Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема вибору шлюбного партнера

«аступник директора з

навчальноњ роботи

________ј.ћ.ƒудн≥ков Д___Ф__________2009 р.

 

 

ћетодичн≥ вказ≥вки та завданн€

до контрольноњ роботи

з дисципл≥ни

Д—оц≥олог≥€Ф

 

дл€ студент≥в

заочноњ форми навчанн€

за спец≥альн≥стю

5.07010602 Ђќбслуговуванн€ та ремонт автомоб≥л≥в ≥ двигун≥вї

 

 

’ерсон, 2009

 

ћетодичн≥ вказ≥вки та завданн€ до контрольноњ роботи з дисципл≥ни Д—оц≥олог≥€Ф дл€ студент≥в заочноњ форми навчанн€ спец≥альностей 5.07010602 Ђќбслуговуванн€ та ремонт автомоб≥л≥в ≥ двигун≥вї

 

”кладач≥ Ц ѕаращинець ¬≥ктор≥€ ¬≥тал≥њвна, викладач другоњ категор≥њ соц≥альних дисципл≥н ’ѕ“  ќЌѕ”, ¬≥дьох≥на јльона —ерг≥њвна, маг≥стр, викладач соц≥альних дисципл≥н ’ѕ“  ќЌѕ”.

 

ћетодичн≥ вказ≥вки даноњ редакц≥њ створено у грудн≥ 2009 року ≥ д≥йсн≥ до внесенн€ зм≥н д≥ючоњ навчальноњ програми з дисципл≥ни Д—оц≥олог≥€Ф.

 

–ецензент Ц  ул≥ковська Ќ. ћ., викладач-методист соц≥альних дисципл≥н ’ѕ“  ќЌѕ”.

 

¬≥дпов≥дальний за випуск Ц „орна Ќатал≥€ ћиколањвна викладач вищоњ категор≥њ, викладач-методист, методист коледжу.

 

«ав≥дувач заочного в≥дд≥ленн€:  арпець ≤.¬.

 

ћетодичн≥ вказ≥вки розгл€нуто ≥ схвалено цикловою ком≥с≥Їю Ђ—оц≥ально-гуман≥тарних дисципл≥нї

 

ѕротокол є ____ в≥д Ђ__ї________2009р.

 

√олова ком≥с≥њ: ”дод Ћюдмила ¬≥тал≥њвна

 

«м≥ст

1. ѕо€снювальна записка.

2. “ематичний зм≥ст дисципл≥ни.

3. ѕерел≥к лабораторних, практичних роб≥т за програмою дисципл≥ни

4.  урсове проектуванн€

5. «авданн€ контрольноњ роботи.

6.ћетодичн≥ вказ≥вки до зм≥сту, обс€гу та виконанн€ завдань контрольноњ роботи.

7. ¬имоги до оформленн€ контрольноњ роботи.

8. —писок рекомендованоњ л≥тератури.

9.ƒодатки:

- ƒодаток ј. «разок виконанн€ контрольноњ роботи;

- ƒодаток Ѕ. «разок оформленн€ титульного листа контрольноњ роботи;

 


ѕо€снювальна записка

 

ѕрограма п≥дготовки студент≥в ’ерсонського пол≥техн≥чного коледжу ќдеського нац≥онального пол≥техн≥чного ун≥верситету, напр€мку 070106 Ђјвтомоб≥льний транспортї, спец≥альност≥ 5.07010602 Ђќбслуговуванн€ та ремонт автомоб≥л≥в ≥ двигун≥вї за квал≥ф≥кац≥йним р≥внем молодший спец≥ал≥ст з дисципл≥ни "—оц≥олог≥€" розрахована на терм≥н вивченн€ у семестр≥.

ћета та завданн€ курсу Ц спри€ти розширенню св≥тогл€ду студент≥в, формувати ум≥нн€ мислити соц≥ально, адекватно сприймати, осмислювати й тлумачити соц≥альн≥ процеси та €вища.

¬ результат≥ вивченн€ курсу студент повинен:

«нати: основи загальноњ соц≥олог≥њ, њњ предмет, структуру, головн≥ пон€тт€, закони ≥ функц≥њ, основн≥ етапи ≥сторичного розвитку соц≥олог≥њ, загальний зм≥ст спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й, методику ≥ техн≥ку проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень;

¬м≥ти: анал≥зувати специф≥ку соц≥альних €вищ ≥ процес≥в, використовувати на практиц≥ результати емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень.

ѕевний час зм≥сту в≥дводитьс€ на самост≥йну роботу студент≥в.

 

 

2. “ематичний зм≥ст дисципл≥ни.

 

–озд≥л 1. —оц≥олог≥€ €к наука

“ема1.1. ѕредмет ≥ функц≥њ соц≥олог≥њ.

ѕредмет ≥ функц≥њ соц≥олог≥њ. ѕон€тт€ соц≥ального. —усп≥льство €к соц≥альна система.

—труктура соц≥олог≥њ. «наченн€ загальноњ соц≥альноњ теор≥њ в соц≥олог≥њ.  онкретн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€. —пец≥альна соц≥олог≥чн≥ теор≥њ.

‘ункц≥њ соц≥олог≥њ. “еоретично-п≥знавальна, практично-перетворювальна, прогностична, св≥тогл€дна.

—оц≥олог≥€ в систем≥ сусп≥льних та гуман≥тарних наук.

 

 

–озд≥л 2. ќсновн≥ етапи ≥сторичного розвитку соц≥олог≥њ.

“ема 2.1. ¬иникненн€ соц≥олог≥њ €к науки.

—оц≥альн≥ умови ≥ теоретичн≥ передумови виникненн€ соц≥олог≥њ. ”ченн€ про сусп≥льство в окремих ф≥лософських ≥ соц≥ально-пол≥тичних концепц≥€х.

ќ. онт €к засновник науки Ђ—оц≥олог≥€ї. —оц≥альна статистика ≥ соц≥альна динам≥ка. «акон трьох стад≥й.

 ласичний пер≥од у розвитку соц≥олог≥њ (II половина XIX поч. XXстол≥тт€). Ѕ≥оорган≥чна школа в соц≥олог≥њ (ƒ.—. ћ≥ель, √. —пенсер). —оц≥олог≥чна школа ≈.ƒюркгейма.

Ќеокласичний тип науковост≥ соц≥олог≥њ. Ђ–озум≥юча соц≥олог≥€ї √.«≥ммел€ ≥ ћ. ¬ебера.

ћарксистська соц≥олог≥€. ќсновн≥ принципи матер≥ал≥стичного вченн€ про сусп≥льство  . ћаркса ≥ ‘. ≈нгельса.

 

 

“ема 2.2. ќсновн≥ етапи ≥ напр€мки розвитку соц≥олог≥њ в —Ўј.

—оц≥олог≥€ €к прикладна емп≥рична наука. —оц≥олог≥€ прац≥ ≥ управл≥нн€ (‘.“ейлор, ≈.ћейо, ‘.’еруберг, ƒ.ћакгрегор).

“еор≥€ функц≥онал≥зму. ¬иникненн€, розвиток, основн≥ теоретичн≥ концепц≥њ –.ћертон, “.ѕарсонс.

“еор≥€ соц≥ального обм≥ну. ѕогл€ди ƒж.’оманса, ƒж. јдамса.

“еор≥€ соц≥альноњ взаЇмод≥њ ƒж.ћ≥д, √.Ѕлумер.

“еор≥€ конфл≥кту: проблематика, методи. ѕогл€ди –. ƒарендорфа.

 

 

“ема2.3. —оц≥олог≥€ в ”крањн≥ ≥ –ос≥њ.

ќсобливост≥ розвитку соц≥олог≥њ в –ос≥њ ≥ ”крањн≥ до 1917 року. —убТЇктивна соц≥олог≥€ (ѕ.Ћ. Ћавров, Ќ.ћ. ћихайл≥вський).

ѕозитив≥зм ћ.ћ.  овалевського.

