Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќзнаки зрозум≥лост≥ мовленн€




ќснови культура усного профес≥йного мовленн€. –оль словник≥в у п≥двищенн≥ мовленнЇвоњ культури. ∆анри усних виступ≥в.

1.  ультура мови: пон€тт€, ознаки.

2. —ловники у профес≥йному мовленн≥.

3. ¬иди ≥ жанри усних виступ≥в.

–екомендована л≥тература

1. Ўевчук —.¬.,  лименко ≤.¬. ”крањнська мова за профес≥йним спр€муванн€м: ѕ≥дручник. Ц 2-ге вид., виправ. ≥ доповнен. Ц  .≈ јлерта, 2011. Ц 696 с.

2. ћацюк 3., —танкевич Ќ. ”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€: Ќавчальний пос≥бник 2-е вид.-  .:  аравела, 2008.- —. 7-37.

 ультура мови: пон€тт€, ознаки.

—лово, мова Ц показник загальноњ культури людини, њњ ≥нтелекту, мовноњ культури. Ђ—лової - в≥зитна картка в≥ку, профес≥њ, соц≥ального стануї людини. ћовна культура шл≥фуЇтьс€ ≥ вдосконалюЇтьс€ у процес≥ сп≥лкуванн€, зокрема п≥д час виконанн€ профес≥йних обовТ€зк≥в. ¬она ви€вл€Їтьс€ у волод≥нн≥ профес≥йною мовою, вм≥нн≥ висловлюватис€ правильно, точно, лог≥чно.

 ультура мови Ц це галузь мовознавства, що кодиф≥куЇ норми. ¬она не лише утверджуЇ норми л≥тературноњ мови, а й пропагуЇ њх, забезпечуючи стаб≥льн≥сть ≥ р≥вновагу.

 ультура мовленн€ Ц дотриманн€ мовних норм л≥тературноњ мови та св≥доме майстерне використанн€ мовно-виражальних засоб≥в залежно в≥д мети ≥ засоб≥в сп≥лкуванн€.

ќсоба з низьким р≥внем мовноњ культури, €ка не вм≥Ї висловлювати своњ думки, €ка припускаЇтьс€ помилок п≥д час сп≥лкуванн€, приречена на комун≥кативн≥ невдач≥.

Ќормативний аспект культури мови Ц один з найважлив≥ших, але не Їдиний. ћожна, не порушуючи норм украњнськоњ л≥тературноњ мови, справити негативне враженн€ на сп≥вбес≥дника.

ќднак мова маЇ величезний запас мовних засоб≥в, €кими послуговуютьс€, враховуючи ситуац≥ю, сферу сп≥лкуванн€, статутн≥ ознаки сп≥вбес≥дника Ц це типов≥ формули в≥танн€, побажанн€, запрошенн€, прощанн€. Ќеаби€ке значенн€ мають ≥ тон розмови, вм≥нн€ вислухати ≥ншого, вчасно й доречно п≥дтримати тему.

ќтже, високу культуру мовленн€ фах≥вц€ визначаЇ досконале волод≥нн€ л≥тературною мовою, њњ нормами в процес≥ мовленн€ д≥€льност≥. ¬ажливе значенн€ дл€ удосконаленн€ культури мовленн€ маЇ систематичне й ц≥леспр€моване практикуванн€ в мовленн≥ Ц це сп≥лкуванн€ р≥дною мовою ≥з сп≥вроб≥тниками, колегами, знайомими, при€тел€ми, оск≥льки вм≥нн€ ≥ навички виробл€ютьс€ лише в процес≥ мовленнЇвоњ д≥€льност≥.

ќтже, волод≥нн€ культурою мовленн€ Ц важлива умова профес≥йного та фахового зростанн€.

 омун≥кативн≥ ознаки культури мовленн€

ќзнаками культури мовленн€ Ї: - правильн≥сть, зм≥стовн≥сть, точн≥сть, лог≥чн≥сть, доречн≥сть, чистота, виразн≥сть, багатство.

√оловними з них правильн≥сть ≥ зм≥стовн≥сть.

ѕравильним Ї мовленн€ того, хто волод≥Ї л≥тературною мовою. “обто на€вн≥стю мовних норм: вимовних, наголошу вальних, граф≥чних, орфограф≥чних, словотв≥рних, лексичних, морфолог≥чних, синтаксичних, пунктуац≥йних, стил≥стичних.

ѕравильн≥сть мовленн€ дос€гаЇтьс€ за рахунок дотриманн€ критер≥њв зрозум≥лост≥ та краси мовленн€.

