Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- значення трьох поділів Речі Посполитої для суспільно-політичного устрою українських земель;
- особливості суспільно-політичного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;
- характерні особливості духовної і матеріальної культури українського народу в ХІХ ст.;
- сутність капіталістичних відносин ХІХ ст. та значення реформ 60-80х рр. ХІХ ст.
План вивчення теми
1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій;
2. Кирило-Мефодіївське братство;
3. Ідея народності у поглядах Миколи Костомарова;
4. Іван Франко про закономірності історичного розвитку;
5. О.Потебня про значення та роль мови у збереженні духовної єдності українського народу;
6. Діяльність «Руської Трійці» на західно-українських землях.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Розкриваючи перше питання необхідно звернути увагу та проаналізувати проблему суспільно-політичних змін, які відбуваються на українських землях після трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що обумовило зміну політичної влади на західноукраїнських землях. Рекомендується використати метод порівняння та співставлення особливостей життя, побуту, культури Лівобережної та Правобережної України, з метою більш детального осмислення ролі впливу австрійської та російської культур на світогляд українського етносу.
Друге питання слід висвітлювати на основі історичних джерел, таких як, праці М.Костомарова, П.Куліша, М.Гулака, Т.Шевченка та інших. Необхідно проаналізувати програмний документ Кирило-Мефодіївського братства, автором якого вважається М.Костомаров, «Закон Божий (Книга буття українського народу)», а також працю П.Куліша «Повість про український народ». Рекомендується висвітлювати події 1845-47 рр., в контексті аналізу поглядів діячів Кирило-Мефодіївського братства, їх ідей щодо збереження духовно-культурної самобутності українського етносу.
Третє питання, про ідею української народності, необхідно розглядати в контексті поглядів М.Костомарова, який вважав, що «дух народності» є основою та запорукою збереження цілісності та самобутності буття українського етносу та усіх його форм. Адже «дух української народності» є тим «духовним ядром» яке протягом усього історичного розвитку обумовлює соціально-економічну, суспільно-політичну та культурну єдність усіх індивідів, оскільки визначається відношенням українців до таких форм буття, як територія, рідна земля, праця, культура, побут, звичаї, традиції, обряди, ритуали, релігія, сім’я та держава. М.Костомаров вважає, що самобутність духу української народності визначається збереженням історичної пам’яті, національної ідентичності та усталенням національної самосвідомості усіх суб’єктів української етносоціальної спільноти. У даному контексті слушним є аналіз поглядів І.Франка та О.Потебні, які також досліджують проблему історичного розвитку та особливостей буття україців.
Особливу увагу рекомендується приділити розкриттю значення діяльності «Руської Трійці» (1836-37 рр.), яка була однією із перших культурно-просвітницьких організацій на західноукраїнських землях й також займалася проблемами українського буття, освіти та виховання. Особливе значення мала праця «Русалка Дністрова» та основні програмні положення І.Вагилевича, М.Шашкевича та Я.Головацького.
Питання для самоконтролю
1. Спільні та відмінні риси української, російської та австрійської культури.
2. Проаналізуйте ідейні положення у праці М.Костомарова «Дві руські народності» та «Закон Божий (Книга буття українського народу).
3. І.Франко про сутність загальноісторичного розвитку.
4. Проблема мовної самобутності у поглядах О.Потебні.
5. Перші політичні організації ХІХ ст.
6. Промисловий розвиток на українських землях ХІХ ст.
Бібліографічний список
Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11,12, 18.
Додаткова література: 9, 12, 15, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 45, 49, 43, 58, 60, 63, 69, 72, 76, 79, 80, 83.
