Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриклад виконанн€ четвертоњ частини




«авданн€: «авданн€м до четвертоњ частини –√– Ї та сама, що й дл€ третьоњ частини, формула з параметрами, а саме Ц розрахувати функц≥ю при зм≥н≥ параметр≥в х та y в≥д 0 до 4p з кроком 0.2p.

¬иконанн€.

¬ новому документ≥ MathCAD визначаЇмо початкову функц≥ю.

 

¬изначаЇмо к≥льк≥сть опорних точок таблиц≥ ≥ граф≥ка по ос≥ абсцис (зм≥нна N) та по ос≥ ординат (зм≥нна M).

N:=20 M:=20

 

¬изначаЇмо параметри цикл≥в дл€ осей абсцис (зм≥нна n) та ос≥ ординат (зм≥нна m).

n:= 0.. N m:= 0.. M

 

¬изначаЇмо параметр приросту цикл≥в.

 

¬изначаЇмо матрицю дл€ цикл≥чного розрахунку значень функц≥њ в опорних точках. ƒл€ визначенн€ нижн≥х ≥ндекс≥в, €к≥ позначають параметри зм≥ни матриц≥, необх≥дно перед ними натиснути символ Д [ Д.

Zn,m:= f(0 + n×h,0 + m×h)

 

¬иводимо розраховану матрицю на екран €к таблицю. ƒл€ цього на робочому пол≥ набираЇмо Д Z= Ф. ¬игл€д таблиц≥, отриманоњ таким способом наведено на рис. 12.

 

–исунок 12 Ц “аблиц€ з≥ значенн€ми елемент≥в матриц≥ Z

 

ƒл€ створенн€ тривим≥рного граф≥ку функц≥њ необх≥дно спочатку створити граф≥к (команда меню Д ¬ставка / √раф≥к / ѕоверхность Plot Ф) ≥ звС€зати з ним ≥мС€ матриц≥ Ц Z. ќск≥льки автоматично створений граф≥ка не завжди вигл€даЇ найкраще, необх≥дно зм≥нити де€к≥ параметри його в≥дображенн€. ¬ першу чергу це стосуЇтьс€ положенн€ й розм≥р≥в граф≥ка, €к≥ сл≥д п≥д≥брати так, щоб граф≥к розташовувавс€ на окремому аркуш≥ ≥ займав його практично повн≥стю. ÷≥ ман≥пул€ц≥њ не Ї складними ≥ виконуютьс€ в≥зуально за допомогою кутових маркер≥в област≥ граф≥ка.

«м≥нити в≥зуальний масштаб в≥дображенн€ раф≥ка можна за допомогою кол≥щатка миш≥. ¬≥зуальна ор≥Їнтац≥€ (нахил ≥ повороти) граф≥ка визначаЇтьс€ перем≥щенн€м миш≥ при натиснут≥й л≥в≥й клав≥ш≥. –ешту параметр≥в можна зм≥нити через контекстне меню граф≥ка. “ут де€к≥ основн≥ параметри винесен≥ безпосередньо до контекстного меню (Д “уман Ф, Д ќсвещение Ф, Д Ўкала равенства Ф, Д ѕерспектива Ф, Д Ѕокс Ф, Д –амка Ф, Д ќси (”гол / ѕериметр / Ќет Ф), проте вс≥ параметри граф≥ка можна зм≥нити через пункт контекстного меню Д ‘ормат Ф.

«агальн≥ параметри граф≥ка (рис. 13) дозвол€ють визначити ор≥Їнту≠ванн€ граф≥ка (зона Д ¬ид Ф), вигл€д осей (зона Д ќси Ф), кольори дл€ в≥дображенн€ меж ≥ каркасу граф≥ка (зона Д √раницы графика Ф) та вигл€д граф≥ка, причому дл€ граф≥к≥в, €к≥ будуютьс€ по дек≥лькох сер≥€х даних, Ї можлив≥сть визначити дл€ кожноњ сер≥њ (Д Plot 1 Ф, Д Plot 2 Ф тощо) св≥й стиль в≥дображенн€. –исунок 14 ≥люструЇ р≥зн≥ вар≥анти в≥дображенн€ одного й того самого граф≥ка.

