Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ мол€рноњ маси екв≥валенту металу




ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни

 ињвський нац≥ональний ун≥верситет технолог≥й та дизайну

 

’≤ћ≤я

 

Ћабораторний практикум

дл€ студент≥в технолог≥чних спец≥альностей

напр€му 0516 Ђ“екстильна та легка промислов≥стьї

денноњ форми навчанн€

 

„астина ≤.

 

 ињв 2012


’≤ћ≤я: лабораторний практикум дл€ студент≥в технолог≥чних спец≥альностей напр€му 0516 Ђ“екстильна та легка промислов≥стьї денноњ форми навчанн€. „астина ≤. / ”пор.: ќ. ¬.  ислова, ќ. ќ. Ѕутенко. -  .:  Ќ”“ƒ, 2012. Ц 23 с. ”кр.мовою

 

”пор€дники: ќ. ¬.  ислова, канд. б≥ол. наук, доцент

ќ. ќ. Ѕутенко, асистент

 

¬≥дпов≥дальний за випуск: зав≥дувач кафедри електрох≥м≥чноњ енергетики та х≥м≥њ д.х.н., професор ¬. «. Ѕарсуков.

 

«атверджено на зас≥данн≥ кафедри електрох≥м≥чноњ енергетики та х≥м≥њ. ѕротокол є10 в≥д 16.05.2012 р.

 

 

рекомендованј л≥тературј

1. ¬.¬. √ригорТЇва, ¬.ћ. —ам≥йленко, ј.ћ. —ич, ќ.ј.√олуб. «агальна х≥м≥€: ѕ≥друч. дл€ студ. нех≥м. спец. вищ. навч. заклад≥в. Ц  .: ¬ища шк., 2009. Ц 471 с.

2.ћуст€ца ќ.Ќ., янкович ¬.ћ. «агальна х≥м≥€. -  ., јр≥стей, 2007. - 275 с.

3.–ейтер Ћ.√., —тепаненко ќ.ћ., Ѕасов ¬.ѕ. “еоретичн≥ розд≥ли загальноњ х≥м≥њ.  .,  аравела, 2006. - 304 с.

4.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .. ѕерун,1998. - 480с.

5.Ћуцевич ƒ.ƒ., Ѕерезан ќ.¬.  онспект-дов≥дник з х≥м≥њ. Ц  .: ¬ища шк., 1997. Ц 240 с.

 

 


«агальн≥ методичн≥ вказ≥вки

ƒисципл≥на У’≥м≥€Ф Ї одн≥Їю з фундаментальних природознавчих наук, €ка надаЇ студентам у€вленн€ про загальн≥ законом≥рност≥ х≥м≥чних процес≥в та €вищ, що в≥дбуваютьс€ в навколишньому св≥т≥, спри€Ї розвитку х≥м≥чного та еколог≥чного мисленн€, прищеплюЇ певн≥ навички проведенн€ х≥м≥чного експерименту.

ћетодичн≥ вказ≥вки Ї практичним пос≥бником до лабораторних зан€ть з х≥м≥њ дл€ студент≥в-бакалавр≥в технолог≥чних спец≥альностей ≥ в≥дпов≥дають навчальн≥й програм≥ з дисципл≥ни Ђ’≥м≥€ї.

ћета

даного виданн€ Ц закр≥пити на практиц≥ теоретичний програмний матер≥ал, оволод≥ти навичками роботи в лаборатор≥њ дл€ подальшоњ фаховоњ д≥€льност≥.

ƒл€ виконанн€ лабораторних роб≥т студент повинен знати:

- правила техн≥ки безпеки при робот≥ в х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ;

- основн≥ теоретичн≥ положенн€ курсу;

- загальн≥ властивост≥ х≥м≥чних елемент≥в ≥ сполук;

- законом≥рност≥ прот≥канн€ х≥м≥чних перетворень ≥ њх застосуванн€ у виробництв≥.

ѕ≥сл€ виконанн€ лабораторного практикуму студент повинен вм≥ти:

- проводити х≥м≥чний експеримент з використанн€м х≥м≥чного обладнанн€ ≥ реактив≥в;

- анал≥зувати своњ спостереженн€ за проходженн€м х≥м≥чних перетворень, узагальнювати њх ≥ систематизувати одержан≥ результати;

- застосовувати набут≥ знанн€ при вивченн≥ спец≥альних дисципл≥н, в подальш≥й профес≥йн≥й д≥€льност≥.

