Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥олог≥€ сучасноњ осв≥ти:  онспект лекц≥й

 онспект лекц≥й

–екомендовано ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни €к навчальний пос≥бник дл€ студент≥в вищих заклад≥в осв≥ти

 

  и њ в Ц 2009


” ƒ   Ц 316.74: 37

Ѕ Ѕ   - 60.55

ћ 89

 

¬.≤. ћудрак. —оц≥олог≥€ сучасноњ осв≥ти:  онспект лекц≥й. Ц

 .: ≤¬ќ јѕЌ ”крањни, 2009. Ц 179 с.

 

јвтор-упор€дник: ћудрак ¬адим ≤ванович Ц кандидат ф≥лософських наук, науковий сп≥вроб≥тник в≥дд≥лу зм≥сту, ф≥лософ≥њ ≥ прогнозуванн€ вищоњ осв≥ти ≤¬ќ јѕЌ ”крањни

—оц≥олог≥€ сучасноњ осв≥ти:  онспект лекц≥й

–екомендовано ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни €к навчальний пос≥бник дл€ студент≥в вищих заклад≥в осв≥ти (лист ћќЌ ”крањни в≥д 11 лютого 2004 р., є 14/18.2 - 217).

 

–ецензенти: —удаков ¬олодимир ≤ванович, професор, доктор соц≥олог≥чних наук, зав≥дувач кафедри соц≥олог≥њ ≤нституту соц≥альних наук й м≥жнародних в≥дносин ћј”ѕ, академ≥к ћ ј

Ћутай ¬ладлен —тепанович, професор, доктор ф≥лософських наук, головний науковий сп≥вроб≥тник в≥дд≥лу зм≥сту, ф≥лософ≥њ ≥ прогнозуванн€ вищоњ осв≥ти ≤¬ќ јѕЌ ”крањни.

 

 

 онспект лекц≥й У—оц≥олог≥€ сучасноњ осв≥тиУ розрахований на викладанн€ соц≥олог≥чного знанн€, методолог≥чних основ, методичних положень ≥ практичних матер≥ал≥в у галуз≥ соц≥олог≥њ осв≥ти та њњ метод≥в дл€ кер≥вних кадр≥в осв≥ти, педагог≥чних прац≥вник≥в, науковц≥в, студент≥в, асп≥рант≥в вищих заклад≥в осв≥ти, ус≥х тих, кого турбуЇ дол€ украњнськоњ осв≥ти. –озкриваютьс€ науков≥, психолого-педагог≥чн≥ основи проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень в осв≥т≥ Ц ≥нституц≥њ сусп≥льного житт€, систем≥ сусп≥льних ≥ соц≥альних в≥дносин.

 

 

© ¬.≤.ћудрак, 2009.

© ≤¬ќ јѕЌ ”крањни, 2009.


« ћ ≤ — “

 

ѕо€снювальна записка................................................. —.4 Ц 11.

«м≥ст навчального конспекту лекц≥й.

Ћекц≥€ 1.

—оц≥олог≥€ осв≥ти в систем≥ сусп≥льних наук. ‘ункц≥ональне призначенн€ соц≥олог≥њ осв≥ти. Ќапр€ми соц≥олог≥њ осв≥ти........................................................... —.12 Ц 28.

Ћекц≥€ 2.

ќсв≥та €к соц≥альний ≥нститут..................................... —. 29 Ц 36.

Ћекц≥€ 3.

—оц≥альн≥ в≥дносини Ц кв≥нтесенц≥€ розум≥нн€ соц≥олог≥Їю осв≥ти осв≥тньоњ д≥йсност≥ —.37 Ц 56.

Ћекц≥€ 4.

јкс≥олог≥чн≥ вим≥ри соц≥олог≥њ осв≥ти. —оц≥олог≥€ осв≥ти про соц≥ал≥зац≥ю особистост≥, взаЇмод≥ю соц≥ального й особист≥сного в осв≥т≥.......................... —.57 Ц 77.

Ћекц≥€ 5.

—оц≥альна орган≥зац≥€ осв≥ти. —оц≥олог≥чний анал≥з д≥€льност≥ закладу осв≥ти €к елементу соц≥альноњ орган≥зац≥њ осв≥ти.......................................................... —.78 Ц 86.

Ћекц≥€ 6.

—оц≥олог≥€ управл≥нн€ осв≥тою: ≥нформац≥йний аспект. —.87 Ц 111.

Ћекц≥€ 7.

—оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ в осв≥т≥: методолог≥€, напр€ми, методика проведенн€. —. 112 Ц 173.

«агальна л≥тература до навчального конспекту лекц≥й —. 174 Ц 180.


ѕо€снювальна записка

¬ умовах розвитку системи безперервноњ осв≥ти, удосконаленн€ д≥€льност≥ педагог≥чних кадр≥в, кер≥вництва осв≥тою, фах≥вц≥в осв≥ти, наукового забезпеченн€ розвитку сучасноњ украњнськоњ осв≥ти, неможлив≥ без поглибленн€ теоретикоЦметодолог≥чних, практичних знань у галуз≥ осв≥ти, ум≥нь, навичок оперуванн€ складними системами соц≥альних в≥дносин.

¬ажлива роль у вир≥шенн≥ цього актуального завданн€ в≥дводитьс€ соц≥олог≥њ осв≥ти. ” межах њњ теоретичного знанн€, практичних п≥дход≥в до з'€суванн€ сутност≥ сусп≥льних ≥ соц≥альних в≥дносин, реал≥зац≥њ здобутк≥в соц≥олог≥чноњ науки, в≥дбуваЇтьс€ усв≥домленн€, обірунтуванн€, практичне перетворенн€ соц≥альних процес≥в, п≥знанн€ соц≥альних механ≥зм≥в д≥€льност≥ осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту.

–озум≥нн€ сутност≥ соц≥альних процес≥в, що в≥дбуваютьс€ в осв≥т≥, спираЇтьс€ на знанн€ методолог≥чних, методичних, емп≥ричних засад соц≥альноњ д≥йсност≥, €кою Ї осв≥та. ” такому ракурс≥ соц≥олог≥€ осв≥ти постаЇ складовою частиною наукових та практичних знань стосовно управл≥нн€ соц≥альними процесами, що мають м≥сце в осв≥т≥ €к у систем≥ соц≥альних взаЇмод≥й. ¬заЇмод≥€ м≥ж блоками таких соц≥альних в≥дносин Ц особистост≥ й особистост≥, особистост≥ та соц≥альноњ групи, особистост≥ ≥ сусп≥льства, розробл€Їтьс€ соц≥олог≥Їю осв≥ти на соц≥Їтальному р≥вн≥.

ƒ≥€льн≥сть заклад≥в, установ осв≥ти, система управл≥нн€ осв≥тн≥ми процесами, житт€ педагог≥чних колектив≥в, соц≥альних сп≥льнот тих, хто знаходитьс€ у сфер≥ осв≥ти (учн≥в, студент≥в, слухач≥в, курсант≥в, вихованц≥в), розгл€даЇтьс€ €к функц≥онуванн€ осв≥тнього простору, в €кому зд≥йснюютьс€ сусп≥льн≥ ц≥л≥ й ≥деали, доктрини, теор≥њ, концепц≥њ, програми, плани, методики, методолог≥њ, технолог≥њ систем соц≥альних в≥дносин.

“ака д≥€льн≥сть осв≥ти набуваЇ глобального характеру. —оц≥олог≥€ осв≥тив ≥нформац≥йному сусп≥льств≥ реал≥зуЇтьс€ €к навчанн€ та розвиток в≥дпов≥дно до св≥тових стандарт≥в, вимог часу, зокрема, Ївропейського простору, а також, ≥ндив≥дуальноЦособист≥сних та сусп≥льних потреб, удосконаленн€ наукового та загальнокультурного потенц≥алу особистост≥, що, в свою чергу, проходить через д≥€льн≥сть спец≥ал≥зованих державних, приватних заклад≥в, установ осв≥ти, самоосв≥ти й керуЇтьс€ державними стандартами зг≥дно з фахом певних р≥вн≥в квал≥ф≥кац≥њ та вимогами сусп≥льно-пол≥тичного, економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального, гуман≥тарного, еколог≥чного прогресу.

Ќеобх≥дн≥сть впровадженн€ нов≥тн≥х соц≥альних технолог≥й, розвиток науки ≥ техн≥ки, економ≥чна, соц≥альна, пол≥тична ≥ духовна розбудови держави, нац≥њ, народу, с≥мТњ, особистост≥ вимагають поЇднанн€ знань, ум≥нь, навичок сучасних осв≥т€н, наауковц≥в, кер≥вник≥в осв≥ти ≥з напрацюванн€ми в систем≥ наукового, емп≥ричного знанн€ про сусп≥льн≥, соц≥альн≥ в≥дносини та процеси в осв≥т≥. ÷е становить методолог≥чну п≥дставу прогностичноњ та управл≥нськоњ д≥€льност≥ в осв≥т≥; Їдност≥ ≥ взаЇмозвТ€зку розвитку ≥ збагаченн€ у процес≥ неперервноњ св≥ти загальнокультурноњ, фахово-квал≥ф≥кац≥йноњ, функц≥ональноњ складових сукупноњ культури педагога, науковц€, управл≥нц€ осв≥ти, њхн≥х особист≥сних €костей, що мають вплив в осв≥тн≥й д≥€льност≥.

ќрган≥зац≥йний вплив сучасного осв≥т€нина на осв≥тн≥й процес узгоджуЇтьс€ з необх≥дн≥стю вивчати, трансформувати, ≥н≥ц≥ювати в ≥нновац≥йному контекст≥ самоорган≥зац≥ю осв≥тн≥х €вищ, що покладаЇтьс€ на знанн€ основних п≥дход≥в до теоретичного, емп≥ричного, експериментального обірунтуванн€, вериф≥кац≥њ осв≥тньоњ системи.

” такому контекст≥ соц≥олог≥€ осв≥ти даЇ змогу педагог≥чним кадрам, менеджерам осв≥ти, науковц€м оволод≥ти €к≥сними та к≥льк≥сними методами отриманн€, обробки, класиф≥кац≥њ, систематизац≥њ соц≥альноњ ≥нформац≥њ про осв≥тнЇ житт€, реал≥зувати сучасн≥ технолог≥њ ос€гненн€ соц≥альноњ реальност≥.

Ќавчальний конспект лекц≥й У—оц≥олог≥€ осв≥тиУ Ї сукупн≥стю основних проблем ≥ положень загальноњ соц≥олог≥чноњ теор≥њ, соц≥олог≥њ осв≥ти, практичних рекомендац≥й в≥дносно застосуванн€ соц≥олог≥чних метод≥в до перетворенн€ сусп≥льства, розвитку особистост≥, соц≥альних сп≥льнот, удосконаленн€ осв≥тнього впливу на сусп≥льство, соц≥ал≥зац≥ю особистост≥.

ћетодолог≥чн≥ положенн€ соц≥олог≥њ сучасноњ осв≥ти виход€ть з того, що соц≥олог≥€ Ї наукою про сусп≥льство €к реальний ц≥л≥сний орган≥зм ≥ механ≥зми його розвитку. ¬≥дпов≥дно до цього викладено основн≥ положенн€ соц≥олог≥чноњ теор≥њ про сусп≥льство, його структури й п≥дструктури, соц≥альн≥ механ≥зми функц≥онуванн€ й розвитку. –озгл€нуто питанн€ про специф≥ку соц≥олог≥чного знанн€, його структуру, функц≥њ; даЇтьс€ у€вленн€ про м≥сце ≥ роль загальноњ соц≥олог≥чноњ теор≥њ, њњ сп≥вв≥дношенн€ з ≥ншими елементами п≥знанн€ навколишнього св≥ту; зауважуЇтьс€, що без загальноњ соц≥олог≥чноњ теор≥њ немаЇ ≥ не може бути ц≥л≥сноњ системи наукового знанн€ про св≥т, житт€ особистост≥ у ньому.

ѕодано характеристику основних вих≥дних пон€ть соц≥олог≥њ: сусп≥льства, соц≥альноњ сп≥льноти, соц≥альноњ взаЇмод≥њ, соц≥альних в≥дносин, соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ, м≥сц€ особистост≥ ≥ соц≥альних груп у соц≥альному житт≥. ” ход≥ анал≥зу сусп≥льства €к ц≥л≥сност≥ розкриваютьс€ його структурн≥ елементи, соц≥альн≥ ≥нститути (галузева соц≥олог≥€, й зокрема, соц≥олог≥€ осв≥ти), сфери, форми, соц≥альн≥ механ≥зми.

