Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Теоретичні передумови до виконання роботи. До методів окисно-відновного титрування (редоксіметрії) відносять методи об’ємних визначень, засновані на окисно-відновних реакціях




 

До методів окисно-відновного титрування (редоксіметрії) відносять методи об’ємних визначень, засновані на окисно-відновних реакціях. За допомогою цих методів можливо кількісно визначити окисники і відновники, а також речовини, що з ними реагують.

В якості робочих розчинів в методах окисно-відновного титрування застосовують розчини різних окисників і відновників.

В залежності від робочих розчинів методи окиснення і відновлення розділяються на декілька груп. Основні серед них слідуючі:

Перманганатометрія. Робочим розчином являється калій перманганат KMnO4.

Хроматометрія. Робочим розчином являється калій біхромат K2Cr2O7.

Йодометрія. Робочим розчином являється розчин йоду в калії йодистому і розчин натрій тіосульфату Na2S2O3.

 

Йон, який потрібно визначити, повинен бути або окисником, або відновником, а робочий розчин — або відновником, або окисником, відповідно. В процесі титрування між розчином, який аналізують, та робочим розчином відбувається окисно-відновна реакція. Точка еквівалентності визначається за допомогою редокс-індикаторів, але іноді індикатором може бути робочий розчин, або розчин, який титрують.

Хімічна активність окисників та відновників в розчині характеризується значенням редокс-потенціалу, який визначають по відношенню до стандартного водневого електроду E2H/H2 при температурі 25 °C в стані рівноваги (окс=ред.)=1. Редокс-пара з більшим стандартним електродним потенціалом буде окисником по відношенню до пари з меншим потенціалом. Наприклад, в реакції:

MnO4ˉ + Clˉ + H+ → Mn²+ + Cl2 + H2O

Пара MnO4ˉ/ Mn²+0 MnO4ˉ/ Mn² = 1,51B) є окисником по відношенню до пари Cl2/ 2Clˉ (Е0 Cl2/2Clˉ = 1,36B).

Окисно-відновні реакції відбуваються лише тоді, коли різниця стандартних електродних потенціалів двох (окислювально-відновних) пар, які беруть участь в реакції, досить велика. Ступінь зміщення редокс-реакції в прямому чи зворотному напрямку залежить від константи рівноваги, яку розраховують за формулою:

LgK =(Eo - E˝o)*n/0.059 (1)

де, К - константа рівноваги;

Ео та Ео˝ - стандартні електродні потенціали, В;

n – число електронів, що перемістилися (відданих або прийнятих).

З формули (1) витікає, що константа рівноваги прямо пропорційна різниці стандартних редокс-потенціалів: чим вона більша, тим вірогідніше протікає реакція в потрібному напрямку.

Перманганатометрія

Перманганатометрією називають метод титрометричного аналізу, в якому робочим розчином служить розчин калій перманганату KMnO4.

В процесі титрування аналізуємого розчину малиново-фіолетове забарвлення розчину перманганату зникає. Однак, після досягнення точки еквівалентності перша ж надлишкова крапля розчину перманганату забарвлює титруєму рідину в блідо-малиновий колір. Індикатором в даному випадку являється сам перманганат калію. Тому при перманганатометричних визначеннях сторонні індикатори не добавляють.

Калій перманганат володіє сильними окисними властивостями. Марганець в ступені окиснення 7+ може змінювати ступінь окиснення до 2+, 4+, 6+. Зниження ступеня окиснення залежить від середовища, в якому протікає реакція.

В кислому (pH<7) MnO4ˉ → Mn²+ Е0 MnO4ˉ/ Mn²+ = 1.51B

В лужному (pH>7)MnO4ˉ → MnО4²ˉ Е0 MnO4ˉ/ MnО4²ˉ=0,56В

В нейтральному (pH=7)MnO4ˉ→MnО2 Е0 MnO4ˉ/ Mn =0.59B

Кисле середовище

2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2SO4 → K2SO4+5NaNO3 + 3H2O + 2MnSO4

 

Mn+7 +5e → Mn²+ fекв. = 1/5

5 N+3 -2e → N+5 fекв. = ½

Me(KMnO4) = M(KMnO4)/5 Me(KMnO4) = 31,6 г/моль

Me(NaNO2) = M(NaNO2)/2 Me(NaNO2) = 34,5 г/моль

 

Середовище лужне.