Ћабораторн≥ роботи повТ€зан≥ з використанн€м х≥м≥чного посуду та реактив≥в, €к≥ можуть бути небезпечними при невм≥лому користуванн≥. “ому необх≥дно виконувати вс≥ вимоги ≥ правила техн≥ки безпеки при робот≥ у х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ, ч≥тко витримувати пор€док ≥ посл≥довн≥сть операц≥й.

ѕротокол лабораторноњ роботи повинен м≥стити:

-номер роботи та њњ назву, мету;

-номер ≥ назву досл≥ду, скорочений запис ходу роботи з вказ≥вкою умов проведенн€ досл≥ду;

-малюнки ≥ схеми прилад≥в;

-р≥вн€нн€ реакц≥й, необх≥дн≥ розрахунки, граф≥ки;

-висновки.

¬с≥ спостереженн€ у лабораторному зошит≥ необх≥дно робити п≥сл€ зак≥нченн€ досл≥ду.

¬ к≥нц≥ кожноњ роботи наведен≥ контрольн≥ завданн€, виконанн€ €ких дозволить перев≥рити р≥вень засвоЇнн€ та розум≥нн€ теоретичного програмного матер≥алу та п≥дготуватись до захисту лабораторноњ роботи.

¬еденн€ протоколу перев≥р€Ї ≥ п≥дписуЇ викладач.

ѕ≥сл€ виконанн€ вс≥х лабораторних роб≥т та њх захисту студент допускаЇтьс€ до зал≥ку та екзамену.

 

Ћабораторна робота є1

“ехн≥ка безпеки при робот≥ у х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ. ћетоди вид≥ленн€ ≥ очищенн€ речовин.

ќсновн≥ теоретичн≥ питанн€.

ѕравила поводженн€ в х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ, пон€тт€ речовини, класиф≥кац≥€ речовин за ступенем чистоти, методи очищенн€ твердих та р≥дких речовин, основний х≥м≥чний посуд (назви та призначенн€).

ћета роботи: ознайомити студент≥в з основними правилами техн≥ки безпеки при робот≥ у х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ; навчити орган≥зац≥њ прац≥ ≥ робочого м≥сц€ дл€ наступних роб≥т; засвоњти основн≥ прийоми лабораторного експерименту.

ќбладнанн€ та реактиви: х≥м≥чний посуд; штатив з набором реактив≥в; техн≥чн≥ ваги ≥ р≥вноваги до них; ф≥льтрувальний пап≥р (ф≥льтри), х≥м≥чн≥ скл€нки р≥зноњ Їмност≥, скл€н≥ палички, штатив з к≥льцем.

’≥д роботи

ƒосл≥д 1. ‘≥льтруванн€.

¬ х≥м≥чну скл€нку або колбу налити води, €ка м≥стить механ≥чн≥ дом≥шки (п≥сок) та розчинен≥ сол≥ (наприклад, NaCl), приготувати складчастий паперовий ф≥льтр ≥ пом≥стити його у л≥йку, закр≥плену у к≥льц≥ штативу. ѕ ≥д л≥йку поставити другу х≥м≥чну скл€нку так, щоб вит€гнутий к≥нець л≥йки торкавс€ ст≥нки скл€нки ≥ р≥дина при ф≥льтруванн≥ не розбризкувалась, а ст≥кала по ст≥нц≥. ¬оду в л≥йку необх≥дно наливати на 2-3 мм нижче крањв ф≥льтру, обережно, за допомогою скл€ноњ палички, €ку тримати над л≥йкою п≥д кутом.

якщо на дн≥ скл€нки залишивс€ нерозчинний осад, необх≥дно перенести його на ф≥льтр, додавши трохи води та збовтавши.

«аписати спостереженн€. Ќамалювати прилад.

ƒосл≥д 2. ¬озгонка (субл≥мац≥€).

ќдержати у лаборанта кристал≥чний йод та пом≥стити його у порцел€нову чашку. «акр≥пити њњ в штатив≥ над пальником, а зверху над нею розм≥стити скл€ну л≥йку або колбу з водою. «а допомогою газового пальника обережно, на маленькому полумТњ, нагр≥вати чашку, сл≥дкуючи, щоб пари йоду не виходили назовн≥, а охолоджуючись, ос≥дали на ст≥нках л≥йки або дн≥ колби.

