Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбмежен≥сть анал≥зу макросередовища




“ема 3. —тратег≥чний анал≥з макросередовища д≥€льност≥ п≥дприЇмства

1. ѕон€тт€ макросередовища та особливост≥ його анал≥зу.

2. —“≈ѕ-оточенн€ та його вплив на орган≥зац≥ю.

3. ћетодика —“≈ѕ-анал≥зу.

 

1. ѕон€тт€ макросередовища та особливост≥ його анал≥зу

Ќайб≥льш широке застосуванн€ дл€ анал≥зу макрооточенн€ одержав —теп-анал≥з, €кий вс≥ впливи макросередовища под≥л€Ї на чотири категор≥њ:

Х соц≥одемограф≥чн≥ впливи - сусп≥льн≥, культурн≥ ≥ демограф≥чн≥;

Х технолог≥чн≥ впливи - продукти, процеси, ≤“, комун≥кац≥њ ≥ транспорт;

Х економ≥чн≥ впливи - грошово-ф≥нансова пол≥тика, доходи, р≥вень житт€, обм≥нн≥ курси ≥ т.д.;

Х пол≥тичн≥ впливи - ур€дов≥, правов≥ ≥ нормативн≥ впливи.

ћакросередовище

ўо таке макросередовище?

√овор€чи про макросередовище, ми маЇмо на уваз≥ те широке оточенн€, що знаходитьс€ поза сферою галуз≥ ≥ ринк≥в ф≥рми (орган≥зац≥њ). як правило, макросередовище перебуваЇ за межами впливу самих компан≥й, але вона може впливати на м≥кросередовище (галузь ≥ ринки), у €к≥й ц≥ компан≥њ функц≥онують. ≤нод≥ про макросередовище говор€ть €к про далеке чи в≥ддалене оточенн€ орган≥зац≥њ, оск≥льки вплив, що надходить ≥з зовн≥шнього середовища, €к правило, не п≥ддаютьс€ контролю з боку орган≥зац≥й.

«м≥ни, що в≥дбуваютьс€ в макросередовищ≥, можуть мати величезне значенн€ дл€ орган≥зац≥њ. ¬они можуть спри€ти загибел≥ чи народженню ц≥лоњ галуз≥, розширенню чи звуженню ринк≥в, установлювати р≥вень конкуренц≥њ на ринку галуз≥ ≥ т.п. ќтже, менеджери компан≥њ повинн≥ бути готов≥ до под≥й, що в≥дбуваютьс€, чи потенц≥йних зм≥н.  р≥м того, вони повинн≥ вм≥ти передбачати можлив≥ насл≥дки цих зм≥н дл€ галуз≥ орган≥зац≥њ ≥ њњ ринк≥в.

—“≈ѕ - це абрев≥атура, утворена з перших букв назв складових цього анал≥зу (соц≥одемограф≥чн≥, технолог≥чн≥, економ≥чн≥, пол≥тичн≥ впливи).

«а твердженн€м √≥нтера ≥ ƒункана (Ginter and Duncan, 1990), анал≥з макросередовища включаЇ:

Х вивченн€ макросередовища з метою ви€вленн€ ознак можливих зм≥н, здатних вплинути на життЇд≥€льн≥сть орган≥зац≥њ;

Х в≥дстеженн€ специф≥чних тенденц≥й ≥ структур макрооточенн€;

Х прогнозуванн€ спр€мованост≥ майбутн≥х зм≥н макросередовища;

Х оц≥нку ≥снуючих ≥ майбутн≥х тенденц≥й з погл€ду њхн≥х ймов≥рних вплив≥в на д≥€льн≥сть орган≥зац≥њ.

” своњй книз≥ ЂMacroenvironmental analysisї √≥нтер ≥ ƒункан навод€ть приклад невдалого анал≥зу макрооточенн€, проведеного компан≥€ми Adidas ≥ Converse - виробниками спортивного од€гу. ¬ результат≥ неточно проведеного анал≥зу ц≥ ф≥рми втратили шанс обслуговувати той сегмент взуттЇвого ринку, на €кому збут був можливий за високою ц≥ною. ” той час €к компан≥€ Nike, пров≥вши в≥рний анал≥з ≥ спрогнозувавши зб≥льшенн€ попиту на даному сегмент≥ ринку, домоглас€ набагато великих усп≥х≥в.

