Одиниці активності можуть бути різними: мкмоль S/хв. мг або мкмоль S/хв. мол сироватки крові.
Молекулярна активність – це кількість молекул субстрату, що перетворюються однією молекулою ферменту за одну хвилину при 30 0С та інших оптимальних умов. Перевага цієї одиниці у тому, що можна порівнювати не тільки активність ферментів з різних джерел, але й ефективність різних ферментів.
Наприклад, молекулярна активність ферменту каталази складає 5 · 106, а карбоангідрази – 36 · 106 .
З лінійності графіка випливає, що по швидкості реакції можна судити про кількість ферменту.
Катал – це кількість ферменту, що забезпечує перетворення 1 моля чи субстрату за 1 секунду.
Юніт – це кількість ферменту, що перетворює 1 мкмоль субстрату за 1 хвилину. 1 Юніт = 16,67 нкатал.
Розрізняють два головних види специфічності ферментів: субстратну специфічність і специфічність дії. Субстратна специфічність – це здатність ферменту каталізувати перетворення тільки одного визначеного субстрату або ж групи подібних за будовою субстратів.
Розрізняють 3 типи субстратної специфічності:
1) Абсолютна субстратна специфічність – це здатність ферменту каталізувати перетворення тільки одного, строго визначеного субстрату.
2) Відносна субстратна специфічність – здатність ферменту каталізувати перетворення декількох, подібних за будовою, субстратів.
3) Стереоспецифічність – здатність ферменту каталізувати перетворення визначених стереоізомерів.
Наприклад, фермент – оксидаза L-амінокислот – здатний окисляти всі амінокислоти, що відносяться тільки до L-ряду. Таким чином, цей фермент володіє відносною субстратною специфічністю і стереоспецифічностю одночасно.
Специфічність дії – це здатність ферменту каталізувати тільки визначений тип хімічної реакції.
У відповідності зі специфічністю дії усі ферменти поділяються на 6 класів. Класи ферментів позначаються цифрами. Назва кожного класу ферментів відповідає цій цифрі.
Класифікація ферментів.
I клас – Оксидоредуктази.
До даного класу відносяться ферменти, які каталізують окислювально-відновні реакції. При окислюванні може відбуватися або віднімання водню від речовини, що окисляється, або приєднання кисню до речовини, що окисляється. У залежності від способу окислювання розрізняють наступні підкласи оксидоредуктаз:
1) Дегідрогенази. Каталізують реакції, при яких відбувається віднімання водню від речовини, що окисляється.
малатдегідрогеназа
Малат Щавлево-оцтова кислота
2) Оксигенази. Ферменти цього підкласу каталізують включення кисню в речовину, що окисляється.
a) Монооксигенази – включають один атом кисню в речовину, що окисляється.
фенілаланінмонооксигеназа
(фенілаланінгідроксилаза)
Фенілаланін Тирозин
б) Диоксигенази – включають 2 атоми кисню в речовину, що окисляється. Часто це супроводжується розривом циклічної структури. По місцю розриву зв'язку (позначено стрілкою) приєднуються атоми кисню.
Гомогетизинова Малеїлацетооцтова
кислота кислота
II клас – Трансферази.
Каталізують реакції переносу хімічних груп з молекули однієї речовини на молекулу іншої речовини.
III клас – Гідролази.
Каталізують реакції руйнування хімічних зв'язків за участю води.
IV клас – Ліази.
Каталізують реакції руйнування хімічних зв'язків без участі води.
V клас – Ізомерази.
Каталізують реакції ізомерних перетворень.
VI клас − Лігази (синтази, синтетази)
Каталізують реакції синтезу.