ѕо зак≥нченн≥ охолодити прилад, обережно шматочком ф≥льтрувального паперу перенести йод з колби у чистий бюкс з притертою кришкою. «аписати спостереженн€. ¬озгонкою очищають також кристал≥чний амон≥й хлорид, бензойну кислоту.

ƒосл≥д 3. ѕерегонка (дистил€ц≥€)

ѕроста перегонка при атмосферному тиску доц≥льна дл€ очищенн€ р≥дин в≥д нелетких або важколетких речовин. Ќа рисунку наведено прилад дл€ дистил€ц≥њ води, €кий складаЇтьс€ з колби (1), холодильника Ћ≥б≥ха (2), форштоса (3), алонжа (4) та приймача (5). «≥брати прилад дл€ перегонки, €к показано на рисунку. ѕровести перегонку розчину етилового спирту.

ƒосл≥д 4. ѕерекристал≥зац≥€

Ќеобх≥дно приготувати насичений розчин м≥дного купоросу. ƒл€ цього до х≥м≥чноњ скл€нки внести невелику к≥льк≥сть сол≥ —uSO4∙H2O. ƒодати 25-30 мл води ≥ розчинити с≥ль при нагр≥ванн≥. ќхолодити розчин. —постер≥гати, €к частина розчиненоњ сол≥ випадаЇ в осад. ”творен≥ чист≥ кристали в≥докремити в≥д розчину ф≥льтруванн€м, висушити та пор≥вн€ти њх за кольором з вих≥дною забрудненою с≥ллю. «робити висновки.

ƒосл≥д 5. Ћабораторний посуд

Ќайчаст≥ше в лабораторн≥й практиц≥ дл€ проведенн€ х≥м≥чних реакц≥й, приготуванн€ ≥ збер≥ганн€ розчин≥в використовуЇтьс€ наступний посуд (рис.1): скл€н≥ проб≥рки (1); х≥м≥чн≥ скл€нки (2); колби круглодонн≥ (3), плоскодонн≥ (4), ¬юрца (5), кон≥чн≥ (6, 7); реторти (8) та колби дл€ промиванн€ (10). ƒл€ перекристал≥зац≥њ речовин використовують кристал≥затор (9).

       
 
   
 


1 2 3 4 5

       
   
 
 


6 7 8 9 10

рис.1

« метою запоб≥ганн€ поглинанн€ речовинами вологи з пов≥тр€ њх збер≥гають в ексикатор≥ (рис. 2 а), €кий заповнений сухим пов≥тр€м та водопоглинаючими речовинами ≥ застосовуЇтьс€ дл€ пов≥льного висушуванн€ та збереженн€ речовин, що легко поглинають вологу пов≥тр€.

 

як водопоглинаюч≥ речовини в ексикаторах застосовуютьс€ прожарений кальц≥й хлорид або концентрована сульфатна кислота.

√ар€ч≥ предмети перенос€ть з одного м≥сц€ на ≥нше за допомогою порцел€новоњ п≥дставки (б), п≥нцет≥в (в) або тигельних щипц≥в (г, д) (рис. 2).

ƒл€ закр≥пленн€ посуду п≥д час роботи застосовують зал≥зн≥ штативи з затискачами (1) та к≥льц€ми (2) (рис. 3). якщо треба прогр≥ти проб≥рку нетривалий час, то њњ можна не закр≥пл€ти на штатив≥, а тримати в руц≥ за допомогою тримача дл€ проб≥рок.

ѕри проведенн≥ х≥м≥чних досл≥д≥в часто доводитьс€ розчин€ти речовини, ф≥льтрувати р≥дини, промивати осади та визначати густину розчин≥в ареометром.

ƒл€ подр≥бненн€ кристал≥чних речовин перед розчиненн€м до порошкопод≥бного стану використовують скл€н≥ (рис. 4, а), порцел€нов≥ (рис. 4, б), агатов≥ (рис. 4, в) та металев≥ (рис. 4, г) ступки.

ѕри випарюванн≥ р≥дин найчаст≥ше застосовуютьс€ порцел€нов≥ чашки.

