Теги для форматування тексту

<Р> — початок нового абзаца; його прийнято записувати в кінці попереднього. Наступне речення починатиметься з нового, вирівняного до лівого краю абзаца без відступу у першому рядку. — наступний за цим тегом текст буде наведено у новому рядку без пропуску порожнього рядка.

<HR> — буде проведена горизонтальна лінія.

<В> текст </В> — товстий шрифт тексту, що є між тегами. |

<І> текст </!> — шрифт-курсив.

текст — підкреслений шрифт.

текст — нижній індекс, наприклад у Н₂О.

текст — верхній індекс, наприклад, 1° вулиця, а².

<BIG> текст </BIG> — великий шрифт.

текст — малий шрифт.

<ЕМ> текст </ЕМ> — виокремлений курсивом текст (тег І).

<В> <І> текст </!></В> — товстий курсив. Цей приклад демонструє застосування принципу вкладення тегів.

Окремим типом абзаца є заголовок. Є шість видів заголовків, які відрізняються розмірами символів: Теги

Результат на екрані

<Н1>Заголовок <Н2>Заголовок 2</Н2> <НЗ>Заголовок 3</НЗ> <Н4>Заголовок 4</Н4> <Н5>Заголовок 5</Н5> <Н6>Заголовок 6</Н6>

Заголовок 1.

Заголовок 2.

Заголовок 3. Заголовок 4. Заголовок 5.

Заголовок 6.

Заголовок за замовчуванням вирівнюється до лівого краю вікна. Якщо вирівнювання заголовка чи іншого елемента на сторінці потрібно задати явно, то використовують теги вирівнювання:

<CENTER> елемент </CENTER>— вирівнювання до центру;

<LEFT> елемент </LEFT> — вирівнювання до лівого краю;

<RIGHT> елемент </RIGHT> — вирівнювання до правого краю.

Інформацію можна подати у вигляді таблиці без рамок за допомогою парного тега <PRE>...</PRE>. Текст в середині цього тега оформляють засобами табуляції. Броузер такий текст пере-форматовувати не буде. Теги для створення таблиць з рамками тут не розглядатимемо.

"5. Тег задання параметрів шрифта FONT. Щоб задати назву конкретного шрифта, його розмір і колір використовують парний тег FONT з параметрами FACE, SIZE та COLOR, наприклад,

текст

Якщо на комп'ютері клієнта встановлено шрифт Decor, то він буде застосований до даного тексту, інакше броузер застосує шрифт Arbat чи Kudriashov, інакше — деякий свій стандартний шрифт, наприклад, Times New Roman. Розміри символів шрифта можуть бути від 1 до 7. Розмір 3 вважається стандартним, він орієнтовно

відповідає 10 пікселям. Розмір 7 є найбільшим. Число 2 як значення параметра SIZE означає другий розмір шрифта, число +2 означає, що розмір шрифта має бути на дві одиниці більший, ніж стандартний, тобто п'ятий, число -2 означатиме перший розмір шрифта — на дві одиниці менший, ніж стандартний.

Колір тексту буде червоний. Основні кольори мають такі назви:
black — чорний green — зелений

navy — темносиній teal — бірюзовий

silver — сірий lime — яскраво-зелений

blue — синій aqua — блакитний

maroon — малиновий olive — темно-зелений

purple— бузковий gray — темно-сірий

red — червоний yellow — жовтий

fushsia — рожевий white — білий

Завдання 1. Створіть свою особисту Web-сторінку. Викличіть Notepad чи деякий Web-редактор. Введіть текст про себе за наведеним нижче зразком і збережіть його у файлі filel.htm:

<HTML>

<HEAD>

</HEAD>

<H2> Це Web-сторінка Світлани Марущак</Н2> <HR>

<CENTER> <В>Привіт!</В> Мене звати <В>Світлана</В>

</CENTER>

Я вчуся на першому курсі на факультеті прикладної математики Державного yHiBepcHTeTy"JIbBiBCbKa політехніка " </!>. Мені 17 років. Мої улюблені предмети: інформатика, математика, англійська мова, історія. Я люблю слухати хорошу музику, читати пригодницькі романи, подорожувати влітку, кататися на гірських лижах взимку, ходити на дискотеку в любу пору року, інколи читати конспекти.

