Фінансові системи Великобританії, Німеччини, Франції

 

Великобританія – об’єднане королівство, до складу якого входять Англія, Шотландія, Уельс, провінція Північна Ірландія, самоврядних територій о.Мен, Нормандські острови. Рівень перерозподілу ВВП через систему державних фінансів складає біля 40%.

Фінансова система Великобританії складається з:

1) державного бюджету;

2) місцевих бюджетів,;4

;спеціальних позабюджетних фондів,

3) фінансів державних підприємств та корпорацій.

Державний бюджет складається з двох частин:

- звичайного бюджету (або Консолідованого фонду, з якого фінансуються видатки поточного характеру та витрати постійного обслуговування;

- Національного фонду позик (фінансування видатків інвестиційного характеру щодо отримання позик та надання кредитів).

Податки поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Бюджетний рік включає період з 1 квітня по 31 березня. Проект бюджету складається казначейством (Міністерство фінансів).

Бюджетний дефіцит покривається за допомогою державних запозичень, правила яких є досить жорсткими.

Позабюджетні фонди переважно мають характер соціальних. Серед позабюджетних фондів найбільшу роль відіграє Фонд національного страхування, з якого фінансуються програми соціального характеру: виплата пенсій, допомог по безробіттю, оплата допомоги з тимчасової непрацездатності. Джерелами формування доходів фонду є внески роботодавців та найманих працівників, асигнування з бюджету, доходи від інвестиційної діяльності фонду.

З місцевих бюджетів фінансуються житлове і шляхове господарство, освіта, місцева влада, судова система, охорона навколишнього середовища, поліція. Головним джерелом їх є муніципальний податок (залежно від вартості майна та кількості дорослих членів сім’ї).

Особливості фінансової системи Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) зумовлені її політичним та соціально-економічним розвитком (І і ІІ Світових воєн, повоєнною відбудовою та виплатою репатріації, “німецьким дивом” Л.Ерхарда, об’єднанням Східної та Західної Німеччини, принципами “соціального ринкового господарства”). ФРН є федеративною республікою, тому складовими фінансової системи ФРН:

1) фінанси федерації (федеральний бюджет, спеціальні фонди, фінанси державних підприємств);

2) фінанси земель у складі відповідного бюджету, спеціальних фондів, фінансів підприємств. Всі землі мають права автономій, свою конституцію, парламент, обирають прем’єр-міністра;

3) місцеві фінанси (бюджети округів, громад-общин, фінанси комунальних підприємств).

Бюджетний рік збігається із календарним.

Податкова система Німеччини складається із 40 податків: власних (закріплені за конкретним бюджетом) та загальних (розподіляються за нормами за різними бюджетами – прибутковий податок, податок з корпорацій, з обороту). Федеральними податками є доходи від фінансових монополій, митні збори, з транспорту, на майно, на користь ЄС. Земельними податками є на майно, спадщину, за придбання земельної ділянки, на автомобілі, на пиво, проведення лотерей, з гральних будинків. Додаткові надходження дають внески на медичне та пенсійне страхування, страхування по безробіттю. Громади отримують у бюджети промисловий, поземельний податок, місцеві податки.

Бюджети є переважно хронічно дефіцитні. Для бюджетного вирівнювання формується Федеральний фонд фінансового вирівнювання, що формується з частини відрахувань від ПДВ. Вертикальне вирівнювання передбачає через спеціальну квоту покриття розподіл податкових надходжень між федераціями, землями і громадами. Горизонтальне вирівнювання передбачає розподіл фінансової допомоги між окремими землями, всередині земель, між громадами.

Фонд німецької єдності – спеціальна установа для вирівнювання фінансового потенціалу східних земель, створений у 1990р. Кошти фонду формуються за рахунок внесків із федерального бюджету і бюджетів земель; до загальнодержавного податку на прибуток та корпоративного податку було введено надбавку солідарності до цього Фонду.

Франція – високо розвинена країна, одна із країн “великої шістки”. Це унітарна держава, очолювана Президентом. До складу фінансової системи входять:

1. державний бюджет;

2. місцеві бюджети;

3. спеціальні фонди;

4. фінанси державних підприємств.

Бюджетна система багатоланкова з високим ступенем централізації, включає центральний бюджет, приєднані бюджети та спеціальні рахунки Казначейства. Приєднані бюджети містять доходи і видатки, пов’язані з поточною діяльністю, інвестиційні витрати та спеціальні ресурси, призначені на їх покриття (військовий, бюджети пошти, телеграфу, телефону, національної друкарні, монетного двору). Спеціальні рахунки Казначейства – різні фонди соціально-культурного характеру і торгові рахунки.

Державний бюджет складається із:

- фінансових ресурсів, операції за якими є остаточними (поточні та капітальні видатки безповоротного характеру в межах одного року);

- операції кредитного характеру на поворотній основі.

За рахунок бюджету здійснюється соціальне забезпечення та пенсійне страхування, охорона здоров’я, цим зумовлений високий рівень оподаткування. Основними податками є внески на соціальні потреби, ПДВ, прибутковий податок. Оподаткування прибутку підприємств має диференціацію ставок, потужними для бюджету є податки на власність (майно, майнові права, цінні папери).

Місцеві бюджети є фінансовим інструментом адміністративних одиниць – регіонів, департаментів, комун. Бюджети складаються з двох розділів: бюджету поточної діяльності (функціонального) та бюджету нового будівництва (інвестування). Джерелами доходів є внутрішні та зовнішні (дотації, кредити). Місцевими податками є земельний на забудовані та незабудовані ділянки, податок на житло, професійний податок з підприємницької діяльності.

Для вирівнювання доходів місцевих бюджетів застосовується глобальна (єдина) дотація функціонування; Фонд якого формується за рахунок відрахувань від ПДВ. Дотації територіям обчислюються в розмірі на одного жителя, залежно від розміру території та видатків на одного жителя і мають різні форми.

Спеціальні фонди представлені численними спеціальними рахунками Казначейства, приєднаними бюджетами, фондами фінансово-кредитних установ і соціальним бюджетом; і поділяються на фонди доходів і витрат, які включаються до бюджету, позабюджетні фонди. До їх числа відносяться Пенсійний фонд, фонди страхування по хворобі, інвалідності, материнства, допомоги сім’ям, допомоги по безробіттю.