–озгл€нуто законом≥рност≥ функц≥онуванн€ й розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту. „ерез висв≥тленн€ внутр≥шньо≠≥нсти≠туц≥йного та зовн≥шньо≥нституц≥йного аспект≥в досл≥дженн€ осв≥ти характеризуютьс€ соц≥альн≥ напр€ми д≥€льност≥ прац≥вник≥в осв≥ти, науковц≥в, педагог≥чних та навчальних колектив≥в. ¬елику увагу прид≥лено розгл€ду питань соц≥альноњ структури ≥ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ; анал≥зу галузевих соц≥альних п≥дструктур Ц соц≥ально-класовоњ, нац≥онально-етн≥чноњ, поселенськоњ, демогра≠ф≥чноњ, культурноњ в осв≥тньому контекст≥ тощо.

” такому ракурс≥ характеризуютьс€ соц≥альна структура та напр€ми соц≥ального функц≥онуванн€ заклад≥в, установ осв≥ти; проблеми соц≥альних в≥дносин у галуз≥ осв≥ти, управл≥нн€ ними, законом≥рност≥, тенденц≥њ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ у осв≥тньому процес≥, розвиток соц≥альних статус≥в, ролей, структурноњ, обм≥нноњ моб≥льност≥, престижу, динам≥ки д≥€льност≥ осв≥тн≥х д≥€ч≥в тощо.

—оц≥альну структуру розгл€нуто не лише €к систему соц≥альних сп≥льнот, але й €к сукупн≥сть ≥нституц≥ональних (орган≥зац≥йних та нормативних) форм соц≥альноњ взаЇмод≥њ; проанал≥зовано особливост≥ таких соц≥альних ≥нститут≥в, €к економ≥ка, пол≥тика, право, наука, духовне житт€, соц≥альноЦпобутов≥ в≥дносини, рекреац≥€ в њх взаЇмод≥њ з осв≥тою.

ѕосл≥довно розгл€нуто проблеми зм≥н Ц трансформац≥й, суперечностей в осв≥т≥ та напр€ми њх вир≥шенн€ у соц≥альному розвитку сучасного сусп≥льства.

ƒосл≥джуютьс€ соц≥альн≥ проблеми взаЇмод≥њ осв≥ти, навчальноЦосв≥тн≥х та ≥нших сусп≥льних, соц≥альних процес≥в, ≥нституц≥й сусп≥льства; вплив осв≥ти на сусп≥льн≥ в≥дносини, потреби, ор≥Їнтац≥њ, мотивац≥њ, ≥нтереси, ц≥нност≥, ≥деали, повед≥нку та св≥дом≥сть ≥ндив≥д≥в та соц≥альних груп сусп≥льства.

” лекц≥€х даного курсу, що спираютьс€ на матер≥али конкретноЦсоц≥олог≥чних досл≥джень сучасних соц≥альних процес≥в, розвитку осв≥ти, зд≥йснених у св≥т≥ й ”крањн≥, розкриваЇтьс€ значенн€ загальнотеоретичних, методолог≥чних, методичних, практичних положень соц≥олог≥њ у досл≥дженн≥ реальних соц≥альних €вищ, њх вим≥рах.

–езультати соц≥олог≥чних досл≥джень в галуз≥ осв≥ти дають змогу визначити залежн≥сть системи осв≥ти в≥д розвитку сусп≥льних процес≥в, зТ€сувати оптимальне дл€ сучасних умов сп≥вв≥дношенн€ м≥ж прагматичною (профес≥йною) та загальногуман≥тарною функц≥€ми осв≥ти, встановити взаЇмозвТ€зок загальноњ й профес≥йноњ осв≥ти, зд≥йснити анал≥з структури д≥€льност≥ заклад≥в, установ осв≥ти, сп≥вв≥дношенн€ спец≥альних та загальнонаукових програм в осв≥тньому процес≥, розробити сутн≥сн≥ основи орган≥зац≥њ осв≥ти.

¬икладен≥ положенн€ про методи, способи, принципи, системи соц≥олог≥чного анал≥зу, питанн€ профес≥йноњ етики соц≥олога дають змогу узагальнити досв≥д застосуванн€ методолог≥чних п≥дход≥в, положень загальносоц≥олог≥чноњ, галузевоњ соц≥олог≥њ в розум≥нн≥ соц≥альних проблем.

—оц≥олог≥€ осв≥ти звертаЇтьс€ у цьому контекст≥ до сп≥вв≥дношенн€ духовного житт€ сусп≥льства та д≥€льност≥ особистост≥ в осв≥т≥, проблеми збереженн€ ≥ передаванн€ знанн€, духовноЦц≥нн≥сного досв≥ду людства, нац≥њ, народонаселенн€, соц≥альних груп, особистост≥ тощо, њх засвоЇнн€ ≥ндив≥дом.

ќсобливо ретельно в зм≥ст≥ запропонованого конспекту лекц≥й досл≥джуютьс€ проблеми соц≥ального управл≥нн€ осв≥тою, розкритого на п≥дстав≥ соц≥олог≥чних п≥дход≥в, що даЇ змогу реально в≥дчути можлив≥сть соц≥ального впливу на сусп≥льство, його розвиток, п≥двищити ефективн≥сть соц≥альних можливостей осв≥ти.

«азначен≥ напр€ми соц≥олог≥њ осв≥ти т≥сно повТ€зан≥ з досл≥дженн€м рол≥ осв≥ти у в≥дтворенн≥ й розвитку соц≥альноњ структури сусп≥льства, що виражаЇтьс€ у анал≥з≥ осв≥тньоњ д≥€льност≥ заклад≥в, установ осв≥ти, в≥дм≥нностей м≥ж ними, наступност≥ та системи соц≥альних протир≥ч ≥ трансформац≥й, розпод≥лу представник≥в р≥зних соц≥альних груп за УканаламиУ й УповерхамиУ осв≥тньоњ системи, њх шанс≥в на отриманн€ повноц≥нноњ осв≥ти.

¬ивченн€ рол≥ осв≥ти €к одного з чинник≥в соц≥ального прогресу, каналу соц≥альноњ моб≥льност≥, що задаЇ сучасн≥ прогресивн≥ зм≥ни у сучасному сусп≥льств≥, Ї одним ≥з найголовн≥ших напр€м≥в соц≥олог≥чних досл≥джень у систем≥ осв≥ти. ѕри цьому вивченн€ впливу осв≥ти на соц≥альний розвиток сусп≥льства, його соц≥альноњ, профес≥йноњ, демограф≥чноњ структури, Ї напр€мом реал≥зац≥њ ефективноњ соц≥альноњ пол≥тики в сучасних умовах.

«астосуванн€ практичних матер≥ал≥в з проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень в осв≥т≥ дадуть змогу в≥дчути прогресивн≥сть у сучасному сусп≥льному розвитков≥, наснагу до удосконаленн€ осв≥тнього впливу на сусп≥льну ситуац≥ю.

 онспект курсу лекц≥й У—оц≥олог≥€ сучасноњ осв≥тиФ допоможе набути глибоких знань щодо переб≥гу сучасних соц≥альних процес≥в, стати ще б≥льш науково ≥ соц≥ально компетентним; оволод≥ти практикою соц≥олог≥чного анал≥зу сусп≥льних ≥ соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥; удосконалити знанн€, навички та вм≥нн€ трансформувати сучасний св≥т осв≥ти на шл€хах перетворенн€, розвитку, модерн≥зац≥њ систем соц≥ального житт€.

–озум≥нн€ п≥дход≥в до теоретичного, емп≥ричного, експериментального розвитку системи соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥ даЇ можлив≥сть оволод≥ти знанн€м про соц≥альн≥ процеси в осв≥т≥, конкретизувати у€вленн€ про взаЇмод≥ю сусп≥льних ≥нститут≥в та осв≥ти, сучасн≥ тенденц≥њ розвитку особистост≥; систематично в≥дтворити, оновити процес застосуванн€ соц≥альних технолог≥й перетворювальноњ д≥њ.

—пираючись на знанн€ методолог≥њ, методики проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€, прац≥вники осв≥ти, науковц≥ матимуть змогу реал≥зувати в управл≥нськ≥й, орган≥зац≥йн≥й д≥€льност≥ ≥нновац≥йн≥ п≥дходи до реал≥зац≥њ ефективност≥ осв≥тнього процесу; розробити проективн≥ шл€хи, напр€ми, тенденц≥њ перетворенн€ осв≥тньоњ реальност≥; досл≥дити генезу управл≥нських р≥шень в осв≥тн≥й д≥€льност≥; побачити сучасну систему осв≥ти; зрозум≥ти сутн≥сть, перспективи, напр€ми д≥€льност≥ заклад≥в, установ осв≥ти, управл≥нн€ ними.

ћета конспекту лекц≥й:

Ј ознайомитись ≥з сучасними п≥дходами до застосуванн€ соц≥олог≥чноњ теор≥њ, практики соц≥олог≥чних досл≥джень в осв≥тн≥й галуз≥;

Ј розкрити знанн€ метод≥в, принцип≥в, способ≥в соц≥олог≥чного анал≥зу соц≥альноњ реальност≥;

Ј схарактеризувати процес проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ в осв≥т≥;

Ј удосконалити знанн€, вм≥нн€ ≥ навички у галуз≥ соц≥олог≥њ осв≥ти та впровадженн€ соц≥олог≥чного ≥нструментар≥ю досл≥дженн€ осв≥тньоњ д≥€льност≥.

‘ункц≥њ конспекту лекц≥й:

Ј методолог≥чна Ц застосувати систему закон≥в, законом≥рностей, напр€м≥в, принцип≥в, метод≥в, форм функц≥онуванн€ осв≥ти в украњнському сусп≥льств≥;

Ј п≥знавальна Ц розкрити систему соц≥олог≥чного знанн€ стосовно розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту;

Ј ц≥нн≥сна Ц зТ€сувати акс≥олог≥чн≥ п≥дстави розвитку осв≥ти у њњ функц≥онуванн≥ на р≥вн≥ осв≥тн≥х колектив≥в, заклад≥в, установ осв≥ти, д≥€льност≥ особистост≥ в осв≥тньому пол≥;

Ј св≥тогл€дна Ц сформувати методолог≥чн≥, методичн≥, психолого-педагог≥чн≥ п≥дстави обТЇктивного анал≥зу сусп≥льних €вищ, систем соц≥альних в≥дносин в сучасн≥й осв≥т≥;

Ј практична Ц розкрити систему п≥дход≥в до анал≥зуванн€ осв≥тн≥х €вищ, под≥й, факт≥в, процес≥в на п≥дстав≥ застосуванн€ соц≥олог≥чних метод≥в, способ≥в, засоб≥в, форм, що дають змогу описати, зрозум≥ти сутн≥сть переб≥гу соц≥альних процес≥в в осв≥т≥, трансформувати осв≥тн≥ системи в≥дносно ≥нновац≥йних зм≥н €к у сусп≥льному, соц≥альному пол≥, так ≥ у межах практичноњ осв≥тньоњ д≥€льност≥.

ќсновн≥ завданн€ конспекту лекц≥й:

Ј сформулювати методолог≥ю, пон€тт€, категор≥њ, п≥дходи, методику курсу;

Ј визначити актуальн≥ проблеми соц≥олог≥чноњ теор≥њ; сучасн≥ точки зору на розвиток осв≥ти; положенн€, парадигми, теор≥њ, концепц≥њ щодо розвитку соц≥олог≥чноњ теор≥њ та практики у њњ застосуванн≥ до процес≥в, що мають м≥сце в осв≥тн≥й д≥€льност≥;

Ј показати генезу соц≥олог≥чноњ теор≥њ ≥ практики в розвитков≥ осв≥ти;

Ј удосконалити знанн€, вм≥нн€, навички в≥дпов≥дно до основ соц≥олог≥чноњ теор≥њ, проведенн€ соц≥олог≥чного анал≥зу осв≥тньоњ соц≥альноњ д≥йсност≥;

Ј реал≥зувати знанн€, вм≥нн€, навички у галуз≥ спец≥альних соц≥олог≥чних п≥дход≥в;

Ј застосуванн€ соц≥олог≥чних метод≥в, принцип≥в, засоб≥в ос€гненн€ ≥нституц≥ал≥зованоњ реальност≥, що нею Ї осв≥та.