<CENTER>I^HCb тут буде моя фотографія.</CENTER>

<ADDRESS>MoH адреса: 79054, Львів-54, п.с. 580 <ADDRESS><HR>

</BODY> </HTML>

Збережіть файл на диску і перегляньте його за допомогою броузера, клацнувши на його піктограмі. Поекспериментуйте з, тегами форматування тексту і розмірами вікна, в якому демонструється документ. Переконайтеся, що броузер автоматично міняє розташування тексту, щоб його можна було переглядати без горизонтальної смуги прокручування (текстові редактори такого ефекту не дають).

6. Створення списків. Є три типи списків: ненумерований, нумерований, означення. Список може мати заголовок, який охоплюють тегами <LH>...</LH>, наприклад, <ЬН>Це заголовок списку</ЬН>.

Ненумерований список утворюють за допомогою парного тега "...</UL> і одинарних тегів <LI>, наприклад, так: <LH> Мої улюблені предмети:</LH>

<LI>інформатика <LI>математика <LI>англійська мова <LI>історія

На екрані отримаємо: Мої улюблені предмети:

• інформатика

• математика

• англійська мова

• історія

Нумерований список створюють за допомогою парного тега <OL>...</OL> з необов'язковим параметром TYPE і одинарних тегів <LI>, наприклад, так:

<LH> Мої улюблені предмети: </LH>

<ІЛ>Інформатика

<ІЛ>Англійська мова

<ІЛ>Історія

</OL>

На екрані отримаємо: Мої улюблені предмети:

1. Інформатика

2. Англійська мова

3. Історія

Значення "і" чи "І" параметра TYPE задає нумерацію римськими малими (і, іі, ііі, iv,...) чи великими (І, II, III, IV,...) цифрами, а значення "а" чи "А" — латинськими малими (a, b, c, d,...) чи великими (А, В, С,...) буквами.

7. Вставляння графічних і відео-файлів. Графічні зображення (фотографії, картинки, піктограми тощо) зберігаються на серверах в окремих файлах з розширеннями bmp, jpg, gif та іншими і подаються на екран клієнта за допомогою команди, що задається одинарним тегом <IMG> з параметрами:

Обов'язковим є лише перший параметр SRC. Альтернативний текст — це текст, який виводитиметься замість картинки, якщо броузер не може прийняти графічний файл, або якщо режим відображення графіки вимкнено. Параметр ALIGN задає місце розташування картинки на екрані, а параметри WIDTH і HEIGHT її розміри по ширині і висоті в пікселях або відсотках, наприклад, <IMG WIDTH="300"> задає ширину картинки 300 пікселів; <IMG WIDTH="50% "> задає ширину картинки півсторінки у горизонтальному напрямку.

Для проведення ліній різної довжини і товщини застосовують параметри WIDTH і SIZE, наприклад, тег <HR SIZE="30" COLOR= "red"> замість звичайної лінії дає червону полосу товщиною ЗО

пікселів.

Зображення можна подати в рамці, що рекомендують робити, якщо його використовуватимуть як гіперпосилання. Для створення рамки навколо зображення призначений параметр BORDER= "товщина рамки в пікселях".

Справа і зліва від картинки, яку обгортає текст, можна зробити вільний простір: HSPACE = "кількість пікселів". Можна створити вільний простір також над і під рисунком: VSPACE = "кількість

пікселів".

За допомогою тега IMG можна вставити також відеофільм, який запускатиметься в момент відкриття Web-сторінки: <IMG DYNSRC=" адреса відео-файлу">

8. Адреси файлів. Для виклику віддалених файлів, тобто файлів, які є на серверах в мережі Internet, адресу записують з зазначеням назви протоколу доступу http і URL-адреси файлу, наприклад, "http://www.polynet.lviv.ua/ourpage.htm".