2KMnO4 + NaNO2 + 2KOH → NaNO3 + H2O + 2K2MnO4

2 Mn+7 +1e → Mn+6 fекв = 1

1 N+3 -2e → N+5 fекв = 1/2

 

Me(KMnO4)= M(KMnO4)/1 Me(KMnO4) = 158 г/моль

Me(NaNO2) = M(NaNO2)/2 Me(NaNO2) = 34.5 г/моль

 

Нейтральне середовище

2KMnO4 + 3NaNO2 + 2H2O → 2MnO2 + 3NaNO3 + 2KOH

2 Mn+7 +3e → Mn+4 fекв. = 1/3

3 N+3 -2e → N+5 fекв. = ½

 

Me(KMnO4) = M(KMnO4)/3 Me(KMnO4) = 52,7 г/моль

Me(NaNO2) = M(NaNO2)/2 Me(NaNO2) = 34,5 г-моль

 

Перманганатометрію використовують для кількісного визначення відновників прямим титруванням та окисників – методом оберненого титрування, коли до аналізуємого розчину окисника доливають надлишок допоміжного розчину відновника з відомим титром, а залишок відновника відтитровують розчином KMnO4.

Визначення молярних мас еквівалентів окисників і відновників має свої особливості. Фактор еквівалентності елементу (fекв) визначається за кількістю відданих або прийнятих електронів в електронному балансі окисно-відновного рівняння. Молярна маса еквівалента речовини визначається за формулою:

Ме(х) = М(х)/n,

де n - число електронів.

Перманганатометричним методом визначають в агрохімії вміст заліза (ІІ) в ґрунтах; визначають Са²+ в ґрунті і у витяжках із біологічних матеріалів.

Титрований розчин неможливо приготувати розчиненням точної наважки, оскільки він містить домішки і витрачається на окиснення аміаку, органічних речовин, що присутні у воді, і розкладається за рівнянням реакції:

Тому точну концентрацію визначають через 7-10 днів після приготування розчину шляхом стандартизації свіже перекристалізованою щавелевою(оксалатною) кислотою .

 

Приготування розчину

Припустимо, що для роботи потрібно приготувати 0,5 л розчину молярної концентрації еквівалента = 0,03 моль/л.

Розрахунок необхідної маси

Дано:


=500 мл

= 0, 03 моль/л

=?

 

Згідно розрахунку потрібна маса 0,47 г.

Проте, з урахуванням окислювальних процесів, треба зважити на технічних терезах 0,47 + 0,3 = 0,77 г , цю наважку розчиняють у плоскодонній колбі в 500 мл дистильованої води при перемішуванні (воду видмірюють мірним циліндром).

Через 7-10 діб розчин стабілізується. Одержаний розчин обережно зливають сифоном в посудину з темного скла з притертою пробкою.

 

Експериментальна частина

 

Хід роботи

1. Бюретку на 25 мл наповнюють розчином , відлік робіть за верхнім меніском.

2. В колбу для титрування перенесіть піпеткою 10 мл стандартного розчину , додайте циліндром 10 мл розчину сульфатної кислоти = 2 моль/л.

3. Вміст колби нагрійте до не вище (при кипінні щавелева кислота розкладається) і гарячий розчин відтитруйте .

Кожну наступну краплю слід додавати після знебарвлення попередньої. Спочатку реакція проходить повільно, але при накопиченні , що є каталізатором, реакція прискориться. Титрування припиніть, коли одна надлишкова крапля забарвить розчин у блідо-малиновий колір.

4. Титрування повторіть тричі і для розрахунку точної концентрації і титру візьміть середнє значення об’єму розчину . Розрахуйте титр і молярну концентрацію еквіваленту розчину , що стандартизують. Результати занесіть у таблицю

 

 

№ титрування Розчин
Стандартизований Робочий
V, мл , моль/л V, мл , моль/л
      10,00  
      10,00  
      10,00  
середнє     10,00  

 

Формули для розрахунку:

 

 

Лабораторна робота № 10





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 567 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Так просто быть добрым - нужно только представить себя на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © Марлен Дитрих
==> читать все изречения...

2498 - | 2247 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.