—оц≥олог≥€ марксизма. ќртодоксальний марксизм ¬.≤. Ћен≥на та √.¬. ѕлеханова. ЂЋегальний марксизмї ѕ.Ѕ. —труве, ћ. “уган-Ѕарановського, Ќ.ј. Ѕерд€Їва. ћ. √рушевський, його теоретична спадщина ≥ роль в орган≥зац≥њ украњнськоњ соц≥олог≥њ.

Ђ‘≥лософ≥€ щаст€ї ¬. ¬инниченка.

–озвиток соц≥олог≥њ в —–—–. —творенн€ —оц≥олог≥чного ≥нституту. —орок≥н ѕ.ј. Ђќснови соц≥олог≥њї, ’воростов ¬.ћ. Ђќснови соц≥олог≥њ. ¬ченн€ про законом≥рн≥сть сусп≥льного процесуї, Ѕухар≥ Ќ.ј. Ђ“еор≥€ ≥сторичного матер≥ал≥змуї. ѕ≥дручник марксистськоњ соц≥олог≥њї.

«анепад ≥ в≥дродженн€ соц≥олог≥њ €к науки в —–—– в пер≥од Ђхрущовськоњ в≥длигиї.

—тан ≥ розвиток соц≥олог≥њ в сучасн≥й ”крањн≥: становленн€ соц≥олог≥чноњ осв≥ти, соц≥олог≥чн≥ центри, виданн€.

 

“ема 2.4. ќсновн≥ проблеми сучасноњ заруб≥жноњ соц≥олог≥њ.

«агальна характеристика основних парадигм заруб≥жноњ соц≥олог≥њ.

≈кзистенц≥ал≥зм, феноменолог≥€, технолог≥чна концепц≥€ сусп≥льства.

“еор≥€ Ђпост≥ндустр≥ального сусп≥льстваї, ƒ.Ѕелл, «. Ѕжединський, ј. √оффлер, ј. ѕурен, ∆. ‘урастьЇ.

√лобал≥зац≥€ соц≥альних ≥ культурних процес≥в в сучасному св≥т≥. “еор≥€ Ђтехнотронноњ ериї. Ђ–имський клубї.  онцепц≥€ Ђглобальноњ р≥вновагиї (‘оррестер, ћедуз) та концепц≥€ Ђорган≥чного ростуї (месарович, ѕестель).

 

–озд≥л 3. ќсновн≥ пон€тт€ соц≥олог≥њ та спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ

“ема 3. 1 —усп≥льство €к соц≥альна система.

ѕон€тт€ сусп≥льства ≥ системи, соц≥альних зв'€зк≥в, соц≥альноњ взаЇмод≥њ, соц≥альних в≥дносин. —истемний анал≥з сусп≥льного житт€.

—усп≥льство з позиц≥й: соц≥ального детерм≥н≥зму ≥ функц≥онал≥зму.

 онцепц≥€ сусп≥льства в ≥ндив≥дуал≥зм≥.

≤ндив≥дуал≥стичн≥ теор≥њ соц≥альноњ взаЇмод≥њ.

 онцепц≥€ еволюц≥йного ≥ революц≥йного розвитку сусп≥льства.

“еор≥€ культурно-≥сторичних тип≥в.

“ема 3. 2 —оц≥альна структура сусп≥льства. ѕон€тт€ соц≥альноњ структури сусп≥льства.

ќсновн≥ види соц≥альноњ структури: соц≥ально-класова, соц≥ально-територ≥альна, етносоц≥альна, демограф≥чна та ≥н.

—оц≥альна структура сучасного сусп≥льства.

“еор≥€ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ ≥ соц≥альноњ моб≥льност≥.

“ема 3.3 ќсновн≥ тенденц≥њ розвитку соц≥альноњ структури сучасного украњнського сусп≥льства.

√оловн≥ класи, соц≥альн≥ версти та соц≥альн≥ групи, €к≥ реально ≥снують у сучасному украњнському сусп≥льств≥. ѕроблема ≥нтел≥генц≥њ та ≥нтел≥гентност≥.

«м≥ни соц≥ально-класовоњ структури в умовах переходу до нових соц≥ально-економ≥чних в≥дносин. ¬заЇмовплив соц≥ально-пол≥тичного устрою ”крањни. ћарг≥нальн≥ процеси.

–озвиток соц≥ально-демограф≥чних процес≥в у сучасному св≥т≥. ќсобливост≥ соц≥ально-демограф≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥.

“ема 3. 4 —оц≥альн≥ сп≥льност≥. ≈тносоц≥олог≥€.

ѕон€тт€ соц≥альноњ сп≥льност≥. ќсновн≥ види соц≥альних сп≥льностей. ’арактеристика масових сп≥льностей.

—оц≥альн≥ групи €к основна форма соц≥альних сп≥льностей. ¬иди соц≥альних груп.

≈тн≥чн≥ сп≥льност≥. ѕон€тт€ етносу. ≈тн≥чн≥ формуванн€ в ≥стор≥њ людства. –≥д. ѕлем'€. Ќародн≥сть. ≤сторичн≥ умови њх виникненн€ ≥ розвитку, суттЇв≥ ознаки.

ƒв≥ основн≥ тенденц≥њ у розвитку етнос≥в: диференц≥ац≥€ та ≥нтеграц≥€. Ќац≥€ €к найб≥льш розвинена етн≥чна сп≥льн≥сть.

«наченн€ соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних ≥ духовних чинник≥в у розвитку нац≥њ. ѕон€тт€ нац≥ональноњ психолог≥њ, нац≥ональноњ св≥домост≥, нац≥онального характеру.

 

“ема 3. 5 Ќац≥ональн≥ та етн≥чн≥ процеси у сучасному св≥т≥.

ќсновн≥ шл€хи м≥жнац≥ональноњ та м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њ. ѕроблема самовизначенн€ нац≥њ. ”творенн€ державност≥ €к найвищий ступ≥нь нац≥онального розвитку.

≈тн≥чн≥ ≥ нац≥ональн≥ конфл≥кти: головн≥ причини ≥ стад≥њ розвитку. ќсновн≥ типи конфл≥кт≥в. —оц≥ально-економ≥чн≥.  ультурно-мовн≥. “еритор≥ально-статусн≥. —епаратиськ≥.

“ема 3.6. ѕрактика розв'€занн€ нац≥онального питанн€ в сучасн≥й ”крањн≥.

Ќац≥онально-етн≥чний склад народу ”крањни. √оловн≥ риси та етапи формуванн€ украњнськоњ нац≥њ.

«агальнодемократичн≥ принципи нац≥ональноњ пол≥тики ”крањни. ¬заЇмозв'€зок нац≥онального в≥дродженн€ з вир≥шенн€м соц≥ально-економ≥чних проблем в ”крањн≥.

“ема 3. 7 —оц≥альн≥ ≥нститути. —оц≥олог≥€ с≥м'њ.

ѕон€тт€ "соц≥альний ≥нститут". ≤нституц≥онал≥зац≥€ сусп≥льного житт€.

¬иди ≥ функц≥њ соц≥альних ≥нститут≥в.

—≥м'€ €к важливий соц≥альний ≥нститут.

ќсновн≥ категор≥њ: с≥м'€, шлюб, структура с≥м'њ, спос≥б житт€ с≥м'њ, умови житт€, етапи життЇвого циклу с≥м'њ та ≥н.

—оц≥альн≥ функц≥њ с≥м'њ (репродуктивна, виховна, господарсько-побутова, функц≥€ дозв≥лл€, емоц≥йна, соц≥ально-статусна, сексуальна).

≤сторичн≥ типи ≥ форми с≥мейно-шлюбних взаЇмин.

“ема 3. 8 —≥мейно-шлюбн≥ стосунки у сучасних умовах: основн≥ тенденц≥њ розвитку.

≈гал≥тарна с≥м'€, њњ суттЇв≥ риси.

ѕроблеми стаб≥льност≥ с≥м'њ. ¬иникненн€ ≥ подоланн€ внутр≥шньо-с≥мейних конфл≥кт≥в.

—оц≥альна пол≥тика в сфер≥ с≥мейно-шлюбних в≥дносин. ѕричини зниженн€ р≥вн€ народжуваност≥ населенн€ в ”крањн≥.

–оль демограф≥чноњ пол≥тики держави, системи охорони здоров'€ населенн€ у забезпечен≥ репродуктивноњ функц≥њ с≥м'њ.

