Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика ароматичних сполук




2. јроматичн≥ властивост≥ бензену. ѕравило ’юккел€.

3. ¬заЇмний вплив атом≥в в молекул≥ толуену.

4. ’≥м≥чн≥ властивост≥ бензену (реакц≥€ з Br2, KћnO4, HNO3, Ќ2SO4).

5. ’≥м≥чн≥ властивост≥ толуену (реакц≥€ з Br2, KћnO4, HNO3, Ќ2SO4).

6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ стирену (реакц≥€ з Br2, KћnO4).

 

 

II. ћетодика ≥ техн≥ка експерименту, €к≥ розкривають х≥м≥чн≥ властивост≥ ароматичних вуглеводн≥в

1. –еакц≥€ бензену з Br2, KћnO4

–еактиви та обладнанн€: бензен, бромна вода, перманганат кал≥ю (1% розчин), сульфатна кислота (2н. розчин).

” проб≥рку внос€ть 1 мл бензену ≥ 1 мл бромноњ води. –еакц≥йну сум≥ш у проб≥рц≥ ≥нтенсивно перем≥шують ≥ в≥дстоюють. —постер≥гають, що бром краще розчин€Їтьс€ у бензен≥, н≥ж у вод≥, ≥ тому бензен екстрагуЇ його з водного розчину. ¬ерхн≥й шар (бензольний) забарвлюЇтьс€ в коричневий кол≥р. «небарвленн€ брому бензеном не в≥дбуваЇтьс€.

” проб≥рку внос€ть 1 мл бензену, 1 мл 1%-го розчину перманганату кал≥ю ≥ до одержаноњ сум≥ш≥ добавл€ють 5 крапель 2 н. розчину сульфатноњ кислоти. ¬м≥ст проб≥рки ≥нтенсивно перем≥шують. ѕерманганат кал≥ю не знебарвлюЇтьс€. ќтже, бензен не окиснюЇтьс€ водним розчином KћnO4, що в≥др≥зн€Ї його в даному раз≥ в≥д ненасичених сполук, €к≥ легко ≥ швидко знебарвлюють водний розчин перманганату кал≥ю.

2. –еакц≥€ толуену з Br2, KћnO4

–еактиви та обладнанн€: KћnO4 (5%-й розчин); сульфатна кислота (2н. розчин); бромна вода; вод€на бан€.

” проб≥рку внос€ть 0,5мл толуену, добавл€ють 1-2 мл 5%-ного розчину KћnO4 ≥ 1мл 2н. розчину сульфатноњ кислоти, реакц≥йну сум≥ш нагр≥вають на вод€н≥й бан≥. —постер≥гають знебарвленн€ розчину перманганату кал≥ю. ¬ другу проб≥рку наливають 0,5мл толуену ≥ 1-2 мл бромноњ води. —постер≥гають знебарвленн€ розчину.

3. Ѕромуванн€ бензену на св≥тл≥

–еактиви та обладнанн€: бензен, бром.

” суху проб≥рку внос€ть 1мл бензену ≥ краплю брому. Ѕром розчин€Їтьс€ в бензен≥ ≥ забарвлюЇ його в коричневий кол≥р, €кий не зникаЇ при сто€нн≥ реакц≥йноњ сум≥ш≥. ѕот≥м реакц≥йну сум≥ш у проб≥рц≥ ≥нтенсивно осв≥тлюють електричною лампочкою. —постер≥гають поступове знебарвленн€ брому ≥ утворенн€ бромоводню, €кий ви€вл€ють за допомогою синього лакмусового пап≥рц€, змоченого водою.

4. Ќ≥труванн€ бензену

–еактиви та обладнанн€: бензен, н≥тратна кислота (концентрована), сульфатна кислота (концентрована); вод€на бан€.