Для доступу до файлів на локальному диску використовують протокол доступу file: "filе:///диск:/ шлях до файлу".

Наприклад, "file:///d:/mycatalog/mypage.htm". Назву протоколу можна інколи не писати, наприклад, SRC="c:/windows98/

JIec.bmp".

Якщо графічні чи інші файли є в тому ж каталозі, що основний html-файл, то достатньо зазначити лише назву файлу, наприклад, SRC="myfoto.gif". Якщо файл є в деякому сусідньому каталозі images, то шлях до нього можна подати так: "../images/myfoto. gif". Отже, тег IMG може мати такий конкретний вигляд:

<IMG SRC="c:/windows98Лec.bmp" АЦГ="Ліс">.

Завдання 2. Переробіть файл filel.htm, щоб створити списки двох видів і вставити свою фотографію або деяку картинку з Clip Art, наприклад cat.bmp, rabbit.bmp чи іншу. Новий файл назвіть file2.htm. Перегляньте його у броузері.

9. Вставляння гіперпосилань. Є два види гіперпосилань: 1) на файл; 2) на деяке місце на даній сторінці, а саме: на початок сторінки — top, кінець сторінки — bottom, на деякий позначений текст. Гіперпосилання вставляють за допомогою парного тега <А>...</А> з параметром HREF = "адреса файлу (або слова top чи bottom чи позначений текст)".

Гіперпосиланням може бути текст або деяке графічне зображення. Розглянемо на прикладі випадок, коли гіперпосиланням є текст. Нехай у реченні "Мене звати Світлана" слово "Світлана" потрібно зробити гіперпосиланням на файл "newinf.htm", що містить додаткові відомості про Світлану (цей файл ще треба створити). Це роблять так:

Мене звати <А HREF = "newinf.htm"> Світлана</А>.

На екрані слово Світлана буде підкреслене і зображене іншим кольором. Колір гіперпосилання визначається у тезі BODY параметром LINK = "колір". Крім цього корисними є ще два параметри: VLINK= "інший колір" — змінює колір гіперпосилання на інший після першого використання; ALINK = "ще інший колір" — змінює колір активізованого користувачем гіперпосилання на ще інший.

Тепер розглянемо, як деяке графічне зображення зробити гіперпосиланням. Для цього в середині тега <А>...</А> потрібно використати тег IMG. Наприклад, фотографію Світлани, що є у файлі "svitlana.gif", візьмемо в рамку і зробимо з неї гіперпосилання на файл newinf.htm:

<А HREF = "newinf.htm"><IMG SRC = "svitlana.gif" BORDER =8 ></A>

Клацнувши у Web-сторінці на фотографії Світлани, отримаємо на екрані файл з додатковою інформацією про неї.

Розглянемо другий тип гіперпосилань — посилання в межах сторінки. Спочатку потрібно позначити місце на сторінці, куди здійснюватиметься перехід. Якщо з деякого місця перехід мїіє виконуватися на початок сторінки, то в місце html-файлу, що відповідає початку сторінки, вводять тег, який називається якорем:

<А МАМЕ="#початок"х/А>.

Аналогічно позначають (кидають якір у) деяке місце в кінці файлу: <А КАМЕ="#кінець"х/А>.

Будь-яке місце в тексті можна позначити за допомогою тега: <А КАМЕ="#мояпозначка"х/А>.

Тепер на сторінці розставляють гіперпосилання на створені позначки:

<А HREF="#no4aTOK (#кінець або #мояпозначка)"> текст гіперпосилання </А>.

Якщо одна сторінка займає декілька екранів, то в кінці сторінки вартує вставити гіперпосилання для переходу на її початок, наприклад,

Тепер можна перейти <А HREF="#no4aTOK''> на початок</А> сторінки.