—тудентська с≥м'€, њњ суттЇв≥ особливост≥.

“ема 3. 9 —оц≥альн≥ орган≥зац≥њ.

ѕон€тт€ соц≥альноњ орган≥зац≥њ, њњ основн≥ риси. ‘ормальн≥ та неформальн≥ орган≥зац≥њ. Ѕюрократ≥€ €к соц≥альне €вище.

ћарксистське вченн€ про державу €к соц≥альну орган≥зац≥ю класово-антагон≥стичного сусп≥льства. ƒержава ≥ громад€нське сусп≥льство.

“ема 3. 10 ќсобливост≥ €к суб'Їкт та об'Їкт сусп≥льних в≥дносин. —оц≥олог≥€ особистост≥.

ѕон€тт€ особистост≥. —усп≥льство ≥ особлив≥сть. —утн≥сть соц≥ал≥зац≥њ, ѓѓ основн≥ етапи ≥ фази, ≥нститути соц≥ал≥зац≥њ людини в сучасному сусп≥льств≥.

ѕон€тт€ "соц≥альна роль", "соц≥альний статус", "соц≥альний престиж". –ольов≥ статусн≥ та орган≥зац≥йн≥ конфл≥кти.

—оц≥альна структура особистост≥.

ƒ≥€льн≥сть ≥ повед≥нка особистост≥.

ћехан≥зм детерм≥нац≥њ повед≥нки особистост≥ (потреби, ≥нтереси, ц≥нносн≥≥ ор≥Їнтац≥њ, настанови). —пр€мован≥сть особистост≥. ƒев≥антна повед≥нка, њњ основн≥ типи. «лочинн≥сть €к соц≥альне €вище. —оц≥альний контроль.

“ема 3. 11 —учасн≥ проблеми соц≥олог≥њ вихованн€.

«наченн€ б≥олог≥чних, психолог≥чних чинник≥в у формуванн≥ ≥ндив≥дуального складу особистост≥.

ќсновн≥ типи взаЇмов≥дносин особистост≥ та сусп≥льства в ≥стор≥њ людства. —уттЇв≥ риси сучасноњ модел≥ зв'€зку. «наченн€ загальнопланетарних чинник≥в соц≥ал≥зац≥њ людства у сучасному сусп≥льств≥.

—амовихованн€ особистост≥.

“иполог≥€ особистост≥. “иполог≥зац≥€ €к метод наукового досл≥дженн€. «астосуванн€ типолог≥зац≥њ дл€ вир≥шенн€ конкретних соц≥альних проблем (вихованн€ особистост≥, доб≥р соц≥альних ролей, удосконаленн€ д≥€льност≥ соц≥альних ≥нститут≥в). ћехан≥зм соц≥ально-психолог≥чного тестуванн€.

“ема 3.12 —оц≥альн≥ конфл≥кти: генезис та механ≥зм њх р≥шенн€. —оц≥олог≥€ конфл≥кту.

 онфл≥кти €к соц≥альне €вище.  ласиф≥кац≥€ конфл≥кт≥в за структурою (горизонтальн≥, вертикальн≥), за ступенем сп≥льност≥ (рег≥ональн≥, групов≥, м≥жорган≥зац≥йн≥, м≥ждержавн≥, особист≥ тощо).

”мови виникненн€ конфл≥кт≥в, основн≥ стад≥њ њх розвитку.  онцепц≥њ соц≥ального конфл≥кту. √. «≥ммель. —оц≥ал-дорв≥н≥стський п≥дх≥д (√. «≥вммель).  онцепц≥€ позитивно-функц≥онального конфл≥кту Ћ.  озера. “еор≥€ "конфл≥ктноњ модел≥" сусп≥льства –. ƒарендорфа. "«агальна теор≥€" конфл≥кту  . Ѕолду≥нга. ѕозитивн≥ функц≥њ конфл≥кту.

—оц≥альн≥ конфл≥кти в р≥зних сусп≥льних системах. Ўл€хи ≥ способи попередженн€ та подоланн€ конфл≥кт≥в.

—пособи та правила повед≥нки у конфл≥ктних ситуац≥€х.

“ема 3. 13 ќсновн≥ види ≥ форми соц≥альних конфл≥кт≥в в сучасному св≥т≥. ѕол≥тичн≥ конфл≥кти. Ќац≥онально-етн≥чн≥, економ≥чн≥, культурн≥ конфл≥кти. ћасовий протест - активна форма конфл≥ктноњ повед≥нки. ¬ажлив≥сть вир≥шенн€ конфл≥кт≥в на найб≥льш ранн≥х стад≥€х.

—оц≥олог≥чн≥ методи вир≥шенн€ конфл≥кт≥в.

¬иди ≥ форми ≥снуванн€ соц≥альних конфл≥кт≥в в сучасн≥й ”крањн≥.

“ема 3. 14 —оц≥олог≥€ прац≥ ≥ управл≥нн€.

¬иникненн€ соц≥олог≥њ прац≥ ≥ управл≥нн€ €к самост≥йного напр€мку. ѕредмет соц≥альноњ прац≥. ≤ндустр≥альна соц≥олог≥€ на «аход≥.

–озвиток досл≥джень з питань соц≥олог≥њ прац≥ в ”крањн≥.

ѕон€тт€ про соц≥олог≥ю управл≥нн€.

—оц≥альне управл≥нн€ виробничим колективом.

—тиль ≥ методи управл≥нн€ трудовим колективом.

≤нновац≥йний процес: етапи, стратег≥€, проблеми. ¬икористанн€ соц≥альних резерв≥в виробництва. «астосуванн€ менеджерських метод≥в ≥ засоб≥в прац≥ ≥ виливу на риси ефективност≥, результативност≥ прац≥.

“ема 3. 15 —оц≥олог≥€ осв≥ти. —оц≥олог≥€ осв≥ти €к галузь соц≥олог≥њ.

—тановленн€ ≥. розвиток системи осв≥ти.

—оц≥альн≥ функц≥њ осв≥ти. “рансл€ц≥€ культури, знань ≥ навичок. –егул€ц≥€ соц≥ально-класового балансу сусп≥льства, його соц≥альноњ моб≥льност≥. ќпосередкований вплив на пол≥тичн≥ та нац≥ональн≥ процеси. —истематична, ≥нновац≥йна функц≥€.

ќсновн≥ протир≥чч€ у систем≥ "осв≥та-сусп≥льство" у сучасному св≥т≥. ќновленн€ системи осв≥ти в ”крањн≥.

“ема 3. 1б —оц≥олог≥€ молод≥.

¬изначенн€ пон€тт€ "молодь". —оц≥альн≥ особливост≥ молод≥. ћ≥сце молод≥ в соц≥альн≥й структур≥.

ћолодь, пол≥тика, економ≥ка, с≥м'€, культура.

“ема 3.17 —оц≥олог≥€ м≥ста ≥ села.

—оц≥ально-територ≥альна структура сусп≥льства.

ѕредмет соц≥олог≥њ села. —ел€нський образ житт€. —оц≥альн≥ проблеми села.

ѕредмет соц≥олог≥њ м≥ста. ћ≥ський спос≥б житт€. ”рбан≥зац≥€.

—оц≥олог≥€ рег≥он≥в.

–озд≥л 4. “еор≥€ ≥ практика конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень.

“ема 4.1 ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

“ипи досл≥джень: п≥лотажне, описове, анал≥тичне.

—тани проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень. “еоретична п≥дготовка програми. ѕроцедурний розд≥л програми.

“ема 4. 2 ћетоди збору соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ.

¬≥дб≥р в соц≥олог≥чному досл≥дженн≥. ѕон€тт€ репрезентативност≥ соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

—постереженн€ €к метод соц≥олог≥чного анал≥зу.

ќпитуванн€. ¬иди опитуванн€; анкетуванн€, ≥нтерв'ю.

¬ивченн€ документ≥в €к метод соц≥олог≥чного досл≥дженн€ (контенш-анал≥з).

ћетод експертних оц≥нок, соц≥олог≥чний експеримент.

“ема 4. « “ехн≥ка обробки ≥ методи анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ.

