П е р е л і к т е м к о н т р о л ь н и Х р о б і т

 

min обсяг – 18 стор. формату А4

(враховуючи титульну сторінку, «План», «Перелік літератури»)

 

№ варіанта - обирати по двом останнім цифрам залікової книжки

 

Методичні рекомендації з курсу “Філософія” (для студентів заочної форми навчання усіх спеціальностей ЗНТУ) / Укладачі: Бондаренко О.В., Бондаревич І.М., Головко Л.В., Повзло О.М. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. – 106 с.

№ 3742 в електронній бібліотеці ЗНТУ

 

Комплекс варіантів № 1.

Варіант 1.1.

1. Філософія, її специфіка та виникнення. Особливість філософських проблем.

2. Філософія Нового часу: вихідні принципи (Р.Декарт, Ф.Бекон).

3. Поясніть центральний тезис філософії Г.Гегеля: «думка управляє дійсністю на засадах принципу дійсності логіки». Що мав на увазі К.Маркс, протиставляючи йому принцип «логіки дійсності»?

Варіант 1.2.

1. Предмет філософії та її функції. Особливість формулювання й вирішення філософських проблем.

2. Проблема соціальної рівності, волі й справедливості у світовій історико-філософській думці: критерії, можливі підходи до її вирішення на прикладі ідей про справедливе суспільство Т.Мора і Т.Кампанелли.

3. Чому «розвиток» (як діалектична категорія) має задовольняти наступні критерії: незворотність, закономірність, спрямованість?

Варіант 1.3.

1. Поняття світогляду. Філософія як форма світогляду.

2. Філософія Середніх віків: два варіанти ортодоксії у середньовічній філософії – Блаженний Августин та Хома Аквінський.

3. «Істина вийде назовні і без нас» – «Назовні виходить рівно стільки істини, скільки ми виводимо» /Б.Брехт/. Проаналізуйте ці вислови з позицій філософської теорії пізнання.

Варіант 1.4.

1. Можливі варіанти систем знання про світ – філософія, міфологія, релігія, наука: загальні та відмітні риси. Показати специфіку філософського знання.

2. Проблема «людина – світ» у розумінні східної філософії. Особливості філософствування у Давній Індії та у Давньому Китаї.

3. Поясніть механізм дії третього закону діалектики – закону заперечення заперечення. Чому тільки два заперечення дають розвиток?

Варіант 1.5.

1. Походження філософії, її історичні типи. Місце й роль філософії в культурі.

2. Соціальна філософія як складова філософії: бачення «проблеми людини» через призму соціальної філософії.

3. Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій: «одиничне – особливе – загальне», «ціле – частина».

Варіант 1.6.

1. Коло основних філософських проблем: проблема буття та свідомості (мислення), проблема матеріального та ідеального.

2. Політична філософія Нового часу (Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, Дж.Локк).

3. Галілео Галілей дивиться у телескоп і бачить там універсальні закони світу, які до Галілея не бачив ніхто, а після Галілея побачили усі. Звідки вони взялися? – дати відповідь з позицій філософської теорії пізнання.

Варіант 1.7.

1. Коло основних філософських проблем: проблема людини в філософії.

2. Проблема методу в філософії: ідеалістична діалектика Г.Гегеля та діалектико-матеріалістична методологія К.Маркса.

3. Дайте порівняльний аналіз східної та західної філософії в плані розкриття їх єдності й відмінностей.

Варіант 1.8.

1. «Людина – світ» як предмет філософії. Показати специфіку саме філософського підходу до аналізу проблеми взаємозв’язку людини і світу.

2. Філософія Нового часу: раціоналістично-дедуктивна програма освоєння світу Р.Декарта. Принцип «cogito ergo sum» («мислю, отже, існую»).

3. Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій: «необхідність – випадковість», «неможливість – можливість – дійсність».

Варіант 1.9.

1. Коло основних філософських проблем: проблема пізнаваності світу. Основні положення філософської теорії пізнання.

2. Німецька класична філософія: Іммануїл Кант.