Ј ознайомити тих, хто вивчаЇ курс, ≥з сучасною л≥тературою у галуз≥ соц≥олог≥њ, соц≥олог≥њ осв≥ти;

Ј зрозум≥ти методики, технолог≥њ, засоби, способи проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ в осв≥т≥;

Ј опрацювати документальну базу проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень в осв≥т≥;

Ј навчитис€ оформлювати експериментальний матер≥ал;

Ј перев≥рити над≥йн≥сть, в≥рог≥дн≥сть авторських припущень;

Ј скласти авторськ≥ проекти у галуз≥ соц≥олог≥њ сучасноњ осв≥ти.

ќсновн≥ знанн€, вм≥нн€, навички курсу:

” процес≥ вивченн€ конспекту лекц≥й треба знати:

- закони, законом≥рност≥, тенденц≥њ, напр€ми, принципи, пон€тт€, категор≥њ, п≥дходи, концепц≥њ, теор≥њ, форми знанн€, що стосуютьс€ розвитку соц≥олог≥њ осв≥ти;

- ≥стор≥ю розвитку соц≥олог≥чноњ науки, практики;

- сучасн≥ п≥дходи у галуз≥ соц≥олог≥чноњ теор≥њ та практики;

- сучасн≥ теор≥њ соц≥олог≥чного ос€гненн€ осв≥ти;

- методи, принципи, способи, ≥нструментар≥й проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ в осв≥т≥;

- процес оформленн€ соц≥олог≥чних документ≥в.

” процес≥ вивченн€ конспекту лекц≥й бажано вм≥ти:

- знаходити сучасн≥ п≥дходи до соц≥олог≥чного анал≥зу д≥йсност≥ у л≥тератур≥, практичних матер≥алах;

- проводити соц≥олог≥чне досл≥дженн€;

- моделювати соц≥олог≥чн≥ ситуац≥њ в осв≥т≥, управл≥нському р≥шенн≥ та шл€хи њх вир≥шенн€;

- опрацьовувати практичний матер≥ал ≥з авторським баченн€м вир≥шенн€ проблеми, соц≥альноњ ситуац≥њ.

” процес≥ вивченн€ курсу треба мати досв≥д в:

- оперуванн≥ соц≥олог≥чними пон€тт€ми, категор≥€ми, терм≥нами, п≥дходами;

- застосуванн≥ соц≥олог≥чного ≥нструментар≥ю у соц≥альному анал≥з≥ д≥йсност≥;

- баченн≥ сутн≥сних засад проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ в осв≥т≥;

- оформленн≥ документ≥в, що стосуютьс€ проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ в осв≥тн≥й д≥€льност≥.

-


-

«м≥ст конспекту лекц≥й

Ћекц≥€ 1.

“ема: —оц≥олог≥€ осв≥ти в систем≥ сусп≥льних наук. ‘ункц≥ональне призначенн€ соц≥олог≥њ осв≥ти. Ќапр€ми соц≥олог≥њ осв≥ти.

ћета: ƒати у€вленн€ про осв≥ту €к сусп≥льний ≥нститут Ц предмет соц≥олог≥њ осв≥ти. ¬изначити р≥вн≥ осв≥ти з точки зору соц≥олог≥чного анал≥зу. –озкрити напр€ми соц≥олог≥њ осв≥ти. –озкрити загальносоц≥олог≥чн≥ п≥дходи до розум≥нн€ осв≥ти. —характеризувати функц≥ональне призначенн€ осв≥ти. ѕоказати принципи осв≥ти. ƒати пон€тт€ про структуру соц≥олог≥њ осв≥ти. ѕоказати м≥сце соц≥олог≥њ осв≥ти у систем≥ сусп≥льних наук. ѕозначити сучасний стан розвитку соц≥олог≥њ осв≥ти €к науки.

ѕитанн€:

1. ¬изначенн€ осв≥ти ≥з соц≥олог≥чноњ точки зору.

2. –≥вн≥, принципи соц≥олог≥чного анал≥зу осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту.

3. —труктура соц≥олог≥њ осв≥ти.

4. ‘ункц≥њ соц≥олог≥њ осв≥ти.

5. —оц≥олог≥€ осв≥ти у систем≥ сусп≥льствознавчого знанн€.

6. —тан розробленост≥ проблем соц≥олог≥њ осв≥ти в ”крањн≥.

«м≥ст лекц≥њ

—оц≥олог≥€ осв≥ти Ї наука, €ка вивчаЇ осв≥ту Ц процес ≥ результат засвоЇнн€ систематизованих знань, ум≥нь ≥ навичок, духовноЦкультурних ц≥нностей сусп≥льства, необх≥дних дл€ розвитку особистост≥ у певних сусп≥льних умовах, формуванн€ духовного стану людини; процес ≥ результат оволод≥нн€ особист≥стю системою наукових знань, вм≥нь ≥ навичок, формуванн€ на њх основ≥ св≥тогл€ду, моральних та ≥нших €костей, розвитку творчих сил ≥ зд≥бностей людини, €ка осв≥чуЇтьс€.

—оц≥олог≥€ осв≥ти вивчаЇ осв≥ту з точки зору: законом≥рностей, тенденц≥й њњ розвитку €к сусп≥льного ≥нституту; генези, функц≥онуванн€, структури, способ≥в орган≥зац≥њ, динам≥ки соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥, њњ взаЇмод≥й з ≥ншими сусп≥льними ≥нститутами; впливу осв≥ти на ус≥ сфери житт€ сусп≥льства; системи соц≥альних в≥дносин, в €к≥й особист≥сть Ц центр осв≥ти взаЇмод≥Ї з ≥ншими особистост€ми, соц≥альними сп≥льнотами, сусп≥льством в ц≥лому; впливу осв≥ти на соц≥ал≥зац≥ю особистост≥, тобто, вивченн€ повед≥нка особистост≥ в систем≥ осв≥ти, њњ можливостей, нам≥р≥в, потреб, мотив≥в, запит≥в, ≥нтерес≥в, стимул≥в, ор≥Їнтац≥й, ц≥нностей, ставленн€ до осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту; навчальноЦвиховноњ д≥€льност≥, в €к≥й осв≥та вивчаЇтьс€ з позиц≥й соц≥окультурних умов, ц≥нностей, систем збереженн€, передаванн€, прирощенн€ знань, духовних ц≥нностей, соц≥окультурного досв≥ду, засвоЇнн€ сусп≥льних норм, настанов, традиц≥й, особливостей соц≥альних взаЇмод≥й у певних культурноЦ≥сторичних умовах, особливостей орган≥зац≥њ осв≥тнього житт€ учасник≥в осв≥ти; досл≥дженн€ сп≥вв≥дношенн€ р≥вн≥в, напр€м≥в, структур, систем осв≥ти; рол≥ осв≥ти у в≥дтворенн≥, розвитку соц≥альних в≥дносин сусп≥льства, що передбачаЇ, у свою чергу, анал≥з соц≥альноњ структури осв≥ти, соц≥ального складу њњ учасник≥в, систем включенн€ особистост≥ у соц≥альн≥ в≥дносини, сп≥льноти, виконанн€ нею соц≥альних ролей; стану соц≥ального ≥м≥джу, престижу, моб≥льност≥, статусу ус≥х Ђповерх≥вЂосв≥тньоњ системи Ц в≥д окремоњ особистост≥ до сукупност≥ соц≥альних в≥дносин.

—оц≥олог≥€ осв≥ти розгл€даЇ осв≥ту на двох р≥вн€х: внутр≥шньо - та зовн≥шньо≥нституц≥йному. ¬нутр≥шньо≥нституц≥йний (м≥кро≠соц≥олог≥€) передбачаЇ анал≥з соц≥альних елемент≥в д≥€льност≥ суб'Їкт≥в осв≥ти Ц прац≥вник≥в осв≥ти, кер≥вник≥в осв≥ти, осв≥тн≥х колектив≥в, заклад≥в, установ осв≥ти, соц≥альних груп; соц≥альноњ структури, функц≥й та д≥€льност≥ заклад≥в, установ осв≥ти; систем управл≥нн€ осв≥тою; систем соц≥альних взаЇмод≥й в осв≥т≥ (м≥ж особистост€ми, м≥ж особистост€ми й соц≥альними групами ≥ т. ≥н.), тенденц≥й соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ в осв≥т≥; соц≥альноњ м≥с≥њ, соц≥ального статусу, стану соц≥ального престижу, соц≥альноњ моб≥льност≥, соц≥альних вплив≥в з боку осв≥тн≥х прац≥вник≥в, управл≥нц≥в осв≥ти на самоорган≥зац≥ю, розвиток тих, хто навчаЇтьс€, соц≥альних колектив≥в, заклад≥в, установ осв≥ти тощо.

«овн≥шньо≥нституц≥йний (макросоц≥олог≥€) р≥вень соц≥олог≥њ осв≥ти досл≥джуЇ системи взаЇмод≥й осв≥ти з ≥ншими сусп≥льними ≥нститутами сусп≥льства; взаЇмов≥дносини особистост≥, соц≥альних колектив≥в осв≥ти, заклад≥в, установ осв≥ти з≥ сусп≥льними процесами через соц≥альн≥ в≥дносини, повед≥нку, св≥дом≥сть, культуру, д≥€льн≥сть, соц≥альну ≥нформац≥ю; стан в≥дпов≥дност≥ структури, зм≥сту осв≥ти соц≥альним ц≥л€м та завданн€м сусп≥льства; ступ≥нь впливу осв≥тн≥х процес≥в на пол≥тичн≥, економ≥чн≥, профес≥йно Ц трудов≥, соц≥альн≥, культурн≥, моральн≥, психолог≥чн≥, демограф≥чн≥ та ≥нш≥ сусп≥льн≥ процеси.

«азначен≥ р≥вн≥ розгл€ду передбачають так≥ напр€ми досл≥джень осв≥ти в соц≥олог≥њ осв≥ти:

Ј м≥сце осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту у системах сусп≥льних, соц≥альних в≥дносин, ≥нших галузей сусп≥льства;

Ј взаЇмозв'€зок осв≥ти €к соц≥альноњ системи, њњ компонент≥в, структури ≥з соц≥альною структурою сусп≥льства;

Ј соц≥альне призначенн€ осв≥ти (њњ соц≥альн≥ потреби, напр€ми, ц≥л≥, ≥нтереси, ц≥нност≥) й динам≥ка соц≥альних в≥дносин у њњ межах;

Ј стан соц≥ального статусу, ≥нших соц≥альних характеристик д≥€ч≥в осв≥ти, кер≥вник≥в (управл≥нц≥в) осв≥ти, колектив≥в осв≥ти, заклад≥в, установ осв≥ти (њх ц≥л≥, напр€ми д≥€льност≥, функц≥њ, стан ефективност≥ тощо);

Ј зм≥ст, форми, переб≥г соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥, њњ суб'Їкт≥в, руш≥йних сил;

Ј особливост≥ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ в умовах осв≥ти, у певних соц≥ально ≥сторичних системах соц≥альних в≥дносин, в €ких функц≥онуЇ осв≥та, осв≥тн≥ колективи, заклади й установи осв≥ти тощо.

√енеруючими напр€мами соц≥олог≥њ осв≥ти у такому аспект≥ Ї: соц≥олог≥€ навчанн€; соц≥олог≥€ вихованн€; соц≥олог≥€ прац≥вник≥в осв≥ти, науковц≥в, осв≥тн≥х колектив≥в, заклад≥в й установ осв≥ти; соц≥олог≥€ тих, хто навчаЇтьс€ (розгл€нута на вс≥х р≥вн€х осв≥ти); соц≥олог≥€ управл≥нн€ осв≥тою; соц≥олог≥€ соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥ у внутр≥шньо- та зовн≥шньо≥нституц≥йних ракурсах функц≥онуванн€ осв≥ти тощо.

