Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів в процесі вивчення навчальної дисципліни «аналітична філософія» узгоджені зі шкалою еcтs

 

Важливим компонентом навчального процесу є контроль та оцінювання знань студенів (за рейтинговою системою).

Бал кожного навчального елемента виводиться викладачем (відповідно і самим студентом) із суми поточних видів контролю, що і є відображено в змістовно-діяльнісній структурі модулів. Сума балів кожного навчального елементу складає число балів модуля.

Сума балів за кожний навчальний елемент й буде складати кількість балів, які може отримати студент за модуль.

Підсумкова оцінка за навчальну дисципліну виводиться з суми балів поточного контролю за модулями та підсумкового контролю на іспиті. Підсумковий модуль – іспит – 30 балів. Всі студенти обов`язково складають іспит.

Максимальна кількість балів за навчальну дисципліну становить – 100.

При поточному контролі студент може набрати 70 балів.

Якщо студент набрав менше 35 балів, він не допускається до складання іспиту.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ»

 

До іспиту дисципліни “Аналітична філософія” допускаються студенти, які виконали навчальний план.

Оцінка “відмінно” (А - 90-100 балів) виставляється студенту, який продемонстрував активний і творчий підхід в освоєнні курсу, що передбачає:

– вільне володння матеріалом навчальної дисципліни, розуміння її предмету, методології, структури, місця серед інших дисциплін;

– засвоєння основних понять і категорій курсу, вміння дати їх визначення та показати логічний взаємозв’язок;

– не лише відтворення засвоєного матеріалу, але й обґрунтування власної позиції з актуальних дискусійних питань аналітичної філософії;

– здійснення осмисленого аналізу філософських першоджерел, передбачених курсом семінарських занять;

– ґрунтовні знання не лише основної, а й додаткової рекомендованої літератури.

Рівень підготовки студента кваліфікується як відмінний.

Оцінка „добре” (B – 82-89) виставляється студенту, який продемонстрував активний і творчий підхід до вивчення курсу філософії в її концептуальному значенні і передбачає:

- освоєння студентом обов’язкового обсягу програмного матеріалу та основного переліку літературних джерел лекційних і семінарських занять;

- осмислене розуміння категоріально-понятійного апарату дисципліни, вміння дати визначення більшості понять;

- здатність порівняльного аналізу різних філософських вчень у процесі становлення аналітичної філософії;

- застосування найбільш універсальних філософських методів до аналізу науково-пізнавального процесу.

Рівень підготовки студента вище середнього рівня.

Оцінка „добре” (C – 75-81) виставляється студенту, який з формальної позиції освоює цілісність курсу філософії в її концептуальному значенні і передбачає:

- освоєння студентом обов’язкового обсягу програмного матеріалу, основного переліку літературних джерел до лекційних та семінарських занять;

- загальне розуміння категоріально-понятійного апарату дисципліни;

- здатність загального порівняльного аналізу різних філософських вчень у процесі становлення аналітичної філософії;

- застосування найбільш універсальних філософських методів до аналізу науково-пізнавального процесу.

Рівень підготовки кваліфікується як загалом хороша робота.

Оцінка „задовільно” (D – 69-74) виставляється студенту, який освоїв зміст програмного матеріалу і передбачає:

- орієнтацію в переважній більшості проблематики аналітичної філософії;

- посереднє засвоєння основних понять і категорій курсу;

- здатність розрізняти загальні напрямки аналітичної філософії та її періодизацію;

- опрацювання певної частини першоджерел та репродукції змісту тексту лекцій викладача (до 50 %)

Рівень підготовки кваліфікується як непоганий.

Оцінка „задовільно” (E – 60-68) виставляється студенту, який освоїв зміст програмного матеріалу і передбачає:

- поверхове знання філософської проблематики

- засвоєння мінімуму основних понять і категорій курсу;

- здатність розрізняти загальні напрямки аналітичної філософії та її періодизацію;

- опрацювання певної частини першоджерел та репродукції змісту тексту лекцій викладача (до 30 %)

Рівень підготовки студента кваліфікується як такий, що відповідає мінімальним критеріям позитивної оцінки.

