 4. Теорія і практика конкретних соціологічних досліджень.
50) Типи досліджень і етапи проведення соціологічних досліджень.
51) Теоретична підготовка програми дослідження.
52) Методи збору соціологічної інформації.
53) Техніка обробки і методи аналізу соціологічної інформації.
6. Методичні вказівки до змісту, обсягу та виконання завдань контрольної роботи.
Студенти заочного відділення виконують одну контрольну роботу, яка включає теоретичні питання..
Контрольна робота з дисципліни "Соціологія" складається з 3 теоретичних питань для кожного варіанта.
Контрольну роботу передбачається виконувати українською мовою за одним із сорока варіантів.
Обов’язковими є відповіді на всі завдання контрольної роботи.
На кожне питання необхідно давати повні, точні, обґрунтовані відповіді.
Для рецензування контрольну роботу подають на заочне відділення у визначений графіком перевірки контрольних термін.
7. Вимоги до оформлення контрольної роботи
Контрольна робота виконується в учнівському зошиті або на аркушах А4.
В кінці роботи надається список використаної літератури.
Титульний лист контрольної роботи виконується згідно Додатку Б.
Контрольна робота вважається зарахованою, якщо в ній є змістовні відповіді на всі питання роботи.
У кінці роботи зазначається список використаних джерел, ставиться дата виконання та особистий підпис.
Для зауважень викладача слід вільний лист в кінці роботи.
8. Список рекомендованої літератури.
1. Городянко В.Г., Проблемы социального планирования на Украине. Учеб.пособ. – Днепропетровск,1992
2. Здравомыслов А.Г., Социология конфликта. Учеб. пособ. – М.: Аспект Пресс,1995
3. Мацковский М.С., Социология семьи, - М.:Наука-1989
4. Якуба О.О., Соціологія. Навчальний посібник для студентів. – Харків:Константа,1996
5. Городянко В.Г., Соціологія. Посібник для студентів вищих навч. закладів, - Київ: Академія – 1999
6. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент глобального суспільства: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. - К., 2005.25.
7. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // МЭиМО. - 2004. - №8. - С. 54 – 60.
8. Бебик В. Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент // Політичний менеджмент. - 2006. - № 2 (17). - C.140-147.
9.Додатки:
Додаток А.
Зразок виконання контрольної роботи
Варіант 36
Запитання:
1. Класичний період у розвитку соціології (2 половина 19 - початок 20 століття. Біоорганічна школа в соціології (Г. Спенсер)). Соціологічна школа Е. Дюркгейма. Основні поняття соціології та спеціальні соціологічні теорії.
2. Системний підхід до суспільства в соціології. Структура суспільства як цілісної системи. Поняття соціальних зв'язків, соціальної взаємодії, соціальних відносин.
3. Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група. Структура сім'ї, умови життя, основні функції. Історичні типи сім'ї і форми сімейно-шлюбних відносин.
Відповіді:
1. Класичний період у розвитку соціології (2 половина 19 - початок 20 століття. Біоорганічна школа в соціології (Г. Спенсер)). Соціологічна школаЕ. Дюркгейма. Основні поняття соціології та спеціальні соціологічні теорії.
Загальна характеристика натуралістичного напряму в соціологи XIX-початку XX століття.
Основна концепція - Дюркгейма (1858-1917). Спирається на соціальні факти і вивчає їх статистично. Соціальні факти - колективні звички, традиції, звичаї, правила поведінки. Головне в людському суспільстві, що цементує та збирає його докупи, є соціальна солідарність, а сила, що створює суспільне ціле - розподіл праці. Солідарність походить з колективної свідомості - сукупності спільних вірувань та почуттів, що розділяють члени однієї групи чи суспільства.
Колективна свідомість відображає характер та традиції народу. Чим більшим є розподіл праці, тим сильніше в людей прагнення до єдності та обміну. Символом обміну виступає угода, коли два індивіда беруть на себе взаємні зобов'язання, і з цього виходить співпраця та кооперація. Механічна та органічна солідарність.
Загальна характеристика психологічного напряму в соціології. Основна концепція - Вебера (1864-1920).
Понад усе ставиться індивід, а причина розвитку суспільства - культурні цінності, віра в інтелігенцію. Тільки індивід посідає мотиви, цілі, інтереси та свідомість. Соціальна статистика та пошук мотивів - взаємодоповнюючі частини соціологічного дослідження. Теорія соціальної дії. Ідеї Вебера - підвалини сучасної соціології.