Ќа думку автор≥в, анал≥з макросередовища маЇ велик≥ переваги. ¬≥н дозвол€Ї:

Х краще розум≥ти значенн€ зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в макросередовищ≥;

Х краще оц≥нити ситуац≥ю, у €к≥й функц≥онують галуз≥ ≥ ринки;

Х краще розум≥ти роль м≥жнародних орган≥зац≥й;

Х п≥двищувати р≥вень €кост≥ прийн€тт€ р≥шень, пов'€заних з розм≥щенн€м ресурс≥в;

Х забезпечувати управл≥нн€ ризиками;

Х зосереджувати увагу на первинних ознаках стратег≥чних зм≥н;

Х д≥€ти €к система раннього попередженн€. ѕри цьому компан≥њ можуть ор≥Їнтуватис€ в час≥, щоб устигнути спрогнозувати нов≥ можливост≥ ≥ потенц≥йн≥ загрози, а також вчасно розробити в≥дпов≥дн≥ зустр≥чн≥ заходи.

ќбмежен≥сть анал≥зу макросередовища

ѕри проведенн≥ анал≥зу макросередовища варто ви€вл€ти обачн≥сть, тому що ≥ тут Ї своњ недол≥ки ≥ певн≥ пастки. «а своЇю природою макросередовище - надзвичайно складне €вище, тому що зм≥ни, €к≥ в≥дбуваютьс€ одночасно, можуть вступати один з одним у конфл≥кт ≥ протир≥чч€. Ўвидк≥сть, з €ким в≥дбуваютьс€ зм≥ни в багатьох прошарках макросередовища, пост≥йно зростаЇ, зм≥ни нос€ть турбулентний ≥ непередбачений характер. ” зв'€зку з ≥снуючою невизначен≥стю виникають де€к≥ сумн≥ви щодо доц≥льност≥ проведенн€ анал≥зу макросередовища взагал≥. Ќа той час €к орган≥зац≥њ вдаЇтьс€ справитис€ з одними зм≥нами, в≥дбуваютьс€ нов≥ б≥льш ≥стотн≥ зм≥ни, що вимагають ще б≥льшоњ уваги ≥ нових в≥дпов≥дних заход≥в.

“аким чином, менеджерам, зайн€тим стратег≥чним анал≥зом, необх≥дно:

Х враховувати обмежен≥сть ≥ неточн≥сть анал≥зу макросередовища;

Х проводити анал≥з на пост≥йн≥й основ≥;

Х пост≥йно обновл€ти джерела ≥нформац≥њ й удосконалювати техн≥ку анал≥зу;

Х використовувати ≥нформац≥ю €к джерело знань (разом з ≥ншими видами д≥€льност≥, пов'€заними з≥ збором ≥нформац≥њ;

Х використовувати ≥нформац≥ю дл€ формуванн€ майбутн≥х стратег≥й.

“аким чином, менеджери компан≥њ можуть використовувати анал≥з макросередовища €к ц≥ний метод у процес≥ виробленн€ стратег≥й.

2. —“≈ѕ-оточенн€ та його вплив на орган≥зац≥ю

 

ќгл€д —“≈ѕ-вплив≥в

” зв'€зку з≥ складн≥стю макросередовища необх≥дно вс≥ сили впливу розпод≥лити у чотирьох напр€мках (мал. 3.1). ¬ажливо пам'€тати, що вс≥ чотири категор≥њ взаЇмозалежн≥ ≥ безупинно взаЇмод≥ють одна з одною. “аким чином, у процес≥ —“≈ѕ-анал≥зу (чи ѕ≈—“-анал≥зу) досл≥джуютьс€ в≥дносини м≥ж д≥ючими силами впливу. ¬ однаков≥й м≥р≥ важливо визначити значенн€ вплив≥в на д≥€льн≥сть компан≥њ, њњ галуз≥ ≥ ринки. ≤ нарешт≥, унасл≥док того що вплив зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в макросередовищ≥, маЇ невизначений характер, важливо визначати ≥ розгл€дати њхн≥ ймов≥рн≥ насл≥дки в самому широкому д≥апазон≥.

–ис. 6.1. —“≈ѕ-отченн€

—оц≥одемограф≥чн≥ впливи

јнал≥з соц≥ального оточенн€ торкаЇтьс€ питань, пов'€заних з розум≥нн€м рол≥ сусп≥льства ≥ соц≥альних зм≥н у житт≥ орган≥зац≥њ, њњ галуз≥ ≥ ринк≥в.

як правило, анал≥з соц≥ального оточенн€ включаЇ анал≥тичну оц≥нку:

Х соц≥альноњ культури (ц≥нностей, в≥дносин ≥ переконань). јнал≥зуЇтьс€ њњ вплив на попит товар≥в ≥ послуг, ставленн€ до роботи, заощадженн€ й ≥нвестиц≥њ, еколог≥€, етика ≥ т.д.;

Х демограф≥њ. јнал≥зуЇтьс€ вплив к≥лькост≥ ≥ складу населенн€ на структуру робочоњ сили ≥ модел≥ попиту;

Х соц≥альноњ структури. ¬раховуЇтьс€ њњ вплив на ставленн€ робочоњ сили до роботи, товар≥в ≥ послуг.