¬изначаючи обТЇкт соц≥олог≥њ осв≥ти в анал≥з≥ осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту, треба мати на уваз≥, що останн≥й Ї соц≥альним середовищем, в €кому розгортаютьс€ субТЇктноЦобТЇктн≥ в≥дносини вс≥х учасник≥в осв≥ти з њх ≥нституц≥йною та не≥нституц≥йною системами взаЇмод≥й на п≥дстав≥ реал≥зац≥њ ц≥лей ≥ завдань осв≥ти. ќбТЇкт соц≥олог≥њ осв≥ти розкриваЇтьс€ на п≥дстав≥ класиф≥кац≥њ системи соц≥альних в≥дносин в останн≥й за наступними ознаками: за глобальн≥стю ви€в≥в (в осв≥т≥ взаЇмод≥ють сусп≥льне, соц≥альне, загальноюдське, державне); за етноЦнац≥ональним зм≥стом (соц≥альн≥ в≥дносини в осв≥т≥ функц≥онують у нац≥ональному, ментальному контекст≥; тут розгортаютьс€ соц≥альн≥ в≥дносини з приводу нац≥ональноњ культури, ментальност≥, традиц≥й, мови, нац≥онального характеру, звичањв, ≥стор≥њ); за рег≥ональним ви€вом (соц≥альн≥ в≥дносини в осв≥т≥ мають конкретний характер, забарвлен≥ њх ви€вами на певн≥й територ≥њ, у м≥сцевому контекст≥); за м≥кромаштабн≥стю соц≥альних стосунк≥в (тобто в≥дносинами м≥ж особистост€ми, особистост€ми й соц≥альними групами, сп≥льнотами, сусп≥льством у ц≥лому, оск≥льки будьЦ€ка д≥€, соц≥альний факт в осв≥т≥ в≥дбуваютьс€ на вербальн≥й та невербальн≥й засадах); за динам≥кою зм≥н (соц≥альн≥ д≥њ в осв≥т≥, повед≥нка њњ учасник≥в перебувають в пост≥йному рус≥); за м≥сцем осв≥ти у сусп≥льному, соц≥альному процес≥ (осв≥та впливаЇ на сусп≥льне житт€ його учасник≥в, ≥ навпаки).

—убТЇктами соц≥олог≥њ осв≥ти при цьому виступають: ≥ндив≥д, група, сп≥льнота, ≥нститут, сусп≥льний процес, соц≥альний процес, сусп≥льство, фрагменти соц≥альноњ д≥йсност≥, соц≥альн≥ в≥дносини тощо.

ѕредметом соц≥олог≥њ осв≥ти виступають стан та динам≥ка соц≥окультурних процес≥в у галуз≥ осв≥ти, що про€вл€ютьс€ через законом≥рност≥, тенденц≥њ, соц≥альн≥ ви€ви; соц≥окультурна д≥€льн≥сть учасник≥в осв≥ти; соц≥альн≥ взаЇмов≥дносини осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту з ≥ншими галуз€ми сусп≥льного житт€; конкретна д≥€льн≥сть осв≥тн≥х колектив≥в, заклад≥в й установ осв≥ти, що реал≥зують мету, функц≥њ, завданн€, зм≥ст осв≥тньоњ д≥€льност≥.

ѕ≥д час вивченн€ соц≥олог≥њ осв≥ти треба памТ€тати, що вона виконуЇ так≥ функц≥њ:

Ј теоретичну Ц надаютьс€ знанн€ про осв≥ту €к соц≥альний феномен, м≥жпокол≥нний звТ€зок, соц≥альну комун≥кац≥ю, концентратора засоб≥в, способ≥в впливу на особист≥сть, сусп≥льство, а також розкриваютьс€ педагог≥чн≥, психолог≥чн≥, емоц≥йн≥, комун≥кац≥йн≥ п≥двалини розвитку знанн€, духовноЦ ц≥нн≥сного досв≥ду особистост≥;

Ј емп≥ричну Ц розробл€Їтьс€ практичний матер≥ал про стан, функц≥онуванн€, тенденц≥њ розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту, системи соц≥альних в≥дносин; (дл€ цього складаютьс€ соц≥альн≥ прогнози, соц≥альн≥ модел≥ бутт€ осв≥ти);

Ј соц≥ал≥зац≥йну - досл≥джуЇтьс€ процес соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ в осв≥т≥; вивчаЇтьс€ роль осв≥ти у засвоЇнн≥ та накопиченн≥ ≥ндив≥дом соц≥альних знань, ум≥нь й навичок, необх≥дних дл€ особист≥сного розвитку, самоорган≥зац≥њ;

Ј описову Ц зд≥йснюЇтьс€ анал≥з, описуванн€, класиф≥кац≥€, систематизац≥€ досл≥дницького матер≥алу з осв≥тн≥х процес≥в, що оформлюЇтьс€ у оф≥ц≥йних документах дл€ анал≥зу, прогнозуванн€ генези осв≥ти;

Ј ≥нформац≥йну Ц досл≥дницький матер≥ал про розвиток осв≥ти концентруЇтьс€ у соц≥олог≥чну ≥нформац≥ю Ц знанн€ про осв≥ту, процеси, що в≥дбуваютьс€ у н≥й; у певних формах розкриваЇтьс€ стан осв≥ти в ≥стор≥њ, сукупност≥ обТЇктивних та субТЇктивних чинник≥в њњ сусп≥льного розвитку;

Ј ≥деолог≥чну Ц формуЇтьс€ громадська думка про осв≥ту, в €к≥й реал≥зуютьс€ сусп≥льн≥ потреби, ≥нтереси, ц≥нност≥, настанови, ви€вл€ютьс€ елементи колективноњ св≥домост≥, що, у свою чергу, закладаЇтьс€ €к методолог≥чний фундамент пол≥тичних, економ≥чних, культурних, соц≥альних знань в сусп≥льств≥;

Ј коригуючу, перетворювальну Ц на п≥дстав≥ ви€вленн€ соц≥альноњ сутност≥ процес≥в в осв≥т≥ надаЇтьс€ методолог≥чний матер≥ал дл€ оформленн€ оптимального управл≥нн€ цими процесами;

Ј соц≥окультурну Ц надаЇтьс€ теоретичний, практичний матер≥ал щодо повед≥нки, систем реал≥зац≥њ потреб, ресурс≥в, ц≥нностей, настанов, мотив≥в соц≥альноњ д≥€льност≥ учасник≥в осв≥ти (тобто, маЇ характер реал≥зац≥њ р≥зних культур в осв≥тньому контекст≥).

ѕринципами соц≥олог≥њ осв≥ти виступають:

Ј соц≥ального детерм≥н≥зму Ц сутн≥сть соц≥альних процес≥в в осв≥т≥ виражаЇтьс€ через на€вн≥сть соц≥ально обумовлених взаЇмов≥дносин в н≥й (ймов≥рн≥сних, ≥нституц≥ал≥зованих, не≥нституц≥ал≥зованих, структури соц≥альних м≥с≥й учасник≥в осв≥ти);

Ј об'Їктивност≥ Ц осв≥та оц≥нюЇтьс€ через субстанц≥ональн≥ обТЇктивован≥ показники, €к≥ вт≥люють соц≥альн≥ процеси у певн≥ вим≥рюван≥ властивост≥ (наприклад, через в≥к, виконанн€ сусп≥льних норм, настанов, р≥вень розвитку особистост≥, р≥вень засвоЇнн€ знань, соц≥окультурного досв≥ду, св≥дом≥сн≥ д≥њ учасник≥в осв≥ти, в≥дношенн€ до профес≥йного розпод≥лу у сусп≥льств≥, р≥вень громадськоњ активност≥, повед≥нков≥ аспекти, розм≥щен≥ у соц≥альному простор≥, результовану д≥€льн≥сть осв≥тн≥х сп≥льнот, заклад≥в, установ осв≥ти, системи управл≥нн€ нею та ≥н.);

Ј генерал≥зац≥њ Ц зумовлюЇтьс€ узагальненн€ властивостей соц≥альних €вищ в осв≥т≥ (вони набувають типового характеру, оск≥льки соц≥олог≥€ осв≥ти послуговуЇтьс€ типовими €вищами, €к≥ мають загальн≥ властивост≥, характеристики, що, у свою чергу, даЇ п≥дстави знайти сутн≥сть соц≥альних процес≥в, €к≥ розгортаютьс€ в осв≥т≥);

Ј ≥сторизму - соц≥альн≥ €вища в осв≥т≥ оц≥нюютьс€ у певному соц≥альному простор≥, час≥, ≥сторичних умовах, €к≥ справл€ють вплив на переб≥г житт€ в осв≥т≥; з ≥ншого боку, соц≥альн≥ д≥њ, мотиви, нам≥ри, ц≥нност≥, настанови, тощо учасник≥в осв≥ти характеризують ≥сторичну епоху, в €к≥й функц≥онуЇ осв≥та;

Ј комплексност≥, системност≥ Ц соц≥альн≥ под≥њ, €вища, факти, тенденц≥њ розвитку осв≥ти оц≥нюютьс€ у сукупност≥ з ≥ншими, через системи взаЇмов≥дносин, €к≥ ви€вл€ютьс€ €к соц≥альн≥ (соц≥альний анал≥з осв≥тн≥х под≥й зд≥йснюЇтьс€ через њх оц≥нку);

Ј оптимальност≥ Ц максимум, р≥зноман≥тн≥сть соц≥альних факт≥в в осв≥т≥, систем њх ф≥ксац≥њ, описуванн€, класиф≥кац≥њ, систематизац≥њ сп≥вв≥днос€тьс€ ≥з ун≥версальн≥стю, ун≥ф≥кац≥Їю, ущ≥льненн€м засоб≥в, способ≥в соц≥ального анал≥зу (отже, так дос€гаЇтьс€ теоретичне узагальненн€ сутност≥ соц≥альних процес≥в, €к≥ мають в осв≥т≥ самоорган≥зований, рухливий, м≥нливий, швидкоплинний характер тощо).

¬ивчаючи курс соц≥олог≥њ осв≥ти, треба мати на уваз≥, що њњ структура розгл€даютьс€ на певних р≥вн€х. “еоретичний, загальносоц≥олог≥чний, загальнотеоретичний р≥вень ф≥ксац≥њ соц≥альних €вищ, под≥й, факт≥в осв≥ти розгортаЇтьс€ у сп≥вв≥днесенн≥ з≥ загальними законами, законом≥рност€ми, тенденц≥€ми, факторами розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту. ÷ьому в≥дпов≥даЇ методолог≥€ п≥знанн€ сусп≥льних, соц≥альних процес≥в, в €к≥й застосовуютьс€ принципи, методи, г≥потези, теор≥њ, концепц≥њ, методолог≥чно-ор≥Їнтоване знанн€ про соц≥альн≥ в≥дносини у вигл€д≥ пон€ть, терм≥н≥в, категор≥й, напр€м≥в теоретичних досл≥джень та њх концептуал≥зац≥€, ≥нтерпретац≥€ у теоретичних висновках.

«акони сусп≥льного розвитку, законом≥рност≥ соц≥альноњ д≥€льност≥, тенденц≥њ генези соц≥альних процес≥в в осв≥т≥ ф≥ксуютьс€ через концептуал≥зац≥ю њх фактор≥в, чинник≥в, характеристик, властивостей, структуру тощо. «окрема напр€мами такоњ концептуал≥зац≥њ в соц≥олог≥њ осв≥ти слугують: а. соц≥альна детерм≥нац≥€ осв≥ти; б. соц≥окультурна орган≥зац≥€ осв≥ти, соц≥альних в≥дносин у н≥й; в. ефективн≥сть осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту стосовно реал≥зац≥њ мети, завдань держави у галуз≥ впливу на населенн€, реал≥зац≥њ культурноњ м≥с≥њ; г. соц≥ал≥зац≥€, культурогенез особистост≥ в осв≥тньому контекст≥; д. динам≥ка соц≥альних зм≥н, впровадженн€ ≥нновац≥й в осв≥т≥ €к соц≥альн≥й систем≥; е. зм≥ст осв≥ти €к генерал≥зуючого соц≥окультурного чинника розвитку сусп≥льства, його спадковост≥; Ї. функц≥онуванн€ соц≥альних структур у галуз≥ осв≥ти; ж. генеза соц≥альноњ структури осв≥ти; з. соц≥альне управл≥нн€ осв≥тою €к системою передаванн€ знанн€, духовно-ц≥нн≥сного надбанн€ сусп≥льства; и. структурноЦфункц≥ональн≥ особливост≥ розвитку осв≥ти тощо.

«агальнотеоретичн≥ соц≥олог≥чн≥ концепц≥њ виражають так≥ напр€ми через г≥потези розвитку сусп≥льних, соц≥альних процес≥в в осв≥т≥. “ерм≥ни, пон€тт€, категор≥њ, що ф≥ксують ви€ви останн≥х, реал≥зують соц≥альний зм≥ст факт≥в, под≥й, €вищ осв≥тнього житт€, складаючи тезаурус соц≥олог≥њ осв≥ти, по€снюючи њњ онтолог≥ю, гносеолог≥ю, акс≥олог≥ю, праксеолог≥ю тощо.