 ритер≥њ зрозум≥лост≥ мовленн€ Ц це точн≥сть, доречн≥сть, лог≥чн≥сть.

 ритер≥њ краси мовленн€ Ц чистота виразн≥сть, багатство. “обто це все Ї зм≥стовн≥стю.

ќзнаки зрозум≥лост≥ мовленн€.

1. “очн≥сть Ц критер≥й культури мовленн€, що пол€гаЇ у вм≥нн≥ мовц€ добирати слова, словосполученн€, €к≥ в≥дпов≥дають зм≥сту та мет≥ висловлюванн€.

“очн≥сть Ї важливою умовою результативност≥ наукового й оф≥ц≥йно-д≥лового стилю. ÷€ вимога Ї найактуальн≥шою особливо перед авторами законодавчих акт≥в.

ѕо-перше, правильне слововживанн€, вм≥нн€ добирати найб≥льш точний мовний вар≥ант, зокрема потр≥бне слово ≥з синон≥м≥чного р€ду. ѕо-друге, це ч≥тке розмежуванн€ значень багатозначного слова. “очне слововживанн€ передбачаЇ також розмежуванн€ парон≥м≥в, тобто сл≥в ≥з близьким звучанн€м, але р≥зним значенн€м, а також сл≥в-омон≥м≥в.

2. ƒоречн≥сть Ц критер≥й культури мовленн€, наск≥льки повно ≥ глибоко людина оц≥нюЇ сп≥лкуванн€, ≥нтереси, стан, настр≥й адресата (в≥ков≥ особливост≥). ј ще треба уникати того, що б уразило викликало роздратуванн€ у сп≥вбес≥дника, вказувати на помилки сп≥вбес≥дника у тактовн≥й форм≥.

“акож це доб≥р мовних засоб≥в в≥дпов≥дно до ц≥лей ≥ мети сп≥лкуванн€. —лова, що створюють специф≥ку оф≥ц≥йно-д≥лового стилю (канцел€ризми), не повинн≥ ф≥гурувати в публ≥цистичн≥й чи розмовн≥й мов≥, неприпустимим Ї вживанн€ емоц≥йно-експресивноњ лексики у документ≥ чи п≥дручнику тощо.

3. Ћог≥чн≥сть Ц це €к≥сть мовленн€, €ка повТ€зана ≥з точн≥стю, адже точн≥сть Ї попередньою умовою лог≥чност≥.

Ц пол€гаЇ у вм≥нн≥ мовц€ забезпечувати зм≥стов≥ звТ€зки м≥ж словами у реченн≥ та м≥ж реченн€ми в текст≥.

1) несуперечлив≥сть поЇднанн€ сл≥в (кожен маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ шк≥длив≥ умови прац≥., а треба безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥.);

2) в≥дсутн≥сть багатосл≥вТ€;

3) в≥дсутн≥сть п≥дм≥ни пон€ть; (кожен маЇ право захищати своЇ житт€ ≥ здоровТ€, житт€ ≥ здоровТ€ ≥ноземц≥в в≥д протиправних пос€гань; треба ≥нших людей)

4) правильний пор€док сл≥в;

5) правильна координац≥€ п≥дмета з присудком;

6) правильна побудова речень з однор≥дними членами;

7) правильне використанн€ сполучних засоб≥в;

8) помилкове поЇднанн€ д≥Їсл≥вних звТ€зк≥в украњнськоњ мови становить ≥ €вл€Ї собою, утворюючи звТ€зку становить собою зам≥сть Ї ( становить );

9) ¬живанн€ пасивних конструкц≥й, до складу €ких вход€ть д≥Їслова на Ц с€, зам≥сть активних конструкц≥й: ѕрезидент обираЇтьс€ народом Ц треба: Ќарод обираЇ ѕрезидента.

ќзнаки краси мовленн€: чистота, виразн≥сть, багатство.

„истота - критер≥й культури мовленн€, €кий пол€гаЇ у використанн≥ мовцем лише сл≥в л≥тературноњ мови, €к≥ в≥дпов≥дають њњ вимовним, наголошувальним та лексичним нормам.

Ћексична чистота мовленн€ вказуЇ на в≥дсутн≥сть у мовленн≥ ненормативноњ лексики, а саме:

1) розмовноњ лексики - класний, супер, кльовий;

2) фам≥ль€рна лексика Ц блат (звТ€зки), братва (товариш≥),

3) зневажлива лексика - баз≥кати (говорити), канючити (просити);





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1799 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2022 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.