”загальненн€ та виб≥рка ≥нформац≥њ. ‘ормуванн€ та анал≥з результат≥в досл≥дженн€. ¬икористанн€ математичних метод≥в та ≈ќћ у к≥льк≥сн≥й та €к≥сн≥й обробц≥ ≥нформац≥њ. ѕроцедура ≥нтерпретац≥њ результат≥в досл≥дженн€. ‘ормуванн€ висновк≥в ≥ практичних рекомендац≥й.

 

 


3. ѕерел≥к лабораторних ≥ практичних роб≥т за програмою дисципл≥ни Д—оц≥олог≥€Ф

Ћабораторн≥ роботи не передбачен≥.

ѕрактичн≥ роботи не передбачен≥.

 урсове проектуванн€

Ќе передбачено навчальним планом.

5. «авданн€ контрольноњ роботи.

Ќомер вар≥анта в≥дпов≥даЇ пор€дковому номеру пр≥звища студента в навчальному журнал≥.  онтрольн≥ питанн€ визначаютьс€ за наступною таблицею:

єє вар≥ант≥в єє контрольних питань єє вар≥ант≥в єє контрольних питань
  1, 7, 50   7, 49, 52
  2, 9, 51   8, 34, 53
  3, 8, 52   17, 21, 45
  4, 20, 53   1, 22, 47
  5, 21, 30   2, 43, 50
  6, 18, 26   5, 27, 37
  10, 19, 31   4, 43, 39
  11, 24, 48   6, 29, 40
  15, 23, 32   9, 42, 49
  16, 29, 35   13, 28, 37
  17, 33, 39   26, 40, 45
  14, 27, 37   3, 19, 32
  13, 25, 38   10, 44, 52
  12, 28, 41   16, 27, 36
  39, 44, 53   15, 30, 41

 

 

 онтрольн≥ запитанн€

–озд≥л 1. —оц≥олог≥€ €к наука

1) ѕредмет ≥ обТЇкт соц≥олог≥њ. ѕон€тт€ Ђсоц≥альногої.

2) —труктура соц≥олог≥чного знанн€. «наченн€ загальноњ соц≥олог≥чноњ теор≥њ.

3) ‘ункц≥њ соц≥олог≥њ та њњ роль у житт≥ сусп≥льства. «наченн€ соц≥олог≥њ в п≥дготовц≥ молодих спец≥ал≥ст≥в.

4) ћ≥сце соц≥олог≥њ в систем≥ сусп≥льних ≥ гуман≥тарних наук.

 

–озд≥л 2. ќсновн≥ етапи ≥сторичного соц≥олог≥њ

 

5) ќ. онт Ц засновник соц≥олог≥њ. ќбірунтуванн€  онтом необх≥дност≥ новоњ науки про сусп≥льство.  ласиф≥кац≥€ наук та м≥сце в н≥й соц≥олог≥њ. —оц≥альна статистика ≥ соц≥альна динам≥ка.

6)  ласичний пер≥од у розвитку соц≥олог≥њ (2 половина 19 Ц початок 20стол≥тт€). Ѕ≥оорган≥чна школа в соц≥олог≥њ (√. —пенсер). —оц≥олог≥чна школа ≈. ƒюркгейма.

7) Ќекласичний тип науковост≥ соц≥олог≥њ. Ђ–озум≥юча соц≥олог≥€ї “. √≥ммел€ ≥ ћ. ¬ебера.

8) ќсновн≥ принципи матер≥ал≥стичного вченн€ про сусп≥льство  . ћаркса ≥ ‘. ≈нуельса.

9) —труктурний функц≥онал≥зм. —уть структурного ≥ функц≥онального п≥дход≥в. ¬≥дм≥нност≥ м≥ж вченн€ми “. ѕарсонса ≥ –. ћертовна.

10) —оц≥олог€ конфл≥кту. ѕогл€ди „. ћ≥ллса, Ћ.  озера, –. ƒарендорфа,  . Ѕоул≥нга. ќсновн≥ риси конфл≥ктноњ парадинми.

11) —имвол≥чний ≥нтеракц≥он≥зм ƒж. ћ≥да ≥ √. Ѕлумера. ѕон€тт€ соц≥альноњ взаЇмод≥њ. ќсновн≥ положенн€ символ≥чного ≥нтеракц≥он≥зму.

12) ‘еноменолог≥чна соц≥олог≥€. ѕон€тт€ духовноњ взаЇмод≥њ ≥ соц≥ального св≥ту в соц≥олог≥њ ј. Ўюца. ќсновн≥ принципи феноменолог≥чноњ соц≥олог≥њ.

13) ≤нтегральна соц≥олог≥њ ѕ. —орок≥на. “еор≥€ соц≥окультурноњ динам≥ки.  онцепц≥€ конвергенц≥њ.

14) ≈мп≥рична соц≥олог≥€, основн≥ етапи розвитку. ќсновн≥ школи емп≥ричноњ соц≥олог≥њ: гарвардська, колумб≥йська, чиказька.

15) ѕочатки украњнськоњ соц≥олог≥њ. ’арактерн≥ риси розвитку украњнськоњ соц≥олог≥њ к≥нц€ 19 Ц початку 20ст. соц≥олог≥чн≥ аспекти праць украњнських ф≥лософ≥в, ≥сторик≥в, економ≥ст≥в.

16) —оц≥олог≥€ рад€нського пер≥оду та њњ криза. Ќам≥р ћ. √рушевського заснувати ”крањнський соц≥олог≥чний ≥нститут у –ад€нськ≥й ”крањн≥ та його невдача. ≤деолог≥чний тиск на соц≥олог≥ю.

17) ¬≥дродженн€ украњнськоњ соц≥олог≥њ в 90-х роках. ќсновн≥ напр€ми розвитку соц≥олог≥њ у сучасн≥й ”крањн≥.

 

–озд≥л 3. ќсновн≥ пон€тт€ соц≥олог≥њ та спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ.

18) —истемний п≥дх≥д до сусп≥льства в соц≥олог≥њ. —труктура сусп≥льства €к ц≥л≥сноњ системи. ѕон€тт€ соц≥альних звТ€зк≥в, соц≥альноњ взаЇмод≥њ, соц≥альних в≥дносин.

19) —усп≥льство в марксистськ≥й соц≥олог≥њ. ¬изначенн€ сусп≥льства та його ознаки. ƒжерела сусп≥льного розвитку. —оц≥альна революц≥€, њњ руш≥йн≥ сили.

20) —оц≥альна структура сусп≥льства: пон€тт€, основн≥ види. ќсновн≥ елементи соц≥ально-класовоњ структури сусп≥льства: класи, соц≥альн≥ верстви, соц≥альн≥ групи.

21) “еор≥€ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ ≥ соц≥альноњ моб≥льност≥.

22) «м≥ни соц≥ально-класовоњ структури сучасного украњнського сусп≥льства в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки. √оловн≥ класи, соц≥альн≥ верстви та соц≥альн≥ групи, €к≥ реально ≥снують в сучасн≥й ”крањн≥. ћарг≥нальн≥ процеси.

23) ѕон€тт€ соц≥альноњ сп≥льност≥. ќсновн≥ види соц≥альних сп≥льностей. ’арактеристика масових сп≥льностей та соц≥альних груп.

24) ≈тн≥чн≥ сп≥льност≥. ѕон€тт€ етносу. ≈тн≥чн≥ формуванн€ в ≥стор≥њ людства, њх суттЇв≥ ознаки. Ќац≥€ €к найб≥льш розвинена етн≥чна сп≥льн≥сть. ƒв≥ основн≥ тенденц≥њ у розвитку етнос≥в: диференц≥ац≥€ та ≥нтеграц≥€.

25) ѕон€тт€ нац≥онального в≥дродженн€ та його м≥сце в соц≥олог≥њ нац≥њ. ‘ази нац≥онального в≥дродженн€ ≥ специф≥ка њх прот≥канн€ в ”крањн≥. ќсновн≥ тенденц≥њ етнонац≥онального розвитку сучасноњ ”крањни.

26) —≥мТ€ €к соц≥альний ≥нститут ≥ мала соц≥альна група. —труктура с≥мТњ, умови житт€, основн≥ функц≥њ. ≤сторичн≥ типи с≥мТњ ≥ форми с≥мейно-шлюбних взаЇмин.

