Термінологічний словник ключових понять. Вартість – економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару

Вартість – економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару.

Вартість трудова – уречевлена в товарі загально-людська (суспільна) праця.

Вартість утрачених можливостей – вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.

Домашня промисловість – виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.

Другий великий суспільний поділ праці – відділення ремесла від сільського господарства.

Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей країни, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.

Мінова вартість – кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.

Натуральне виробництво – тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.

Перший великий суспільний поділ праці – відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно землеробством.

Просте товарне виробництво – товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками – ремісниками, кустарями, селянами тощо.

Розвинена форма товарного виробництва – товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.

Товар – продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.

Товарне виробництво – організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.

Товарні економічні відносини – система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.

 

Тема 6. Гроші

1. Гроші: сутність та їхні функції:

- становлення і еволюція грошових відносин.

- сутність грошей;

- функції грошей;

- концепції грошей.

2. Грошовий обіг та його закони:

- грошова маса;

- сталість грошового обігу;

- грошові реформи;

- інфляція.

3. Сучасна грошова система:

- еволюція грошей;

- сучасні зміни в грошовому обігу.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Навчальна література

 

1. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін. За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 6.

2. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 6.

3. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992. – Глава 15.

4. Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993. - Тема 3, § 5-7.

5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища шк., 1997. – Розділ 14.

 

Наукові праці

Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України // Економіка України. – 2001. - № 5.

Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1996. – Тема 2, 8, 10.

Гриценко А. Гроші: сутність, функції та агрегати. // Економіка України, 1999, № 2, с. 62-71.

Ковальчук Т., Іванов Е. Монетарний протекціонізм в Україні. Економіка України. – 1997. - № 8.

Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники інфляції в Україні // Економіка України, 1996, № 3- 4.

Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання // Економіка України 1994. - № 1.

Маркс К., Енгельс Ф. Капітал. Т.1 // Твори. – Т. 23. – Відділ 1.

Мельник О. Інфляція: теорія і практика регулювання. – К.: Знання, 1999. – Розділ 1.

Полозенко Д. Регулювання грошового обігу в ринкових умовах // Економіка України, 1997. - № 11.

Ушаков П. Современная дискуссия по теории денег // Экономические науки, 1991, № 2.

Федченко П., Козуб Д. Жорстка монетарна політика та рівень монетизації в Україні // Економіка України, 1998. - № 5.

Чухно А. Природа сучасних грошей // Економіка України, 1991. - № 12, 1992, № 1.

Чухно А. Створення грошової системи України // Економіка України, 1994. - № 11.

 

Терміни і категорії

 

Проста, одинична чи випадкова форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості.

Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться у еквівалентній формі вартості.

Загальна чи грошова форма вартості – це така форма вартості, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться у еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється на загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.

Гроші – товар, який служить загальним еквівалентом вартості.

Продуктові гроші – такі гроші, які окрім основної споживчої цінності як предмету споживання, мають і додаткову, вони є загальним еквівалентом.

Металеві гроші – такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.

Монометалізм – така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей лише якогось одного металу.

Біметалізм – така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей двох різних металів.

Монета – певна кількість металу визначеної форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.

Паперові гроші - такі гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, і які заміщують у обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються у обіг державою з примусовим курсом.

Кредитні гроші – такі гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки, і завдяки цьому виконують роль знаків вартості у обігу.

Вексель – боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.

Банкнота – боргове зобов’язання (вексель) банку.

Депозит – внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.

Кредитна картка – пластиковий носій, на якому записана у електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.

Повноцінні гроші – це ті, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовленню їх матеріалу на рівні номінального знака вартост, який на них позначений.

Неповноцінні гроші – це ті, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.

Міра вартості – засіб визначення вартості іншого товару у обміні.

Ціна – вираз вартості товару у грошовій формі.

Засіб обігу – засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.

Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) – засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.

Грошовий обіг – процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.

Закони грошового обігу – закони, що визначають кількість грошей, яка необхідну для нормального функціонування суспільного виробництва при різних умовах.

1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці;

2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще і функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням: а) суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та б) сума взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці.

Інфляція – цепроцес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.

Повзучою називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом до 10 % на рік.

Галопуючою називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік.

Гіперінфляцією називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік.

Грошова реформа – це перебудова наявної в країні грошової системи.

Формальна грошова реформа зводиться до впровадження нового зразка купюри з одночасним, або поступовим вилученням тієї, що функціонує.

Деномінаційна грошова реформа полягає у тому, що разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).

Конфіскаційна грошова реформа полягає у безоплатному вилученні державою частини грошей суб’єктів економіки.