Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторне зан€тт€ є 28-29




“ема: √етероцикл≥чн≥ сполуки

ћета: ¬ивчити ≥ закр≥пити значенн€ про будову та х≥м≥чн≥ властивост≥ пФ€ти - та шестичленних гетероцикл≥чних сполук

I. “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ гетероцикл≥чними сполуками? Ќавести приклади.

2.  ласиф≥кац≥€ гетероцикл≥чних сполук.

3. ≈лектронна будова та взаЇмний вплив атом≥в в молекулах 5- членних гетероцикл≥чних сполук.

4. ’≥м≥чн≥ властивост≥ фурану (бромуванн€, сульфуванн€, н≥труванн€, г≥друванн€).

5. ’≥м≥чн≥ властивост≥ т≥офену (сульфуванн€, н≥труванн€, г≥друванн€, хлоруванн€).

6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ п≥ролу (сульфуванн€, н≥труванн€, г≥друванн€, хлоруванн€).

7.  ислотно Ц основн≥ властивост≥ п≥ролу.

8. Ѕ≥олог≥чне значенн€ пох≥дних п≥ролу (гемоглоб≥н, хлороф≥л, ≥ндол, ≥ндиго, ам≥нокислоти).

9. «астосуванн€ пох≥дних фурану та т≥офену у медицин≥ та народному господарств≥.

10.≈лектронна будова та взаЇмний вплив атом≥в в молекул≥ 6- членних гетероцикл≥чних сполук на приклад≥ п≥ридину.

11.’≥м≥чн≥ властивост≥ п≥ридину (бромуванн€, сульфуванн€, н≥труванн€, г≥друванн€).

12. ѕо€снити кислотно Ц основн≥ властивост≥ п≥ридину(реакц≥€ з ЌCl, ЌOЌ).

13.«астосуванн€ пох≥дних п≥ридину у медицин≥ (н≥котинова кислота, ам≥д н≥котиновоњ кислоти, в≥там≥н ¬6- п≥родоксаль, корд≥ам≥н, тубазид).

14.ѕуринов≥ та п≥рим≥динов≥ основи((аден≥н, гуан≥н, цитозин, урацил, тим≥н).

II. ¬исновок зан€тт€

III. ƒомашнЇ завданн€

IV.  онтрольна робота

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992. Цс. 462-478.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€  .: ¬ища школа, 1986.-.с.231-252.

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001.

Ћабораторне зан€тт€ є 30

“ема: ÷иклопараф≥ни. “ерпени

ћета: ¬ивчити, закр≥пити ≥ розширити знанн€ про будову та х≥м≥чн≥ властивост≥ циклопараф≥н≥в ≥ терпен≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

 

1. ўо називаЇтьс€ циклопараф≥нами? Ќавести приклади.

2.  ласиф≥кац≥€ циклопараф≥нами.

3. —т≥йк≥сть циклопараф≥н≥в в залежност≥ в≥д к≥лькост≥ атом≥в карбону, що створюють цикл.

4. ’≥м≥чн≥ властивост≥ циклопараф≥н≥в (г≥друванн€, бромуванн€, реакц≥€ з HCl).

5. “ерпени. ласиф≥кац≥€ терпен≥в.Ќавести приклад.

6. Ѕудова ≥ властивост≥ п≥нену Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й.

7.  амфора. Ѕудова,х≥м≥чн≥ властивост≥. Ќавести приклад.

8. Ѕ≥олог≥чне значенн€ терпен≥в.

 

II ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 31

“ема: ’≥м≥€ ам≥нокислот

ћета: «акр≥пити, розширити ≥ поглибити знанн€ про взаЇмний вплив атом≥в в молекул≥, х≥м≥чн≥ властивост≥ та б≥олог≥чне значенн€ ам≥нокислот

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ ам≥нокислотами?

2.  ласиф≥кац≥€ ам≥нокислот.

3. ¬заЇмний вплив атом≥в в молекул≥ ам≥нокислот.

4. јмфотерн≥ властивост≥ ам≥нокислот.

5. ѕон€тт€ Уб≥пол€рний ≥онФ. …ого повед≥нка в кислому та лужному середовищ≥.

6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ ам≥нокислот (утворенн€ естер≥в, реакц≥€ алк≥луванн€ та ацилуванн€, д≥€ н≥тритноњ кислоти).

7. ¬≥дношенн€ ам≥нокислот до нагр≥ванн€.

8. ”творенн€ пептид≥в.