Оцінка „незадовільно” (Fx – 35-59) виставляється студенту, який не освоїв зміст програмного матеріалу, що проявляється в:

- не розумінні предмета, функцій і методів аналітичної філософії;

- не орієнтується в філософській проблематиці та категоріально-понятійному апараті предмета;

- не опрацював основної рекомендованої літератури до більшості тем, довідниково-посібникового та лекційного матеріалу.

Рівень підготовки незадовільний, необхідне повторне перескладання.

Оцінка „незадовільно” (F – 0-34) виставляється студенту, який не освоїв курсу аналітичної філософії, що проявляється в:

- не розумінні предмета, функцій і методів курсу;

- не орієнтується в філософській проблематиці та категоріально-понятійному апараті предмета;

- не ознайомлений з лекційним матеріалом та не опрацював рекомендованої літератури до курсу.

- з поважних чи без поважних причин пропустив половину лекційних та семінарських годин курсу.

Рівень підготовки незадовільний настільки, що вимагає повторного вивчення дисципліни.

 

Екзаменаційний білет містить три запитання, які оцінюються за наступною шкалою:

перше запитання у кожному білеті (стосується загальної теоретичної бази) – 10 балів; друге та третє запитання (що мають елемент творчого завдання чи аналітичну складову) – по 15 балів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

 

1.Аналитическая философия в ХХ веке. Материалы «круглого стола» // Вопросы философии. 1988, №8, с.

2.Аналитическая философия и рационализм ХХ века // Философия. / под ред Губина В.Д. и др. – М., 1997, с.345-361.

3.Аналитическая философия // Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000, с.124-150.

4.Аналітична філософія. Методичні рекомендації / Укл. Починок Б.В. – Чернівці, ЧНУ. 2005, с.32-38.

5.Аналитическая философия // Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.16-21.

6.Аналитическая философия // Современный философский словарь. – М., 1998, с.36-41.

7.Айер А.Д. Язык, истина и логика // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.50-66.

8.Апель К.-О. Трансформация философии. – М., 2001, с.23-60, 193-236.

9.Армстронг Д. Материалистическая теория сознания // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.121-131.

10.Бугров В.А. Джордж Едвард Мур і аналітична філософія ХХ століття // Вісник Київ. ун-та імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 28. – К., 1998, с.8-9.

11.Вайсман Ф. Витгенштейн и Венский кружок // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.44-68.

12.Вітгенштейн Л. Логіко-філософський трактат. Філософські дослідження. – К., 1995, с.8-86, 90-310.

13.Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии. 1991, №2, с.67-80.

14.Витгенштейн Л. // Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.61-62.

15.Гемпель К. Мотивы и «охватывающие» законы в историческом объяснении // Философия и методология науки. – М., 1977, с.72-94.

16.Грязнов А.Ф. Аналитическая философия: проблемы и дискуссии последних лет // Вопросы философии. 1997, №9.

17.Грязнов А.Ф. Вступительная статья // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.5-16.

18.Грязнов А.Ф. К публикации // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.4-10.

19.Грязнов А.Ф. Философия языка // Философия: Запад – Россия – Восток. – СПб., 1994, с.374-391.

20.Даммит М. Истина // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.191-212.

21.Данто А. Аналитическая философия истории. – М., 2002, с.194-220.

22.Девятова С.В., Купцов В.И. Особенности процесса научного познания // Философия и методология науки. – М., 1996, с.172-201.

23.Деннет Д. Онтологическая проблема сознания // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998.

24.Дэвидсон Д. Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с. 131-144, 343-359.

25.Дэвидсон Д. Истина и интерпретация. – М., 2003, с.336-383.

26.Дэвидсон Д. Коммуникация и конвенция // Метафизические исследования. – СПб., 1999, с.171-185.

27.Дэвидсон Д. Об идее концептуальной системы // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.144-159.

28.Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000, с.124-131, 131-151, 162-169.

29. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.69-89.

30.Кирющенко В., Колопотин М. Джон Остин, аналитическая философия и язык как социальное явление // Остин Д. Три способа пролить чернила: Философские работы. – СПб., 2006, с.5-19.

31.Козлова М.С. Витгенштейн: новый образ философии // Вопросы философии. 2001, №7

32.Козлова М.С. Витгенштейн: особый подход к философии // Вопросы философии. 1998, №4, с.42-49.