27) “енденц≥њ розвитку сучасноњ с≥мТњ (св≥товий ≥ в≥тчизн€ний досв≥д). —учасна с≥мТ€ в ”крањн≥: стан, тенденц≥њ розвитку, перспективи.

28) ѕон€тт€ соц≥ального ≥нституту. ≤нституц≥онал≥зац≥€ сусп≥льного житт€. ¬иди ≥ функц≥њ соц≥альних ≥нститут≥в.

29) ѕон€тт€ соц≥альноњ орган≥зац≥њ, њњ основн≥ риси. ‘ормальн≥ та неформальн≥ орган≥зац≥њ. Ѕюрократ≥€ €к соц≥альне €вище.

30) ћарксистське вченн€ про державу €к соц≥альну орган≥зац≥ю класово-антагон≥стичного сусп≥льства. ƒержава ≥ громад€нське сусп≥льство.

31) ѕредмет досл≥дженн€ соц≥олог≥њ особистост≥.  лючов≥ пон€тт€ ≥ категор≥њ соц≥олог≥њ особистост≥: людина, ≥ндив≥д, особист≥сть, ≥ндив≥дуальн≥сть.

32) ’арактерн≥ риси особистост≥ та њњ внутр≥шн€ духовна структура. ѕотреби, ≥нтереси, мотиви ≥ ц≥нност≥.

33) ќсновн≥ питанн€ соц≥олог≥њ особистост≥. ѕон€тт€ Ђсоц≥альний статусї ≥ Ђсоц≥альна рольї.

34) ѕроблема соц≥ал≥зац≥њ в соц≥олог≥њ. ‘актори соц≥ал≥зац≥њ. –оль соц≥ал≥зац≥њ у становленн€ особистост≥.

35) —учасн≥ проблеми соц≥олог≥њ вихованн€. —амовихованн€ особистост≥. ƒев≥антна повед≥нка, њњ основн≥ типи. «лочинн≥сть €к соц≥альне €вище.

36) —оц≥альна типолог≥€ особистост≥. «астосуванн€ типолог≥зац≥њ дл€ вир≥шенн€ конкретних соц≥альних проблем (вихованн€ особистост≥, доб≥р соц≥альних ролей, удосконаленн€ д≥€льност≥ соц≥альних ≥нститут≥в).

37) —оц≥олог≥€ конфл≥кту.  онфл≥кт €к соц≥альне €вище. ”мови виникненн€ конфл≥кт≥в, основн≥ стад≥њ њх розвитку.

38)  онцепц≥њ соц≥ального конфл≥кту. —оц≥ал-дарв≥н≥стський п≥дх≥д (√. —пенсер).  онцепц≥€ позитивно-функц≥онального конфл≥кту Ћ.  озера.

39) “еор≥€ Ђконфл≥ктноњ модел≥ї сусп≥льства –. ƒарендорфа. Ђ«агальна теор≥€ї конфл≥кту  . Ѕолду≥нга. ѕозитивн≥ функц≥њ конфл≥кту.

40) —оц≥альн≥ конфл≥кти в р≥зних сусп≥льних системах. Ўл€хи ≥ способи попередженн€ та подоланн€ конфл≥кт≥в. —пособи та правила повед≥нки у конфл≥ктних ситуац≥€х.

41) ќсновн≥ види ≥ форми конфл≥кт≥в в сучасн≥й ”крањн≥. ѕол≥тичн≥, нац≥онально-етн≥чн≥, економ≥чн≥, культурн≥ конфл≥кти. ћасовий протест-активна форма конфл≥ктноњ повед≥нки.

42) ѕредмет соц≥олог≥њ прац≥ ≥ управл≥нн€. —убТЇкти прац≥, соц≥альн≥ ≥нститути у сфер≥ прац≥, соц≥ально-трудов≥ в≥дносини, соц≥ально-трудов≥ процеси, соц≥альне управл≥нн€ ними. ѕон€тт€ менеджменту.

43) —оц≥олог≥€ прац≥ ≥ управл≥нн€ та њњ розвиток в ”крањн≥. ƒосл≥дженн€ ставленн€ населенн€ до напр€м≥в ≥ форм економ≥чних перетворень, шл€х≥в виходу з економ≥чноњ кризи, ставленн€ до ринку, приватизац≥€.

44) —татус, предмет ≥ обТЇкт соц≥олог≥њ осв≥ти.

45) —истема осв≥ти €к соц≥альний ≥нститут.

46) —фера осв≥ти та њњ соц≥олог≥чне вивченн€.

47) —утн≥сть соц≥олог≥њ молод≥, њњ обТЇкт ≥ предмет.

48) ќсновн≥ пон€тт€ та категор≥њ соц≥олог≥њ молод≥. ¬изначенн€ пон€тт€ Ђмолодьї, Ђюн≥стьї. ћ≥сце молод≥ в соц≥альн≥й структур≥. ѕитанн€ в≥ковоњ пер≥одизац≥њ молод≥.

49) ƒержавна молод≥жна пол≥тика в ”крањн≥: складов≥ та напр€мки.

 

–озд≥л 4. “еор≥€ ≥ практика конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень.

50) “ипи досл≥джень ≥ етапи проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень.

51) “еоретична п≥дготовка програми досл≥дженн€.

52) ћетоди збору соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ.

53) “ехн≥ка обробки ≥ методи анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ.

 

6. ћетодичн≥ вказ≥вки до зм≥сту, обс€гу та виконанн€ завдань контрольноњ роботи.

—туденти заочного в≥дд≥ленн€ виконують одну контрольну роботу, €ка включаЇ теоретичн≥ питанн€..

 онтрольна робота з дисципл≥ни "—оц≥олог≥€" складаЇтьс€ з 3 теоретичних питань дл€ кожного вар≥анта.

 онтрольну роботу передбачаЇтьс€ виконувати украњнською мовою за одним ≥з сорока вар≥ант≥в.

ќбовТ€зковими Ї в≥дпов≥д≥ на вс≥ завданн€ контрольноњ роботи.

Ќа кожне питанн€ необх≥дно давати повн≥, точн≥, обірунтован≥ в≥дпов≥д≥.

ƒл€ рецензуванн€ контрольну роботу подають на заочне в≥дд≥ленн€ у визначений граф≥ком перев≥рки контрольних терм≥н.

 

7. ¬имоги до оформленн€ контрольноњ роботи

 онтрольна робота виконуЇтьс€ в учн≥вському зошит≥ або на аркушах ј4.

¬ к≥нц≥ роботи надаЇтьс€ список використаноњ л≥тератури.

“итульний лист контрольноњ роботи виконуЇтьс€ зг≥дно ƒодатку Ѕ.

 онтрольна робота вважаЇтьс€ зарахованою, €кщо в н≥й Ї зм≥стовн≥ в≥дпов≥д≥ на вс≥ питанн€ роботи.

” к≥нц≥ роботи зазначаЇтьс€ список використаних джерел, ставитьс€ дата виконанн€ та особистий п≥дпис.

ƒл€ зауважень викладача сл≥д в≥льний лист в к≥нц≥ роботи.

 

8. —писок рекомендованоњ л≥тератури.

1. √ород€нко ¬.√., ѕроблемы социального планировани€ на ”краине. ”чеб.пособ. Ц ƒнепропетровск,1992

2. «дравомыслов ј.√., —оциологи€ конфликта. ”чеб. пособ. Ц ћ.: јспект ѕресс,1995

3. ћацковский ћ.—., —оциологи€ семьи, - ћ.:Ќаука-1989

4. якуба ќ.ќ., —оц≥олог≥€. Ќавчальний пос≥бник дл€ студент≥в. Ц ’арк≥в: онстанта,1996

5. √ород€нко ¬.√., —оц≥олог≥€. ѕос≥бник дл€ студент≥в вищих навч. заклад≥в, -  ињв: јкадем≥€ Ц 1999

6. Ѕебик ¬. ≤нформац≥йно-комун≥кац≥йний менеджмент глобального сусп≥льства: психолог≥€, технолог≥њ, техн≥ка пабл≥к рилейшнз. -  ., 2005.25.

