Вартість – економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару.
Вартість трудова – уречевлена в товарі загально-людська (суспільна) праця.
Вартість утрачених можливостей – вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.
Домашня промисловість – виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.
Другий великий суспільний поділ праці – відділення ремесла від сільського господарства.
Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей країни, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.
Мінова вартість – кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.
Натуральне виробництво – тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.
Перший великий суспільний поділ праці – відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно землеробством.
Просте товарне виробництво – товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками – ремісниками, кустарями, селянами тощо.
Розвинена форма товарного виробництва – товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.
Товар – продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.
Товарне виробництво – організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
Товарні економічні відносини – система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Тема 6. Гроші
1. Гроші: сутність та їхні функції:
- становлення і еволюція грошових відносин.
- сутність грошей;
- функції грошей;
- концепції грошей.
2. Грошовий обіг та його закони:
- грошова маса;
- сталість грошового обігу;
- грошові реформи;
- інфляція.
3. Сучасна грошова система:
- еволюція грошей;
- сучасні зміни в грошовому обігу.
ЛІТЕРАТУРА
Навчальна література
1. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін. За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 6.
2. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 6.
3. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992. – Глава 15.
4. Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993. - Тема 3, § 5-7.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища шк., 1997. – Розділ 14.
Наукові праці
Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України // Економіка України. – 2001. - № 5.
Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1996. – Тема 2, 8, 10.
Гриценко А. Гроші: сутність, функції та агрегати. // Економіка України, 1999, № 2, с. 62-71.
Ковальчук Т., Іванов Е. Монетарний протекціонізм в Україні. Економіка України. – 1997. - № 8.
Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники інфляції в Україні // Економіка України, 1996, № 3- 4.
Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання // Економіка України 1994. - № 1.
Маркс К., Енгельс Ф. Капітал. Т.1 // Твори. – Т. 23. – Відділ 1.
Мельник О. Інфляція: теорія і практика регулювання. – К.: Знання, 1999. – Розділ 1.
Полозенко Д. Регулювання грошового обігу в ринкових умовах // Економіка України, 1997. - № 11.
Ушаков П. Современная дискуссия по теории денег // Экономические науки, 1991, № 2.
Федченко П., Козуб Д. Жорстка монетарна політика та рівень монетизації в Україні // Економіка України, 1998. - № 5.
Чухно А. Природа сучасних грошей // Економіка України, 1991. - № 12, 1992, № 1.
Чухно А. Створення грошової системи України // Економіка України, 1994. - № 11.
Терміни і категорії
Проста, одинична чи випадкова форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості.
Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться у еквівалентній формі вартості.
Загальна чи грошова форма вартості – це така форма вартості, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться у еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється на загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.
Гроші – товар, який служить загальним еквівалентом вартості.
Продуктові гроші – такі гроші, які окрім основної споживчої цінності як предмету споживання, мають і додаткову, вони є загальним еквівалентом.
Металеві гроші – такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.
Монометалізм – така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей лише якогось одного металу.
Біметалізм – така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей двох різних металів.
Монета – певна кількість металу визначеної форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.
Паперові гроші - такі гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, і які заміщують у обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються у обіг державою з примусовим курсом.
Кредитні гроші – такі гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки, і завдяки цьому виконують роль знаків вартості у обігу.
Вексель – боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.
Банкнота – боргове зобов’язання (вексель) банку.
Депозит – внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.
Кредитна картка – пластиковий носій, на якому записана у електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.
Повноцінні гроші – це ті, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовленню їх матеріалу на рівні номінального знака вартост, який на них позначений.
Неповноцінні гроші – це ті, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.
Міра вартості – засіб визначення вартості іншого товару у обміні.
Ціна – вираз вартості товару у грошовій формі.
Засіб обігу – засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.
Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) – засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.
Грошовий обіг – процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.
Закони грошового обігу – закони, що визначають кількість грошей, яка необхідну для нормального функціонування суспільного виробництва при різних умовах.
1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці;
 |
2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще і функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням: а) суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та б) сума взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці.
Інфляція – цепроцес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.
Повзучою називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом до 10 % на рік.
Галопуючою називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік.
Гіперінфляцією називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік.
Грошова реформа – це перебудова наявної в країні грошової системи.
Формальна грошова реформа зводиться до впровадження нового зразка купюри з одночасним, або поступовим вилученням тієї, що функціонує.
Деномінаційна грошова реформа полягає у тому, що разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).
Конфіскаційна грошова реформа полягає у безоплатному вилученні державою частини грошей суб’єктів економіки.