Завдання 3. Вставте в документ гіперпосилання на інший html-файл (наприклад, filel.htm тощо), а також посилання на початок і кінець документа. Збережіть файл під назвою file3.htm. Перегляньте його броузером.

10. Вставляння звуку і відеозображення. Важливо пам'ятати,
що назви звукових файлів мають розширення au, wav, mid, midi, ra,
а відеофайлів — avi, vivo, mpeg тощо. Щоб вставити звук чи відео,
достатньо як значення параметра HREF у тезі гіперпосилання
задати шлях до відповідного звукового чи відеофайлу, який вже є
на диску, наприклад,

Тепер <А HREF="mysound.wav"> послухайте мене (150К) </А>.

Текст послухайте мене (150К) стане гіперпосиланням, клацнувши на якому можна почути привітання, застереження, деяку інформацію, яка була заздалегідь записана, наприклад, за допомогою програми Фонограф у файл "mysound.wav" обсягом 150 Кбайт. Оскільки звукові та відеофайли завантажуються довго, рекомендують зазначати у гіперпосиланнях їхні обсяги в кілобайтах.

Щоб звуковий чи відеоефект повторювався декілька разів, наприклад 2 рази, у тезі <А> використовують параметр LOOP=2.

Щоб звук з деякого файлу пролунав у момент запуску сторінки, потрібно використати тег <BGSOUND SRC = "адреса звукового файлу">. Інший спосіб — використайте тег <EMBED SRC=" адреса звукового файлу"> і, окрім звукового ефекту, отримаєте на екрані магнітофонну панель для регулювання тривалості і сили звуку, припинення чи продовження звучання тощо.

11. Поняття про динамічні ефекти. Динамічними назива
ються ефекти, коли графічні зображення на Web-сторінці зміню
ються з часом, елементи сторінки змінюють розміри або навіть
свій зміст після клацання над ними мишею, текст "біжить" вздовж
екрана тощо.

Практикум

Розглянемо ефект біжучого тексту у полосі, що має висоту HEIGHT ="висота в пікселях" і фон BGCOLOR ="колір фону". Ефект створюється за допомогою парного тега <MARQUEE>...</ MARQUEE>:

<MARQUEE BGCOLOR="green" HEIGHT = "40"> Вас вітає фірма Дeoл</MARQUEE>

Слова "Вас вітає, фірма Деол" будуть пробігати в полосі справа наліво, заходитимуть за край екрану і з'являтимуться знову справа. Такий ефект рекомендують застосовувати до заголовків сторінки.

Ефект відбивання від країв екрана забезпечує параметр BEHAVIOR = "alternate", а зупинити рядок біля лівого краю екрана може значення цього параметра "slide". Значення "right" параметра DIRECTION забезпечить ефект руху у протилежну сторону.

Обмеження кількості проходів, наприклад числом 5, задається параметром LOOP="5". Полосу можна відцентрувати за допомогою параметрів HSPASE і VSPACE. Швидкість руху задає параметр SCROLLAMOUNT="3", де значення вибирають з діапазону від 1 (повільно) до 10 (швидко).

Інші динамічні ефекти створюють за допомогою процедур з використанням мов програмування Visual Basic Script або JavaScript.

Зауваження. Немає єдиного стандарту мови HTML. Деякі теги чи їхні параметри не діють у всіх броузерах. Деякі теги і параметри для різних броузерів називаються по-різному. Якщо в написанні тега, назви параметра чи в його значенні допущено синтаксичну помилку, то тег чи параметр не діятимуть.

Завдання 4. Запишіть свій голос за допомогою програми Фонограф (наприклад, розповідь про себе) у звуковий файл і вставте звук в основну сторінку. Застосуйте тег MARQUEE до • одного з заголовків і поекспериментуйте з його параметрами.