9. ѕол≥пептиди. Ѕудова, б≥олог≥чне значенн€.

10. –оль ам≥нокислот у життЇд≥€льност≥ живоњ матер≥њ.

 

II ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.-—.262-272.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-—.286-292.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 32

“ема: ’≥м≥€ б≥лк≥в

ћета: «акр≥пити ≥ поглибити знанн€ про будову, х≥м≥чн≥ властивост≥ та б≥олог≥чне значенн€ б≥лк≥в

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ пептидами? Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й утворенн€ пептид≥в.

2. ўо називаЇтьс€ б≥лками?

3. Ѕ≥олог≥чне значенн€ б≥лк≥в.

4. ¬ластивост≥ б≥лк≥в (г≥дрол≥з, кольоров≥ реакц≥њ на б≥лки, осадженн€ (висолюванн€ та денатурац≥€)).

II. ћетодика виконанн€ х≥м≥чного експерименту, що спри€Ї закр≥пленню властивостей б≥лк≥в.

ј)  ольоров≥ реакц≥њ на б≥лки(б≥уретова реакц≥€)

Ѕ≥лки в лужному середовищ≥ ≥з сульфатом м≥д≥ утворюють комплексн≥ сполуки, кол≥р €ких залежить в≥д довжини пол≥пептидного ланцюга. –озчин б≥лка даЇ синьо-ф≥олетове забарвленн€, а продукти його г≥дрол≥зу пептиди Ц червоно-ф≥олетовий кол≥р. ѕептидна реакц≥€ Ц це реакц≥€ на пептидний звТ€зок

— N

           
     


O H

Ѕ) –еакц≥њ осадженн€ б≥лк≥в

1). ¬исолюванн€ б≥лк≥в

ЌаливаЇмо в проб≥рку розчин б≥лка ≥ доливаЇмо до нього насичений розчин (NH4)2SO4. —постер≥гаЇмо утворенн€ осаду, €кий розчин€Їтьс€ при доливанн≥ води. ÷е св≥дчить про те, що в≥дбулос€ зворотне осадженн€ б≥лка ≥ в≥н повертаЇтьс€ у св≥й вих≥дний природний стан.

2) ƒенатурац≥€ б≥лка

¬ 4 проб≥рки наливаЇмо розчин б≥лка. ¬ проб≥рку є1-доливаЇмо 5% розчин CuSO4, в проб≥рку є2 - концентровану HNO3, в проб≥рку є3-етиловий спирт. ѕроб≥рку є4 нагр≥ваЇмо на полумТњ спирт≥вки. —постер≥гаЇмо у вс≥х проб≥рках утворенн€ осаду, €кий при доливанн≥ води не розчин€Їтьс€. ÷е св≥дчить про те, що в молекул≥ б≥лка в≥дбулис€ значн≥ зм≥ни структури, що приводить до втрати природних властивостей. “акий б≥лок називаЇтьс€ денатурованим, процес Ц денатурац≥Їю. ƒенатурац≥€ Ц не обернене осадженн€ б≥лка.

III. ¬исновок зан€тт€.

IV.  онтрольна робота.

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.

Ћабораторне зан€тт€ є 33

“ема: ’≥м≥€ пептид≥в ≥ б≥лк≥в

ћета: «акр≥пити знанн€ про будову, властивост≥, б≥олог≥чну роль б≥лк≥в ≥ пептид≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ пептидами?

2. ”творенн€ пептид≥в. Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й.

3. ўо називаЇтьс€ б≥лками? Ѕ≥олог≥чна роль б≥лк≥в.

4. —труктура б≥лк≥в.

5. ¬ластивост≥ б≥лк≥в.

6.  ласиф≥кац≥€ б≥лк≥в.

7. Ќуклеопротењди.

8. ’ромопротењди.

9. Ћ≥попротењди.

10. √люкопротењди.

11. ‘осфопротењди.

 

II ¬исновок зан€тт€

III  онтрольна робота

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-—.292-301

 

Ћабораторне зан€тт€ є 34

“ема: Ћ≥п≥ди

ћета: «акр≥пити ≥ поглибити знанн€ про х≥м≥чн≥ властивост≥ жир≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ жирами?

2. “верд≥ ≥ р≥дк≥ жири.

3. √≥дрол≥з жир≥в.

4. ќмиленн€ жир≥в.

5. √≥дроген≥зац≥€ жир≥в.

6. …одне число жир≥в.

7. Ѕ≥олог≥чна роль жир≥в.