7. «уев ј., ћ€сникова Ћ. √лобализаци€: аспекты, о которых мало говор€т // ћЁићќ. - 2004. - є8. - —. 54 Ц 60.

8. Ѕебик ¬. √лобальне громад€нське сусп≥льство: теор≥€, методолог≥€, менеджмент // ѕол≥тичний менеджмент. - 2006. - є 2 (17). - C.140-147.


9.ƒодатки:

ƒодаток ј.

«разок виконанн€ контрольноњ роботи

¬ар≥ант 36

«апитанн€:

1.  ласичний пер≥од у розвитку соц≥олог≥њ (2 половина 19 - початок 20 стол≥тт€. Ѕ≥оорган≥чна школа в соц≥олог≥њ (√. —пенсер)). —оц≥олог≥чна школа ≈. ƒюркгейма. ќсновн≥ пон€тт€ соц≥олог≥њ та спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ.

2. —истемний п≥дх≥д до сусп≥льства в соц≥олог≥њ. —труктура сусп≥льства €к ц≥л≥сноњ системи. ѕон€тт€ соц≥альних зв'€зк≥в, соц≥альноњ взаЇмод≥њ, соц≥альних в≥дносин.

3. —≥м'€ €к соц≥альний ≥нститут ≥ мала соц≥альна група. —труктура с≥м'њ, умови житт€, основн≥ функц≥њ. ≤сторичн≥ типи с≥м'њ ≥ форми с≥мейно-шлюбних в≥дносин.

 

¬≥дпов≥д≥:

1.  ласичний пер≥од у розвитку соц≥олог≥њ (2 половина 19 - початок 20 стол≥тт€. Ѕ≥оорган≥чна школа в соц≥олог≥њ (√. —пенсер)). —оц≥олог≥чна школа≈. ƒюркгейма. ќсновн≥ пон€тт€ соц≥олог≥њ та спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ.

«агальна характеристика натурал≥стичного напр€му в соц≥ологи XIX-початку XX стол≥тт€.

ќсновна концепц≥€ - ƒюркгейма (1858-1917). —пираЇтьс€ на соц≥альн≥ факти ≥ вивчаЇ њх статистично. —оц≥альн≥ факти - колективн≥ звички, традиц≥њ, звичањ, правила повед≥нки. √оловне в людському сусп≥льств≥, що цементуЇ та збираЇ його докупи, Ї соц≥альна сол≥дарн≥сть, а сила, що створюЇ сусп≥льне ц≥ле - розпод≥л прац≥. —ол≥дарн≥сть походить з колективноњ св≥домост≥ - сукупност≥ сп≥льних в≥рувань та почутт≥в, що розд≥л€ють члени одн≥Їњ групи чи сусп≥льства.

 олективна св≥дом≥сть в≥дображаЇ характер та традиц≥њ народу. „им б≥льшим Ї розпод≥л прац≥, тим сильн≥ше в людей прагненн€ до Їдност≥ та обм≥ну. —имволом обм≥ну виступаЇ угода, коли два ≥ндив≥да беруть на себе взаЇмн≥ зобов'€занн€, ≥ з цього виходить сп≥впрац€ та кооперац≥€. ћехан≥чна та орган≥чна сол≥дарн≥сть.

«агальна характеристика психолог≥чного напр€му в соц≥олог≥њ. ќсновна концепц≥€ - ¬ебера (1864-1920).

ѕонад усе ставитьс€ ≥ндив≥д, а причина розвитку сусп≥льства - культурн≥ ц≥нност≥, в≥ра в ≥нтел≥генц≥ю. “≥льки ≥ндив≥д пос≥даЇ мотиви, ц≥л≥, ≥нтереси та св≥дом≥сть. —оц≥альна статистика та пошук мотив≥в - взаЇмодоповнююч≥ частини соц≥олог≥чного досл≥дженн€. “еор≥€ соц≥альноњ д≥њ. ≤дењ ¬ебера - п≥двалини сучасноњ соц≥олог≥њ.

—оц≥олог≥€ ≈. ƒюркгейма.

√оловна особлив≥сть концепц≥њ ƒюргкейма: соц≥альне треба по€снювати соц≥альним. ¬≥н сформулював св≥й основний постулат: "—оц≥альн≥ факти треба

розгл€дати €к реч≥, вони ≥снують поза людиною та зд≥йснюють на нењ примусовий вплив." ≤ лише завд€ки цим соц≥альним фактом можна по€снити вчинки людини. —труктура сусп≥льства - сукупн≥сть соц≥альних факт≥в у њх взаЇмод≥њ та взаЇмозв'€зку. —аме ƒюркгейм вводить пон€тт€ "соц≥олог≥зм ":

1)ћетод обірунтуванн€ самоњ науки з предметом ≥ пон€тт€ми науки;

2)ќсобливий п≥дх≥д до соц≥альноњ реальност≥, розум≥нн€ та по€сненн€ ц≥Їњ реальност≥. —оц≥олог≥€ у ƒюркгейма - не лише специф≥чна наука, а ще й Ќаука Ќаук.

 онцепц≥€ розпод≥лу прац≥-та сила, що об'ЇднуЇ людей у сусп≥льств≥.

«авд€ки розпод≥лу прац≥ реал≥зуЇтьс€ принцип сол≥дарност≥. ¬ залежност≥ в≥д €кост≥ та р≥вн€ тоњ сол≥дарност≥ в≥н виводить концепц≥ю розвитку сусп≥льства в≥д механ≥чноњ до орган≥чноњ сол≥дарност≥. “а сол≥дарн≥сть, що об'ЇднуЇ людей в сусп≥льств≥ - орган≥чна, ірунтована на спец≥ал≥зац≥њ та розпод≥л≥ прац≥. ћехан≥чна сол≥дарн≥сть поглинаЇ ≥ндив≥да. ѕроблема нормального та патолог≥чного. ѕон€тт€ аном≥њ: аном≥€ - принцип не д≥йовост≥ у сусп≥льств≥ старих норм та ц≥нностей, коли нов≥ норми ще не з'€вилис€ або працюють не повн≥стю. “акож вивчав самогубства.

“ипи:

1)егоњстичний (людина ≥зольована в≥д сусп≥льства, €ке не ц≥кавитьс€ ≥ндив≥дом);

2)альтруњстичний (коли групов≥ ц≥нност≥ та норми ц≥лком поглинають ≥ндив≥да);

3)аном≥чний - коли в≥дбуваЇтьс€ криза в сусп≥льств≥;

4)фанал≥стичний - коли в≥дбуваЇтьс€ п≥дсиленн€ контролю групи над ≥ндив≥дом. —оц≥олог≥чн≥ погл€ди ћ. ¬ебера.

ћакс ¬ебер - фундатор "розум≥ючоњ" соц≥олог≥њ та теор≥њ соц≥альноњ д≥њ. ¬в≥в в соц≥олог≥ю пон€тт€ "≥деальний тип", €кий розгл€даЇ не €к тип п≥знанн€, а зас≥б, що дозвол€Ї розкрити сп≥льн≥ правила €кихось д≥й або вчинк≥в. ≤деальний тип за ¬ебером дозвол€Ї трактувати ≥стор≥ю та соц≥олог≥ю €к два напр€ми наукового ≥нтересу, а не дв≥ р≥зн≥ дисципл≥ни. —оц≥олог≥€ ¬ебера вивчаЇ повед≥нку людини та вкладаЇ в њњ д≥њ та вчинки певний сенс. “ому д≥њ людини набувають характер соц≥альноњ д≥њ, ≥ в н≥й присутн≥ 2 моменти: об'Їктивний - ор≥Їнтац≥€ на ≥нших, ≥ суб'Їктивний. —оц≥альна д≥€ - д≥€, суб'Їктивний сенс €коњ в≥дноситьс€ до повед≥нки ≥нших людей. «розум≥ти сенс д≥њ - зрозум≥ти д≥ючу людину, хоча в д≥€льност≥ людина не завжди усв≥домлюЇ мету.