Ќа р≥вн≥ емп≥ричного п≥знанн€ осв≥ти, метод≥в, спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й соц≥олог≥€ осв≥ти розкриваЇ напр€ми реал≥зац≥њ мети осв≥ти, њњ завдань, функц≥й, структурних елемент≥в, д≥€льност≥ осв≥тн≥х сп≥льнот, заклад≥в, установ осв≥ти тощо у вигл€д≥ ф≥ксац≥њ, описуванн€, систематизац≥њ, класиф≥кац≥њ, соц≥олог≥чного (к≥льк≥сного, €к≥сного) анал≥зу факт≥в, €вищ, под≥й у наступних системах:

Ј систем≥ навчанн€, зм≥сту осв≥ти та його впровадженн€;

Ј систем≥ вихованн€;

Ј систем≥ соц≥альних в≥дносин;

Ј систем≥ д≥€льност≥ заклад≥в, установ осв≥ти;

Ј систем≥ управл≥нн€ осв≥тою;

Ј систем≥ взаЇмов≥дносин осв≥ти ≥з ≥ншими сусп≥льними, соц≥альними ≥нститутами.

“аким чином ви€вл€ютьс€ конкретн≥ форми осв≥тньоњ д≥€льност≥, методи, методики, способи, засоби, принципи, п≥дходи, прийоми, системи опануванн€ осв≥тньоњ реальност≥, соц≥альних в≥дносин у њњ межах, що Ї теоретично обірунтованими на загальносоц≥олог≥чному, загальнотеоретичному р≥вн≥, де м≥ститьс€ методолог≥€ останн≥х.

« позиц≥њ методолог≥њ, в середньотеоретичному контекст≥, досл≥джуютьс€: самост≥йн≥ соц≥альн≥ сп≥льноти, €к≥ грають роль в осв≥т≥; соц≥альн≥ ≥нститути, €к≥ сп≥вв≥днос€ть€ з осв≥тою на вс≥х р≥вн€х житт€ особистост≥; соц≥альн≥ процеси, €к≥ характеризують ≥нституц≥йне м≥сце осв≥ти в сусп≥льств≥; соц≥альн≥ про€ви зм≥сту осв≥ти, њњ напр€м≥в, елемент≥в, структур, систем, р≥вн≥в; соц≥ал≥зац≥€ особистост≥ з ус≥ма ви€вами осв≥ти; соц≥альна ≥нкультурац≥€ в осв≥тньому пол≥, в €кому реал≥зуютьс€ сусп≥льн≥ потреби, настанови, мотиви, ≥нтереси, ц≥нност≥, духовноЦ культурне багатство; соц≥альн≥ в≥дносини в осв≥т≥; соц≥альне управл≥нн€ осв≥тою тощо.

≈мп≥ричн≥ факти, €к≥ ф≥ксуютьс€ соц≥олог≥Їю осв≥ти у вигл€д≥ к≥льк≥сного, €к≥сного опису соц≥альних д≥й, повед≥нки, вчинк≥в учасник≥в осв≥ти, њх в≥дображенн€ у ≥ндив≥дуальн≥й, колективн≥й св≥домост≥, займають м≥сце у соц≥олог≥чних методах анал≥зуванн€ осв≥тньоњ реальност≥, що, у свою чергу, Ї живильним середовищем розвитку методолог≥њ, теоретичного узагальненн€ соц≥альних процес≥в - об'Їктивноњ сутност≥ осв≥ти, њњ соц≥ального призначенн€.

ўодо м≥сц€ соц≥олог≥њ осв≥ти у знанн€х про сусп≥льство, сусп≥льних науках, сл≥д в≥дзначити, що соц≥олог≥€ Ї теор≥Їю, методолог≥Їю, практикою сусп≥льних наук, оск≥льки вивчаЇ сусп≥льство, соц≥альн≥ в≥дносини, осв≥ту через вим≥рюванн€ к≥льк≥сних ≥ €к≥сних показник≥в. ћетоди соц≥олог≥њ, технолог≥њ вивченн€ людських, соц≥альних вчинк≥в, методи соц≥ального вим≥ру застосовуютьс€ дл€ вивченн€ осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту. —оц≥олог≥€ осв≥ти вивчаЇ осв≥ту у контекст≥ розвитку особистост≥, соц≥альних груп та њх соц≥альних в≥дносин, соц≥альних зв'€зк≥в ≥з соц≥умом. ѕри цьому соц≥олог≥ю в осв≥т≥ ц≥кавл€ть њњ соц≥альн≥ характеристики, властивост≥, €кост≥, ознаки, вплив на них соц≥альних ≥нститут≥в сусп≥льства; функц≥онуванн€ соц≥ального макро Ц та м≥кросередовища в осв≥т≥.

” систем≥ ≥сторичного знанн€, ф≥лософ≥њ, соц≥альноњ ф≥лософ≥њ, ф≥лософ≥њ осв≥ти, пол≥толог≥њ, пол≥тичноњ економ≥њ, психолог≥њ, соц≥альноњ психолог≥њ, демограф≥њ соц≥олог≥€ Ї методолог≥чною основою вивченн€ соц≥альних процес≥в. —оц≥олог≥€ осв≥ти виконуЇ функц≥ю генератора соц≥альних ≥дей, теор≥й про соц≥ал≥зац≥ю людини, њњ м≥сц€ у сусп≥льств≥, рол≥ у систем≥ соц≥альних зв'€зк≥в. якщо, наприклад, ≥стор≥€ концентруЇ увагу на вивченн≥ конкретних соц≥альних факт≥в, зокрема розвитку осв≥ти у конкретних ≥сторичних пер≥одах, то соц≥олог≥€ осв≥ти вивчаЇ властивост≥ сусп≥льства, що стають загальними, сп≥льними дл€ вс≥х соц≥окультурних тип≥в, й зокрема, осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту на певному етап≥ њњ розвитку. ≤стор≥€ застосовуЇ соц≥олог≥чн≥ п≥дходи до ви€вленн€ певних законом≥рностей, акцентуванн€, з одного боку, ≥ндив≥дуальних, неповторних €вищ, под≥й, факт≥в, а з ≥ншого, типових €вищ, що мали м≥сце в осв≥т≥ та њњ ≥нститутах, соц≥альних в≥дносинах у њњ межах.

—оц≥олог≥€ осв≥ти через пол≥тичну економ≥ю вивчаЇ еволюц≥ю соц≥альноњ д≥€льност≥ людини в осв≥т≥, вплив осв≥ти на розвиток трудовоњ д≥€льност≥, напр€м профес≥йних ор≥Їнтац≥й, виб≥р профес≥й, процес п≥дготовки до њх зд≥йсненн€ тощо, визначаючи тенденц≥њ останн≥х.

¬и€вленн€ законом≥рностей ≥ тенденц≥й пол≥тичного житт€ у сп≥вв≥днесенн≥ з пол≥тичною культурою, вихованн€м, ц≥нност€ми, св≥дом≥стю особистост≥, €ка певним чином реал≥зуЇтьс€ у пол≥тичному житт≥, в≥дбуваЇтьс€ у галуз≥ пол≥тичноњ соц≥олог≥њ, що враховуЇ пол≥тичн≥ особливост≥ сусп≥льства в ц≥лому ≥ в умовах конкретних пол≥тичних структур ≥ пол≥тичних режим≥в. “аким чином, соц≥олог≥€ осв≥ти враховуЇ особливост≥ пол≥тичних ор≥Їнтац≥й особистост≥, соц≥альних груп, сп≥льнот осв≥т€н у сусп≥льному житт≥.

¬ основ≥ зв'€зку соц≥олог≥њ ≥ ф≥лософ≥њ пол€гаЇ ц≥л≥сн≥сть соц≥альноњ думки людства, й зокрема, њњ сп≥вв≥днесен≥сть до стану розвитку осв≥ти у певн≥ ≥сторичн≥ пер≥оди. «акони, законом≥рност≥, тенденц≥њ, категор≥њ, пон€тт€, принципи, методи ф≥лософ≥њ становл€ть методолог≥чний апарат соц≥олог≥њ осв≥ти, €ка на загальнотеоретичн≥й основ≥ вивчаЇ сусп≥льн≥ в≥дносини, соц≥альн≥ зв'€зки ≥ соц≥альн≥ д≥њ у осв≥тньому пол≥. ¬ивчаючи об'Їктивн≥ п≥дстави функц≥онуванн€, розвитку соц≥ального, соц≥альних ≥нститут≥в, в≥дносин в осв≥т≥ (що њх досл≥джуЇ, у свою чергу, соц≥альна ф≥лософ≥€, ф≥лософ≥€ осв≥ти), соц≥олог≥€ осв≥ти конкретизуЇ њх у генез≥ соц≥альноњ структури, д≥€льност≥ соц≥альних ≥нститут≥в, культур≥, соц≥альн≥й орган≥зац≥њ сусп≥льства; вона препаруЇ њх у осв≥тн≥й реальност≥, досл≥джуючи осв≥ту €к культурноЦ≥сторичний феномен, форму збереженн€, передаванн€, трансформац≥њ знанн€, духовноЦц≥нн≥сного досв≥ду; систему осв≥тн≥х заклад≥в, установ, що реал≥зують сусп≥льне призначенн€ осв≥ти.

якщо ф≥лософ≥€ вивчаЇ соц≥альн≥ в≥дносини у њх узагальненому вигл€д≥, то соц≥олог≥€ осв≥ти конкретизуЇ њх стосовно реал≥й функц≥онуванн€ осв≥ти у певн≥й соц≥альн≥й ситуац≥њ, сусп≥льних умовах, вивчаючи життЇд≥€льн≥сть особистост≥, соц≥альних сп≥льнот, њх взаЇмозв'€зк≥в €к соц≥альних тип≥в в осв≥тньому контекст≥. “ака конкретизац≥€ розмежовуЇ соц≥олог≥ю осв≥ти ≥ ф≥лософ≥ю осв≥ти, €ка вивчаЇ осв≥ту т≥льки на методолог≥чному, загальнотеоретичному р≥вн≥ анал≥зу соц≥альних €вищ в осв≥т≥.

ѕроблеми культуролог≥њ, морал≥, етики, естетики, правознавства, антрополог≥њ, демограф≥њ соц≥олог≥€ осв≥ти преломлюЇ у конкретному контекст≥, надаючи њм джерельного, емп≥ричного (стосовно житт€ особистост≥ й соц≥альних сп≥льнот в осв≥т≥), вигл€ду. ћетодолог≥чн≥ засади останн≥х соц≥олог≥€ осв≥ти застосовуЇ дл€ соц≥ального анал≥зу вчинк≥в, повед≥нки особистостей, соц≥альних сп≥льнот в осв≥т≥. “акий анал≥з даЇ змогу ви€вити типове у соц≥альному.

—оц≥олог≥€ осв≥ти послуговуЇтьс€ також напрацюванн€ми у галуз≥ соц≥альноњ психолог≥њ, реал≥зуючи знанн€ психолог≥чних, нейроф≥з≥олог≥чних законом≥рностей, тенденц≥й, напр€м≥в процес≥в навчанн€ й вихованн€ особистост≥. ѕри цьому нам≥ри, потреби, мотиви, ор≥Їнтац≥њ, соц≥альна повед≥нка ≥ндив≥дуум≥в в осв≥т≥, розгл€даютьс€ у структур≥ орган≥зац≥йно опосередкованих систем соц≥альних потреб, ≥нтерес≥в, норм, ц≥нностей, €к≥ Ї фоном, п≥дставою розвитку особистост≥, функц≥онуванн€ соц≥альних сп≥льнот в осв≥т≥.

—оц≥олог≥ю осв≥ти ≥ соц≥альну демограф≥ю пов'€зуЇ вивченн€ в≥кових особливостей тих, хто знаходитьс€ у р≥чищ≥ осв≥ти, њх демограф≥чних властивостей, характеристик, ознак тощо. ÷е даЇ змогу врахувати в≥ков≥, с≥мейн≥, шлюбн≥, ≥нш≥ демограф≥чн≥ в≥дносини в анал≥з≥ соц≥альноњ реальност≥ в осв≥т≥.

—оц≥олог≥ю осв≥ти з методами математичноњ статистики, анал≥зу, соц≥альноњ статистики пов'€зуЇ необх≥дн≥сть вим≥рювати соц≥альн≥ процеси в осв≥т≥, надавати њм к≥льк≥сн≥ й €к≥сн≥ характеристики, що Ї науковим призначенн€м соц≥олог≥њ осв≥ти. «астосуванн€ таких метод≥в даЇ змогу проводити соц≥ометр≥юЦ визначенн€ методолог≥чноњ п≥дстави сутност≥ соц≥альних зв'€зк≥в у груп≥, соц≥альн≥й сп≥льнот≥ тощо; з'€совувати методолог≥чн≥ п≥дстави виб≥рки Ц системи обранн€ респондент≥в дл€ проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ в осв≥т≥; розраховувати результати соц≥олог≥чних опитувань, ≥нтерв'юванн€, анкетуванн€, тестуванн€, проведенн€ спостереженн€ та експериментуванн€; складати модел≥, структури, форми соц≥альних прогноз≥в, план≥в; обраховувати оформленн€ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ Ц методолог≥чного пол€ соц≥ального управл≥нн€ в осв≥т≥, самоорган≥зац≥њ соц≥альних процес≥в, €к≥ визначають њњ мету, призначенн€, ц≥л≥ тощо.

