Пояснювальна записка: мета і завдання курсу

РОБОЧА ПРОГРАМА

з навчальної дисципліни

«Аналітичної філософії»

для напряму_________ 7.02.03.01 – філософія_______

(номер, назва спеціальності або спеціальностей)

 

спеціалізації:

«Філософія»

 

Факультет _____ філософсько-теологічний ________________________________________

 

Кафедра ____ філософії _______________________________________________

 

Нормативні дані   Форма навчання

Курс

Семестри

Всього годин

К-сть кредитів

Лекції (год)

Практичних (семінарських) (год)

Лабораторних (год)

Самостійна робота (год)

Розрахункові, графічні роботи (семестр)

Курсові роботи (семестр)

Заліки (семестр)

Екзамен (семестр)

Денна

5С

-

-

-

-

-

Заочна

5с

 

 

Робоча програма складена на основі програми (типової) навчальної дисципліни «Аналітична філософія», затвердженої Вченою радою факультету (протокол №1 від 30.08. 2010)

 

Робоча програма складена ___ к.ф.н., доц. Починок Б.В. ________________________

(прізвище, ім'я, по батькові викладача, який відповідає за складання)

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри _ філософії _____________

протокол № _ 1 _ від "_ 30 _" __ серпня __ 2011 року

 

 

Завідувач кафедри філософії ___________/_ проф. _ Марчук М.Г. /

(підпис) (прізвище, ініціали)

 

 

Схвалено методичною радою філософсько-теологічного факультету

Протокол № 1 від "_ 30 _ " _ серпня __ 2011 року

Голова методичної ради

філософсько-теологічного факультету ____________/_ доц. Гасяк О.С. _/

(підпис) (прізвище, ініціали)

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА: МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ

 

Аналітична філософія – один з провідних філософських напрямів останнього століття, який об`єднує різні течії, що дотримуються принципів раціоналізму і норм науковості точних наук. Нині дослідницькі настанови аналітичної філософії все більше освоюються науковим співтовариством, вони стають домінуючими в системі засобів міждисциплінарних досліджень, сприяючи інтегративним процесам в науці і філософії. Проте в нашій країні дослідження проблемного поля аналітичної філософії розпочалося лише в останні 2-3 десятиліття, а в навчальній літературі з філософії про неї й досі майже не згадується. З урахуванням цього при вивченні даного курсу ставиться мета висвітлити широке коло питань, що стосується генези, сутності та функцій аналітичної філософії, її впливу на ріст методологічної культури філософських і конкретнонаукових досліджень. Для реалізації цієї мети передбачається розв`язання таких завдань:

1.Окреслити проблемне поле аналітичної філософії, її зв`язок з т.зв. “лінгвістичним поворотом” у філософії.

2.Розкрити специфіку аналітичної філософії як аналітичного руху і стилю філософування.

3.Проаналізувати теоретичні джерела і передумови виникнення аналітичної філософії.

4.Обгрунтувати статус аналітичної філософії як соціокультурного феномена.

5.Здійснити аналіз класичного і некласичного етапів в розвитку аналітичної філософії та її логічного і лінгвістичного напрямів.

6.З`ясувати причини суперечливого відношення аналітичної філософії до метафізики.

7.Продемонструвати евристичне значення принципів аналітично-філософського дослідження в гуманітарному пізнанні.

8.Розкрити світоглядно-методологічні засади аналітичної філософії науки і причини їх авторитету в науковому співтоваристві.

9.Виявити трансформацію аналітичної філософії в сучасних умовах та її інтеграцію з іншими філософськими течіями.

В процесі вивчення навчальної дисципліни “Аналітична філософія” студент має набути таких компетенцій:

Знати:

-особливості аналітичної філософії в аспекті її предметного поля, напрямів, методів філософування та функцій;

-соціокультурні, філософські, епістемні передумови виникнення аналітичної філософії та історичні етапи її розвитку;

-типологічну специфіку головних напрямів аналітичної філософії;

-характерні особливості аналітичної філософії на некласичному етапі її розвитку;

-причини суперечливого відношення аналітичної філософії до метафізики та гуманітарного пізнання;

-сутнісні ознаки аналітичного ідеалу науковості та його методологічний потенціал;

-статус аналітичної філософії в системі сучасних філософських і конкретнонаукових досліджень.

Розуміти:

- аналітичну філософію як соціокультурний і філософсько-епістемний феномен;

-системний характер передмов конституювання аналітичної філософії на початку ХХ ст.;

-причини утвердження аналітичної філософії як аналітичного руху і стилю мислення;

-підстави диференціації аналітичної філософії на логічний та лінгвістичний напрями у їх єдності та відмінності;

-сцієнтистсько-контекстуальні засади як негативного ставлення аналітичної філософії до метафізики та гуманітарного пізнання, так і реабілітація останніх;

-Особливості аналітичної філософії науки та причини її високого авторитету у науковому співтоваристві;

-іманентний потенціал аналітичної філософії як один з важливих чинників росту методологічної культури сучасних епістемних досліджень.

Уміти:

-визначити специфіку аналітичної філософії від споріднених з нею феноменології та герменевтики;

-проаналізувати теоретичні джерела аналітичної філософії, її укоріненість у сцієнтистських і раціоналістичних традиціях філософування;

-чітко диференціювати логічний та лінгвістичний способи аналізу та їх епістемні можливості й наслідки;

-експлікувати негативні та позитивні наслідки неоднозначного відношення аналітичної філософії до метафізики;

-використовувати принципи аналітичного філософування у дослідженнях тих чи інших проблем;

-довести евристичне значення настанов аналітичної філософії науки для підвищення методологічної культури сучасних досліджень;

-продемонструвати інтегративну місію аналітичної філософії в сучасних міждисциплінарних дослідженнях.

 

Література:

Аналітична філософія. Методичні рекомендації. / Починок Б.В. – Чернівці. “Рута”, 2005. – 43 с.