 

II. ћетодика виконанн€ лабораторних досл≥д≥в

1.–еакц≥€ р≥дких жир≥в з бромом ≥ йодом

¬ три проб≥рки наливаЇмо по 1 мл сон€шниковоњ ол≥њ. ¬ проб≥рку є1 доливаЇмо насичену бромну воду, в проб≥рку є2 - спиртовий розчин йоду. ” проб≥рку є3 - розчин KMnO4.¬м≥ст проб≥рки збовтуЇмо. —постер≥гаЇмо знебарвленн€ бромноњ води, розчину йоду ≥ KMnO4.÷е св≥дчить про те, що в сон€шников≥й ол≥њ м≥ст€тьс€ ненасичен≥ карбонов≥ кислоти.

ќ

CH3Ч(CH2)7 Ч CH ═ CH (CH2)7Ч—

ќЌ

+Br2

+ I2

 

CH3Ч(CH2)7 Ч CH Ч CHЧ(CH2)7—ќќЌ

CH3Ч(CH2)7 Ч CH Ч CHЧ(CH2)7—ќќЌ

Br Br

I I


+ќ+ЌќЌ

 

 


CH3Ч(CH2)7 Ч CH Ч CHЧ(CH2)7—ќќЌ

 

ќЌ ќЌ

 

2.ќмиленн€ жир≥в.

¬ проб≥рку наливаЇмо 1 мл сон€шниковоњ ол≥њ ≥ доливаЇмо 1 мл розчину NaOH

Ќагр≥ваЇмо проб≥рку на вод€н≥й бан≥ до утворенн€ однор≥дноњ маси. ѕ≥сл€ цього доливаЇмо насичений розчин NaCl. ѕроходить висолюванн€

(вид≥ленн€ ≥з розчину мила),що св≥дчить про омиленн€ жиру.

ќ

—Ќ2Цќ Ч—―—17Ќ33

│ ќ —Ќ2ЦќЌ

—ЌЦќ — ― —17Ќ33 + 3 NaOH │ + 3 —17Ќ33—ќќNa

│ ќ —ЌЦќЌ

—Ќ2Цќ — ―—17Ќ33

—Ќ2ЦќЌ

 

III. ¬исновок зан€тт€

IV.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-—.302-305.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.-—.220-223.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 35

“ема: ’≥м≥€ л≥п≥д≥в ≥ л≥поњд≥в

ћета: ѕоглибити ≥ закр≥пити знанн€ по будов≥, х≥м≥чним властивост€м та б≥олог≥чн≥й рол≥ л≥п≥д≥в та л≥поњд≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ л≥п≥дами?

2. “верд≥ ≥ р≥дк≥ жири. Ќавести приклади.

3. ∆ирн≥ карбонов≥ кислоти (стеаринова, пальм≥тинова, олењнова, л≥нолева, л≥ноленова).

4. ¬ластивост≥ ненасичених карбонових кислот(реакц≥€ з Br2,I2, KMnO4).

5. √≥дроген≥зац≥€ жир≥в. Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥њ.

6. ¬ластивост≥ жир≥в(г≥дрол≥з, омиленн€).

7. Ѕ≥олог≥чна роль жир≥в.

8. Ћ≥поњди.  ласиф≥кац≥€ л≥поњд≥в.

9. ‘осфол≥п≥ди.  ласиф≥кац≥€ фосфол≥п≥д≥в.

10.Ѕ≥олог≥чна роль л≥поњд≥в.

 

 

II. ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-—.302-305.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.-—.220-223.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 36

“ема: ’≥м≥€ в≥там≥н≥в ≥ гормон≥в

ћета: ¬ивчити ≥ поглибити знанн€ про будову та б≥олог≥чну роль в≥там≥н≥в ≥ гормон≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. «агальна характеристика в≥там≥н≥в.

2. ѕон€тт€ ав≥там≥ноз, г≥пов≥там≥ноз, г≥перв≥там≥ноз.

3.  ласиф≥кац≥€ в≥там≥н≥в.

4. ¬одорозчинн≥ в≥там≥ни (¬1, ¬2, ¬5, ¬6, —), њх б≥олог≥чна роль.

5. ∆иророзчинн≥ в≥там≥ни (ј, D,  , ≈), њх б≥олог≥чна роль.

6. √ормони. √≥пофункц≥€ та г≥перфункц≥€ залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ.

7. √ормони щитовидноњ залози.

8. √ормони наднирник≥в.