ќтже, соц≥олог≥€ осв≥ти Ї перспективним напр€мом розвитку наукового знанн€, оск≥льки проблеми осв≥ти, особливо њх соц≥альний контекст, Ї динам≥чними. пост≥йно зм≥нюваними, ≥нновац≥йними. ¬елике значенн€ маЇ багатоман≥тн≥сть п≥дход≥в у висв≥тленн≥ сутност≥ того, що продукуЇтьс€ у ц≥й царин≥ сусп≥льного житт€. ÷≥ п≥дходи розроблюютьс€ €к украњнськими вченими, так ≥ вченими –ос≥њ та далекого заруб≥жж€.

ƒоробок систематичного викладу засад соц≥олог≥њ осв≥ти €к галузевоњ науки належить ‘.–.‘≥л≥пову та ¬.я.ЌечаЇву. «окрема ¬.я.ЌечаЇв запропонував структуру соц≥олог≥њ, розгл€даючи осв≥ту у р≥чищ≥ соц≥окультурного процесу (Ќечаев ¬.я. —оциологи€ образовани€. Ц ћ.: »з-во ћ√”, 1992). ‘.–.‘≥л≥пов розгл€даЇ, характеризуЇ соц≥альну пол≥тику держави у галуз≥ осв≥ти та реал≥зац≥ю соц≥альних функц≥й осв≥ти в сусп≥льств≥ (‘илиппов ‘.–. —оциологи€ образовани€. Ц ћ.: ѕросвещение, 1990).

—оц≥альний контекст осв≥ти з позиц≥й соц≥олог≥њ подаЇтьс€ у колективн≥й монограф≥њ (—оц≥олог≥€ / «а заг. ред. проф. ¬.ѕ.јндрущенка, проф.ћ.≤.√орлача. Ц ’арк≥в Ц  ињв, 1998). –озроблено структуру, тезаурус пон€ть ≥ категор≥й, €кими послуговуЇтьс€ сучасна соц≥олог≥€ осв≥ти (—оц≥олог≥€:  ороткий енциклопедичний словник. / ”кладач≥: ¬.≤.¬олович, ¬.≤.“арасенко, ћ.¬.«ахарченко та ≥н., (за заг. ред. ¬.≤.¬оловича. Ц  .: ”кр. центр духовноњ культури, 1998).

ј. .ј≥тов досл≥джуЇ осв≥ту €к фактор формуванн€ соц≥альноњ структури й соц≥альних перем≥щень. ћ.’.“итма, ¬.ќ.ќссовський, ≤.ќ.ћартинюк, ¬.Ќ.Ўубк≥н, ћ.‘.√оловатий, —.ќ.¬ойтович, ™.≤.√оловаха, ¬.ј.ѕ≥ддубний, ј.ќ.–учка, ќ.ћ.“ихонов вивчають роль осв≥ти у соц≥альному самовизначенн≥ молод≥, набутт≥ нею соц≥альних та профес≥йних ор≥Їнтац≥й; проблеми студентськоњ молод≥ €к соц≥альноњ групи. ¬.Ќ.“урченко, ќ.ќ.якуба досл≥джують взаЇмозвТ€зок розвитку осв≥ти з Ќ“ѕ, Ќ“–; взаЇмод≥ю соц≥альних ≥нститут≥в вищоњ школи ≥з виробництвом, економ≥чними процесами у сучасному сусп≥льств≥.

Ћ.я.–уб≥на, ћ.Ќ.–уткевич, ¬.≤.ѕодшивалк≥на досл≥джують м≥сце осв≥ти у реал≥зац≥њ потреб сусп≥льства, соц≥альних сп≥льнот. —оц≥олог≥чн≥ проблеми розвитку вищоњ школи вивчаютьс€ ¬.≤.јстаховою. ≤.ћ.√авриленко, ќ.Ћ.—к≥д≥н розвивають п≥дходи до проблеми в≥дчуженн€ особистост≥ у процес≥ осв≥ти; дають характеристику статичних та гносеолог≥чних структур осв≥ти (√авриленко ≤.ћ., —к≥д≥н ќ.Ћ. —оц≥олог≥€ осв≥ти: Ќавчальний пос≥бник. Ц «апор≥жж€: УЁ““јЦѕ–≈——Ф, 1998).

ѕроцес соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ €к проблему осв≥ти, соц≥олог≥њ вихованн€ вивчають ј.ћ.ћаковецький, ќ.ј.ƒонченко, ≤.≈.Ѕекешк≥на, ¬.™.’мелько, ќ.ќ.якуба, Ќ.¬.ѕан≥на, ћ.ѕ.Ћукашевич, ¬.“.—олодков (зокрема, див. Ћукашевич Ќ.ѕ., —олодков ¬.“. —оциологи€ образовани€:  онспект лекций. / ѕод ред. Ќ.ѕ.Ћукашевича. Ц  .: ћј”ѕ, 1997).

÷≥кавими розробками соц≥альноњ сутност≥ осв≥ти в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥, сучасних напр€м≥в розвитку осв≥ти Ї прац≥ Ќ.—мелзера, ≈.√≥дденса. Ќими розробл€ютьс€ практичн≥ матер≥али ≥з проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень у галуз≥ осв≥ти; особлива увага прид≥л€Їтьс€ характеристиц≥ соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥ та њњ взаЇмод≥њ з сусп≥льними ≥нститутами сусп≥льства.

—пециф≥чними Ї досл≥дженн€ у галуз≥ взаЇмод≥њ осв≥ти та громадськоњ думки сусп≥льства, «ћ≥ƒ, €к≥ формують громад€нське обличч€ осв≥ти (Ќ.¬. остенко); розгортаЇтьс€ низка досл≥джень презентац≥њ дос€гнень сучасноњ осв≥ти у форм≥ Уpublic relationsУ, ≥нформац≥йних ресурс≥в осв≥ти тощо.

–езюме до лекц≥њ 1.

1. —оц≥олог≥€ осв≥ти Ї наукою, €ка вивчаЇ соц≥альну д≥€льн≥сть осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту Ц у внутр≥шньоЦта зовн≥шньо≥нституц≥йному аспектах; розгортаЇтьс€ через характеристику осв≥ти, особливо системи соц≥альних в≥дносин у н≥й.

2. —оц≥олог≥€ осв≥ти €к наука маЇ мету, завданн€, обТЇкт, предмет, функц≥њ, р≥вн≥, принципи, форми, структуру ≥ розгл€даЇ к≥льк≥сне ≥ €к≥сне визначенн€ сутност≥ соц≥альних факт≥в, €вищ, под≥й осв≥ти.

3. —оц≥олог≥€ осв≥ти маЇ так≥ напр€ми:

Ј соц≥олог≥€ навчанн€;

Ј соц≥олог≥€ вихованн€;

Ј соц≥олог≥€ тих, хто навчаЇтьс€ (на вс≥х р≥вн€х д≥€льност≥ систем, р≥вн≥в, заклад≥в, установ осв≥ти);

Ј соц≥олог≥€ осв≥тн≥х прац≥вник≥в;

Ј соц≥олог≥€ соц≥альних в≥дносин в осв≥т≥ (на ус≥х р≥вн€х Ц в≥д д≥€нь особистост≥ до функц≥онуванн€ осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту);

Ј соц≥олог≥€ управл≥нн€ осв≥тою тощо.

4. —оц≥олог≥€ осв≥ти маЇ визначене м≥сце в систем≥ сусп≥льствознавчого знанн€, сусп≥льних наук; даЇ специф≥чний ≥нструментар≥й, технолог≥њ досл≥дженн€ осв≥тн≥х факт≥в, €вищ, под≥й тощо. ќстанн≥ заснован≥ на методолог≥њ ≥ методиц≥ соц≥олог≥њ осв≥ти €к наукового предмету, €кий вивчаЇ осв≥ту в њњ соц≥альних ви€вах.

5. « точки зору сучасного стану розвитку соц≥олог≥њ осв≥ти подаЇтьс€ характеристика дос€гнень осв≥ти в њњ осв≥тньознавчому анал≥з≥ ≥з певними висновками, теоретикоЦметодолог≥чними обірунтуванн€ми, практичними рекомендац≥€ми стосовно розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту.

6. —истема соц≥олог≥чних досл≥джень осв≥ти даЇ можлив≥сть оц≥нити стан њњ розвитку, зрозум≥ти законом≥рност≥, тенденц≥њ, ви€ви, конфл≥кти, €к≥ визначають подальш≥ шл€хи њњ генези в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥.

√лосар≥й до 1Цоњ лекц≥њ

—оц≥олог≥€ осв≥ти - галузь соц≥олог≥чноњ науки, €ка вивчаЇ закони, законом≥рност≥, тенденц≥њ, напр€ми, форми функц≥онуванн€ ≥ розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту. ” њњ межах розгл€даютьс€ соц≥альн≥ аспекти д≥€льност≥ прац≥вник≥в осв≥ти, педагог≥чних та навчальних колектив≥в; соц≥альна структура й функц≥онуванн€ установ, заклад≥в, орган≥зац≥й осв≥ти; проблеми управл≥нн€ осв≥тою; взаЇмини педагог≥в та тих, хто осв≥чуЇтьс€; законом≥рност≥, напр€ми соц≥ал≥зац≥њ особистост≥; проблеми соц≥ального престижу, сусп≥льноњ рол≥ осв≥т€н, њх профес≥йного статусу; тенденц≥њ сп≥вв≥дношенн€ осв≥ти та ≥нших сусп≥льних ≥нституц≥й; взаЇмозв'€зок навчально-осв≥тн≥х та ≥нших сусп≥льних, соц≥альних процес≥в; повед≥нка та св≥дом≥сть ≥ндив≥д≥в й соц≥альних груп, €к≥ знаход€тьс€ у р≥чищ≥ осв≥ти; взаЇмозв'€зок р≥вн≥в, форм, систем осв≥ти; структури й завданн€ заклад≥в, установ, орган≥зац≥й осв≥ти; соц≥альний структурний анал≥з останн≥х, в≥дм≥нностей м≥ж ними тощо.

ћ≥кросоц≥олог≥€ Ц сукупн≥сть соц≥олог≥чного знанн€ стосовно вивченн€ м≥крооб'Їкт≥в сусп≥льства - м≥жособист≥сноњ ≥нтеракц≥њ, соц≥альних стосунк≥в, комун≥кативних зв'€зк≥в у малих соц≥альних групах, повед≥нки ≥ндив≥д≥в, окремих сусп≥льних та соц≥альних €вищ. ¬ њњ основ≥ - емп≥ричний р≥вень узагальненн€ д≥йсност≥, на €кому зд≥йснюютьс€ описов≥ м≥кротеор≥њ. ¬изначальною засадою м≥кросоц≥олог≥њ Ї ≥де€ ≥нтеракц≥њ ≥ндив≥д≥в, в межах €коњ змальовуЇтьс€ людська повед≥нка з позиц≥њ ви€ву та опису њњ внутр≥шн≥х психолог≥чних елемент≥в, у результат≥ чого останн€ постаЇ €к пост≥йно в≥дтворюваний феномен духовноњ взаЇмод≥њ особистостей, соц≥альних груп тощо.

ћакросоц≥олог≥€ - сукупн≥сть загальнотеоретичних знань у систем≥ соц≥олог≥њ, що Ї результатом макросоц≥олог≥чних досл≥джень, €к≥, у свою чергу, охоплюють вивченн€ великих соц≥альних обТЇкт≥в Ц сусп≥льства в ц≥лому, його складових частин (систем, п≥дсистем, галузей соц≥альних в≥дносин), масштабних соц≥альних €вищ, процес≥в, под≥й, соц≥альних ≥нститут≥в, повед≥нки великих груп людей. “ак≥ знанн€ концентруютьс€ у образах сусп≥льноњ реальност≥, €к≥ с€гають висоти абстракц≥й Ц теор≥й, концепц≥й, категор≥й, пон€ть. √оловна форма знань у межах макросоц≥олог≥њ Ц теор≥њ й теоретичн≥ конструкц≥њ з в≥дпов≥дними системами (комплексами, групами) пон€ть ≥ терм≥н≥в, €к≥ узагальнюютьс€ у процес≥ макроанал≥зу сусп≥льства.