12. Web-комповзери. Загальна назва програм призначених для автоматизованого створення Web-сторінок без явного застосування користувачем мови HTML — Web-комповзери. Розглянемо можливості комповзера, які має програма MS Word. Щоб створити Web-сторінку чи цілий Web-сайт, потрібно під час створення нового документа перейти на закладку Web-сторінки і скористатися майстром чи створити нову сторінку. У другому випадку алгоритм дій дизайнерів такий:

4 командою Формат <=> Фон задають колір фону чи спосіб замальовування (заливки) екрана деякою текстурою з меню;

4 вводять текст, вибираючи шрифт, його розмір, колір, вирівнювання тощо;

Ф створюють списки як у звичайному текстовому редакторі;

ф вставляють лінії командою Вставити <=> Горизонтальна ЛІНІЯ <=> Вибирають вигляд лінії з меню;

+ за допомогою команди Таблиця створюють і форматують таблиці;

4 використовують команду Вставити для вставляння картинок, фотографій, відеофайлів, звуку, гіперпосилань, біжучих рядків тощо;

Ф записують створений файл на диск і переглядають його броузером.

Завдання 5. Створити Web-сторінку про себе або про діяльність деякої фірми за допомогою програми MS Frontpage або Web-комповзера програми MS Word. Сторінка має містити фон, лінії, список, таблицю, картинки, гіперпосилання на інші сторінки.

Хід роботи

Практична робота полягає у виконанні п'яти завдань, описаних в теоретичних відомостях.

Контрольні запитання

1. Що таке гіперпосилання?

2. Що таке гіпертекст?

3. Що таке Web-документ?

4. Для чого призначена програма-броузер?

5. Що таке Web-вузол (Web-сайт)?

6. Описати структуру простого Web-документа.

7. Для чого призначена мова HTML?

8. Що таке тег і які є теги?

9. Які параметри може мати тег BODY?

10. Який тег позначає початок нового абзаца?

11. Які теги позначають товстий, курсивний і підкреслений шрифти?

12. Які теги призначені для вирівнювання елементів на Web-сторінці?

13. Яке призначення тега FONT?

14. Які значення можуть приймати параметри тега FONT?

15. Які є типи списків?

16. Як створити ненумерований (маркований) список?

17. Як створити нумерований список?

18. Які параметри може мати тег IMG?

19. Який параметр використовують у тегах для вирівнювання
елементів сторінки?

20. Яка особливість пари тегів <PRE>...</PRE> і як її можна
використати?

21. Як вставити графічне зображення у Web-сторінку?

22. Як вставити відеофільм у Web-сторінку?

Author Calculus Differentiate Integrate Limit Product Sum Taylor Declare Expand Factor Help Jump soLve Plot Quit Simplify Window approX

23. Які параметри може мати тег IMG?

24. За допомогою якого тега вставляють гіперпосилання?

25. Яке призначення параметрів LINK, VLINK, ALINK?

26. Як деяке графічне зображення зробити гіперпосиланням?

27. Які є види посилань в межах одної Web-сторінки?

28. Як вставити у Web-документ звук чи відеозображення?

29. Як запустити звук одночасно з відкриванням сторінки?

30. Чому рекомендують у гіперпосиланнях зазначати обсяги звукових
чи відеофайлів?

31. Як створити динамічний ефект біжучого тексту?

32. Які ви знаєте гіпертекстові редактори?

33. Що таке Web-комповзер?

34. Як створити рамку навколо картинки?

35. Які параметри може мати тег <MARQUEE>?

Практичні роботи № 32-33 Тема

Derive. Автоматизація математичних обчислень. Дослідження функцій. Дії з матрицями.

Мета

Уміти розв'язувати найпростіші задачі аналізу: визначати похідні, інтеграли, границі, добутки, суми значень заданої функції; виконувати дії над векторами і матрицями, розв'язувати системи лінійних алгебраїчних рівнянь, визначати власні числа і вектори матриці.