3. Свідомість, самосвідомість, мислення – як фундаментальні філософські атрибути (якості) людини. Дайте визначення цим категоріям та розкрийте їх зміст.

Варіант 1.10.

1. Філософія Давньої Індії: основні філософські школи (ведизм, санкхья, ньяя, вайшешика, міманса, йога і ін.).

2. Діалектика процесу пізнання: суб’єкт – об’єкт пізнання; чуттєве та раціональне пізнання і його форми; вчення про істину.

3. Розкрийте основне питання філософії з точки зору можливих в історії філософії варіантів його вирішення – матеріалізму, ідеалізму, агностицизму.

Варіант 1.11.

1. Філософія Давнього Китаю: основні філософські школи (конфуціанство, даосизм, легізм).

2. Коло філософських проблем: проблема матеріального та ідеального. Основне питання філософії.

3. Що означає фраза давньогрецького філософа Піфагора, – який першим назвав себе філософом, – «філософія починається із здивування»? Дайте пояснення з позицій розуміння сутності філософії та суті філософствування.

Варіант 1.12.

1. Філософія епохи Античності (Давньої Греції): основні філософські проблеми античної філософії.

2. Німецька класична філософія: Георг Гегель.

3. Обґрунтуйте (філософськими аргументами) той факт, що людина різних епох відрізняється одна від одної.

Варіант 1.13.

1. Філософія епохи Античності (Давньої Греції): філософська постановка питань про світ філософами-досократиками (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр; Піфагор; Геракліт).

2. Проблема буття в філософії. Специфіка соціального буття та його виміри.

3. Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій: «причина – наслідок», «необхідність – випадковість».

Варіант 1.14.

1. Філософія епохи Античності (Давньої Греції): народження філософії людини (софісти, Сократ).

2. Співвідношення філософії та науки як центральна проблема філософії Нового часу (Р.Декарт).

3. Дайте відповідь на запитання, яке цікавило М.Хайдеггера «Чому взагалі існує щось, а не ніщо?» (обґрунтуйте її з позицій філософського розуміння сутності й механізмів роботи людської свідомості).

Варіант 1.15.

1. Філософія епохи Античності: філософське «вчення про ідеї» Платона.

2. Становлення й розвиток філософської думки в Україні.

3. Будь-якого дикуна, що зробив намисто із черепашок та отримав замість нього нову пов'язку на стегна, можна назвати підприємцем. – Чому у первісному суспільстві не було капіталістичних стосунків? (Відповідь дати з позицій філософської теорії суспільно-економічних формацій К.Маркса.)

Варіант 1.16.

1. Філософія епохи Античності: філософська система Аристотеля (його «метафізика», «логіка», «політика»).

2. Філософія та наука: порівняльний аналіз загальних та відмітних рис філософії у порівнянні з наукою.

3. Запропонуйте та обґрунтуйте філософські критерії «за» та «проти» самотності людини.

Варіант 1.17.

1. Теорія держави в античній філософії: ідеальна держава Платона, вчення про державу Аристотеля.

2. Філософські погляди Г.Сковороди (світ, людина, суспільство в його філософії).

3. На яких засадах можна вважати правильним та у чому помилковість вислову «думка є матеріальною»?

Варіант 1.18.

1. Філософія епохи Середніх віків: суперечка номіналізму (середньовічний матеріалізм) та реалізму (середньовічний ідеалізм) у середньовічній філософії.

2. Проблема методу в філософії та у науці: порівняльний аналіз. Діалектичний метод в методології побудови філософського знання та в методології пізнання.

3. Як Ви розумієте філософію? Дайте прийнятне для Вас пояснення, що таке філософія та навіщо вона.

Варіант 1.19.

1. Філософія Нового часу: загальна характеристика (основні філософські проблеми та найбільші філософські системи).

2. Покажіть різну суть ідеалістичного та матеріалістичного напрямків в філософії на прикладі філософських систем Античності: ідеалістична «лінія Платона» (вчення про ідеї) – матеріалістична «лінія Демокрита» (вчення про атоми і порожнечу).