ћетодолог≥€ - система принцип≥в, прийом≥в, процедур формуванн€ ≥ використанн€ метод≥в соц≥олог≥чного п≥знанн€, вченн€ про цю систему. ¬ њњ основ≥ - система узагальненн€ сусп≥льних ≥ соц≥альних процес≥в на р≥вн≥ метатеор≥њ. ÷е - ф≥лософська оц≥нка досл≥дницьких метод≥в соц≥олог≥њ, зокрема, методи й стратег≥њ, що використовуютьс€ у соц≥олог≥њ дл€ ман≥пулюванн€ даними ≥ набутт€ нового знанн€.

Ћ≥тература до лекц≥њ 1

1. √авриленко ≤.ћ. —оц≥олог≥€ осв≥ти: Ќавчальний пос≥бник /  Ќ” ≥м. “.√.Ўевченка. Ц  .: –¬÷ У ињвський ун≥верситетУ, 2000. Ц  н. 1. Ц —оц≥альна статика. Ц 335 с.

2. √авриленко ≤.ћ., —к≥д≥н ќ.Ћ. —оц≥олог≥€ осв≥ти: Ќавчальний пос≥бник. Ц «апор≥жж€: УЁ““ј Ц ѕ–≈——Ф, 1998. Ц 396 с.

3. »лчиков ћ.«., —мирнов Ѕ.ј. —оциологи€ воспитани€. Ц ћ.: ѕедагогика, 1996. Ц 114 с.

4.  он ».—. —оциологи€ личности. Ц ћ.: ѕолитиздат, 1967. Ц 383 с.

5.  онспект лекц≥й ≥з спец≥альност≥ У—оц≥олог≥€ осв≥тиФ: ƒл€ студент≥в денноњ форми навчанн€. / ћ.‘. арпенко та ≥н.; (укл.);  ѕ≤. Ц  .: ¬ид Ц во  ѕ≤, 1995. Ц 40 с.

6.  равченко ј.». —оциологи€: —ловарь: ”чебное пособие дл€ студентов вузов. Ц ћ.: Academia, 1997. Ц 240 с.

7. Ћ≥щук Ц “орчинська “.ѕ. —оц≥олог≥€ осв≥ти: ћетодичн≥ рекомендац≥њ до курсу дл€ студент≥в спец≥альност≥ У—оц≥олог≥€Ф; ¬олинський державний ун≥верситет ≥м. Ћес≥ ”крањнки, ≤нститут соц≥альних наук, кафедра соц≥олог≥њ. Ц Ћуцьк: –¬¬ У¬ежаФ ¬олинського державного ун≥верситету ≥м. Ћес≥ ”крањнки, 2000. Ц 56 с.

8. Ћукашевич Ќ.ѕ., —олодков ¬.“. —оциологи€ образовани€:  онспект лекций. / ѕод ред. Ќ.ѕ.Ћукашевича. Ц  .: ћј”ѕ, 1997. Ц 224 с.

9. Ћукашевич Ќ.ѕ. —оциологи€ воспитани€:  раткий курс лекций. Ц  .: ћј”ѕ, 1996. Ц 180 с.

10 ћетодологи€ и методика социальноЦпедагогических исследований (—.√.¬ершиловский, Ћ.√.ѕетр€евска€, ј.».’оджаков и др.; —.√.¬ершиловский (ред.); –јќ, »нститут образовани€ взрослых. Ц —ѕб: »ќ¬ –јќ: “ускарора, 1999. Ц 122 с.

11. Ќечаев ¬.я. —оциологи€ образовани€. Ц ћ.: »з Ц во ћ√”, 1992. Ц 200 с.

12. ѕедагог≥чна соц≥олог≥€: Ќавчальний пос≥бник. /¬.—. Ѕолгар≥на, ћ.ћ. Ўимовський, Ћ. …. √уменюк та ≥н. Ц “ерноп≥ль: ѕ≥дручники ≥ пос≥бники, 1998. Ц 144 с.

13. —идоренко ќ.ј. —оц≥олог≥€ осв≥ти: ЌауковоЦпрактичний пос≥бник дл€ прац≥вник≥в системи осв≥ти. - ’.: ’ƒ” УЌародна украњнська академ≥€У, 2000. Ц 32 с.

14. —к≥д≥н ќ.Ћ. —оц≥альн≥ технолог≥њ в управл≥нн≥ закладами осв≥ти: автореферат дисертац≥њЕдоктора соц≥олог≥чних наук: 22.00.06.;  ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥м.“араса Ўевченка. -  .: –¬÷ У Ќ”У, 2001. Ц 44 с.

15. —оц≥олог≥чний вим≥р вищоњ осв≥ти ”крањни: ћетодичний зб≥рник програм, тематичних план≥в, тез лекц≥й; / ≤—ƒќ: ”кл. ¬.≤.¬олович, ќ.ћ.ћовчан. Ц  .: ≤—ƒќ, 1993. Ц 131 с.

16. —оц≥олог≥€: короткий енциклопедичний словник. / ”клад.: ¬.≤.¬олович, ¬.¬.“арасенко, ћ.¬.«ахарченко та ≥н.; за заг. ред. ¬.≤.¬оловича. Ц  .: ”кр. ÷ентр духовноњ к Ц ри, 1998. Ц 736 с.

17.—оц≥олог≥€: терм≥ни, пон€тт€, персонал≥њ: Ќавчальний словник Ц дов≥дник дл€ студент≥в вищих навчальних заклад≥в осв≥ти ”крањни / ¬.ћ.ѕ≥ча та ≥н: укл.); ¬.ћ.ѕ≥ча (заг. ред.); —оц≥олог≥чна асоц≥ац≥€ ”крањни. Ц  .:  аравела; Ћ.: Ќовий св≥т, 2000, 2002. Ц 480 с.

18. —оциологи€ личности. Ц ¬ильнюс: ј–√”—, 1989. Ц 154 с.

19. —оциологи€. Ќаука об обществе. ”чебное пособие. / ѕод общ. ред. проф. ¬.ѕ. јндрющенко, проф. Ќ.».√орлача. Ц ’арьков, 1996. Ц 688 с.

20. —оциологи€ молодежи: ”чебник. / Ќ.ћ. Ѕоенко, я.».√илинский, —.».√олод и др.; ¬.“.Ћисовский (отв. ред.). - —. Ц ѕетербургский ун Ц т и др. Ц —ѕб.: »з Ц во —. Ц ѕетербургского ун Ц та, 1996. Ц 458 с.

21. —урмин ё.ѕ. —оциологи€: проблемы социологической науки, общества, человека: ”чебное пособие дл€ студентов вузов, изучающих курс У—оциологи€У / ё.ѕ.—урмин, ».—.ѕолторак, Ќ.ј.Ћиповска€; Ќациональный горный университет, »нститут гуманитарных проблем. Ц ƒ.: Ќ√”, 2002. Ц „.3. „еловек. - 2002. Ц 142 с.

22. ‘илиппов ‘.–. —оциологи€ образовани€. Ц ћ.: Ќаука, 1991. Ц 203 с.

’арчев ј.√. —оциологи€ воспитани€. Ц ћ.: ѕолитиздат, 1990. Ц 222 с.

23. якуба ќ.ќ. —оц≥олог≥€: Ќавчальний пос≥бник дл€ студент≥в. Ц ’арк≥в:  онстанта, 1996. Ц 192 с.


Ћекц≥€ 2.

“ема: ќсв≥та €к соц≥альний ≥нститут.

ћета: ƒати характеристику осв≥т≥ €к соц≥альному ≥нституту ≥з соц≥олог≥чноњ точки зору. –озкрити соц≥олог≥чн≥ п≥дходи до анал≥зу осв≥ти €к соц≥ального ≥нституту.

ѕитанн€:

1. ќсобливост≥ осв≥ти €к соц≥ального ≥нституту. –еал≥зац≥€ сусп≥льних, соц≥альних ц≥лей в осв≥тньому соц≥альному ≥нститут≥.

2. «акони, законом≥рност≥, тенденц≥њ функц≥онуванн€ ≥ розвитку осв≥ти ≥з соц≥олог≥чноњ точки зору.

3. —оц≥олог≥чн≥ п≥дходи до розгл€ду осв≥ти €к соц≥ального ≥нституту.

4. Ќапр€ми стратиф≥кац≥њ осв≥ти у соц≥олог≥чному контекст≥: р≥вн≥, системи.

«м≥ст лекц≥њ

—оц≥олог≥€ осв≥ти розгл€даЇ осв≥ту €к соц≥альний ≥нститут, в €кому реал≥зуЇтьс€ д≥€льн≥сть сукупност≥ осв≥тн≥х заклад≥в, установ, орган≥зац≥й, напр€ми спец≥ально орган≥зованих соц≥альних д≥й, в≥дпов≥дних культурноЦц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й; зд≥йснюЇтьс€ м≥жпокол≥нний звТ€зок, в €кому д≥ють владноЦпрестижн≥, класовоЦстратиф≥кац≥йн≥, соц≥альноЦдиференц≥йован≥, культурноЦетичн≥ в≥дносини тощо.

—оц≥альний ≥нститут осв≥ти визначаЇтьс€ €к ≥сторично складена ст≥йка форма сум≥сноњ д≥€льност≥ людей, система соц≥альних в≥дносин щодо передаванн€ знань, духовноЦц≥нн≥сного досв≥ду, формуванн€ особистост≥ в сусп≥льств≥; сталий, рац≥ональний, впор€дкований комплекс формальних ≥ неформальних правил, норм, принцип≥в, настанов, ор≥Їнтац≥й, ц≥нностей, ≥деал≥в, д≥€льност≥, що регулюють св≥дом≥сн≥ соц≥альн≥ в≥дносини, орган≥зують њх у систему ролей, статус≥в з приводу засвоЇнн€ особист≥стю сусп≥льного знанн€, культурного надбанн€, виражають соц≥альне призначенн€ людини у сусп≥льств≥; елемент системи пол≥тичних, економ≥чних, духовних, соц≥альних в≥дносин сусп≥льства, в €кому соц≥ал≥зуЇтьс€ особист≥сть, набуваючи ус≥Їњ гамми соц≥альних стосунк≥в, звТ€зк≥в, взаЇмод≥й, сп≥вв≥дносин; форма сусп≥льного житт€, в €к≥й ≥ндив≥д реал≥зуЇтьс€ через засвоЇнн€, застосуванн€ знанн€, духовноЦц≥нн≥сного досв≥ду, духовного багатства сусп≥льства в ≥нтересах його розвитку.

–озвиток осв≥ти взаЇмозумовлений (в≥дносно сусп≥льних в≥дносин) обТЇктивними та субТЇктивними факторами: розвитком сусп≥льства, сусп≥льних ≥ соц≥альних в≥дносин у ньому; процесом задоволенн€ колективних соц≥огрупових потреб, зокрема, потреби в осв≥т≥ населенн€.

ќбТЇктивними факторами тут виступають: ≥нтеграц≥йн≥ процеси, що мають м≥сце у матер≥альному й духовному виробництвах, формуванн≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства; розпод≥л сусп≥льноњ прац≥, њњ спец≥ал≥зац≥€; кооперуванн€ св≥домоњ д≥€льност≥ людей.

—убТЇктивними факторами Ї: ≥нстинкти людськоњ д≥€льност≥; почутт€, ≥дењ, звички, традиц≥њ, норми, що мають культурний контекст; набори знань, ц≥нностей, виражен≥ у р≥зноман≥тних формах ≥деолог≥њ, пол≥тики, сусп≥льного под≥лу прац≥, науки, «ћ≥ƒ, мистецтва, морал≥, права, психолог≥њ, с≥мТњ, тощо.