 

 

 

а б в г д е –ис. 4

 

ƒл€ вим≥рюванн€ об¢Їму р≥дини використовують м≥рний посуд: колби, цил≥ндри (рис.4, д), мензурки (рис.4, е). ћ≥рними колбами (рис.5, а) користуютьс€ в тих випадках, коли необх≥дно одержати певний об¢Їм р≥дини. ÷≥ колби можуть бути р≥зноњ м≥сткост≥: в≥д 25 мл до 2 л включно.

 


ƒл€ точного вим≥рюванн€ об¢Їму р≥дини також використовують титрувальн≥ бюретки (рис.5, б) та п≥петки (рис.5, в) м≥стк≥стю в≥д 1 до 100 мл. ƒл€ ф≥льтруванн€ осад≥в застосовують скл€н≥ л≥йки (рис. 5, г).

ƒл€ дозуванн€ р≥дин користуютьс€ крапельними л≥йками (рис.5, д), а дл€ розд≥ленн€ р≥дин, що не зм≥шуютьс€, Ц д≥лильними л≥йками (рис.5, е).

 ожний розчин певноњ густини маЇ в≥дпов≥дну концентрац≥ю. ƒл€ визначенн€ концентрац≥њ розчину за його в≥дносною густиною користуютьс€ ареометром (рис.5, к). јреометром можна визначати густину розчину швидко, але досить приблизно. “ому дл€ точного визначенн€ густини розчину застосовують п≥кнометри (рис. 5, ж).

 онтрольн≥ питанн€.

1. ѕо€снити, €к≥ правила з техн≥ки безпеки необх≥дно виконувати у х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ. „и можна брати дл€ досл≥д≥в будь-€кий посуд ≥ реактиви з на€вних у лаборатор≥њ?

2. яку к≥льк≥сть реактив≥в необх≥дно брати дл€ досл≥д≥в? „и можна р≥зн≥ реактиви в≥дм≥р€ти одним цил≥ндром, не помивши його?

3. як необх≥дно нюхати вм≥ст проб≥рок?

4. як провести нагр≥ванн€ проб≥рок з р≥диною у полумТњ пальника?

5. ўо таке ваги та зважуванн€? як вз€ти наважку речовини на техно-х≥м≥чних вагах?

Ћабораторна робота є2

(≥ндив≥дуальна експериментально-розрахункова робота)

¬изначенн€ мол€рноњ маси карбон (IV) оксиду

(вуглекислого газу)

ќсновн≥ теоретичн≥ питанн€.

’≥м≥чн≥ пон€тт€ (х≥м≥чний елемент, речовина, атомна та мол€рна маса, мол€рний обТЇм газу, моль речовини, в≥дносна густина одного газу за ≥ншим) та основн≥ закони х≥м≥њ (збереженн€ маси ≥ енерг≥њ, пост≥йного складу, јвогадро та три насл≥дки з нього, обТЇднаний газовий закон, р≥вн€нн€  лапейрона-ћенделЇЇва). ѓх формулюванн€ та математичн≥ формули дл€ розрахунк≥в.

ћета роботи: ознайомитись з одним з метод≥в визначенн€ мол€рноњ маси речовин в газопод≥бному стан≥ та навчитись розраховувати мол€рну масу газ≥в за отриманими експериментальними даними р≥зними способами.

ќбладнанн€ ≥ реактиви: техно-х≥м≥чн≥ваги ≥ р≥зноваги; м≥рний цил≥ндр на 250 мл; прилад дл€ одержанн€ газу або подушка з газом; колба на 250 мл з корком дл€ зважуванн€; термометр, барометр.

’≥д роботи

ƒл€ експериментального визначенн€ мол€рноњ маси вуглекислого газу беруть суху чисту колбу, закриту корком до позначки на горл≥. «важують колбу з пробкою на техно-х≥м≥чних терезах з точн≥стю до 0,005 г ≥ записують масу колби з пов≥тр€м.

ѕрот€гом 4-5 хв заповнюють колбу карбон (≤V) оксидом. ѕов≥льно вит€гують газов≥дв≥дну трубку з колби ≥ швидко закривають њњ корком у вертикальному положенн≥. «важують колбу з газом ≥ записують масу колби з карбон (≤V) оксидом.

ўоб визначити обТЇм колби, необх≥дно заповнити њњ водою до позначки на горл≥, ≥ вим≥р€ти обТЇм води м≥рним цил≥ндром.

