Економічна сутність, функції та класифікація податків

Податки – економічні відносини, що виникають між державою та юридичними і фізичними особами стосовно примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків. Таким чином, сутність податку полягає у стягненні державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску. Джерелом податків є нова вартість національного доходу.

Для вивчення природи податку важлива роль відводиться дослідженню конкретних функцій цієї категорії, без визначення яких неможливе розкрит­тя суспільного призначення податків.

Функції податку — вияв сутності податку в дії, спосіб вираження його властивостей.

Отже, за своє сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільно-регулюючу.

За допомогою фіскальної функції податків формулюються фінансові ресурси держави. Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів.

Розподільно-регулююча функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості національного доходу між державою та її суб’єктами, і через елементи податку держава може регулювати вартісні пропорції такого розподілу.

До основних елементів податку належать:

суб'єкт податку — учасник процесу справляння податку (платник, держава, державні органи);

об'єкт оподаткування — явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;

предмет оподаткування — різновид предметів матеріального світу, з якими законодавство позв'язує виникнення податкового обов'язку;

ставка податку — законодавчо встановлений розмір податку або збору, виходячи з об'єкта або одиниці оподаткування.

Іншими елементами податку, які конкретизують зміст основних елементів або мають самостійне значення, є:

джерело сплати — фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок;

база оподаткування — законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується під час розрахунку суми податку. Податкова база — кількісний вимір об'єкта оподаткування;

одиниця оподаткування — частина об'єкта оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення, тобто та одиниця, яка покладається в основу виміру об'єкта оподаткування. Вона залежить від об'єкта оподаткування, виражається в грошовій або натуральній формі і має переважно розрахунковий характер;

податкові пільги — законодавчо встановлені винятки з загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов'язків та правил, пов'язаних з оподаткуванням;

порядок сплати податку — методи, строки та засоби сплати податку в державі, які залежать від принципів побудови податкової системи;

податковий звіт — документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом;

податковий період — строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання;

звітний період — строк складання та надання органу Державної податкової служби податкової звітності.

Таким чином, в елементах податку конкретно виражаються вимоги, що ле­жать в основі побудови податкової системи держави.

Досконале відображення специфічних особливостей окремих груп податків знайшло своє місце у класифікації податків.

За певними ознаками податки можна класифікувати наступним чином (рис.5.1).

За економічним змістом об'єкта оподаткування виділяють: податки на доходи та прибутки; податки на споживання; майнові податки; ресурсні платежі або платежі рентного характеру.

За формою оподаткування: прямі та непрямі податки.

За рівнем державних структур, що впроваджують податки вирізняють загальнодержавні податки; місцеві податки та збори.

За способом встановлення податкових зобов'язань розрізняють: розкладні (розкладкові) та окладні (квотарні, пайові, кількісні) податки.

За повнотою прав використання податкових надходжень: закріплні та регулюючі податки.

Отже, податки — дуже складна фінансова категорія, яка здійснює вплив на всі економічні явища та процеси. Це обов'язковий елемент економічної системи будь-якої держави незалежно від моделі економічного розвитку та політичних сил при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в ці­лому, робить її недієздатною і, в кінцевому підсумку, позбавленою будь-якого сенсу.

 

Рис. 5.1. Класифікація податків