ќсв≥т≥ €к сусп≥льному ≥нституту притаманн≥ так≥ функц≥ональн≥ характеристики: а. рел€ц≥йна Ц виражаЇ рольову структуру сусп≥льства; б. регул€тивна Ц надаЇ соц≥ал≥зац≥йному процесу розвитку особистост≥ функц≥њ сусп≥льного контролю, корекц≥њ; задаЇ тональн≥сть у певн≥й тенденц≥њ, напр€м≥ розвитку сусп≥льства; в. культурна Ц послуговуЇтьс€ впровадженню культурних, духовноЦц≥нн≥сних настанов сусп≥льства, певного соц≥уму, соц≥альних сп≥льнот, груп, колектив≥в, особистост≥; г. ≥нтегративна Ц забезпечуЇ багатогранну, комплексну реал≥зац≥ю потреб, ≥нтерес≥в, настанов, мотив≥в, ц≥лей, ор≥Їнтац≥й, ц≥нностей, ≥деал≥в певного макросоц≥уму Ц сусп≥льства, системи соц≥альних в≥дносин у даному колектив≥, ≥нтерес≥в ус≥х сусп≥льних клас≥в, стан≥в, шар≥в, прошарк≥в, страт, соц≥альних сп≥льнот, груп; реал≥зуЇ соц≥альну взаЇмод≥ю людей заради прогресу сусп≥льства.

ќсв≥та €к сусп≥льний ≥нститут маЇ свою особливу соц≥оструктуру - стратиф≥кац≥ю Ц сукупн≥сть д≥ючих в њњ простор≥ соц≥альних орган≥зац≥й, адм≥н≥стративних структур, €к≥ визначають ≥ спр€мовують форми реал≥зац≥њ сусп≥льних потреб, ≥нтерес≥в, ц≥нностей в осв≥тн≥й галуз≥.

як комплекс формальних та неформальних орган≥зац≥й д≥€льност≥ осв≥та маЇ напр€ми стратиф≥кац≥њ:

Ј горизонтальний (осв≥тн≥ ≥нституц≥йн≥ утворенн€ групуютьс€ навколо р≥вн≥в осв≥ти особистост≥ Ц в≥д дошк≥льноњ осв≥ти до осв≥ти дорослих, безперевноњ осв≥ти);

Ј вертикальний (у межах певного р≥вн€ осв≥ти ≥снують щабл≥ удосконаленн€, розвитку).

«окрема, вертикальна орган≥зац≥€ осв≥ти функц≥онуЇ на п≥дстав≥: а. впор€дкованоњ соц≥альноњ взаЇмод≥њ м≥ж учасниками (субТЇктами) осв≥ти; б. безперервного удосконаленн€ орган≥зац≥њ осв≥ти дл€ соц≥альноњ ефективност≥ осв≥ти; в. забезпеченн€ оптимальних д≥й та соц≥альних взаЇмод≥й м≥ж ус≥ма ланками Ц п≥дсистемами, напр€мами, р≥вн€ми осв≥ти з метою удосконаленн€ впливу на особист≥сть.

“ак≥ напр€ми грунтуютьс€ на реал≥зац≥њ сусп≥льних методолог≥чних п≥дстав осв≥ти та виконанн€ нею сусп≥льних функц≥й (репродуктивноњ, комун≥кативноњ, регул€тивноњ, владноЦпримусовоњ, селективноњ, стратиф≥кац≥йноњ, соц≥альноњ моб≥льност≥, господарськоњ, ≥нтегративноњ, рекреативноњ, продутивноњ тощо):

Ј сусп≥льноњ доц≥льност≥;

Ј статусно-функц≥онального, соц≥ально-рольового вираженн€;

Ј над≥йност≥ й стаб≥льност≥ д≥њ системи осв≥тн≥х вплив≥в.

 в≥нтесенц≥Їю реал≥зац≥њ осв≥тою €к соц≥ального ≥нституту сусп≥льноњ мети, духовних, культурних завдань Ї впровадженн€ сусп≥льних, соц≥альних ц≥нностей. ќстанн≥ мотивують ц≥леспр€мовану, рац≥ональну, соц≥ально структуровану, рольову, ≥Їрарх≥зовану д≥€льн≥сть осв≥ти в≥дносно впливу на тих, хто навчаЇтьс€ - €к ≥ндив≥дуально, так ≥ колективно. ѕри цьому, вони виступають сусп≥льними, соц≥альними ор≥Їнтирами ≥ визначають духовний вплив сусп≥льства на особист≥сть.

” њх структур≥ в осв≥т≥ мають м≥сце: 1. ор≥Їнтац≥€ на отриманн€ особист≥стю необх≥дних дл€ њњ розвитку знань, духовноЦц≥нн≥сного досв≥ду, культурних настанов; 2. соц≥альна диференц≥ац≥€; 3. соц≥альний престиж; 4. профес≥йна спец≥ал≥зац≥€; 5. соц≥альна моб≥льн≥сть; 6. культурне багатство особистост≥, соц≥ального оточенн€; 7. сукупн≥сть соц≥альних стимул≥в дл€ розвитку особистост≥; 8. реал≥зац≥€ особист≥стю свого м≥сц€ у житт≥ тощо.

ќтже, завданн€ми осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту Ї:

Ј наданн€ особистост≥ засоб≥в: дл€ соц≥альних перем≥щень, дл€ зм≥ни соц≥ального статусу, соц≥альноњ моб≥льност≥, дл€ соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ у сусп≥льному простор≥; ≥нструментар≥ю перетворенн€ св≥ту; соц≥альних, культурних зразк≥в д≥€льност≥ у сусп≥льств≥;

Ј в≥дтворенн€ соц≥альноњ структури, соц≥альноЦпрофес≥йного, спец≥ал≥зованого под≥лу сусп≥льства, його культурних настанов, ор≥Їнтац≥й, ≥нтерес≥в, ≥деал≥в, ц≥нностей; продовженн€ соц≥альноњ м≥жпокол≥нноњ трансм≥с≥њ, соц≥альних комун≥кац≥й, в €ких в≥дтворюютьс€ сусп≥льн≥, соц≥альн≥ звТ€зки, в≥дносини, взаЇмод≥њ; соц≥альноњ регул€ц≥њ, проф≥лактики, контролю, управл≥нн€, коригуванн€ соц≥альних д≥й особистост≥, соц≥альних сп≥льнот;

Ј створенн€ соц≥альних умов дл€ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥; реал≥зац≥њ соц≥альноњ селекц≥њ, в €к≥й сусп≥льство в≥дтворюЇ соц≥альноЦкласов≥, стратиф≥кован≥ в≥дносини.

Ј ” процес≥ д≥€льност≥ осв≥тнього ≥нституту реал≥зуютьс€ наступн≥ тенденц≥њ розвитку останнього:

Ј в≥дтворенн€ соц≥альноњ диференц≥ац≥њ сусп≥льства;

Ј дос€гненн€ ц≥л≥сност≥, ≥нтегративност≥ у розум≥нн≥ картини св≥ту, систем соц≥альних в≥дносин;

Ј реал≥зац≥€ метод≥в, засоб≥в, прийом≥в, способ≥в, форм оволод≥нн€ сусп≥льними знанн€ми, ум≥нн€ми, навичками, духовноЦц≥нн≥сним багатством;

Ј пост≥йне в≥дтворенн€ соц≥альних умов розвитку особистост≥;

Ј неухильна, стаб≥льна диференц≥ац≥€ осв≥тнього впливу на особист≥сть стосовно ≥нновац≥йних форм осв≥ти.

«аконами, законом≥рност€ми розвитку осв≥ти €к сусп≥льного ≥нституту з точки зору соц≥олог≥њ осв≥ти, Ї: а. так≥, що характеризують внутр≥шн≥й св≥т осв≥ти, визначають њњ зм≥стовну, орган≥зац≥йну форму, п≥дтримують соц≥альний феномен осв≥ти (закон гуман≥стичноњ сутност≥ осв≥ти; закон взаЇмного сп≥лкуванн€ у соц≥альних д≥€х субТЇкт≥в осв≥ти; закон д≥алектичноњ Їдност≥ навчанн€ й вихованн€; закон стаб≥льноњ соц≥ал≥зац≥њ тих, хто навчаЇтьс€; закон стимулюванн€ самоорган≥зац≥њ останн≥х у процес≥ осв≥ти; закон оптимальност≥ в управл≥нн≥ осв≥тою тощо); б. так≥, що Ї результатом впливу на осв≥ту сусп≥льства, соц≥уму Ц системи пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних, духовних в≥дносин, результатом власного розвитку осв≥ти (це: закон визначального впливу системи сусп≥льних в≥дносин на розвиток осв≥ти; закон взаЇмозалежност≥ характеру ≥ зм≥сту осв≥ти в≥дносно зм≥н у соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства; закон впливу культури сусп≥льства на ст≥йке п≥двищенн€, удосконаленн€ €кост≥ осв≥ти; закон п≥двищенн€ вимог сусп≥льства до р≥вн€ розвитку осв≥ти у звТ€зку ≥з зм≥нами у системах сусп≥льних, соц≥альних, культурних в≥дносин; закон в≥дпов≥дност≥ державноњ пол≥тики у галуз≥ осв≥ти потребам, настановам, мотивам, ≥нтересам, ц≥нност€м певного соц≥уму, безперервност≥ осв≥ти тощо). ќстанн≥ в≥дображають м≥сце осв≥ти у сусп≥льств≥, систему њњ субТЇктноЦсубТЇктних, субТЇктноЦобТЇктних в≥дносин, багатогранн≥сть њњ сусп≥льних ви€в≥в.

–≥вн≥, страти, орган≥зац≥йн≥ структури осв≥ти (горизонтальн≥ ≥ вертикальн≥, низх≥дн≥ ≥ висх≥дн≥) реал≥зують ц≥ закони через зм≥ст ≥ форми д≥€льност≥ осв≥тн≥х заклад≥в, установ, орган≥зац≥й тощо. Ќа кожному р≥вн≥ осв≥ти останн≥ виражають сусп≥льне призначенн€ осв≥ти, реал≥зуючи њњ мету ≥ завданн€.

“ак, дошк≥льна осв≥та, зокрема, спр€мовуЇтьс€ на адаптац≥ю особистост≥ до системи сусп≥льних, соц≥альних в≥дносин, що њх виражаЇ осв≥та; на забезпеченн€ особист≥стю необх≥дних адаптац≥йних знань, вм≥нь, навичок, основ соц≥ального сп≥лкуванн€. —ередн€ осв≥та готуЇ особист≥сть до сусп≥льноњ, соц≥альноњ самоорган≥зац≥њ, надаючи базовий компонент знань, вм≥нь, навичок дл€ повноц≥нноњ соц≥ал≥зац≥њ; формуЇ структуру пр≥оритет≥в соц≥альних ц≥нностей, норм, правил, традиц≥й, настанов, €к≥, в свою чергу, Ї основою ≥ндив≥дуальноњ сусп≥льноњ д≥€льност≥. “ут розгортаютьс€ процеси: а. соц≥ал≥зац≥йного розвитку особистост≥ у певних формах; б. орган≥зац≥њ зм≥сту навчальноЦвиховноњ системи у взаЇмод≥њ державного й навчальноЦвиховного компонент≥в; в. поширенн€ орган≥зац≥йних форм педагог≥чного впливу через д≥€льн≥сть педагог≥чних кадр≥в, управл≥нн€ осв≥тою; г. спец≥ал≥зованого осв≥тнього сп≥лкуванн€ у певних формах, зм≥ст≥, напр€мах та ≥н.

ѕозашк≥льна осв≥та розвиваЇ природн≥ зд≥бност≥ особистост≥ на п≥дстав≥ поглиблених, ≥нтегрованих, диференц≥йованих, спец≥ал≥зованих форм навчально-виховноњ д≥€льност≥, готуючи самоорган≥зац≥ю ≥ндив≥да в дорослому житт≥.

ѕрофес≥йна осв≥та (на вс≥х њњ р≥вн€х) забезпечуЇ п≥дготовку особистост≥ до виконанн€ сусп≥льного призначенн€: €к фах≥вц€, громад€нина, соц≥альний субТЇкта. –≥вн≥ такоњ осв≥ти реал≥зують диференц≥ац≥ю, спец≥ал≥зац≥ю, поглибленн€, узагальненн€, ≥нтеграц≥ю сусп≥льного, навчальноЦвиховного впливу на особист≥сть; в≥дтворенн€ соц≥альноЦкласовоњ, соц≥ально-профес≥йноњ структури сусп≥льства; поглибленн€ знань, вм≥нь, навичок, необх≥дних дл€ сусп≥льного прогресу; в≥дтворенн€ культурноЦгуман≥стичних функц≥й сусп≥льного розвитку; реал≥зац≥ю соц≥ального регулюванн€, контролю, управл≥нн€.

ѕ≥сл€дипломна осв≥та Ц осв≥та дорослих - забезпечуЇ поглибленн€



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
—оц≥альний конфл≥кт: пон€тт€, функц≥њ. ¬иди ≥ типи конфл≥кт≥в | ѕроблема вибору шлюбного партнера
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1510 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2075 - | 1816 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.212 с.