—оц≥альна культура

 ультура крањни, у €к≥й д≥Ї орган≥зац≥€, маЇ велике значенн€. ¬она включаЇ так≥ пон€тт€, €к ц≥нност≥, в≥дносини ≥ переконанн€, що обумовлюють вчинки ≥ повед≥нку людей (чи, прост≥ше кажучи, людську особист≥сть). ” р≥зних крањнах ≥снують значн≥ культурн≥ в≥дм≥нност≥, що можуть впливати на споживч≥ смаки сусп≥льства, пр≥оритети населенн€ в певних видах зайн€тост≥, ставленн€ людей до осв≥ти ≥ навчанн€, позиц≥ю сусп≥льства у питанн€х корупц≥њ й етики, ставленн€ до кредит≥в, розум≥нн€ соц≥альноњ рол≥ компан≥њ в житт≥ сусп≥льства ≥ багато ≥нших аспект≥в громадського житт€.

ƒемограф≥€

ƒемограф≥чн≥ тенденц≥њ також важлив≥. ƒемограф≥€ - це сусп≥льна наука, що займаЇтьс€ вивченн€м розм≥ру ≥ складу населенн€ крањни.

 ≥льк≥сть населенн€ в крањн≥ обумовлюЇ обс€г людських ресурс≥в ≥ потенц≥йну потужн≥сть њњ ринк≥в. —клад населенн€ (зокрема, його в≥ков≥ категор≥њ) Ї показником, на п≥дстав≥ €кого визначаютьс€ обс€ги окремих сегмент≥в ринку, а також дан≥ про працездатне населенн€.  ≥льк≥сть ≥ склад населенн€ пост≥йно зм≥нюютьс€, впливаючи на сп≥вв≥дношенн€ ринкових ≥ галузевих сил.

—оц≥альна структура

—оц≥альна структура в значн≥й м≥р≥ пов'€зана з демограф≥Їю ≥ сп≥вв≥дноситьс€ з≥ способами формуванн€ соц≥альних шар≥в населенн€. ≤снуЇ к≥лька способ≥в визначенн€ структурних формувань, наприклад, формуванн€ соц≥одемограф≥чних структур за в≥ковими, статевими, географ≥чними ознаками, за показниками щ≥льност≥ населенн€ в р≥зних районах крањни ≥ тощо. —оц≥альна структура впливаЇ на спос≥б житт€ людей, на сферу њхн≥х захоплень ≥ оч≥кувань, њхнЇ ставленн€ до роботи, а також на попит на окрем≥ види товар≥в ≥ послуг.

—еред найб≥льш значимих зм≥н, що в≥дбуваютьс€ за останн≥ роки в сфер≥ соц≥ального оточенн€, в≥дзначаЇтьс€ п≥двищена увага до природного середовища ≥снуванн€. –≥ст заклопотаност≥ у зв'€зку з забрудненн€м навколишнього середовища, а також з проблемою виснаженн€ природних ресурс≥в, що не п≥дл€гають в≥дновленню, змусив р€д компан≥й перегл€нути своњ виробнич≥ технолог≥њ ≥ склад виробленоњ продукц≥њ. јналог≥чно зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ в соц≥альному середовищ≥ (п≥двищена моб≥льн≥сть), способ≥ житт€ людей (зб≥льшенн€ частки дозв≥лл€) ≥ демограф≥њ (стар≥нн€ населенн€ в розвинених крањнах), у значн≥й м≥р≥ вплинули на ринкову ≥ галузеву структуру.

“ехнолог≥чн≥ впливи

јнал≥з технолог≥чного оточенн€ пов'€заний з вивченн€м впливу зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в сучасних технолог≥€х, на функц≥онуванн€ вс≥х структур орган≥зац≥њ ≥ њњ оточень, включаючи:

Х товари ≥ послуги;

Х виробнич≥ процеси;

Х ≥нформац≥ю ≥ зв'€зок;

Х транспорт ≥ розпод≥л;

Х сусп≥льство, пол≥тику й економ≥ку.

«м≥ни, що в≥дбуваютьс€ в галуз≥ технолог≥й, спри€ють перетворенню продукц≥њ, що споживаЇтьс€ людьми ≥ використовуЇтьс€ компан≥€ми, зм≥нюють њњ €к≥сть ≥ функц≥ональн≥сть. Ќаприклад, завд€ки розробц≥ м≥кропроцесора були створен≥ так≥ товари, €к персональн≥ комп'ютери, автоматичн≥ пральн≥ машини, в≥деомагн≥тофони з програмним управл≥нн€м.

