Рекомендації щодо роботи з програмою

Оскільки зміст запропонованої програми відрізняється від змісту традиційних програм з історії образотворчого мистецтва, виникає ряд питань, а саме:

• чи зможуть за цією програмою працювати інші спеціалісти?

• чи виправдане повторення матеріалу зі всесвітньої історії та чи не
буде такий повтор нудним для учнів?

• з чим пов'язано введення практичних завдань у теоретичну дис­
ципліну?

Якщо інший спеціаліст поділяє мету і завдання курсу, то він змо­же, ознайомившись із програмою, підібрати матеріал і провести даний курс, оскільки під час підготовки програми ставилося завдання ство­рити структуру із взаємопов'язаних розділів з чіткими пріоритетами для кожного навчального року. Програма розписана доволі докладно. Уведення нового матеріалу здебільшого належить до основного кола знань з мистецтвознавства. Як показує досвід, учні зможуть засвоїти навчальний матеріал, тому що він пов'язаний з іншими дисциплінами, має структуру, побудовану за принципом: від простого, але основного, до ускладненого. Також закладена можливість повторення матеріалу і використання опорних слів. Теми, які потребують більш високого рів­ня мислення, викладені наприкінці курсу.

Поштовхом до створення цього курсу стало прагнення допомогти учню зорієнтуватися в розвитку сучасної культури і у власних творчих інтересах. Обсяг матеріалу з предмета "Початковий курс історії обра­зотворчого мистецтва" постійно збільшується. На сьогодні зібрано вже велику кількість відомостей по кожній епосі, країні і навіть окремо­му художнику. Виникає проблема: як за один урок ознайомити учнів з конкретною темою, яка містить зазвичай 3-4 ключових питання. При

повторному ж вивченні епохи, але вже з нових позицій, можна активі­зувати пізнавальну діяльність учнів за допомогою різних методів, за­собів, форм навчання. Наприклад, проведення диспутів, колективних ігор, створювання проблемних ситуацій тощо.

Так званий "практичний" розділ (художньо-практичні вправи) з'явився через необхідність підготовки учнів до написання творчої роботи (дослідження) — однієї з форм науково-дослідницької роботи. Подібна форма контрольних заходів є передумовою вміння працюва­ти з відповідною літературою і репродукціями. Виконання невеликої кількості колористичних та композиційних вправ робить більш свідо­мим вивчення творчості художника, який зацікавив дитину. Не менш важливим є те, що художньо-практичні вправи дозволяють застосувати теоретичні знання на практиці.

Метою додаткових розділів, зазначених в Орієнтовному тематич­ному плані (перший - третій роки вивчення предмета), є ознайомлен­ня учнів із загальною науковою картиною, на тлі якої існує наука про образотворче мистецтво. Попереднє знайомство з науками, детальне вивчення яких передбачене у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації, допоможе зміцнити загальну систему знань. Кожного року до останнього додаткового розділу підбираються ті теми, які відповіда­ють загальним завданням поточного навчального року.

Структура курсу створена на основі структури мистецтвознавства. Цілісність річного курсу забезпечена виділенням загальних пріорите­тів року. Під час проведення уроків з теорії образотворчого мистецтва активно використовується історичний матеріал і обговорюються власні інтереси учнів, тобто теорія працює на практику.

Знання про мистецтво невідривні від загальної системи людських знань. У деяких учнів недостатні знання з загальної історії: вони до­бре пам'ятають ті історичні факти, про які дізналися нещодавно, але з великими зусиллями пригадують матеріал, який вивчали раніше, і не уявляють загальну структуру розвитку історії. Краще йдуть справи в учнів, котрі ще до вивчення історії читали енциклопедичну та істо­ричну літературу. Так виникла ідея анонсування і закріплення знань зі світової історії. Розуміння процесу розвитку світової історії тим більше необхідне, бо специфікою сучасної культури є відкритість ідеям кож-

ного історичного періоду і чи не кожної країни свїту. Це, в свою чергу, ускладнює картину розвитку національної художньої школи України. Тому в даний курс було введено декілька розділів, які розглядають українське мистецтво спочатку у контексті світового, а потім як процес зміни національних стилів. Практика свідчить про те, що сучасний ху-дожник-початківець повинен бути добре підготовленим як теоретично, так і на практиці. Але ця тема заслуговує на окремий аналіз уже не в рамках даної роботи.

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Перший рік вивчення предмета

Другий рік вивчення предмета

Третій рік вивчення предмета

Четвертий рік вивчення предмета