√отують н≥труючу сум≥ш: в суху проб≥рку внос€ть 1мл концентрованоњ н≥тратноњ кислоти ≥ обережно крапл€ми добавл€ють 1мл концентрованоњ с≥рчаноњ кислоти. ќдержану н≥труючу сум≥ш охолоджують до к≥мнатноњ температури. ѕ≥сл€ цього в ≥ншу суху проб≥рку внос€ть 1 мл бензену ≥ добавл€ють приготовлену н≥труючу сум≥ш. ¬м≥ст проб≥рки добре перем≥шують ≥ нагр≥вають на гар€ч≥й вод€н≥й бан≥ прот€гом 5 хвилин. ѕот≥м реакц≥йну сум≥ш охолоджують ≥ виливають в проб≥рку, в €ку заздалег≥дь наливають 5-6 мл води. —постер≥гають ос≥данн€ на дно проб≥рки жовтоњ масл€нистоњ р≥дини Ц н≥тробензену, €кий маЇ запах г≥ркого мигдалю.(—ильна отрута!).

5. ¬≥дношенн€ стирену до бромноњ води ≥ розчину перманганату кал≥ю

–еактиви та обладнанн€: стирен, бромна вода (насичений розчин); перманганат кал≥ю (1%-ний) розчин; вод€на бан€.

” дв≥ проб≥рки внос€ть по 4-5 крапель стирену. ѕот≥м в одну з них добавл€ють 1мл бромноњ води, а в ≥ншу Ц 1мл 1%-ного розчину перманганату кал≥ю. –еакц≥йн≥ сум≥ш≥ в проб≥рках енерг≥йно перем≥шують. —постер≥гають, €к знебарвлюЇтьс€ бромна вода ≥ розчин перманганату кал≥ю.

III. ¬исновок зан€тт€

IV.  онтрольна робота

V. Ћ≥тература:

1. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001. Ц с.595-620.

2. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992. Ц с.327-341.

3. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986. Ц с. 75, 80-90.

4. ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. ћалий лабораторний практикум. Ц  .: ¬ища школа, 1994.


Ћабораторне зан€тт€ є 21Ц22

“ема: јроматичн≥ вуглеводн≥

ћета: Ќа основ≥ електронноњ будови ароматичних вуглеводн≥в та взаЇмного впливу атом≥в в молекул≥ закр≥пити знанн€ про њх х≥м≥чн≥ властивост≥. «асвоњти правило зам≥щенн€ в бензольному €др≥

 

I. “еоретичн≥ питанн€ теми:

 

1. ’арактеристика ароматичних вуглеводн≥в. ≤зомер≥€, номенклатура.

2. ≈лектронна будова бензену. ѕравило ’юккел€. јроматичн≥сть бензену.

3. ’≥м≥чн≥ властивост≥ бензену. ћехан≥зм реакц≥й електроф≥льного зам≥щенн€ (реакц≥€ з Br2, HNO3, Ќ2SO4, Ќ2, —l2).

4. ≈лектронна будова толуену та взаЇмний вплив атом≥в в молекул≥.

5. ’≥м≥чн≥ властивост≥ толуену (реакц≥€ з Br2, HNO3, Ќ2SO4, окисненн€).

6. ѕравило зам≥щенн€ в бензеновому €др≥.

7. «ам≥сники 1-го та 2-го роду.

8. ћетоди добуванн€ бензену.

9. ћетоди добуванн€ толуену.

10.ѕрактичне значенн€ бензену та його пох≥дних.

 

 

II. ¬исновок зан€тт€

III.  онтрольна робота

IV. Ћ≥тература:

ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001. Ц с.595-620.

ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992. Ц с.327-341.

‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986. Ц с. 75, 80-90.

 


Ћабораторне зан€тт€ є 23

“ема: ’≥м≥чн≥ властивост≥ фенолу та г≥дрох≥нону

ћета: Ќавчитис€ проводити досл≥ди на п≥дтвердженн€ х≥м≥чних властивостей фенол≥в, вм≥ти по€снювати њх на основ≥ електронноњ будови молекули

 

≤. “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ’арактеристика фенол≥в, ≥зомер≥€, номенклатура. Ќавести приклади.

2.  ислотн≥ властивост≥ фенолу. ѕо€снити. Ќавести приклади.

3. –еакц≥њ фенолу за рахунок бензенового €дра (реакц≥€ з Br2, HNO3)

4. –еакц≥њ фенолу за рахунок групи ЦќЌ (реакц≥€ з NаќЌ, FeCl3, окисненн€).

5. ќкисненн€ г≥дрох≥нону.