9. √ормони п≥дшлунковоњ залози.

10. √ормони г≥поф≥зу.

 

II. ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко. Ѕ≥олог≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 2-ге виданн€, 1995.-—.240-322.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 37

“ема: ’≥м≥€ фермен≥в

ћета: « акр≥пити знанн€ про будову та б≥олог≥чну роль фермен≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. «агальна характеристика фермент≥в.

2. ‘ерменти - б≥олог≥чн≥ катал≥затори.

3. ’≥м≥чна природа фермент≥в.

4. ¬ластивост≥ фермент≥в:

- “емпературний оптимум д≥њ фермент≥в;

- ¬плив реакц≥њ середовища на активн≥сть фермент≥в;

- —пециф≥чн≥сть д≥њ фермент≥в;

- јктиватори ≥ ≥нг≥б≥тори фермент≥в.

5. ласиф≥кац≥€ фермент≥в(оксидоредуктази, трансферази, г≥дролази, л≥ази, ≥зомерази, л≥гази).Ќавести приклади.

 

II. ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко. Ѕ≥олог≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 2-ге виданн€, 1995.-—.169-207.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 38

“ема: ’≥м≥чн≥ властивост≥ глюкози ≥ фруктози

ћета: ¬ивчити окисно Ц в≥дновн≥ властивост≥ моноцукрид≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ цукридами? Ќавести приклади.

2.  ласиф≥кац≥€ цукрид≥в. Ќавести приклади.

3. Ѕудова глюкози. “аутомер≥€ глюкози.

4. Ѕудова фруктози. “аутомер≥€ фруктози.

5. ’≥м≥чн≥ властивост≥ глюкози ≥ фруктози (реакц≥€ з —u(ќЌ)2, реакц≥€ з фуксинс≥рчистою кислотою, окисненн€ купрум(II)г≥дроксидом, окисненн€ реактивом ‘ел≥нга, окисненн€ ам≥ачним розчином аргентум(I) оксидом - У реакц≥€ ср≥бного дзеркалаФ).

6. Ѕ≥олог≥чна роль глюкози ≥ фруктози.

II. ћетодика виконанн€ х≥м≥чного експерименту, що спри€Ї закр≥пленню знань про х≥м≥чн≥ властивост≥ глюкози ≥ фруктози.

ј ) ¬заЇмод≥€ моноцукрид≥в з —u(ќЌ)2

” дв≥ проб≥рки наливаЇмо по 1 мл 5%-го розчину сульфату м≥д≥ ≥ по 1 мл 10 %-го розчину натр≥й г≥дроксиду. ѕ≥сл€ цього до одержаного осаду купрум (II) г≥дроксиду в одну проб≥рку добавл€Їмо 1 мл розчину глюкози, а в другу Ц

1 мл розчину фруктози.—постер≥гаЇмо, €к осад купрум (II) г≥дроксиду в обох проб≥рках розчин€Їтьс€.

Ѕ) ¬≥дношенн€ глюкози до фуксинс≥рчистоњ кислоти

” 2 проб≥рки внос€ть по 1 мл розчину фуксинс≥рчистоњ кислоти. ѕот≥м в одну з проб≥рок добавл€ють 1 мл 10 % -го розчину глюкози, а в ≥ншу Ц 1 мл 10 %-го розчину формальдег≥ду. „ерез де€кий час у проб≥рц≥ з формальдег≥дом зФ€вл€Їтьс€ ф≥олетово-рожеве забарвленн€, а реакц≥йна сум≥ш з глюкозою залишаЇтьс€ безбарвною, що св≥дчить про в≥дсутн≥сть реакц≥њ м≥ж глюкозою ≥ фуксинс≥рчистою кислотою.

¬)ќкисненн€ моноцукрид≥в — u(ќЌ)2

” проб≥рц≥ зм≥шують 3 мл 2 % -го розчину глюкози ≥ 1,5 мл 10 %-го розчину натр≥й г≥дроксиду. ѕот≥м до сум≥ш≥ глюкози ≥ лугу крапл€ми добавл€ють 5 %-й розчин сульфату м≥д≥ до утворенн€ невеликоњ к≥лькост≥ осаду купрум(II) г≥дроксиду, €кий не розчин€Їтьс€ при перем≥шуванн≥ сум≥ш≥. ѕ≥сл€ цього верхню частину реакц≥йноњ сум≥ш≥ нагр≥вають у полумФ≥ до початку кип≥нн€, а нижню частину не нагр≥вають, залишають дл€ контролю. —постер≥гають, €к у верхн≥й частин≥ реакц≥йноњ сум≥ш≥ зФ€вл€Їтьс€ спочатку жовтий осад купрум(I) г≥дроксиду, €кий швидко перетворюЇтьс€ в червоний осад купрум(I) оксиду. Ќижн€ частина реакц≥йноњ сум≥ш≥, €ку не нагр≥вали, залишилас€ синьою. ќтже, глюкоза маЇ в≥дновн≥ властивост≥, що п≥дтверджуЇ на€вн≥сть в њњ молекул≥ альдег≥дноњ групи.

