Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним

Під час наступу на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним танковий батальйон, призначений для наступу в першому ешелоні, а також танкові батальйони (роти), додані механізованим підрозділам, які займають очікувальні (вихідні) позиції, починають висування. Під час вогневої підготовки наступу за встановленою командою (сигналом), яка подається з урахуванням їх віддалення, у міру підходу до рубежу переходу в атаку танкові підрозділи послідовно розгортаються в ротні, взводні колони, а потім у бойовий порядок і, продовжуючи рух з максимально припустимою швидкістю, переходять в атаку, знищуючи противника вогнем з ходу. БМП (БТР) виходять до своїх підрозділів.

Танки, які залучалися для стрільби прямою наводкою, займають місця в бойовому порядку своїх підрозділів.

Для атаки механізованих підрозділів у пішому порядку при підході танків до вихідних позицій механізованих рот першого ешелону командири рот подають команду “Приготуватися до атаки”, а після проходження танками вихідних позицій – “В атаку – вперед! Ура!”, за якою особовий склад покидає траншеї (окопи) і за танками атакує противника. БМП (БТР) маневром від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на відстані, яка забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танкових і механізованих підрозділів, які атакують.

У деяких випадках до рубежу спішування механізовані підрозділи можуть висуватися на БМП (БТР) або десантом на танках.

У разі атаки на БМП (БТР) механізовані підрозділи посадку особового складу в них здійснюють під час вогневої підготовки наступу. При цьому БМП (БТР), які розташовуються за своїми підрозділами, за командою (сигналом) командира батальйону (роти) приховано підходять до своїх підрозділів і, використовуючи складки місцевості, роблять зупинку для посадки особового складу. Особовий склад за командою своїх командирів швидко здійснює посадку на машини і готується до ведення вогню. БМП (БТР) слідом за танками переходять в атаку, ведучи вогонь по противнику.

Артилерія з початком атаки переходить до вогневої підтримки наступу. Гармати, які виділені для стрільби прямою наводкою, ПТРК, гранатомети продовжують знищувати уцілілі і знову виявлені цілі противника вогнем.

Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку особовий склад долає мінні поля противника за танками по їх коліях і по пророблених проходах. БМП, БТР, подолавши мінні поля по проходах, доганяють свої підрозділи і вогнем своєї зброї підтримують їх атаку.

Подолання мінних полів танковими і механізованими підрозділами здійснюється під прикриттям вогню артилерії, а також протитанкового і гранатометного підрозділів батальйону (протитанкового відділення роти).

Механізовані підрозділи рухаються якнайближче до танків, для того щоб забезпечити тісну вогневу взаємодію з ними і не дати можливості противнику відітнути себе від танків.

З підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат) артилерія (гранатомети) за командою (сигналом) командира бригади (батальйону) переносить вогонь у глибину.

У точно встановлений час “Ч” танкові і механізовані підрозділи стрімко вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу і вогневі засоби, опановують опорними пунктами і безупинно продовжують атаку в глибину.

Батальйон, який діє поза ділянкою прориву, вогнем усіх засобів перешкоджає противнику зняття з позицій і перекидання сил і засобів на ділянки прориву. З досягненням необхідного ступеня ВУП або при виявленні зняття їм частини сил або відходу з займаних позицій батальйон за підтримкою вогню артилерії атакує противника в першу чергу на напрямках, які примикають до ділянки прориву, широко застосовуючи маневр підрозділами і вогнем, знищує його в опорних пунктах і у взаємодії з головними силами розвиває наступ у глибину.

У разі завзятого утримання противником переднього краю і неможливості виконати завдання підрозділами першого ешелону, другий ешелон (резерв) батальйону робить маневр і вводиться в бій на ділянці прориву бригади (полку), атакує у фланг і в тил противника, і разом з першим ешелоном батальйону завершує його знищення, розширює ділянку прориву і розвиває наступ у глибину.