 

III. Ћабораторн≥ досл≥ди. ћетодика ≥ техн≥ка експерименту, €к≥ роз-кривають х≥м≥чн≥ властивост≥ фенол≥в:

1. ƒобуванн€ фенол€ту натр≥ю

–еактиви та обладнанн€: фенол (кристал≥чний), ΝaΟΗ(2Ќ розчин) Η—≤ (20 %-й розчин).

¬ проб≥рку внос€ть 2-3 кристалики фенолу. ќбережно! ѕот≥м добавл€ють 2 н. розчин ΝaΟΗ. ‘енол повн≥стю розчин€Їтьс€ в г≥дроксид≥ натр≥ю. ѕ≥сл€ цього до прозорого розчину фенол€ту натр≥ю добавл€ють 1-2 мл 20%-го розчину хлоридноњ кислоти.—постер≥гають вид≥ленн€ фенолу у вигл€д≥ б≥лоњ каламут≥,а пот≥м Цу вигл€д≥ масл€нистих крапель, €к≥ ос≥дають на дно проб≥рки

2. –еакц≥€ фенолу з FeCl3

–еактиви та обладнанн€ фенол(5%-й розчин), п≥рокатех≥н (5% -й водний

розчин), резорцин (5%-й водний розчин), г≥дрох≥нон(5%-й водний розчин), п≥рогалол(5%-й водний розчин),етиловий спирт,FeCl3 (5%-й розчин).

” проб≥рку внос€ть 1 мл розчину в≥дпов≥дного фенолу ≥ добавл€ють у нього краплю 5%-го розчину хлориду феруму (III).—постер≥гають, €к реакц≥йна сум≥ш забарвлюЇтьс€ в ≥нтенсивний кол≥р: у випадку фенолу-у ф≥олетовий, п≥рокатех≥ну - у оливково-зелений, €кий у раз≥ сильного розведенн€ водою зм≥нюЇтьс€ на ф≥олетово-син≥й, резорцину-у ф≥олетовий, г≥дрох≥нону-спочатку у зелений, €кий пот≥м бур≥Ї (при сто€нн≥ випадають красив≥ темно-зелен≥ кристали х≥нг≥дрону), п≥рогалолу-у червоний.

Ѕромуванн€ фенолу

–еактиви та обладнанн€:фенол(5%-й водний розчин), бром(насичений водний розчин).

” проб≥рку внос€ть 2-3 мл бромноњ води ≥ крапл€ми добавл€ють 5%-й водний розчин фенолу. —постер≥гають, €к знебарвлюЇтьс€ бромна вода ≥ мутн≥Ї реакц≥йна сум≥ш,в €к≥й досить швидко випадаЇ осад трибромфенолу б≥лого кольору. ƒал≥ в реакц≥йну сум≥ш добавл€ють ще 1-2 мл бромноњ води,≥ вм≥ст проб≥рки добре перем≥шують. Ѕромна вода знебарвлюЇтьс€,а осад зм≥нюЇ забарвленн€ з б≥лого на св≥тло - жовте.

ќкисненн€ фенолу

–еактиви та обладнанн€:фенол(5%-й розчин),KMńΟ4 (1%-йрозчин).

” проб≥рку внос€ть 1 мл 5% -го розчину фенолу ≥ 2 мл 1%-го розчину KMńΟ4.

–еакц≥йну сум≥ш перем≥шують.—постер≥гають, €к знебарвлюЇтьс€ розчин перманганату ≥ утворюЇтьс€ осад оксиду мангану(IV) бурого кольору. ” процес≥ окисненн€ фенол спочатку перетворюЇтьс€ в г≥дрох≥нон, €кий пот≥м окислюЇтьс€ з утворенн€м п- х≥нону.

5. ¬≥дновн≥ властивост≥ г≥дрох≥нону

–еактиви та обладнанн€: п≥рокатех≥н (5% -й розчин), резорцин (5%-розчин),г≥дрох≥нон(5%-й розчин),п≥рогалол(5%-й водний розчин),‘ел≥нг I та II, н≥трат ср≥бла (1%-й розчин),г≥дроксид амон≥ю (5%-й розчин), вод€на бан€.