√) ќкисненн€ моноцукрид≥в реактивом ‘ел≥нга

” 2 проб≥рки наливаЇмо по 2 мл реактиву ‘ел≥нга.ѕот≥м в одну проб≥рку добавл€ють 2 мл розчину глюкози, а в ≥ншу- 2 мл розчину фруктози. –еакц≥йн≥ сум≥ш≥ в обох проб≥рках перем≥шують, а пот≥м нагр≥вають верхн≥ частини р≥дин у полумФњ до початку кип≥нн€. —постер≥гають за утворенн€м жовтого осаду купрум(I)г≥дроксиду, €кий переходить у червоний осад купрум(I) оксиду у верхн≥х частинах р≥дин обох проб≥рок. Ќижн≥ частини р≥дин, €к≥ не нагр≥вали,залишаютьс€ син≥ми. ќтже, розчини глюкози ≥ лужн≥ розчини фруктози мають в≥дновн≥ властивост≥.

ƒ) ќкисненн€ моноцукрид≥в ам≥ачним розчином аргентум(I) оксидом

” 2 проб≥рки наливають 2 мл розчину н≥трату ср≥бла ≥ крапл€ми добавл€ють 5 %-й розчин ам≥аку. ѕот≥м до одержаного ам≥акату г≥дроксиду ср≥бла в одну проб≥рку добавл€ють 2 мл розчину глюкози, а в ≥ншу- 2 мл розчину фруктози. ќбидв≥ проб≥рки з реакц≥йними сум≥шами нагр≥вають прот€гом 10 хв. Ќа гар€ч≥й вод€н≥й бан≥. ¬ обох проб≥рках на ст≥нках вид≥л€Їтьс€ метал≥чне ср≥бло у вигл€д≥ дзеркала. ѕ≥д час нагр≥ванн€ на вод€н≥й бан≥ реакц≥йн≥ сум≥ш≥ не можна струшувати, оск≥льки в такому випадку метал≥чне ср≥бло вид≥литьс€ у вигл€д≥ темного осаду. ќтже, розчини глюкози ≥ лужн≥ розчини фруктози мають в≥дновн≥ властивост≥ ≥ в≥дновлюють ср≥бло з його осаду.

 

III. ¬исновок зан€тт€

IV.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 39

“ема: Ѕудова ≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ моноцукрид≥в

ћета: ѕоглибити ≥ закр≥пити знанн€ про будову та х≥м≥чн≥ властивост≥ моноцукрид≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1.  ласиф≥кац≥€ моноцукрид≥в.

2. ≤зомер≥€ моноцукрид≥в:

а)м≥жкласова;

б)оптична (стерео≥зомер≥€);

в)таутомер≥€

3..Ѕудова глюкози, фруктози, рибози, дезоксирибози. ѕроекц≥йн≥ формули ‘≥шера та перспективн≥ формули ’еуорса.

4. ѕо€снити пон€тт€ антиподи, х≥ральн≥ (дзеркальн≥) ≥зомери, д≥астеро≥зомери, еп≥мери, α,β-аномери.

5. ћутаротац≥€ глюкози.

6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ глюкози, характерн≥ дл€ карбон≥льноњ форми.

7. ’≥м≥чн≥ властивост≥ глюкози, характерн≥ дл€ цикл≥чноњ форми.

8. ’≥м≥чн≥ властивост≥ фруктози.

9. ’≥м≥чн≥ властивост≥ рибози, дезоксирибози.

10.Ѕ≥олог≥чна роль моноцукрид≥в.

II. ¬исновок зан€тт€.

III.  онтрольна робота.

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 40

“ема: ’≥м≥чн≥ властивост≥ цукрози ≥ мальтози

ћета: «акр≥пити знанн€ про х≥м≥чн≥ властивост≥ цукрози та мальтози

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ дицукридами? Ќавести приклади.

