Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ та принципи страхуванн€, њх економ≥чний зм≥ст




—трахуванн€ €к економ≥чна категор≥€ виконуЇ наступн≥ функц≥њ:

–изикова функц≥€ (функц≥€ страхового захисту) пол€гаЇ в переданн≥ за певну плату страховику матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за насл≥дки ризику в раз≥ настанн€ страхових под≥й, передбачених чинним законодавством або до≠говором страхуванн€. —аме в рамках реал≥зац≥њ ризиковоњ функц≥њ визначаЇть≠с€ об'Їктивна необх≥дн≥сть страхового захисту.

‘ункц≥€ формуванн€ ≥ використанн€ страхових резерв≥в визначаЇ особ≠лив≥сть страхуванн€ €к економ≥чноњ категор≥њ. «а допомогою створенн€ до≠статнього обс€гу страхових резерв≥в у вигл€д≥ страхових внеск≥в зд≥йснюЇть≠с€ в≥дшкодуванн€ матер≥ального збитку в раз≥ настанн€ страхових випадк≥в або виплата страхових сум по зак≥нченн≥ д≥њ договору страхуванн€ житт€.

«аощаджувальна функц≥€ даЇ змогу страхувальнику за рахунок страхових внеск≥в накопичити певну страхову суму за умови в≥дсутност≥ страхового випадку п≥д час д≥њ договору страхуванн€. “ака функц≥€ характерна лише дл€ довгострокового страхуванн€.

ѕревентивна функц≥€ страхуванн€ спр€мована на попередженн€ можли≠вих збитк≥в та зменшенн€ њх насл≥дк≥в в≥д неспри€тливих страхових под≥й. «д≥йсненн€ такоњ функц≥њ передбачаЇ широкий комплекс заход≥в, њх ф≥нансу≠ванн€ за рахунок частини кошт≥в страхового фонду з метою зменшенн€ стра≠хового ризику. ѕри цьому страховики та страхувальники об'Їктивно зац≥кав≠лен≥ у попередженн≥ настанн€ страхових випадк≥в.

≤нвестиц≥йна функц≥€ страхуванн€ передбачаЇ розм≥щенн€ тимчасово в≥ль≠них кошт≥в страховика у р≥зн≥ активи на умовах безпечност≥, поворотност≥, прибутковост≥ та диверсиф≥кац≥њ. ѕри цьому забезпечуютьс€ умови дл€ ≥нвестуванн€ цих кошт≥в в економ≥ку у вигл€д≥ пр€мих ≥нвестиц≥й, через фондовий ринок, або за допомогою ф≥нансо≠вих посередник≥в з метою отриманн€ прибутку.

 онтрольна функц≥€ ви€вл€Їтьс€ одночасно з ≥ншими функц≥€ми у певних страхових взаЇмов≥дносинах. ¬≥дпов≥дно до контрольноњ функц≥њ зд≥йснюЇтьс€ ф≥нансовий контроль за правильним проведенн€м страхових та ≥нвестиц≥йних операц≥й, оптимальним формуванн€м та ц≥льовим використанн€м страхових кап≥тал≥в.

—трахуванн€ характеризуЇтьс€ не лише певними функц≥€ми, а й ірунтуЇть≠с€ на основних принципах, що забезпечують його д≥ю €к економ≥ч≠ного ≥нструменту. ƒо основних принцип≥в страхуванн€ належать:

ѕринцип максимальноњ сумл≥нност≥ (страхувальник повинен надати страховику всю ≥нформац≥ю про об'Їкт страхуванн€ дл€ оц≥нки ризику ≥ визначенн€ ц≥ни страховоњ послуги, а страховик зобов'€заний правильно ви≠значити збиток ≥ виплатити страхове в≥дшкодуванн€);

ѕринцип реальност≥ страхового захисту (виплата в≥дшкоду≠ванн€ в розм≥рах реального збитку);

ѕринцип платност≥ (передача ризику за плату в≥д страхуваль≠ника до страховика);

ѕринцип неперервност≥ (особ≥ дл€ отриманн€ страховоњ випла≠ти необх≥дно мати пост≥йно д≥ючий догов≥р страхуванн€, оск≥льки за його в≥д≠сутност≥ страхова виплата зд≥йснюватис€ не буде);

ѕринцип поворотност≥ (поверненн€ страхувальнику страхових платеж≥в у вигл€д≥ страхового в≥дшкодуванн€ в раз≥ настанн€ страхового випадку);

ѕринцип диверсиф≥кац≥њ (можлив≥сть зд≥йсненн€ д≥€льност≥ страхо≠вих компан≥й поза межами основного б≥знесу);

ѕринцип франшизи (частина збитк≥в, €ка зг≥дно з договором стра≠хуванн€ не в≥дшкодовуЇтьс€ страховою компан≥Їю);

ѕринцип суброгац≥њ (передача страховику, €кий виплатив страхове в≥дшкодуванн€, права вимоги до особи, в≥дпов≥дальноњ за запод≥€ний збиток);

ѕринцип контрибуц≥њ (одна страхова компан≥€ вимагаЇ в≥д ≥ншоњ або ≥нших компан≥й розпод≥лити м≥ж собою виплату страхового в≥д≠шкодуванн€ у випадку страхуванн€ одного ≥ того ж об'Їкта одночасно к≥лько≠ма компан≥€ми в≥д однакових ризик≥в).