” чотири проб≥рки внос€ть по 0,5 мл ‘ел≥нг I та II. ѕот≥м у першу проб≥рку добавл€ють 2 мл 5%-го розчину резорцину, у другу-2 мл 5%-го розчину г≥дрох≥нону, у третю -2 мл 5%-го розчину п≥рокатех≥ну, у четверту -2 мл 5%-го розчину п≥рогалолу. –еакц≥йн≥ сум≥ш≥ в проб≥рках нагр≥вають на вод€н≥й бан≥. —постер≥гають, €к синЇ забарвленн€ реактиву ‘ел≥нга зм≥нюЇтьс€ ≥ одночасно утворюЇтьс€ осад оксиду купруму (I) червоного кольору.

јналог≥чний досл≥д провод€ть ≥з розчинами даних фенол≥в ≥ ам≥акатом г≥дроксиду ср≥бла.” процес≥ нагр≥ванн€ одержаних реакц≥йних сум≥шей спостер≥гають,€к утворюЇтьс€ осад метал≥чного ср≥бла чорного кольору.

IV. ¬исновок зан€тт€

V. ƒомашнЇ завданн€

VI.  онтрольна робота

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-с.125-135

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001. Ц с.684-704.

4. ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. ћалий лабораторний практикум. Ц  .:

¬ища школи.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є24

“ема: ‘еноли

ћета: Ќа основ≥ електронноњ будови фенолу та взаЇмного впливу атом≥в в молекул≥ вивчити ≥ закр≥пити кислотн≥ властивост≥ фенолу та реакц≥њ SE2

 

I. “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ’арактеристика, ≥зомер≥€, номенклатура фенол≥в.

2. ≈лектронна будова фенолу.

3. ¬заЇмний вплив атом≥в в молекул≥ фенолу.

4. ¬плив зам≥сник≥в ≤ та ≤≤ роду на зм≥ну кислотно-основних властивостей фенолу. ѕор≥вн€ти ≥з спиртами.

5. ’≥м≥чн≥ властивост≥ фенолу:

1. реакц≥њ за рахунок бензенового €дра (н≥труванн€, сульфуванн€, бромуванн€).ѕор≥вн€ти з бензеном.

2. реакц≥њ за рахунок групи ќЌ (реакц≥€ з метал≥чним Nа, г≥дроксидом натр≥ю, окисненн€).

6. ѕон€тт€ про фенолформальдег≥дн≥ смоли (одержанн€ наволачних смол).

7. Ѕ≥олог≥чне значенн€ фенол≥в.

8.ћетоди синтезу фенолу (лужнна плавка, кумольний метод —ергеЇва).

 

II. ¬исновок зан€тт€

III. ƒомашнЇ завданн€

IV.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992. - с.385-395.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€  .: ¬ища школа, 1986. - с.125-135.

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001. Ц с.684-704.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 25.

“ема: ’≥м≥чн≥ властивост≥ ан≥л≥ну та диметилан≥л≥ну

ћета: Ќавчитис€ проводити досл≥ди на п≥дтвердженн€ х≥м≥чних властивостей ан≥л≥ну, по€снювати њх, враховуючи взаЇмний вплив атом≥в в молекул≥

 

I. “еоретичн≥ питанн€ теми:

1. ўо називаЇтьс€ ароматичними ам≥нами? Ќавести приклади.

2.  ласиф≥кац≥€ ам≥н≥в. Ќавести приклади.

3. ≈лектронна будова ан≥л≥ну та взаЇмний вплив атом≥в в молекул≥.

4. –еакц≥њ ам≥н≥в за рахунок NH2-групи (утворенн€ солей з HCl, Ќ2SO4 реакц≥€ з оцтовим анг≥дридом).

5. –еакц≥њ ан≥л≥ну за рахунок бензольного €дра(реакц≥€ з Br2).

II. Ћабораторн≥ досл≥ди. ћетодика ≥ техн≥ка експерименту, €к≥ розкривають х≥м≥чн≥ властивост≥ ан≥л≥ну.

1. ƒоведенн€ основних властивостей ан≥л≥ну

–еактиви та обладнанн€: ан≥л≥н(водно-спиртовий розчин), хлоридна кислота(10% -й розчин), син≥й лакмус(розчин).