2. Ѕудова цукрози.

3. √≥дрол≥з цукрози.

4. Ѕудова мальтози.

5. √≥дрол≥з ≥ окисненн€ мальтози.

6. Ѕ≥олог≥чне значенн€ цукрози ≥ мальтози.

II. ћетодика виконанн€ х≥м≥чного експерименту, що спри€Ї закр≥пленню знань про х≥м≥чн≥ властивост≥ цукрози ≥ мальтози.

ј)¬заЇмод≥€ цукрози ≥ мальтози з —u(ќЌ)2 у лужному середовищ≥

” 2 проб≥рки наливаЇмо: в першу - 1 мл розчину цукрози, в другу- 1 мл розчину мальтози. ѕ≥сл€ цього в кожну проб≥рку спочатку добавл€Їмо по 1 мл розчину натр≥й г≥дроксиду, а пот≥м розчин купрум (II) сульфату. —постер≥гають, утворенн€ осаду купрум (II) г≥дроксиду. ѕри перем≥шуванн≥ реакц≥йноњ сум≥ш≥ осад розчин€Їтьс€. ѕри цьому розчини цукрози, мальтози набувають голубого забарвленн€ внасл≥док утворенн€ комплексних сахарат≥в.

Ѕ) ¬заЇмод≥€ цукрози ≥ мальтози з реактивом ‘ел≥нга

” 2 проб≥рки наливаЇмо: у першу Ц 1 мл розчину мальтози, в другу-1 мл розчину цукрози. ѕот≥м у кожну проб≥рку добавл€ють по 2 мл реактиву ‘ел≥нга ≥ верхн≥ частини одержаних реакц≥йних сум≥шей нагр≥вають у полумФњ до початку кип≥нн€. Ќижн≥ частини розчин≥в не нагр≥вають ≥ залишають дл€ пор≥вн€нн€. —постер≥гають, €к у проб≥рц≥, €ка м≥ст€ть розчини мальтози утворюЇтьс€ червоний осад купрум(I) оксиду, а реакц≥йна сум≥ш, €ка м≥стить розчин цукрози, свого кольору а процес≥ нагр≥ванн€ не зм≥нюЇ. ќтже, на в≥дм≥ну в≥д цукрози розчини мальтози ≥ лактози мають в≥дновн≥ властивост≥.

¬) як≥сн≥ реакц≥њ на цукрозу

” 2 проб≥рки наливаЇмо по 2 мл розчину цукрози ≥ по 2 мл розчину г≥дроксиду натр≥ю. ѕот≥м до сум≥ш≥ цукрози ≥ лугу в одн≥й проб≥рц≥ добавл€ють к≥лька крапель розчину сульфату кобальту, а в ≥нш≥й Ц к≥лька крапель розчину сульфату н≥келю. —постер≥гають у проб≥рц≥ з с≥ллю кобальту за ф≥олетовим забарвленн€м, а в проб≥рц≥ ≥з с≥ллю н≥келю Ц за зеленим забарвленн€м внасл≥док утворенн€ розчинних у вод≥ комплексних цукрид≥в кобальту ≥ н≥келю.

√)√≥дрол≥з цукрози

” колбу на 50 мл наливають 15 Ц 20 мл розчину цукрози ≥ 6 мл 10 %-го розчину сульфатноњ кислоти. ƒо одержаноњ сум≥ш≥ добавл€ють кипФ€т≥льн≥ кам≥нц≥. –еакц≥йну сум≥ш нагр≥вають на електроплитц≥ прот€гом 10 хв., а пот≥м охолоджують.

ƒал≥ у проб≥рку наливають 1 мл розчину, €кий м≥стить продукти г≥дрол≥зу цукрози, ≥ до нього при перем≥шуванн≥ добавл€ють невеликими порц≥€ми натр≥й г≥дрокарбонат (порошок). ќбережно!!! –≥дина сп≥нюЇтьс€ через вид≥ленн€ —ќ2. ѕ≥сл€ нейтрал≥зац≥њ(коли перестане вид≥л€тис€ —ќ2) до розчину в проб≥рц≥ добавл€ють 1 мл реактиву ‘ел≥нга ≥ одержану реакц≥йну сум≥ш нагр≥вають. —постер≥гають за випаданн€ червоного осаду. ќтже, продукти, €к≥ утворюютьс€ в процес≥ г≥дрол≥зу цукрози, мають в≥дновн≥ властивост≥.