33.Козлова М.С. Современная лингвистическая философия: проблемы и методы //Проблемы и противоречия современной буржуазной философии 60-70-х годов. – М., 1983, с.160-201.

34.Концепции научной рациональности // Современная философия науки. – М., 1996, с.199-342.

35.Крафт В. Венский кружок. Возникновение неопозитивизма. – М., 2003, с.53-203.

36.Куайн У. Вещи и их место в теориях // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.322-342.

37.Куайн У. Онтологическая относительность // Современная философия науки. – М., 1996, с. 40-60.

38.Куайн У. Слово и объект // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986, с.24-98.

39.Ланин Д.А. Витгенштейн и вопрос о реальности языка // Метафизические исследования. Вып.11.- СПб., 1991, с.46-58.

40.Лекторский В.А. Л. Витгенштейн и некоторые традиции отечественной мысли // Вопросы философии. 1998, №5, с.23-28.

41.Логико-философский трактат // Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.160-161.

42.Логический семантизм Г.Фреге, логический атомизм Б.Рассела и аналитическая философия Л.Витгенштейна // История современной зарубежной философии. – СПб., 1997, с.207-221.

43.Малкольм Н. Мур и обыденный язык // Аналитическая философия. Избр. тексты. – М., 1993, с.84-99.

44.Марков Б.В. Философия языка // Метафизические исследования. Вып.11. – СПб., 1991, с.9-45.

45.Метафизика // Современная западная философия. Словарь – М., 1991, с.181-185.

46.Мудрагей В.И. Концепция «унифицированной науки» в логическом позитивизме // Позитивизм и наука. – М., 1975, с.131-159.

47.Мур Дж.Э. Защита здравого смысла //Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.130-154.

48.Мур Дж.Э. Доказательство внешнего мира // Аналитическая философия. Избр. тексты. – М., 1993, с.66-84.

49.Никифоров А.Л. Философия науки в ХХ в. // История философии: Запад – Россия – Восток. – М., 1999, с.350-373.

50. Никифоров А.Л. Философия науки: История и методология. – М., 1998, с.14-45, 127-130, 172-189.

51. Никоненко С.В. Английская философия ХХ века. – СПб., 2003, с.242-246, 255-260, 324-361, 449-454.

52.Никоненко С.В. Английская философия ХХ века. – СПб., 2003, с.362-436, 505-567.

53.Остин Дж. Значение слова // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.105-121.

54.Патнэм Х. Разум, истина и история. – М., 2002, с.171-230, 262-280.

55.Патнэм Х. Почему существуют философы? // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.495-509.

56.Подлишевский О.А. Методология исследования языка в логическом позитивизме // Позитивизм и наука. – М., 1975, с.160-190.

57.Рамсей Ф. Философия // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.38-43.

58.Рассел Б. Логический атомизм // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.17-37.

59.Рассел Б. Мое философское развитие // Аналитическая философия. Избр. тексты. – М., 1993, с.11-27.

60.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. – СПб., 1997, с.467-470, 473-478.

61.Решер Н. Взлеты и падения аналитической философии // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.454-465.

62.Рорти Р. Американская философия сегодня // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.433-453.

63.Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск. 1997, с.264-292.

64.Руднев В. Божественный Людвиг. – М., 2002, с.97-107.

65.Руднев В.П. Витгенштейн и ХХ век // Вопросы философии. 1998, №5, с.37-48.

66.Серл Дж. Рациональность в действии. – М., 2004, с.264-294.

67.Скирбек Г., Гилье Н. История философии. – М., 2003, с.721-729.

68.Смирнова Е.Д. Логика и «строительные леса» мира. Необычный мир «Трактата» Л.Витгенштейна // Вопросы философии. 1998, №5, с.62-67.

69.Современная западная философия. Словарь. – М., 1991, с.16-21, 58-59, 98-99, 101, 144-145,202-203, 252-253.

70.Сокулер З.А. «Жизнь и мир суть одно»: философия, логика и этика в «Логико-философском трактате» // Вопросы философии. 1998, №5, с.68-79.

71.Страуд Б. Аналитическая философия и метафизика // Аналитическая философия: Избр. тексты. – М., 1993, с.159-175, 510-525.

72.Тарский А. Семантическая концепция истины и основания семантики // Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998, с.90-129.

73.Философия науки. – М.,- Ростов –н/Д. 2005, с.235-261.