Соціологія Е. Дюркгейма.
Головна особливість концепції Дюргкейма: соціальне треба пояснювати соціальним. Він сформулював свій основний постулат: "Соціальні факти треба
розглядати як речі, вони існують поза людиною та здійснюють на неї примусовий вплив." І лише завдяки цим соціальним фактом можна пояснити вчинки людини. Структура суспільства - сукупність соціальних фактів у їх взаємодії та взаємозв'язку. Саме Дюркгейм вводить поняття "соціологізм ":
1)Метод обґрунтування самої науки з предметом і поняттями науки;
2)Особливий підхід до соціальної реальності, розуміння та пояснення цієї реальності. Соціологія у Дюркгейма - не лише специфічна наука, а ще й Наука Наук.
Концепція розподілу праці-та сила, що об'єднує людей у суспільстві.
Завдяки розподілу праці реалізується принцип солідарності. В залежності від якості та рівня тої солідарності він виводить концепцію розвитку суспільства від механічної до органічної солідарності. Та солідарність, що об'єднує людей в суспільстві - органічна, ґрунтована на спеціалізації та розподілі праці. Механічна солідарність поглинає індивіда. Проблема нормального та патологічного. Поняття аномії: аномія - принцип не дійовості у суспільстві старих норм та цінностей, коли нові норми ще не з'явилися або працюють не повністю. Також вивчав самогубства.
Типи:
1)егоїстичний (людина ізольована від суспільства, яке не цікавиться індивідом);
2)альтруїстичний (коли групові цінності та норми цілком поглинають індивіда);
3)аномічний - коли відбувається криза в суспільстві;
4)фаналістичний - коли відбувається підсилення контролю групи над індивідом. Соціологічні погляди М. Вебера.
Макс Вебер - фундатор "розуміючої" соціології та теорії соціальної дії. Ввів в соціологію поняття "ідеальний тип", який розглядає не як тип пізнання, а засіб, що дозволяє розкрити спільні правила якихось дій або вчинків. Ідеальний тип за Вебером дозволяє трактувати історію та соціологію як два напрями наукового інтересу, а не дві різні дисципліни. Соціологія Вебера вивчає поведінку людини та вкладає в її дії та вчинки певний сенс. Тому дії людини набувають характер соціальної дії, і в ній присутні 2 моменти: об'єктивний - орієнтація на інших, і суб'єктивний. Соціальна дія - дія, суб'єктивний сенс якої відноситься до поведінки інших людей. Зрозуміти сенс дії - зрозуміти діючу людину, хоча в діяльності людина не завжди усвідомлює мету.
Чотири типи діяльності:
1)цільораціональна дія через очікування певної поведінки, критерієм цієї діяльності є успіх;
2)ціннісно-раціональна, заснована на вірі в цінності самої дії, незалежна від успіху;
3)афектна - заснована на емоційному стані суб'єкта, що діє;
4)традиційна - заснована на звичках. Лише перші типи є соціальною дією, бо вони стосуються усвідомленого сенсу.
2. Системний підхід до суспільства в соціології. Структура суспільства як цілісної системи. Поняття соціальних зв'язків, соціальної взаємодії,
соціальних відносин.
Соціальна структура суспільства та її основні елементи.
До 60-х років структура суспільства практично не вивчалася, хоча до того в середині 30-х років була створена спеціальна офіційна доктрина: більшовицьке суспільство складається з двох класів - робітники та селяни, та одного прошарку - інтелігенції.
Основні її вади:
- концепція різко звужувала критерії диференціації людей відносно їх приналежності до різних соціальних груп; було викривлено уявлення по критерії соціальної мобільності; концепція відображала утопічні уявлення про між групові відносини.
Проявились серйозні суперечки між елементами цієї системи, двома основними елементами - соціальними інститутами та системою класів, шарів та функціональних одиниць цих груп. Соціальна структура - це структура соціальних груп та інститутів, що взаємопов'язуються та взаємодіють. Характеризується сукупністю соціальних класів (класи, трудові колективи, групи, шари, сукупність соціальних, демографічних, професійних, кваліфікаційних, територіальних, етнічних спільнот), що пов'язані відносно стійкими зв'язками між собою. Соціальна група - це сукупність людей, що мають спільні соціальні ознаки, виконують суспільно необхідну функцію у спільній структурі суспільного поділу праці.