 

III. ¬исновок зан€тт€.

IV.  онтрольна робота.

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986. Ц —. 277 Ц 280.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.- —. 294- 299.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 41

“ема: ’≥м≥чн≥ властивост≥ дицукрид≥в

ћета: ѕоглибити≥ закр≥пити знанн€ про будову, х≥м≥чн≥ властивост≥ та б≥олог≥чну роль дицукрид≥в

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1.ўо називаЇтьс€ дицукридами? Ќавести приклади.

2. ласиф≥кац≥€ дицукрид≥в на в≥дновлююч≥ ≥ нев≥дновлююч≥.

3.Ќев≥дновлююч≥ дицукриди:

а) Ѕудова цукрози(сахарози);

б) √≥дрол≥з(≥нверс≥€) цукрози;

в) Ѕ≥олог≥чна роль цукрози

4.¬≥дновлююч≥ дицукриди:

а) Ѕудова мальтози;

б) √≥дрол≥з мальтози;

в) ќкисненн€ мальтози;

г) Ѕ≥олог≥чна роль мальтози;

д) Ѕудова целоб≥ози;

Ї) √≥дрол≥з целоб≥ози;

ж) ќкисненн€ целоб≥ози;

з) Ѕ≥олог≥чна роль целоб≥ози

 

 

II. ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986. Ц —. 277- 280.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 42

“ема: ’≥м≥чн≥ властивост≥ крохмалю ≥ кл≥тковини

ћета: «акр≥пити знанн€ про х≥м≥чн≥ властивост≥ крохмалю ≥ кл≥тковини

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ пол≥цукридами? Ќавести приклади.

2. Ѕудова крохмалю.

3. ¬ластивост≥ крохмалю(розчинн≥сть, реакц≥€ з йодом, г≥дрол≥з крохмалю).

4. Ѕудова кл≥тковини

5. ’≥м≥чн≥ властивост≥ кл≥тковини(розчинн≥сть, г≥дрол≥з кл≥тковини, реакц≥€ з н≥тратною кислотою та анг≥дридом ацетатноњ кислоти).

6. Ѕ≥олог≥чна роль крохмалю ≥ кл≥тковини.

IV. ћетодика проведенн€ х≥м≥чного експерименту, €кий спри€Ї закр≥пленню знань подан≥й тем≥.

1.–еакц≥€ крохмалю з йодом

” проб≥рку внос€ть 1 мл розчину крохмального клейстеру ≥ крапл€ми Ц розведений розчин йоду в йодиду кал≥ю. –озчин крохмалю забарвлюЇтьс€ йодом у син≥й кол≥р. ќдержану забарвлену сум≥ш нагр≥вають на полумФњ. «абарвленн€ при цьому зникаЇ. ѕри охолодженн≥ синЇ забарвленн€ зФ€вл€Їтьс€ знову. –еакц≥€ з йодом Ї €к≥сною на крохмаль

2. ислотний г≥дрол≥з крохмалю

” колбу внос€ть 25 мл 1%- го крохмального клейстеру, 5 мл 10 %- го розчину сульфатноњ кислоти ≥ к≥лька кипФ€тильних кам≥нц≥в. ќдночасно у 7-8 проб≥рок наливають по 1 мл розведеного розчину йоду в кал≥й йодид≥. ” 1 проб≥рку внос€ть 5 крапель п≥дготовленоњ реакц≥йноњ сум≥ш≥ ≥ звертають увагу на забарвленн€ реакц≥йноњ сум≥ш≥. ѕот≥м колбу з реакц≥йною сум≥шшю ставл€ть на електроплитку ≥ нагр≥вають до кип≥нн€. „ерез 30 с. п≥сл€ початку кип≥нн€ з реакц≥йноњ сум≥ш≥ в≥дбирають п≥петкою другу пробу, €ку внос€ть в ≥ншу проб≥рку з розчином йоду. “аку процедуру провод€ть дек≥лька раз≥в, звертаючи кожний раз увагу на забарвленн€ реакц≥йноњ сум≥ш≥.

ѕ≥сл€ того €к реакц≥йна сум≥ш перестане давати забарвленн€ з йодом, њњ охолоджують, ≥ нейтрал≥зують розчином NaOH, додаючи його крапл€ми до лужного середовища. ѕот≥м у проб≥рку внос€ть 2 мл лужного розчину прог≥дрол≥зованого крохмалю ≥ 2 мл реактиву ‘ел≥нгу. —ум≥ш нагр≥вають. —постер≥гають за жовтим забарвленн€м, €ке зм≥нюЇтьс€ на червоне.