ѕринцип сп≥встрахуванн€ (страхуванн€ об'Їкта за одним сп≥льним договором к≥лькома страховиками) та перестрахуванн€ (передача одн≥Їю страховою компан≥Їю ≥н≠ш≥й частини своњх зобов'€зань зг≥дно з укладеними договорами).

 ласиф≥кац≥€ страхуванн€

«а формами проведенн€ страхуванн€ под≥л€Їтьс€ на добров≥льне та обовТ€зкове.

ƒобров≥льне страхуванн€ зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ договору м≥ж страхувальником ≥ страховиком. «агальн≥ умови ≥ пор€док зд≥йсненн€ такого страхуван≠н€ визначаютьс€ правилами страхуванн€, що встановлюютьс€ страховиком самост≥йно, в≥дпов≥дно до вимог чинного страхового законодавства. ’аракте≠ристику та класиф≥кац≥йн≥ ознаки вид≥в добров≥льного страхуванн€ визначаЇ уповноважений орган. —траховики мають право займатис€ т≥льки визначени≠ми у л≥ценз≥њ видами добров≥льного страхуванн€.

ќбов'€зкове страхуванн€ встановлюЇ держава з метою захисту ≥нтерес≥в не лише окремих страхувальник≥в, а й сусп≥льства в ц≥лому. ƒл€ зд≥йсненн€ обов'€зкових вид≥в страхуванн€ законодавчими актами визначаютьс€ перел≥к об'Їкт≥в страхуванн€, обс€ги страховоњ в≥дпов≥дальност≥, норми страхового забезпеченн€, пор€док сплати страхових платеж≥в, права й обов'€зки учасник≥в страхуванн€. ѕринцип обов'€зковост≥ однаково поширюЇтьс€ ≥ на страхуваль≠ника, ≥ на страховика. ѕерший маЇ обов'€зково застрахувати передбачений за≠коном об'Їкт, а другий не маЇ права в≥дмовити йому в цьому.

 ласиф≥кац≥€ страхуванн€ за сферами д≥€льност≥ або спец≥ал≥зац≥Їю стра≠ховика передбачаЇ його под≥л на страхуванн€ житт€ та загальне (ризикове) страхуванн€. «азначену класиф≥кац≥йну ознаку покладеною в основу виокрем≠ленн€ галузей страхуванн€, €к≥, у свою чергу, включають п≥дгалуз≥ та види в≥дпов≥дного страхуванн€. ѕри цьому вс≥ ланки такоњ класиф≥кац≥њ охоплюють ≥ обов'€зкову, ≥ добров≥льну форми зд≥йсненн€ страхуванн€.

„инним страховим законодавством за об'Їктами страхуванн€ визначено три його галуз≥:

майнове страхуванн€ €к сукупн≥сть вид≥в страхуванн€, об'Їктом €ких Ї майно юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;

особисте страхуванн€ Ч галузь страхуванн€, в €к≥й об'Їктом страхуван≠н€ Ї житт€, здоров'€, працездатн≥сть громад€н;

страхуванн€ в≥дпов≥дальност≥ Ч галузь страхуванн€, в €к≥й об'Їктом страхуванн€ Ї в≥дпов≥дальн≥сть перед трет≥ми особами, €к≥ можуть зазнати збитк≥в унасл≥док д≥€льност≥ або безд≥€льност≥ страхувальника.

«агальне страхуванн€ включаЇ вс≥ галуз≥, тод≥ €к страхуванн€ житт€ Ї п≥дгалуззю, видом особистого страхуванн€, об'Їкт страхових в≥дносин в €кому Ч майнов≥ ≥нтереси, пов'€зан≥ з житт€м ≥ здоров'€м застрахованого.

ќсобисте страхуванн€ можна под≥лити на три п≥дгалуз≥:

страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в;

медичне страхуванн€;

страхуванн€ житт€ ≥ пенс≥й.

” свою чергу, п≥дгалуз€ми майнового страхуванн€ Ї:

страхуванн€ майна громад€н;

страхуванн€ майна юридичних ос≥б.

 ласиф≥кац≥€ страхуванн€ за родом небезпеки страхових ризик≥в передба≠чаЇ вид≥ленн€ вид≥в страхуванн€ за д≥€льн≥стю страховика (морське, ав≥ац≥й≠не, автотранспортне тощо) та за видами ризик≥в (ф≥нансов≥, кредитн≥, еколо≠г≥чн≥ тощо).

 ласиф≥кац≥€ страхуванн€ за орган≥зац≥йно-правовою формою страховика - використовуЇтьс€ з метою забезпеченн€ державного регулюванн€ страховоњ д≥€льност≥. ¬≥дпов≥дно розр≥зн€ють:

комерц≥йне страхуванн€ (послуги надають страхов≥ компан≥њ, створен≥ у форм≥ акц≥онерних, повних, командитних товариств та товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю);

взаЇмне страхуванн€ (послуги надають товариства взаЇмного страхуванн€);

державне страхуванн€ (послуги надають державн≥ страхов≥ орган≥зац≥њ).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 780 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2274 - | 1945 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.