Історія України як наука: предмет, методологія, джерела
Історія України — одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу.
Предметом вивчення історії України є процес формування та розвитку українського народу, його діяльності в різних сферах з давніх-давен до сьогодення.
Методи (це теоретично обґрунтовані способи пізнання)
· історичний
· логічний
· конкретних соціальних досліджень
· математичний
Історичні джерела – це залишки минулого, що пов’язані з діяльністю людини. Джерельна база є основою для дослідження, вивчення історії України.
Сукупність історичних джерел класифікують на п'ять основних типів:
1) речові джерела — пам'ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: засоби виробництва, предмети побуту, монети та архітектурні пам'ятки;
2) етнографічні джерела — пам'ятки, які містять дані про особливості буття, культури, звичаї певного народу;
3) лінгвістичні джерела — дані з історії розвитку мови;
4) усні джерела — народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів'я, приказки та ін.;
5) писемні джерела — літописи, документи тощо, які є основою історичних знань.
Наукова періодизація і характеристика основних періодів історії України.
Періодизація історії України та взагалі історії дуже умовна.
На сьогодні, Історична Наука в Україні накопичила велику кількість періодизацій історії України.
(за підходами до періодизації виділяють формаційну, за характером розвитку суспільних відносин, культурологічна періодизація)
Хронологічна періодизація:
1. Давня історія України – від появи першої людини (1 млн років тому) доV? ст. – виникнення перших слов’янських державних утворень
2. Середньовічна історії України -V? ст. (або???? ст.) до 1569 року – Люблінська унія – створення Речі Посполитої.
3. Нова історія України – 1569 – 1914 (або початок?? ст) до початку Українських національних змагань під час Першої Світової війни.
4. Новітня Історія України – Від 1914 року, продовжується і нині.
Первіснообщинний лад на території України
На теренах України стародавні люди з'явилися (за різними даними) від 1 млн. до 300 тис. років тому. Україна, як і Європа в цілому, не належала до ареалу антропогенезу, тобто регіону, де відбувався найперший етап еволюції мавпи в людину. Найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Кавказ та Балкани.
Від людиноподібних мавп вони відрізнялися прямоходінням і тим, що вміли робити знаряддя праці, мали примітивну мову і мислення. Тому такий фізичний тип людини називають «людина вміла».
Найдавніша епоха в історії людства визначається як кам'яний вік. Він поділяється на три періоди: палеоліт (від 1 млн. pp. до X тис. до н. е.), мезоліт (IX-VI тис. до н. є.) і неоліт (VI-IV тис. до н. е.). Кам'яний вік тривав на території України від 1 млн. pp. до н. є. і до 3 тис. pp. до н. є. Кам'яним він називається тому, що основними знаряддями праці були вироби з каменю, які поступово вдосконалювалися. Це вдосконалення привело до першого поділу праці, коли з'явилися знаряддя праці різного призначення. Стародавні люди жили в печерах, одягалися в шкури.
Археологи знайшли сліди перебування людини періоду раннього палеоліту недалеко від с.Королеве у Закарпатській області, у районі м. Амвросіївка у Донбасі, у с. Лука-Врублевецька на Житомирщині.
За середнього палеоліту (150 тис. - 40-35 тис. років тому), з'являється неандерталець - людина нового фізичного типу, найважливішим досягненням якої є використання вoгню, що значно зменшило її залежність від природи. Пам'ятки середнього палеоліту вчені виявили у с. Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни.
На зміну неандертальцеві в епоху пізнього палеоліту приходить кроманьйонець - " людина розумна ", яка є вже не просто споживачем дарунків природи, але й виробником знарядь праці. Вдосконалення житла і виникнення шитого з шкір одягу значно розширили ареал розселення первісної людини. Свідченням цього є стоянки пізнього палеоліту практично на всій території України - Мізинська - на Десні, Рилівська, Межиріч і т. д.