Теоретичні відомості

Програми для автоматизації математичних обчислень (Derive, MathCad, MatLab, Maple, Mathematica) дають змогу досліджувати функції: визначати похідні різних порядків, означені та неозначені інтеграли, границі, розклад функції у ряд Тейлора; перетворювати вирази: розкладати на множники многочлени, перемножати і спрощувати вирази; будувати графіки функцій; розв'язувати типові задачі лінійної алгебри: виконувати дії над матрицями, визначати власні числа і власні вектори матриці, розв'язувати системи лінійних алгебраїчних рівнянь; визначати аналітичні і наближені розв'язки всіх відомих типів диференціальних рівнянь; розв'язувати задачі теорії ймовірності і математичної статистики та багато іншого.

Розгляньте екран програми Derive (рис. 61). Внизу екрана є меню, яке визначає можливості програми. Ось переклад основних команд меню, які будемо використовувати:

Рис.бі. Вікно програми Derive для MS-DOS.

— ввести вираз;

— обчислити (група команд):

— диференціювати;

— інтегрувати;

— границя;

— обчислити добуток;

— обчислити суму;

— розкласти у ряд Тейлора;

— оголосити назву функції, матриці;

— перемножити;

— розкласти на множники;

— надати допомогу;

— перейти до потрібного виразу;

— прирівняти до нуля і знайти корені;

— будувати графік;

— вийти з програми;

— обчислити,спростити;

— робота з вікнами;

— наближено обчислити.

Вибір команд (рух курсора вздовж меню) забезпечує клавіша Tab. Для виконання команд достатньо натискати на велику букву, яка є у назві команди. Вихід з команди забезпечує клавіша Esc.

Принцип розв'язування задач на дослідження функції такий: спочатку вводять команду Author і вираз для функції, а пізніше виконують над ним потрібні команди з меню Calculas тощо. Введені та перетворені вирази і результати з'являтимуться в основному вікні під порядковими номерами.

Програма має зручну help-допомогу, яку викликають, як завжди, командою Help. З допомоги можна дізнатися, що Derive має багато стандартних математичних функцій: sin, cos, tan, log, abs, sec та інші, зокрема, обернені тригонометричні та гіперболічні (аргументи функцій беруть у круглі дужки); традиційні константи: рі, #е, #і (уявна одиниця), inf (нескінченність); математичні операції: +, -, * (множення, яке можна не писати у виразах), " -піднесення до степеня,! - факторіал; бібліотеки (часто їх нема в мінімальних конфігураціях) для розв'язування різноманітних задач з курсів диференціальних рівнянь, теорії ймовірності тощо.

У командах можна задавати конкретний вираз або його номер (наприклад, #5), якщо вираз вводили раніше.

Вийти з програми можна за допомогою команди Quit з підтвердженням (потрібно ввести Y і натиснути клавішу Enter).

Хід роботи № 32

Якщо під час виконання роботи виникатимуть труднощі, звертайтеся до допомоги (Help).

1. Уведіть вираз е^созпх, де п — номер варіанта, і розглядайте
його як деяку функцію f(x).

Застосуйте команду Author і введіть вираз. Всі вирази програма нумерує. Нехай введений вираз має номер 1. Він може мати, наприклад, такий вигляд: exp(5x)cos(5x). Надалі замість виразу можна писати його номер #1. Результати виконання усіх пунктів занотовуйте у звіт.

2. Обчисліть похідну першого порядку.

Вибір команди з меню здійснюється за допомогою клавіші Tab. Застосуйте команду Differentiate до виразу #1 і виконайте її вказівки. Натискайте клавішу Tab для переведення курсора в наступне поле команди. Для отримання кінцевого результату не забувайте виконувати команду Simplify над останнім виразом.

3. Обчисліть похідну другого порядку.

Застосуйте команду Differentiate до виразу #1 і зазначте, що порядок похідної другий. Виконайте команду Simplify.

4. Визначте неозначений інтеграл від заданої функції.

Застосуйте команду Integrate до виразу #1. Межі інтегрування не зазначайте. Виконайте команду Simplify.

5. Обчисліть означений інтеграл на деякому проміжку.
Застосуйте команду Integrate до виразу #1, зазначте межі інтегрування
за допомогою клавіші Tab. Виконайте команду Simplify.