 

–исунок 13 Ц «агальн≥ параметри форматуванн€ тривим≥рних граф≥к≥в

а) г)
б) д)
в) Ї)
–исунок 14 Ц ¬ар≥анти зовн≥шнього виду граф≥к≥в: а Ц поверхневий граф≥к; б Ц точки даних; в Ц контурний граф≥к; г Ц д≥аграмний граф≥к; д Ц граф≥к латки; Ї Ц векторний граф≥к пол€

«акладка Д ќсь Ф (рис. 15) в≥кна д≥алогу форматуванн€ граф≥ка дозвол€Ї визначити окремо по кожн≥й з осей (X, Y, Z) необх≥дн≥сть ≥ вид л≥н≥й та м≥ток (зона Д —етки Ф), на€вн≥сть ≥ вид ос≥ (зона Д ‘ормат оси Ф), вказати на автоматичний або ручний спос≥б визначенн€ меж ос≥ (зона Д √раницы оси Ф).

 

–исунок 15 Ц «акладка настроюванн€ в≥дображенн€ осей тривим≥рного граф≥ка

 

«акладка Д ¬нешний вид Ф (рис. 16) дозвол€Ї дл€ кожноњ сер≥њ даних визначити спос≥б ≥ вид заливки поверхн≥ (зона Д —войства заливки Ф), вид л≥н≥й, що утворюватимуть граф≥к (зона Д —войства линий Ф), необх≥дн≥сть ≥ вид позначенн€ опорних точок граф≥ка (зона Д —войства точек Ф).

 

–исунок 16 Ц «акладка настроюванн€ зовн≥шнього виду тривим≥рного граф≥ка

–ешта закладок дозвол€ють встановити додатков≥ параметри в≥добра≠женн€ тривим≥рного граф≥ка.

Ќа рисунку 17 в≥дображений остаточний вар≥ант оформленн€ граф≥ка дл€ прикладу ≥ндив≥дуального завданн€.

 

–исунок 17 Ц “ривим≥рний граф≥к дл€ ≥ндив≥дуального вар≥анту завданн€

 

ѕ≥сл€ упор€дкувати розм≥щенн€ й розм≥р≥в елемент≥в розрахунковоњ модел≥, таблиц≥ та граф≥ка необх≥дно записати документ у файл, а також пор≥в≠н€ти результати з аналог≥чними, отриманими у середовищ≥ Microsoft Excel.

 онтрольн≥ запитанн€

1. як у середовищ≥ MathCAD визначити функц≥ю, €ка залежить в≥д двох параметр≥в?

2. як у середовищ≥ MathCAD визначити матрицю, що збер≥гатиме результати розрахунку функц≥њ?

3. як у середовищ≥ MathCAD вивести на екран таблицю значень матриц≥?

4. як у середовищ≥ MathCAD створити тривим≥рний граф≥к? як звС€зати такий граф≥к ≥з матрицею?

5. як≥ можна зм≥нювати загальн≥ параметри тривим≥рних?

6. ѕор≥вн€йте основн≥ види в≥дображенн€ тривим≥рних граф≥к≥в?

7. як налаштувати в≥дображенн€ осей тривим≥рного граф≥ка?

8. як налаштувати зовн≥шн≥й вид тривим≥рного граф≥ка?

9. ѕор≥вн€йте побудову 3D-граф≥к≥в у MathCAD та Microsoft Excel.