1)Групи, що займають різне місце у системі соціальної нерівності даного суспільства, а також у диференціації його населення за основними критеріями;
2)Представники цих груп є суб'єктами різних соціальних інститутів.
Соціально-класова структура суспільства.
Класи - це великі групи людей, що розрізняються за своїм місцем у певній системі суспільного виробництва, за їхніми відношеннями до засобів виробництва, за роллю у суспільній організації праці, за способами отримання тієї частини суспільного багатства, що знаходиться в їхньому володінні. Елементом соціальної структури суспільства є соціальні верстви. Соціальні верстви створюють внутрішню структуру класів та великих соціальних груп. Це сукупність індивідів, що зайняті соціально та економічно рівноцінними видами праці, і відповідно отримують рівне матеріальне та моральне відшкодування. Більш дрібне ділення соціальної структури виділяє малі соціальні групи -нечисленні за складом, члени яких об'єднані суспільною діяльністю, знаходяться у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні одне з одним, і це є основою для виникнення як емоційних стосунків, так і особистісних групових цінностей та норм поведінки. Мінімальний розмір малої соціальної групи - 2 людини, максимальний - кілька десятків людей.
Соціально-демографічна структура суспільства.
Результат накладення демографічних структур на соціальні. Статистичними параметрами є народжуваність, смертність, шлюбність, розлучення, міграційний обмін населення.
Соціально-територіальна структура суспільства.
Розглядається як взаємодія двох основних верств суспільства - соціально-класової та територіальної. Одиницями соціально-класової є суспільні класи та соціальні верстви, а територіальної - спільноти різного типу. Під соціально-територіальною структурою суспільства розуміється сукупність усталених спільнот людей, що формується на основі соціальної неоднорідності умов життєдіяльності різних територіальних, адміністративних, соціальних утворень, а також відносин між цими спільнотами.
Теорія соціальної стратифікації.
Була створена на початку 40-х років Парсонсом, Метроном, Девісом та Муром. Це передусім процес, що безперервно триває у суспільстві і, звичайно, наявність результатів процесу. Процес соціального відтворення, в результаті якого верстви, групи і класи є нерівними одне одному та групуються ієрархічно, розташовані страти з різним рівнем престижу, власності та влади. Тобто це не просто нерівне становище, а природна нерівність. Існують відокремлені та закриті суспільства. У тих суспільствах, де є змога переміщуватися вверх по вертикалі, вид суспільства є відкритим, якщо нема - закритим. Суспільство, де переважає середній клас -нормальне, у нас - протилежна ситуація. Американська модель: вищий-вищий клас - начальники, вищий клас - погані начальники, вищий-середній - клерки тощо, середній-середній, нижчий-середній, нижчий-нижчий.
Теорія соціальної мобільності.
Люди знаходяться в постійнім русі, а суспільство - у розвитку. Сукупність соціальних переміщень людей у суспільстві, тобто змін їхнього статуту, називається соціальною мобільністю. Між підняттям та зниженням існує асиметрія: тяжіння до підняття по соціальній драбині, тобто підняття -добровільне, як правило, а зниження - примусове. Два основних види: між поколінна та внутріпоколінна (соціальна кар'єра). Між поколінна -довготерміновий, внутріпоколінна - короткотерміновий процес.
Два типи:
1)Вертикальна мобільність - переміщення з однієї страти до іншої, буває спрямованою вгору і вниз.
2)Горизонтальна мобільність передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи до іншої, що знаходиться на тому ж рівні. Різновид горизонтальної - географічна мобільність (переїзд). Якщо до зміни місця додається зміна статусу, виходить міграція.
Соціологія управління як галузь соціології. Визначення управління.
Соціологія управління - це вміння досягти мети, використовуючи працю та вправність інших людей. Вид діяльності по керуванню людьми. Засіб розв'язання конфліктів між людьми. Метод впливу на людей з метою отримання певних результатів. Система прийняття оптимальних рішень. Інструмент регуляції між суб'єктних відносин.
3. Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група. Структура сім'ї, умови життя, основні функції. Історичні типи сім'ї і форми сімейно -шлюбних відносин.