6. Обчисліть границю функції у деякій точці.
Застосуйте команду Limit до виразу #1. Simplify.

7. Розкладіть функцію у ряд Тейлора в околі нуля.
Застосуйте команду Taylor до #1. Simplify. Для отримання десят
кового числового результату не забувайте виконувати команду
арргоХ.

8. Обчисліть скінченну суму значень функції, якщо аргумент
змінюється від 1 до 10 з кроком 1.

Застосуйте команду Sum до виразу #1.

9. Обчисліть аналогічний скінченний добуток значень функції.

10. Протабулюйте функцію у десятьох точках на [а;Ь] з кроком п.
Це завдання розв'язується методом побудови вектора зі значень
функції. Для цього командою Author введіть вираз VECTOR
(<вираз або його номер>, х, a, b, h), в якому задайте довільні
значення для a, b, h => Simplify. Результат отримаєте в квадратних
дужках.

11. Побудуйте графік функції. Підпишіть осі і поексперимен-
туйте з масштабом.

Спочатку виконайте налаштовування дисплея командою Display з Options. Натискайте на клавшу Tab для переходу між параметрами і на клавішу пропуск, щоб поміняти значення параметрів, вибравши Graphics, High, VGA відповідно. Утворіть два вікна командами Window <=> Split О Vertically & 40. Перейти з одного вікна в інше можна за допомогою клавіші F1. Введіть спочатку вираз х~2, двічі застосуйте команду Plot і переконайтеся, чи отримаєте параболу. Тепер побудуйте графік заданої функції #1.

12. Розв'яжіть нелінійне рівняння вигляду Цх)-Л (на [а;Ь]).
Введіть командою Author вираз SOLVE (-«конкретний вираз або
його номер> = 1,х) або SOLVE(<BHpas або номер> = 1,х,а,Ь), на
приклад SOLVE(#l,x), і спростіть його Simplify ^ арргоХ.

13. Введіть новий вираз — будь-який квадратний тричлен — і
факторизуйте його (розкладіть на множники командою Factor).

14. Перемножте три двочлени вигляду (x+a)(x+b)(x+c), де
а,Ь,с — деякі числа.

Введіть вираз і застосуйте команду Expand.

15. Уведіть будь-яку функцію двох змінних від х та у, наприклад
x²s\n(ny), і визначте її частинні похідні першого та другого
порядків (л — номер варіанта).

16. Обчисліть інтеграл від функції за одною із змінних.

17. Визначте градієнт функції двох змінних у заданій точці.

Введіть вираз СКАВ(<вираз функції або її номер>) і виконайте Simplify.

18. Побудуйте графік функції двох змінних.

Спочатку введіть вираз х~2-у~2, двічі застосуйте команду Plot і переконайтеся, що ви отримали графік-сідло. Тепер побудуйте графік своєї функції.

19. Закінчіть роботу. Здайте звіти.

Хід роботи № 33

1. Уведіть вектор А з п'ятьма цілочисловими елементами.

Елементи вектора вводять через кому у квадратних дужках командою меню Author (тобто як вираз #1).

2. Уведіть вектор В з п'ятьма цілочисловими елементами як
вираз #2.

3. Обчисліть суму векторів як вираз #1+#2.

Тут і надалі для отримання кінцевого результату не забувайте виконувати команду Simplify над виразом.

4. Обчисліть різницю векторів.

5. Обчисліть скалярний добуток векторів #1.#2.
Скалярний добуток позначається крапкою.

6. Уведіть матрицю С розміру 3x3.
Наприклад, так: [[1,2,3],[3,4,5],[6,7,8]]

7. Уведіть матрицю D розміру 3x3.

8. Обчисліть суму матриць С і D.

9. Обчисліть різницю матриць.

10. Обчисліть добуток матриць.
Добуток матриць позначається крапкою.

11. Визначте слід матриці С.
Введіть і спростіть вираз TRACE(C).