ќформленн€ зв≥ту з –√–

«в≥т з –√– оформлюЇтьс€ й роздруковуЇтьс€ на аркушах формату ј4 ≥ повинен м≥стити:

Ј “итульну стор≥нку (див. дод. ј);

Ј Ѕланк ≥ндив≥дуального завданн€ (див. дод. Ѕ);

Ј ѕершу частину –√– у вигл€д≥ роздрукованоњ на одному аркуш≥ формату ј4 стор≥нки Microsoft Excel з початковими даними, розрахованою таблицею, граф≥ком функц≥њ одн≥Їњ зм≥нноњ;

Ј ƒругу частину –√– у вигл€д≥ роздрукованого на одному аркуш≥ формату ј4 документа MathCAD з моделлю розрахунк≥в, функц≥Їю одн≥Їњ зм≥нноњ, њњ граф≥ком;

Ј “ретю частину –√– у вигл€д≥ роздрукованоњ стор≥нки Microsoft Excel з початковими даними, розрахованою таблицею, граф≥ком функц≥њ двох зм≥нних (роздруковуЇтьс€ на двох аркушах формату ј4);

Ј „етверту частину –√– у вигл€д≥ роздрукованого документа MathCAD з моделлю розрахунк≥в, функц≥Їю двох зм≥нних, њњ граф≥ком (роздруко≠вуЇтьс€ на двох аркушах формату ј4);

Ј ¬исновки по –√–;

Ј ƒискету, CD або ≥нший накопичувач ≥нформац≥њ з чотирма робочими файлами. ѕ≥сл€ захисту –√– нос≥њ ≥нформац≥њ повертаютьс€ студентов≥.

ѕор€док захисту –√–

«ахист в≥дбуваЇтьс€ особисто студентом, €кий повинен продемонструвати й по€снити роботу чотирьох частин –√–, а також, дати в≥дпов≥д≥ на контрольн≥ запитанн€. «ахищати можна всю роботу одразу або по частинах. ѕри визначенн≥ бал≥в за кожну частину –√– викладач враховуватиме таке:

1. ѕравильн≥сть вир≥шенн€ задач;

2. як≥сть представленн€ початкових даних, пром≥жних та к≥нцевих результат≥в;

3. —воЇчасн≥сть представленн€ –√–;

4. –≥вень в≥дпов≥дей на запитанн€.

—писок рекомендованоњ л≥тератури

Microsoft Excel

1. Ѕондаренко —., Ѕондаренко ћ. Excel 2003. ѕопул€рный самоучитель.Ц —ѕб.: ѕитер, 2005.Ц 320 с.: ил.

2. —ерогодский ¬. ¬. Microsoft Excel. Ёффективный самоучитель.Ц —ѕб.: Ќаука и “ехника, 2005.Ц 400 с.: ил., цв. вклейки

3. Ѕлаттнер, ѕтрик. »спользование Microsoft Office Excel 2003. —пециальное издание.: ѕер. с англ.Ц ћ.: »здательский дом Ђ¬иль€мсї, 2005.Ц 864 с.: ил.

4. ¬.  узьмин. Microsoft Office Excel 2003. ”чебный курс.Ц —ѕб.: ѕитер;  иев: »здательска€ группа BHV, 2004.Ц 493 с.: ил.

5. Ѕерлинер Ё. ћ., √лазырина ». Ѕ., √лазырин Ѕ. Ё. Microsoft Office 2003.Ц ћ.: ќќќ ЂЅином-ѕрессї, 2004.Ц 576 с.: ил.

MathCAD

6. ¬. ѕ. ƒь€конов. MathCAD 8Ц12 дл€ студентов. —ери€ ЂЅиблиотека студентаї.Ц ћ.: —ќЋќЌ-ѕресс, 2005.Ц 622 с.: ил.

7.  ирь€нов ƒ. ¬. —амоучитель MathCAD 12.Ц —ѕб.: Ѕ’¬-ѕетербург, 2004.Ц 576 с.: ил.

8. „ерн€к ј. ј., „ерн€к ∆. ј., ƒоманова ё. ј. ¬ысша€ математика на базе MathCAD. ќбщий курс.Ц —ѕб.: Ѕ’¬-ѕетебург, 2004.Ц 608 с.

9. ¬. ѕ. ƒь€конов, ». ¬. јбраменкова. MathCAD 7.0 в математике, физике и в Internet.Ц ћ.: ЂЌолиджї, 1999.Ц 352 с.: ил.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 308 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2317 - | 2157 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.