” проб≥рку внос€ть 2 мл води ≥ 3-4 крапл≥ розчину синього лакмусу. ѕот≥м у проб≥рку добавл€ють 5-6 крапель 10% -го розчину хлоридноњ кислоти ѕри цьому забарвленн€ ≥ндикатора зм≥нюЇтьс€ на червоне ѕ≥сл€ цього до одержаноњ в проб≥рц≥ реакц≥йноњ сум≥ш≥ крапл€ми добавл€ють водно- спиртовий розчин ан≥л≥ну, гарно перем≥шуЇмо. —постер≥гають за зм≥ною забарвленн€ ≥ндикатора,€кий знову набуваЇ синього кольору, характерного дл€ даного ≥ндикатора в нейтральному середовищ≥.

2. ”творенн€ ≥ розклад солей ан≥л≥ну

–еактиви та обладнанн€: ан≥л≥н, NaOH(10% -й розчин), хлоридна кислота (конц.),H2SO4(10% -й розчин), дифен≥лам≥н, C2H5OH

” 2 проб≥рки внос€ть по 2 мл води ≥ по 2-3 крапл≥ ан≥л≥ну. —ум≥ш ан≥л≥ну ≥ води в проб≥рках енерг≥йно перем≥шують.”творюЇтьс€ емульс≥€ ан≥л≥ну у вод≥.ƒо одержаноњ емульс≥њ в одну проб≥рку крапл€ми добавл€ють концентровану хлоридну кислоту, а в ≥ншу- 10% -й розчин H2SO4. —постер≥гають, €к в обох проб≥рках в≥дбуваЇтьс€ екзотерм≥чн≥ реакц≥њ. ” проб≥рц≥ ≥з хлоридною кислотою емульс≥€ ан≥л≥ну розчин€Їтьс€ й утворюЇтьс€ однор≥дний розчин.—ол€нокислий ан≥л≥н,€кий утворивс€,добре розчин€Їтьс€ у вод≥. ” проб≥рц≥ ≥з сульфатною кислотою випадаЇ осад важкорозчинного у вод≥ с≥рчанокислого ан≥л≥ну б≥лого кольору.

ѕ≥сл€ цього до реакц≥йноњ сум≥ш≥ в кожну проб≥рку добавл€ють 10%-й розчин NaOH. ” проб≥рц≥ з.сол€нокислим ан≥л≥ном р≥дина мутн≥Ї через утворенн€ емульс≥њ ан≥л≥ну. ” проб≥рц≥ з с≥рчанокислим ан≥л≥ном осад розчин€Їтьс€ ≥ р≥дина також мутн≥Ї через утворенн€ емульс≥њ ан≥л≥ну.

3. јцилуванн€ ан≥л≥ну

–еактиви та обладнанн€: ан≥л≥н, оцтовий анг≥дрид.

” проб≥рц≥ енерг≥йно зм≥шують 1 мл ан≥л≥ну з 3 мл води. ƒо одержаноњ емульс≥њ добавл€ють 1 мл оцтового анг≥дриду. ќбережно! ќцтовий анг≥дрид даЇ оп≥ки!! ќдержану реакц≥йну сум≥ш перем≥шують скл€ною паличкою. —постер≥гають за утворенн€ осаду ацетан≥л≥ну. —ум≥ш в проб≥рц≥ стаЇ густою.

4. Ѕромуванн€ ан≥л≥ну

–еактиви та обладнанн€: ан≥л≥н, бромна вода(насичений розчин).

” проб≥рц≥ зм≥шують 2 крапл≥ ан≥л≥ну з2 мл води. ƒо одержаноњ емульс≥њ добавл€ють бромну воду. —постер≥гають, €к знебарвлюЇтьс€ бромна вода ≥ утворюЇтьс€ осад б≥лого кольору.

5. ќкисненн€ ан≥л≥ну

–еактиви та обладнанн€ ан≥л≥н, хромова сум≥ш.

 раплю ан≥л≥ну зм≥шують у проб≥рц≥ з 2-3 мл води. ƒо одержаноњ емульс≥њ добавл€ють 2 мл хромовоњ сум≥ш≥. –еакц≥йна сум≥ш забарвлюЇтьс€ в ≥нтенсивний темно-зелений кол≥р, €кий зм≥нюЇтьс€ спочатку на син≥й,а пот≥м Ц на чорний. ѕродуктом окисненн€ ан≥л≥ну б≥хроматом Ї барвник ан≥л≥новий чорний Цце сум≥ш речовин р≥зноњ будови.