Під час наступу бригади (полку) у всій смузі без призначення ділянки прориву батальйон, використовуючи результати вогневого ураження, здійснює маневр підрозділами та вогнем, і прикриваючи фланги підрозділами бойової охорони, головними силами з ходу проникає через розриви і проміжки в обороні противника в його тил і безупинно просувається в глибину. Противник, який продовжує чинити опір, блокується і знищується другим ешелоном (резервом) або виділеними підрозділами.

У разі, якщо проникнути в глибину оборони з ходу не вдалося, батальйон з фронту і флангів завдає ураження противнику виділеними підрозділами, робить маневр через проміжки і розриви в обороні, виходить у фланг і в тил противнику, спільною атакою всіх підрозділів з фронту, флангів і тилу завершує його розгром та розвиває наступ у глибину.

З початком атаки штатна і додана артилерія безперервно придушує і знищує противника, який перешкоджає наступу танкових і механізованих підрозділів, за командою (сигналом) командира батальйону самостійно переносить вогонь на знов виявлені цілі, особливо протитанкові, забезпечує безперервну вогневу підтримку наступаючих підрозділів. Під час проведення артилерійської підтримки наступу методами послідовного зосередження вогню, зосередженого вогню і вогню по окремих цілях команду на початок вогневої підтримки атаки подає командир бригади, а команди на перенесення, виклик і припинення вогню – командир батальйону.

Переміщення штатної і приданої артилерії здійснюється за розпорядженням командира батальйону. Воно починається після оволодіння ротами першого ешелону противника і здійснюється від рубежу до рубежу за ротами першого ешелону.

Гранатометний підрозділ діє за бойовими порядками рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, а також у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. За потреби він може висуватися безпосередньо в бойовому порядку механізованих підрозділів. Підрозділ з гранатометами, встановленими на БМП (БТР), діє в бойових порядках механізованих підрозділів, підтримує наступ механізованих підрозділів.

Протитанковий підрозділ батальйону переміщується за однією з рот першого ешелону в готовності до відбиття контратак танків противника і вирішення інших завдань, які поставлені командиром батальйону.

Протитанкове відділення роти наступає у бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на одному з флангів роти, з послідовно займаних вогневих позицій знищує танки та інші броньовані машини противника, які перешкоджають наступу роти.

Підрозділ ППО прикриває роти, які діють на напрямках головного удару, переміщається позаду їх бойових ліній на віддаленні 200 – 400 м.

Група розгородження батальйону висувається за підрозділами першого ешелону в готовності до пророблення проходів у загородженнях і перешкодах. Позаштатна група розмінування роти перебуває в готовності до пророблення проходів у мінних полях противника.

Якщо наступ батальйону (роти) зупинено, командир батальйону (роти) повинен організувати вогневе ураження противника, використовуючи всі наявні сили і засоби. При сприятливому наступі сусідів, частина підрозділів першого ешелону, використовуючи маневр, завдає удару противнику з флангу і разом з головними силами батальйону (роти) відновлює наступ.

Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів батальйону і розвивається в складній обстановці, яка швидко змінюється. Командир батальйону (роти) повинен уважно спостерігати за ходом бою, управляти вогнем усіх засобів і вчасно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їх успіх для маневру і раптової атаки у фланг і в тил противника іншими підрозділами.

Рота другого ешелону батальйону переміщується приховано в передбойовому порядку за ротами першого ешелону, від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні властивості місцевості, у готовності до розвитку успіху.

Другий ешелон (резерв) батальйону висувається на відстані 1,5 – 2 км від підрозділів першого ешелону в готовності до нарощування зусиль та для заміни підрозділів, що втратили боєздатність.

