)Архітектура — це мистецтво зводити будинки і споруди, забудовувати території комплексами будівель різного призначення відповідно до сучасних технічних можливостей, конструкцій і матеріалів. Призначення архітектури — створення штучного середовища, необхідного людям для їхнього проживання, праці, фізичного і культурного розвитку. Архітектура, як вид мистецтва, є складовою частиною матеріальної і духовної культури людства. Основними засобами архітектури є композиція, точно вивірені пропорції, масштаб, рівномірна послідовність елементів конструкції (ритм), пластика об'ємів, фактура і колір матеріалів, що застосовуються для опорядження. Від початку будівництва в стародавні часи і до сьогоднішнього дня архітектурні форми і стилі весь час змінювались. Здебільшого це відбувалось не за рахунок зміни форми будівлі, а внаслідок зміни її інтер'єра. Під поняттям «інтер'єр» розуміємо вигляд приміщення в будинку після його опорядження, тобто естетику і кольорову гамму фарбування і оздоблення, розміщення в ньому обладнання, меблів, картин, квітів тощо.
Основи теорії архітектури заклав у IIпол. 1 ст. до н.е. римський інженер Вітрувій у трактаті «10 книг про архітектуру». Він висунув 3 вимоги до споруджуваної будівлі: міцність, корисність, краса.
За призначенням архітектуру поділяють на типи:: житлова, суспільно-громадська(культові будівлі, видовищні, адміністративні), промислова(виробничі транспортні торгівельні споруди).
Складовою частиною архітектури є садово-паркове мистецтво – оформлення парків, скверів, бульварів.
Архітектурний стиль – сукупність функціональних і художніх рис архітектури.
Романський стиль поширений був у Європі в 12-13 ст. Споруди цього стилю відзначалися важкими формами і масивністю(Замки, міські оборонні споруди, монастирі. В такому стилі були збудовані: Успенський, Борисо-глібський собори, Кирилівська церква в Києві.На відміну від романського, готичне мистецтво «пропагує» інтерес до людських почуттів, звертається до краси реального світу, повертається до індивідуальності Готичне мистецтво е символом квітучих торговельних І ремісничих міст-комун, що домоглися популярності й самостійності усередині феодального світу. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором. Для готичного стилю характерні гострі споруди, зі стрілчастими склепіннями, безліч кам'яного різьблення і скульптурних прикрас. Важко знайти слова, щоб описати пишноту, багатство й стрункість готичного собору. Нескінченні стріли веж і башточок вимпергів, фіалів і загострених арок тягнуться вгору. Віктор Гюго називав готичні споруди кам’яною симфонією.
Ренесанс – стиль сприйняв багато елементів в архітектурі ст. Греції і Римі. Характерні спокійні композиції, досконалість худ. Форм, наріжні пілястри – схожі на колони виступи на поверхні стіни. Найв. Досягнення укр.. ренесансу зосереджені у 4 будівлях Львова (Успенська церква, вежа і дім купця Корнатка, Трисвятительська каплиця).
Барокко – (химерний). Осн. Риси: урочиста піднесеність, грандіозність, схильність до композицій(будівлі К.П. лаври, Маріївський палац, Троїцький собор в Чернігові, Богоявленська церква в Києві).
Рококо – характерні химерність і фантастичність декоративних мотивів ві вишуканість форм. На зміну вважким і громіздким формам барокко при ходять легкі, делікатніші і граціозніші(Андріївська церква, собор Св.Юра у Львові, церква в Холмі і Козельці).
Класицизм – зразком для цього стилю було класичне мистецтво ст.Греції і Риму. Часи класицизму більша увага приділялася чіткій організації, внутрішнього простору будівель, освітленню і вентиляції(універ. У Києві, Буд. Ради Міністрів(Фомін і Амбросимов, буд. Верховної Ради – Заболдотний).
Модерн – (найновіший, сучасний). Архітектори цього стилю відмовились від канон і форм класичної архітектури. В осн. Покладено динамічність форм, вигадливість зображення, використання залізних конструкцій.(Критий ринок в Києві, Будинок з химерами Городецького. Укр. Модерн Краєзнавчий музей в Полтаві Кричевського, Будинок худ. Школи у Харкові).