„отири типи д≥€льност≥:

1)ц≥льорац≥ональна д≥€ через оч≥куванн€ певноњ повед≥нки, критер≥Їм ц≥Їњ д≥€льност≥ Ї усп≥х;

2)ц≥нн≥сно-рац≥ональна, заснована на в≥р≥ в ц≥нност≥ самоњ д≥њ, незалежна в≥д усп≥ху;

3)афектна - заснована на емоц≥йному стан≥ суб'Їкта, що д≥Ї;

4)традиц≥йна - заснована на звичках. Ћише перш≥ типи Ї соц≥альною д≥Їю, бо вони стосуютьс€ усв≥домленого сенсу.

 

2. —истемний п≥дх≥д до сусп≥льства в соц≥олог≥њ. —труктура сусп≥льства €к ц≥л≥сноњ системи. ѕон€тт€ соц≥альних зв'€зк≥в, соц≥альноњ взаЇмод≥њ,

соц≥альних в≥дносин.

—оц≥альна структура сусп≥льства та њњ основн≥ елементи.

ƒо 60-х рок≥в структура сусп≥льства практично не вивчалас€, хоча до того в середин≥ 30-х рок≥в була створена спец≥альна оф≥ц≥йна доктрина: б≥льшовицьке сусп≥льство складаЇтьс€ з двох клас≥в - роб≥тники та сел€ни, та одного прошарку - ≥нтел≥генц≥њ.

ќсновн≥ њњ вади:

- концепц≥€ р≥зко звужувала критер≥њ диференц≥ац≥њ людей в≥дносно њх приналежност≥ до р≥зних соц≥альних груп; було викривлено у€вленн€ по критер≥њ соц≥альноњ моб≥льност≥; концепц≥€ в≥дображала утоп≥чн≥ у€вленн€ про м≥ж групов≥ в≥дносини.

ѕро€вились серйозн≥ суперечки м≥ж елементами ц≥Їњ системи, двома основними елементами - соц≥альними ≥нститутами та системою клас≥в, шар≥в та функц≥ональних одиниць цих груп. —оц≥альна структура - це структура соц≥альних груп та ≥нститут≥в, що взаЇмопов'€зуютьс€ та взаЇмод≥ють. ’арактеризуЇтьс€ сукупн≥стю соц≥альних клас≥в (класи, трудов≥ колективи, групи, шари, сукупн≥сть соц≥альних, демограф≥чних, профес≥йних, квал≥ф≥кац≥йних, територ≥альних, етн≥чних сп≥льнот), що пов'€зан≥ в≥дносно ст≥йкими зв'€зками м≥ж собою. —оц≥альна група - це сукупн≥сть людей, що мають сп≥льн≥ соц≥альн≥ ознаки, виконують сусп≥льно необх≥дну функц≥ю у сп≥льн≥й структур≥ сусп≥льного под≥лу прац≥.

1)√рупи, що займають р≥зне м≥сце у систем≥ соц≥альноњ нер≥вност≥ даного сусп≥льства, а також у диференц≥ац≥њ його населенн€ за основними критер≥€ми;

2)ѕредставники цих груп Ї суб'Їктами р≥зних соц≥альних ≥нститут≥в.

—оц≥ально-класова структура сусп≥льства.

 ласи - це велик≥ групи людей, що розр≥зн€ютьс€ за своњм м≥сцем у певн≥й систем≥ сусп≥льного виробництва, за њхн≥ми в≥дношенн€ми до засоб≥в виробництва, за роллю у сусп≥льн≥й орган≥зац≥њ прац≥, за способами отриманн€ т≥Їњ частини сусп≥льного багатства, що знаходитьс€ в њхньому волод≥нн≥. ≈лементом соц≥альноњ структури сусп≥льства Ї соц≥альн≥ верстви. —оц≥альн≥ верстви створюють внутр≥шню структуру клас≥в та великих соц≥альних груп. ÷е сукупн≥сть ≥ндив≥д≥в, що зайн€т≥ соц≥ально та економ≥чно р≥вноц≥нними видами прац≥, ≥ в≥дпов≥дно отримують р≥вне матер≥альне та моральне в≥дшкодуванн€. Ѕ≥льш др≥бне д≥ленн€ соц≥альноњ структури вид≥л€Ї мал≥ соц≥альн≥ групи -нечисленн≥ за складом, члени €ких об'Їднан≥ сусп≥льною д≥€льн≥стю, знаход€тьс€ у безпосередньому ст≥йкому особистому сп≥лкуванн≥ одне з одним, ≥ це Ї основою дл€ виникненн€ €к емоц≥йних стосунк≥в, так ≥ особист≥сних групових ц≥нностей та норм повед≥нки. ћ≥н≥мальний розм≥р малоњ соц≥альноњ групи - 2 людини, максимальний - к≥лька дес€тк≥в людей.

—оц≥ально-демограф≥чна структура сусп≥льства.

–езультат накладенн€ демограф≥чних структур на соц≥альн≥. —татистичними параметрами Ї народжуван≥сть, смертн≥сть, шлюбн≥сть, розлученн€, м≥грац≥йний обм≥н населенн€.

—оц≥ально-територ≥альна структура сусп≥льства.

–озгл€даЇтьс€ €к взаЇмод≥€ двох основних верств сусп≥льства - соц≥ально-класовоњ та територ≥альноњ. ќдиниц€ми соц≥ально-класовоњ Ї сусп≥льн≥ класи та соц≥альн≥ верстви, а територ≥альноњ - сп≥льноти р≥зного типу. ѕ≥д соц≥ально-територ≥альною структурою сусп≥льства розум≥Їтьс€ сукупн≥сть усталених сп≥льнот людей, що формуЇтьс€ на основ≥ соц≥альноњ неоднор≥дност≥ умов життЇд≥€льност≥ р≥зних територ≥альних, адм≥н≥стративних, соц≥альних утворень, а також в≥дносин м≥ж цими сп≥льнотами.

“еор≥€ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ.

Ѕула створена на початку 40-х рок≥в ѕарсонсом, ћетроном, ƒев≥сом та ћуром. ÷е передус≥м процес, що безперервно триваЇ у сусп≥льств≥ ≥, звичайно, на€вн≥сть результат≥в процесу. ѕроцес соц≥ального в≥дтворенн€, в результат≥ €кого верстви, групи ≥ класи Ї нер≥вними одне одному та групуютьс€ ≥Їрарх≥чно, розташован≥ страти з р≥зним р≥внем престижу, власност≥ та влади. “обто це не просто нер≥вне становище, а природна нер≥вн≥сть. ≤снують в≥докремлен≥ та закрит≥ сусп≥льства. ” тих сусп≥льствах, де Ї змога перем≥щуватис€ вверх по вертикал≥, вид сусп≥льства Ї в≥дкритим, €кщо нема - закритим. —усп≥льство, де переважаЇ середн≥й клас -нормальне, у нас - протилежна ситуац≥€. јмериканська модель: вищий-вищий клас - начальники, вищий клас - поган≥ начальники, вищий-середн≥й - клерки тощо, середн≥й-середн≥й, нижчий-середн≥й, нижчий-нижчий.

“еор≥€ соц≥альноњ моб≥льност≥.

Ћюди знаход€тьс€ в пост≥йн≥м рус≥, а сусп≥льство - у розвитку. —укупн≥сть соц≥альних перем≥щень людей у сусп≥льств≥, тобто зм≥н њхнього статуту, називаЇтьс€ соц≥альною моб≥льн≥стю. ћ≥ж п≥дн€тт€м та зниженн€м ≥снуЇ асиметр≥€: т€ж≥нн€ до п≥дн€тт€ по соц≥альн≥й драбин≥, тобто п≥дн€тт€ -добров≥льне, €к правило, а зниженн€ - примусове. ƒва основних види: м≥ж покол≥нна та внутр≥покол≥нна (соц≥альна кар'Їра). ћ≥ж покол≥нна -довготерм≥новий, внутр≥покол≥нна - короткотерм≥новий процес.

ƒва типи:

1)¬ертикальна моб≥льн≥сть - перем≥щенн€ з одн≥Їњ страти до ≥ншоњ, буваЇ спр€мованою вгору ≥ вниз.