Залежно від обстановки другий ешелон або резерв батальйону може вводитися в бій у проміжках між ротами або через фланг однієї з рот, а іноді й перекатами через їх бойові порядки. При введенні його в бій командир батальйону уточнює (резерву вказує): останні дані про противника; положення підрозділів першого ешелону батальйону; рубіж введення в бій і час виходу на нього; найближче завдання і напрямок продовження наступу; засобу підсилення, місця і час їх прибуття; завдання штатної і приданої артилерії, порядок підтримки вогнем і взаємодії з підрозділами першого ешелону і сусідами.

Командир роти (взводу) другого ешелону ставить бойові завдання взводам (відділенням, танкам). При цьому на місцевості він вказує положення противника і його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу та організує взаємодію.

На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) висувається, як правило в передбойовому порядку з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу введення у бій підрозділи розгортаються у бойовий порядок та, використовуючи результати ВУП, стрімко атакують противника ведучи вогонь з усіх видів зброї з ходу і виконують поставлені завдання. Введення в бій другого ешелону (резерву) підтримується вогнем артилерії, протитанкового і гранатометного підрозділів, забезпечуються діями інженерних підрозділів і можуть прикриватися аерозолями (димами).

З введенням у бій другого ешелону (резерву) командир батальйону створює (відновлює) резерв. Про прийняття рішення на введення у бій другого ешелону командир батальйону доповідає командиру бригади, інформує сусідів та уточнює з ними порядок взаємодії.

Після введення у бій другого ешелону підрозділи першого ешелону, використовуючи його успіх, продовжують наступати у вказаних їм напрямках і виконують поставлені їм завдання, спрямовані на завершення розгрому противника, який відходить, та оволодіння рубежем, який забезпечує виконання подальшого завдання батальйоном.

При виводі підрозділів у резерв командир батальйону (роти) вказує порядок виходу з бою, район збору і порядок подальших дій.

Для відбиття контратаки сил противника, що переважають, танки і БМП (БТР) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, особовий склад механізованих підрозділів при наступі на БМП (БТР) або десантом на танках спішується і займає позиції, які забезпечують вигідні умови для знищення противника і взаємодії з танками. Протитанковий підрозділ займає вогневу позицію на вигідному рубежі танконебезпечного напрямку в проміжках або на флангах механізованих рот (взводів). Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції, як правило, у бойових порядках механізованих рот на напрямку дій найбільшої кількості піхоти противника. Своїм вогнем він відокремлює піхоту противника від танків і знищує її. Батальйон (рота) починає уражати противника зосередженим вогнем підрозділів з усіх вогневих засобів на граничній дальності. З підходом противника сила та інтенсивність вогню зростають і доводяться до найвищої напруги.

Мінометна (артилерійська) батарея займає вогневі позиції якнайближче до рот першого ешелону і знищує цілі, зазначені командиром батальйону.

Відбивши контратаку противника, батальйон самостійно або у взаємодії із сусідніми підрозділами рішучою атакою завершує його знищення.

Якщо противник контратакує рівними або меншими силами, батальйон (рота) знищує його вогнем усіх засобів і стрімкою атакою рот (взводів) з ходу. Після знищення противника в районах оборони на першій позиції батальйон, використовуючи результати вогню артилерії і авіації, продовжує стрімкий наступ в глибину у вказаному напрямку.

Захоплені рубежі або окремі об’єкти в глибині оборони противника, що мають важливе значення, закріплюються призначеними для цього підрозділами, які негайно обладнують у інженерному відношенні позиції та готують вогонь для відбиття можливих атак противника. Стики і відкриті фланги забезпечуються вогнем артилерії, маневром резерву, а за потреби і висуванням на загрозливий напрямок бойової охорони.

Підрозділ, виділений від батальйону (роти) у бойову охорону, з отриманням завдання висувається на визначений рубіж, переходить до оборони, готує вогонь для відбиття можливих атак і недопущення дій груп противника, який залишився в тилу. Дії бойової охорони підтримуються вогнем артилерії, за можливості встановлюються загородження. У ході просування головних сил батальйону (роти) і сусідів бойова охорона змінює свої позиції.