” багатьох галуз€х промисловост≥ виробнич≥ процеси перетерп≥ли ≥стотн≥ зм≥ни, були впроваджен≥ системи автоматизованого проектуванн€ роб≥т ≥ автоматизован≥ системи управл≥нн€ виробництвом (—јѕ– -ј—”¬). ÷е, в свою чергу, прискорило процеси наукового проектуванн€, викликало зм≥ну виробничих операц≥й ≥ спри€ло п≥двищенню продуктивност≥ прац≥.

Ќов≥ дос€гненн€ в галуз≥ ≥нформац≥йних ≥ комун≥кац≥йних технолог≥й (≤ “), створенн€ персонального комп'ютера, мереж зв'€зку, супутникових, кабельних ≥ цифрових канал≥в зв'€зку, включаючи ≤нтернет, разом з розробками комп'ютерних програм зд≥йснили революц≥ю у виробництв≥, а також зм≥нили стиль управл≥нн€ в орган≥зац≥€х, зайн€тих у р≥зних сферах б≥знесу. —ьогодн≥ д≥€льн≥сть багатьох компан≥й координуЇтьс€ краще ≥ швидше, досл≥дженн€ ≥ науков≥ розробки провод€тьс€ прискореними темпами, що дозвол€Ї орган≥зац≥€м бути б≥льш гнучкими ≥ швидше реагувати на нов≥ зм≥ни.

ѕод≥бн≥ зм≥ни спостер≥гаютьс€ ≥ у транспортних технолог≥€х, що докор≥нно вплинули на сусп≥льство та його культуру. «авд€ки нов≥тн≥м розробкам в автомоб≥льному, зал≥зничному, морському ≥ пов≥тр€ному видах транспорту стало можливим зд≥йснювати перевезенн€ сировини, устаткуванн€ ≥ товар≥в по б≥льш низьких тарифах ≥ з високою швидк≥стю. «б≥льшилас€ к≥льк≥сть вантажних перевезень, а також особистих ≥ д≥лових поњздок. Ќаприклад, у ¬еликобритан≥њ значно зм≥нилас€ картина споживанн€ продукт≥в харчуванн€ й алкогольних напоњв. Ќа ринку алкогольних напоњв зб≥льшилас€ частка споживанн€ пива, що частково викликано удосконаленн€м сучасних транспортних систем.

÷≥каво, що завд€ки технолог≥чним зм≥нам у великих компан≥й з'€вилас€ можлив≥сть самим впливати на зовн≥шнЇ оточенн€. як приклад варто навести компан≥њ IBM (њњ роль при розробц≥ ≥ створенн≥ персонального комп'ютера), Philips (њњ вплив на розробку компактного диска), Microsoft (њњ значенн€ при створенн≥ операц≥йних систем ≥ програмного забезпеченн€).

“ому сл≥д в≥дм≥тити, що в≥дстеженн€ зм≥н в галуз≥ технолог≥й, що впливають на д≥€льн≥сть орган≥зац≥й, Ї важливим елементом зовн≥шнього анал≥зу.  омпан≥њ повинн≥ ви€вл€ти гнучк≥сть ≥ готовн≥сть до ≥нновац≥й ≥ впровадженн€ нових технолог≥й п≥сл€ њхньоњ по€ви на ринку. ¬≥д того, у €к≥й м≥р≥ ≥ €ким чином компан≥€ використовуЇ нов≥тн≥ технолог≥чн≥ дос€гненн€, залежить њњ конкурентна перевага.

≈коном≥чн≥ впливи

÷ентральним моментом анал≥зу економ≥чного оточенн€ Ї досл≥дженн€ зм≥н у макроеконом≥ц≥ ≥ њхн≥й вплив на компан≥ю ≥ споживач≥в. ¬арто пам'€тати: оск≥льки дл€ економ≥чноњ д≥€льност≥ вс≥х крањн характерно (правда, у р≥зн≥й м≥р≥) втручанн€ ур€дових структур, багато пол≥тичних фактор≥в набувають економ≥чного значенн€.

”загал≥, процес регулюванн€ нац≥ональноњ економ≥ки зд≥йснюЇтьс€ за допомогою двох пол≥тичних ≥нструмент≥в - ф≥скальноњ ≥ кредитно-грошовоњ пол≥тики. ÷≥ два ≥нструменти разом з показниками д≥€льност≥ м≥жнародних ринк≥в визначають той економ≥чний кл≥мат, у €кому орган≥зац≥€ реал≥зуЇ свою конкурентну стратег≥ю. ≤з сукупност≥ цих фактор≥в випливаЇ р€д ≥нших життЇво важливих показник≥в, з €кими орган≥зац≥€ може з≥ткнутис€ ≥ €к≥ можуть зд≥йснити €к позитивний, так ≥ негативний вплив.

ќсновн≥ положенн€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 591 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2234 - | 2110 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.