3. Дайте аналіз глобальних проблем сучасності (екологічні проблеми, проблеми загрози атомної війні, проблеми негативних наслідків НТР і ін.) з позицій аналізу загальнолюдських засад світової культури.

Варіант 1.20.

1. Діалектика як вчення про розвиток та загальний зв’язок: принципи, категорії, закони.

2. Центральна формула давньогрецьких філософів софістів: «Людина – міра усіх речей» (Протагор) – розкрийте її зміст.

3. Дайте аналіз діалектики взаємозв’язку природи та суспільства (людини). Укажіть протиріччя в системі «природа – суспільство» у сучасному світі та можливості їх подолання.

Варіант 1.21.

1. Діалектика як теорія: основні принципи та система категорій діалектики.

2. Поняття «матерія» – як філософська категорія та як науковий термін: порівняльний аналіз.

3. «Якщо б камінь мав свідомість, то і він думав би, що падає, наприклад, з вежі по своєму бажанню» /П.Сорокін/. – Чи правий був би камінь, якщо дійсно мав би свідомість? (дайте відповідь у контексті проблеми розуміння людини в філософії).

Варіант 1.22.

1. Діалектика як теорія: закони діалектики.

2. Сучасна філософія науки: позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм.

3. Дайте філософський аналіз проблем – сенсу життя людини та сенсу людської історії.

Варіант 1.23.

1. Сучасна західна філософія (ХХ століття): основні філософські проблеми та найбільші філософські напрямки.

2. Культура як матеріальний та духовний простір людської життєдіяльності. Розуміння культури в контексті філософії – як міри розвитку людини.

3. Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій «сутність – явище», «зміст – форма».

Варіант 1.24.

1. Філософія марксизму: загальна характеристика.

2. Західна філософія ХХ ст.: розуміння людини та світу у філософії психоаналізу З.Фрейда.

3. Дайте визначення та розкрийте зміст «простору» і «часу» як філософських категорій та як фундаментальних форм існування матерії.

Варіант 1.25.

1. Філософія марксизму: діалектико-матеріалістичне розуміння історії. Теорія суспільно-економічних формацій.

2. Специфіка наукового пізнання. Суб’єкт та об’єкт наукового пізнання. Форми та методи наукового пізнання.

3. Дайте визначення та розкрийте зміст філософських категорій «людина», «індивід», «особа», «індивідуальність».

Варіант 1.26.

1. Філософія марксизму: діалектико-матеріалістична концепція суспільства.

2. Філософія Фрідріха Ніцше. Проблема переоцінки цінностей та проблема надлюдини в філософії Ніцше.

3. «Людина є божевільною, тому що шукає істину, та мудрою, тому що знаходить її» /П.Валері/ – проаналізуйте цю фразу П.Валері з позицій філософської теорії пізнання.

Варіант 1.27.

1. Філософія Давнього Сходу: основні філософські проблеми, принципи філософствування, філософські напрямки.

2. Проблема істини в філософії: поняття істини, його еволюція в історії філософії, критерії істини, основні концепції істини, істина в філософії і в науці.

3. Дайте визначення та розкрийте зміст філософської категорії «свідомість».

Варіант 1.28.

1. Філософія Давньої Індії: основні філософські проблеми, школи, категорії.

2. Принципи взаємодії держави та “громадянського суспільства” у політичній філософії Т.Гоббса та Дж.Локка.

3. Чому у філософській системі Піфагора ідеальним числом є число «1»? Поясність основні принципи його “філософії чисел”.

Варіант 1.29.

1. Філософія Давнього Китаю: основні філософські проблеми, школи, категорії.

2. Психоаналітична філософія З.Фрейда та неофрейдизм – у чому відмінності?

3. Чому практика є критерієм істини? (відповідь дайте у контексті філософської теорії пізнання).

Варіант 1.30.

1. Порівняльний аналіз діалектики Г.Гегеля та К.Маркса.

2. Проблема людини в філософії. Соціальна філософія про розуміння людини як складової суспільства.

3. У контексті давньокитайської філософської системи конфуціанства поясніть, що означає “жити за правилами”?