H2O H2O H2O

(C6H10O5)n (C6H10O5)x n/2C12H22O11 n C6H12O6

крохмаль декстрин мальтоза α-ƒ- глюкоза

х<n

3.ѕеретворенн€ целюлози в ам≥лоњд

” фарфорову чашку наливають 80 %-й розчин сульфатноњ кислоти. ¬ нього

на 10 с опускають смужку ф≥льтрувального паперу. —ухий к≥нець смужки тримають у руц≥. ѕот≥м д≥л€нку смужки, оброблену кислотою, промивають спочатку у вод≥, а пот≥м у розчин≥ амон≥аку. ќдержаний п≥сл€ обробки ф≥льтрувальний пап≥р маЇ прозорий вигл€д. ѕ≥сл€ цього по 1 крапл≥ нанос€ть розчин йоду в кал≥й йодид≥ на д≥л€нку паперу, оброблену кислотою, ≥ на д≥л€нку паперу, не оброблену кислотою. —постер≥гають, €к на д≥л€нц≥ паперу, оброблен≥й кислотою, зФ€вл€Їтьс€ синЇ забарвленн€, що св≥дчить про на€вн≥сть на н≥й продукт≥в г≥дрол≥зу целюлози.

4.  ислотний г≥дрол≥з целюлози

” проб≥рку пом≥щають др≥бно нар≥зан≥ кусочки ф≥льтрувального паперу ≥ наливають концентровану сульфатну кислоту. —ум≥ш перем≥шують ≥ виливають у проб≥рку з водою, нагр≥вають. ѕот≥м сум≥ш охолоджують ≥ добавл€ють розчин лугу до слабколужного середовища ≥ реактив ‘ел≥нга. —ум≥ш нагр≥вають. —постер≥гають за утворенн€ спочатку жовтого осаду, €кий швидко забарвлюЇтьс€ в червоний.

 

H2O H2O H2O

(C6H10O5)n (C6H10O5)x n/2C12H22O11 n C6H12O6

кл≥тковина х<n целоб≥оза β-ƒ- глюкоп≥раноза

ам≥лоњд

 

III. ¬исновок зан€тт€.

IV.  онтрольна робота.

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986. Ц —. 280- 286.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.-— 299- 308.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 43

“ема: Ѕудова ≥ властивост≥ пол≥цукрид≥в

ћета: «акр≥пити знанн€ про будову та х≥м≥чн≥ властивост≥ крохмалю ≥ кл≥тковини

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ пол≥цукридами?

2. ”творенн€ пол≥цукрид≥в в процес≥ фотосинтезу.

3. Ѕудова крохмалю, 1,4 Ц α- глюкозидн≥ звФ€зки.

4. ¬ластивост≥ крохмалю(розчинн≥сть, г≥дрол≥з, реакц≥€ з йодом).

5. ѕон€тт€ У розчиннийФ крохмаль.

6. √л≥коген. Ѕудова ≥ властивост≥ гл≥когену.

7. Ѕудова кл≥тковини, 1,4-β- глюкозидн≥ звФ€зки. O

8. ¬ластивост≥ кл≥тковини(реакц≥€ з NaOH, HNO3, CH3 —)

ќ

CH3

O

 

9.  олоксил≥н, колод≥й, целулоњд, п≥роксилон.

10. “ипи волокон(натуральн≥, штучн≥, синтетичн≥). ѕо€снити. Ќавести приклади.

11. Ѕ≥олог≥чна роль крохмалю, кл≥тковини та гл≥когену.

II. ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

 

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.- —. 280- 286.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.- —.299-308.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 44

“ема: јлкалоњди

ћета: ѕовторити ≥ закр≥пити знанн€ про групу природних н≥трогенвм≥сних орган≥чних сполук - алкалоњд≥в

 

I “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ алкалоњдами? ѕоширенн€ њх у природ≥.

2.  ласиф≥кац≥€ алкалоњд≥в.

3. «агальн≥ властивост≥ алкалоњд≥в.

4. ќкрем≥ представники:

o Ќ≥котин;

o јнабазин;

o ’≥н≥н;

o  окањн;

o јтроп≥н;

o ћорф≥н;

o  одењн.

II. ¬исновок зан€тт€.

III.  онтрольна робота.

 

Ћ≥тература:

1. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.- —. 257-260

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 483 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2143 - | 1869 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.224 с.