‘≥ксують температуру ≥ тиск в умовах проведенн€ експерименту.

–озрахункова частина

¬с≥ необх≥дн≥ дл€ розрахунк≥в експериментальн≥ дан≥ по вар≥антах наведено в таблиц≥ 2.1. Ќомер вар≥анту в≥дпов≥даЇ пор€дковому номеру студента у списку.

“аблиц€ 2.1

є п/п –, кѕа T, о V колби, л
  100,1   125,340 125,520 0,1
  99,5   169,720 171,945 0,127
  100,7   144,950 145,150 0,110
  102,9   137,125 137,315 0,102
  98,9   158,340 158,510 0,096
  100,3   140,860 141,070 0,118
  99,1   164,285 164,515 0,129
  101,8   139,790 139,975 0.103
  100,5   148,040 148,285 0,135
  99,4   161,300 161,490 0,106
  100,6   153,760 153,975 0,120
  98,8   136,135 136,305 0,097
  101,6   145,840 146,055 0,115
  99,2   129,200 129,365 0,093
  102,1   133,960 134,155 0,105

¬икористовуючи дан≥ свого вар≥анту, обчислюють:

1) обТЇм газу в колб≥ за нормальних умов (н.у.) за допомогою р≥вн€нн€ обТЇднаного газового закону –V/“ =–0V0/“0

,

де = 273 + t —, –0 = 101,3 кѕа, “0 = 273  

2) масу пов≥тр€ в обТЇм≥ колби (н.у.), знаючи, що маса 1 л пов≥тр€ за н.у. дор≥внюЇ 1,293 г:

3) масу порожньоњ колби без газ≥в €к р≥зницю м≥ж масою колби з пов≥тр€м ≥ масою пов≥тр€ в обТЇм≥ колби:

4) масу карбон (≤V) оксиду в обТЇм≥ колби €к р≥зницю м≥ж масою колби з вуглекислим газом ≥ масою порожньоњ колби:

ќбчислюють мол€рну масу —ќ2 трьома способами, €к≥ наведен≥ нижче.

≤. «а законом јвогадро з використанн€м мол€рного обТЇму газу

(Vm=22,4 л/моль за н.у.):

=

≤≤. «а в≥дносною густиною D. ƒл€ однакових обТЇм≥в газ≥в за н.у.

Dпов = / mпов . = ћ / ћпов≥тр€

ќск≥льки ћпов≥тр€ = 28,98 г/моль, тод≥

=

≤≤≤. «а р≥вн€нн€м  лапейрона-ћенделЇЇва: –V= R“/ћх, де m- маса —ќ2 у колб≥, г; R = 8,314 ƒж/(моль∙ ); “- температура досл≥ду,  ; –- тиск, кѕа; V- обТЇм —ќ2 у колб≥ на початку досл≥ду, л (за табличними даними).

=

¬изначити абсолютну ≥ в≥дносну похибки досл≥ду. јбсолютна похибка Ї р≥зницею м≥ж теоретичним ≥ середн≥м експериментально розрахованим значенн€ми мол€рноњ маси —ќ2:

јбсолютна похибкa =| ћтеор.- ћдосл . |

¬≥дносна похибка Ц це в≥дношенн€ абсолютноњ похибки до теоретичного значенн€ ћсо2 ≥ обчислюЇтьс€ у в≥дсотках:

¬≥дносна похибка %

«робити висновок про результат роботи.

 онтрольн≥ питанн€.

1. ќбчислити масу 5 л кисню за н.у. —к≥льки молекул м≥стить цей обТЇм газу? якою Ї маса одн≥Їњ молекули ќ2 в грамах?

2. ќбчислити мол€рну масу газу, €кщо 1 мл його за н.у. важить 1,96 мг.

3. ¬изначити, €ка к≥льк≥сть моль м≥ститьс€ у: а) 104,2 г бар≥й хлориду; б) 4,6 г натр≥ю; в) 56 л азоту.

4. ѕри €кому тиску (ѕа) маса хлору обТЇмом 3 л дор≥внюЇ 2,5 г, €кщо температура становить 23∞—? R= 8,314 ѕа∙м3/ ∙моль.

5. √устина нев≥домого газу за воднем (Ќ2) дор≥внюЇ 2,562. ¬изначити масу 5 л цього газу за н.у.