Соціологія сім'ї як галузь соціології.
Визначення сім'ї та шлюбу. Соціологія шлюбу й родини - галузь соціології, що вивчає формування, розвиток та функціонування родини та шлюбних, сімейних відносин. Шлюб - це історично зумовлена, усталена, санкціонована форма відносин між чоловіком та жінкою, що встановлює їхні права та обов'язки відносно одне одного та дітей.
Сім'я вивчається та розглядається з двох поглядів:
1)як соціальний інститут, що характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій та зразків поведінки;
2)як мала соціальна група, заснована на шлюбі чи кревній спорідненості, члени якої об'єднані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою.
Функції соціології сім'ї.
Функція сім'ї - спосіб проявлення активності, життєдіяльності сім'ї та її членів.
1 Непродуктивна полягає у біологічному відтворенні суспільства та задоволення потреби в дітях.
2)Виховна функція полягає у соціалізації молодого покоління, задоволення потреби у батьківстві, контакті з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях.
3)Економічно-побутова полягає в можливості підтримувати фізичне здоров'я членів суспільства, економічно утримувати неповнолітніх та недієздатних членів родини, приглядати за дітьми, надавати та отримувати господарчо-побутові послуги між членами родини.
4)Функція первинного соціального контролю - моральна регламентація поведінки членів родини, моральна відповідальність та зобов'язаність між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми тощо.
5)Духовно-емоційна сприяє взаємному духовному збагаченню, надає психологічний захист членам родини, емоційну підтримку.
6)Дозвільна - раціональна організація дозвілля.
7)Сексуальна функція - суспільне значення цієї функції полягає у реалізації сексуального контролю за особистістю, а індивідуальне - у задоволенні особистих сексуальних потреб.
Планування сім'ї як соціальна проблема.
Планування сім'ї розглядається з боку діяльності, спрямованої на обмеження дітонародження, або, за аналогією з державними установами, контроль дітонародження. Планування сім'ї та сімейну організацію охорони здоров'я визначають як ті види діяльності, що мають на меті допомогу окремим особам або подружжям досягти результатів в уникненні небажаної вагітності, народити бажаних дітей, регулювати інтервали між вагітностями, контролювати вибір часу дітонародження в залежності од віку батьків, визначати число дітей у сім'ї.
Включає в себе: види обслуговування, що уможливлюють цю практику. Це:
- санітарна просвіта та консультації з питань планування сім'ї;
- забезпечення контрацептивами;
- лікування безпліддя;
- просвіта з питань шлюбу та сім'ї;
- організація відповідних служб та заходів: генетичних консультацій, досліджень тощо. За теорією Мальтуса, є два способи скорочення кількості людства:
1)розумна контрацепція;
2)війни, голод, пошесті. Мальтузіанство стверджує, що нормальній людині притаманно самій обмежувати дітонародження.
Проблема вибору шлюбного партнера.
Існують фактори вибору шлюбного партнера:
1)просторова близькість;
2)уявлення про ідеального партнера;
3)приклад власних батьків;
4)прагнення особистості до самоствердження;
5)прагнення пошуку партнера, що схожий або протилежний за психічними та соціальними якостями.
З любовним афектом пов'язані певні почуття:
1)ейфорія;
2)депресивні почуття;
3)схильність до фантазій;
4)порушення сну;
5)загальне збудження;
6)трудність у концентрації уваги.
Хатіс відніс до факторів любові:
1)повагу;
2)позитивні почуття до партнера;
3)еротичні почуття;
4)потреба у нормальному ставленні з боку партнера;
5)почуття близькості, інтимності;
6)почуття ворожості.
Причини виникнення конфлікту у сім'ї.
Конфлікт - це приховане або явне зіткнення конкуруючих сторін. Він може виникнути у кооперації, конкуренції і в будь-якій соціальній групі. Змагання переростає у зіткнення, коли конкуренти намагаються завадити або усунути одне одного з боротьби за посідання дефіцитних благ.
Список використаної літератури
1. Мацковский М.С., Социология семьи, - М.:Наука-1989
2. Якуба О.О., Соціологія. Навчальний посібник для студентів. – Харків:Константа,1996
3. Городянко В.Г., Соціологія. Посібник для студентів вищих навч. закладів, - Київ: Академія – 1999
Додаток Б
 |