III. ¬исновок зан€тт€

IV. ƒомашнЇ завданн€

V.  онтрольна робота

VI. Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992. Цс.415-420.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.- с.208-220.

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001. Ц с.662-672.

4. ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. ћалий лабораторний практикум. Ц  .: ¬ища школа, 1994.

 

 

Ћабораторне зан€тт€ є 26

“ема: јл≥фатичн≥ та ароматичн≥ ам≥ни

ћета: Ќа основ≥ електронноњ будови молекули та взаЇмного впливу ам≥н≥в вивчити кислотно-основн≥ властивост≥ та закр≥пити њх

 

I. “еоретичн≥ питанн€ теми:

 

1. ’арактеристика ал≥фатичних ам≥н≥в.

2.  ласиф≥кац≥€, номенклатура ам≥н≥в.Ќавести приклади.

3. ≈лектронна будова метилам≥ну, диметилам≥ну ≥ триметилам≥ну.

4. ўо називаЇтьс€ ароматичними ам≥нами.Ќавести приклади.

5.  ласиф≥кац≥€ ароматичних ам≥н≥в.

6. ≈лектронна будова ан≥л≥ну. ¬заЇмний вплив атом≥в в молекул≥.

7. ѕор≥вн€нн€ основних властивостей ал≥фатичних ≥ ароматичних ам≥н≥в.

8. –еакц≥њ ал≥фатичних ≥ ароматичних ам≥н≥в з м≥неральними кислотами, галогенопох≥дними та хлористим ацилом. ¬≥дношенн€ ам≥н≥в до ЌNO2.

9. –еакц≥њ електроф≥льного зам≥щенн€ в ароматичних ам≥нах (бромуванн€, сульфуванн€, н≥труванн€). ќр≥Їнтац≥€ NH2-групи.

10. —ульфан≥лова кислота, њњ пох≥дн≥, б≥олог≥чне значенн€.

II. ¬исновок зан€тт€

III. ƒомашнЇ завданн€

IV  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.-с. 415-420.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-с.208-220.

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001. Ц с.662-672.

 

Ћабораторне зан€тт€ є 27

“ема: Ѕагато€дерн≥ ароматичн≥ сполуки

ћета: ¬ивчити ≥ закр≥пити знанн€ про властивост≥ багато€дерних ароматичних сполук. Ќа основ≥ будови њх молекул та взаЇмному вплив≥ атом≥в молекул≥

 

I. “еоретичн≥ питанн€ теми:

 

1. ўо називаЇтьс€ багато€дерними ароматичними сполуками? Ќавести приклади.

2.  ласиф≥кац≥€ багато€дерних ароматичних сполук. Ќавести приклади.

3. ≈лектронна будова нафтал≥ну та антрацену. јроматичн≥сть. ѕравило ’юккел€.

4. ’≥м≥чн≥ властивост≥ нафтал≥ну (бромуванн€, н≥труванн€, окисненн€, сульфуванн€, г≥друванн€).

5. ѕравило зам≥щенн€ в нафтал≥новому €др≥.

6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ антрацену (бромуванн€, окисненн€, г≥друванн€).

7. ‘енантрен. Ѕудова молекули. Ѕ≥олог≥чне значенн€.

 

 

II. ¬исновок зан€тт€

III. ƒомашнЇ завданн€

IV.  онтрольна робота

 

Ћ≥тература:

1. ј.¬.ƒомбровський, ¬.ћ.Ќайдан. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц .: ¬ища школа, 1992.-с. 440-460.

2. ‘.‘.ЅоЇчко, ¬.ћ.Ќайдан, ¬.ћ.«ахарик, Ќ.ћ.«ахарченко. ќрган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1986.-с.93-97.

3. ё.ќ. Ћастух≥н, —.ј. ¬оронов. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц Ћьв≥в.: ÷ентр ™вропи, 2001.

 

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 844 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2106 - | 1838 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.091 с.