Ћабораторна робота є3

(≥ндив≥дуальна експериментально-розрахункова робота)

¬изначенн€ мол€рноњ маси екв≥валенту металу

ќсновн≥ теоретичн≥ питанн€.

¬изначенн€ та формули дл€ обчисленн€ мол€рних мас екв≥валент≥в простих та складних речовин р≥зних клас≥в; екв≥валентний обТЇм газопод≥бних речовин; формулюванн€ та математичний вираз закону екв≥валент≥в.

ћета роботи: ознайомитись з методом визначенн€ мол€рноњ маси екв≥валенту металу за обТЇмом водню, що витискаЇтьс€ металом при взаЇмод≥њ з кислотами - неокисниками.

ќбладнанн€ ≥ реактиви: прилад дл€ визначенн€ екв≥валенту металу (див. рис.); наважку металу; розчин хлоридноњ кислоти (2 н); термометр, барометр.

 

’≥д роботи

¬ основ≥ методу визначенн€ екв≥валентноњ маси металу лежить реакц≥€ взаЇмод≥њ метал≥в, €к≥ розташован≥ в електрох≥м≥чному р€д≥ напруг метал≥в до √≥дрогену, з кислотами-неокисниками:

ће + nЌ—≤ = ће—≤n + Ќ2↑, n-валентн≥сть металу.

ƒл€ роботи необх≥дно вз€ти порошок металу (магн≥ю, алюм≥н≥ю, цинку ≥ т.д.).

¬ колбу Їмк≥стю 100 мл (3) налити 10 мл розведеноњ хлоридноњ кислоти ≥ закр≥пити њњ в штатив≥.

¬ м≥рний цил≥ндр (2) налити воду, закрити скл€ною пластиною так, щоб не було пухирц≥в пов≥тр€, перевернути догори дном та опустити його отвором в кристал≥затор з водою (1). «н€ти п≥д водою скл€ну пластину. ÷ил≥ндр закр≥пити вертикально. ¬ горло колби (3) покласти наважку металу , щ≥льно закрити пробкою з газов≥дв≥дною трубкою (4).  ≥нець трубки ввести в отв≥р цил≥ндра. ѕеревести колбу (3) у вертикальне положенн€, щоб метал впав у кислоту. ¬ ход≥ реакц≥њ водень, що утворюЇтьс€, надходить у цил≥ндр ≥ витискаЇ з нього воду. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ реакц≥њ необх≥дно визначити в цил≥ндр≥ обТЇм утвореного газу, , висоту стовпчика води в цил≥ндр≥ в≥д поверхн≥ води в кристал≥затор≥, h(мм), записати показники барометра Ц (кѕа) та термометра Ц tдосл.().

–озрахункова частина

¬с≥ необх≥дн≥ дл€ розрахунк≥в експериментальн≥ дан≥ по вар≥антах наведено в таблиц≥ 3.1. Ќомер вар≥анту в≥дпов≥даЇ пор€дковому номеру студента у списку. ¬иконавши потр≥бн≥ розрахунки, студент маЇ визначити екв≥валентну масу ≥ назву металу.

“аблиц€ 3.1

є п/п (кѕа) tдосл.() h(мм) ¬алентн≥сть
  99,2       92,5 ≤≤
  98,7        
  101,6       38,5 ≤≤
  102,3         ≤≤
  99,5         ≤≤
  98,3        
  100,5         ≤≤≤
  102,4         ≤≤
  99,8         ≤≤
  98,9         ≤≤
  100,1        
  100,7         ≤≤
  98,6         ≤≤
  102,1         ≤≤
  101,8         ≤≤

ћол€рну масу екв≥валента металу за законом екв≥валент≥в розраховуЇмо двома способами:

1. „ерез масу вид≥леного водню.

«астосовуючи р≥вн€нн€ стану ≥деального газу  лапейрона - ћенделЇЇва ,

визначити масу водню , €кий вид≥ливс€ в ход≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ.

“иск водню в цил≥ндр≥ () визначити ≥з сп≥вв≥дношенн€:

,

де - тиск насиченоњ вод€ноњ пари (кѕа) при температур≥ досл≥ду (табл. 3.2),

h Ц висота стовпчика води в цил≥ндр≥ в≥д поверхн≥ води в кристал≥затор≥, мм.

“аблиц€ 3.2





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1063 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2117 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.057 с.