2)√оризонтальна моб≥льн≥сть передбачаЇ перех≥д ≥ндив≥да з одн≥Їњ соц≥альноњ групи до ≥ншоњ, що знаходитьс€ на тому ж р≥вн≥. –≥зновид горизонтальноњ - географ≥чна моб≥льн≥сть (перењзд). якщо до зм≥ни м≥сц€ додаЇтьс€ зм≥на статусу, виходить м≥грац≥€.

—оц≥олог≥€ управл≥нн€ €к галузь соц≥олог≥њ. ¬изначенн€ управл≥нн€.

—оц≥олог≥€ управл≥нн€ - це вм≥нн€ дос€гти мети, використовуючи працю та вправн≥сть ≥нших людей. ¬ид д≥€льност≥ по керуванню людьми. «ас≥б розв'€занн€ конфл≥кт≥в м≥ж людьми. ћетод впливу на людей з метою отриманн€ певних результат≥в. —истема прийн€тт€ оптимальних р≥шень. ≤нструмент регул€ц≥њ м≥ж суб'Їктних в≥дносин.

 

3. —≥м'€ €к соц≥альний ≥нститут ≥ мала соц≥альна група. —труктура с≥м'њ, умови житт€, основн≥ функц≥њ. ≤сторичн≥ типи с≥м'њ ≥ форми с≥мейно -шлюбних в≥дносин.

—оц≥олог≥€ с≥м'њ €к галузь соц≥олог≥њ.

¬изначенн€ с≥м'њ та шлюбу. —оц≥олог≥€ шлюбу й родини - галузь соц≥олог≥њ, що вивчаЇ формуванн€, розвиток та функц≥онуванн€ родини та шлюбних, с≥мейних в≥дносин. Ўлюб - це ≥сторично зумовлена, усталена, санкц≥онована форма в≥дносин м≥ж чолов≥ком та ж≥нкою, що встановлюЇ њхн≥ права та обов'€зки в≥дносно одне одного та д≥тей.

—≥м'€ вивчаЇтьс€ та розгл€даЇтьс€ з двох погл€д≥в:

1)€к соц≥альний ≥нститут, що характеризуЇтьс€ сукупн≥стю соц≥альних норм, санкц≥й та зразк≥в повед≥нки;

2)€к мала соц≥альна група, заснована на шлюб≥ чи кревн≥й спор≥дненост≥, члени €коњ об'Їднан≥ сп≥льним побутом, взаЇмною моральною в≥дпов≥дальн≥стю, взаЇмодопомогою.

‘ункц≥њ соц≥олог≥њ с≥м'њ.

‘ункц≥€ с≥м'њ - спос≥б про€вленн€ активност≥, життЇд≥€льност≥ с≥м'њ та њњ член≥в.

1 Ќепродуктивна пол€гаЇ у б≥олог≥чному в≥дтворенн≥ сусп≥льства та задоволенн€ потреби в д≥т€х.

2)¬иховна функц≥€ пол€гаЇ у соц≥ал≥зац≥њ молодого покол≥нн€, задоволенн€ потреби у батьк≥вств≥, контакт≥ з д≥тьми, њх вихованн≥, самореал≥зац≥њ в д≥т€х.

3)≈коном≥чно-побутова пол€гаЇ в можливост≥ п≥дтримувати ф≥зичне здоров'€ член≥в сусп≥льства, економ≥чно утримувати неповнол≥тн≥х та нед≥Їздатних член≥в родини, пригл€дати за д≥тьми, надавати та отримувати господарчо-побутов≥ послуги м≥ж членами родини.

4)‘ункц≥€ первинного соц≥ального контролю - моральна регламентац≥€ повед≥нки член≥в родини, моральна в≥дпов≥дальн≥сть та зобов'€зан≥сть м≥ж чолов≥ком та ж≥нкою, батьками та д≥тьми тощо.

5)ƒуховно-емоц≥йна спри€Ї взаЇмному духовному збагаченню, надаЇ психолог≥чний захист членам родини, емоц≥йну п≥дтримку.

6)ƒозв≥льна - рац≥ональна орган≥зац≥€ дозв≥лл€.

7)—ексуальна функц≥€ - сусп≥льне значенн€ ц≥Їњ функц≥њ пол€гаЇ у реал≥зац≥њ сексуального контролю за особист≥стю, а ≥ндив≥дуальне - у задоволенн≥ особистих сексуальних потреб.

ѕлануванн€ с≥м'њ €к соц≥альна проблема.

ѕлануванн€ с≥м'њ розгл€даЇтьс€ з боку д≥€льност≥, спр€мованоњ на обмеженн€ д≥тонародженн€, або, за аналог≥Їю з державними установами, контроль д≥тонародженн€. ѕлануванн€ с≥м'њ та с≥мейну орган≥зац≥ю охорони здоров'€ визначають €к т≥ види д≥€льност≥, що мають на мет≥ допомогу окремим особам або подружж€м дос€гти результат≥в в уникненн≥ небажаноњ ваг≥тност≥, народити бажаних д≥тей, регулювати ≥нтервали м≥ж ваг≥тност€ми, контролювати виб≥р часу д≥тонародженн€ в залежност≥ од в≥ку батьк≥в, визначати число д≥тей у с≥м'њ.

¬ключаЇ в себе: види обслуговуванн€, що уможливлюють цю практику. ÷е:

- сан≥тарна просв≥та та консультац≥њ з питань плануванн€ с≥м'њ;

- забезпеченн€ контрацептивами;

- л≥куванн€ безпл≥дд€;

- просв≥та з питань шлюбу та с≥м'њ;

- орган≥зац≥€ в≥дпов≥дних служб та заход≥в: генетичних консультац≥й, досл≥джень тощо. «а теор≥Їю ћальтуса, Ї два способи скороченн€ к≥лькост≥ людства:

1)розумна контрацепц≥€;

2)в≥йни, голод, пошест≥. ћальтуз≥анство стверджуЇ, що нормальн≥й людин≥ притаманно сам≥й обмежувати д≥тонародженн€.

ѕроблема вибору шлюбного партнера.

≤снують фактори вибору шлюбного партнера:

1)просторова близьк≥сть;

2)у€вленн€ про ≥деального партнера;

3)приклад власних батьк≥в;

4)прагненн€ особистост≥ до самоствердженн€;

5)прагненн€ пошуку партнера, що схожий або протилежний за псих≥чними та соц≥альними €кост€ми.

« любовним афектом пов'€зан≥ певн≥ почутт€:

1)ейфор≥€;

2)депресивн≥ почутт€;

3)схильн≥сть до фантаз≥й;

4)порушенн€ сну;

5)загальне збудженн€;

6)трудн≥сть у концентрац≥њ уваги.

’ат≥с в≥дн≥с до фактор≥в любов≥:

1)повагу;

2)позитивн≥ почутт€ до партнера;

3)еротичн≥ почутт€;

4)потреба у нормальному ставленн≥ з боку партнера;

5)почутт€ близькост≥, ≥нтимност≥;

6)почутт€ ворожост≥.

ѕричини виникненн€ конфл≥кту у с≥м'њ.

 онфл≥кт - це приховане або €вне з≥ткненн€ конкуруючих стор≥н. ¬≥н може виникнути у кооперац≥њ, конкуренц≥њ ≥ в будь-€к≥й соц≥альн≥й груп≥. «маганн€ переростаЇ у з≥ткненн€, коли конкуренти намагаютьс€ завадити або усунути одне одного з боротьби за пос≥данн€ деф≥цитних благ.

—писок використаноњ л≥тератури

1. ћацковский ћ.—., —оциологи€ семьи, - ћ.:Ќаука-1989

2. якуба ќ.ќ., —оц≥олог≥€. Ќавчальний пос≥бник дл€ студент≥в. Ц ’арк≥в: онстанта,1996

3. √ород€нко ¬.√., —оц≥олог≥€. ѕос≥бник дл€ студент≥в вищих навч. заклад≥в, -  ињв: јкадем≥€ Ц 1999

 


ƒодаток Ѕ

 

 

 
 

 

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
—оц≥олог≥€ сучасноњ осв≥ти:  онспект лекц≥й | ѕо определению критериев перинатального периода, живорождени€ и мертворождени€
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 514 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2349 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.23 с.