Археологічними розкопками доведено, що поселення первісних людей на території України з'явилися близько 1 млн. років до н.е., за так званої кам'яної доби, найдавнішим періодом якої був палеоліт - понад 1 млн. - 10 тис. років до н.е. За палеоліту відбулися процеси розселення первісних людей та формування людини сучасного типу. Люди селилися невеликими групами (стадами), головними їхнім заняттями були мисливство, збирання їстівних рослин. Неабияку роль у житті первісних людей відігравало використання вогню. Існуючий на той час вид людського соціального устрою - стадо, яке проіснувало протягом сотень тисяч років. Рід стає основою організації людського життя. Виникають перші релігійні уявлення та вірування. Важливі зміни в житті людського суспільства відбулися за мезоліту. Провідне місце в господарстві первісних людей поряд з полюванням і збиральництвом посіла нова галузь - рибальство. Почали застосовуватися лук і стріли. Наприкінці мезолітичної епохи виникла нова форма людського устрою: об'єднання споріднених родів у племена. Заключним періодом кам'яної доби був неоліт. Це період від 7 до 3 тис. років до н.е., який характеризувався подальшим розвитком продуктивних сил. Людина переходить від привласнюючих способів існування - збиральництва, мисливства, рибальства, до відтворюючих форм господарства - землеробства й скотарства. Відбувається також подальший розвиток обробки дерева, каменю і кістки, застосовуються шліфування й свердління. Перехідним періодом від неоліту до бронзового віку був енеоліт, початок якого датується IV - III тис. до н.е. Найяскравішою археологічною знахідкою цього періоду є трипільська культура. ІІ-І тис, до н.е. - черговий етап життя на Землі - бронзова доба, яка характеризується появою металів. Відбувається поступовий перехід від матріархату до патріархату. У IX ст. до н.е. в українських степах з'являються племена кіммерійців. У III ст. до н.е. в українські степи прийшли сармати, етнічно споріднені зі скіфами. В українських землях готи перебували до IV-V ст. Кінець гегемонії готів наприкінці IV ст. поклали гуни. Перші відомості про слов'ян, які мешкали на і великій за обсягом території між Дніпром та Віолою, від степів Північного Причорномор'я до берегів Балтики, належать до І ст. н.е.
Обгрунтуйте проблему походження східних слов*ян,їх госп. та побут.
Питання походження східних слов'ян і на сьогодні є недостатньо вивченим. Існує декілька версій відносно територій, де формувався східнослов'янський етнос, та часу, коли це відбувалось. Найбільш поширеною є та, згідно якої перший етап складання слов'янства, так званий перед слов'янський, сягає другої половини II- I тис. до н. е. Саме тоді почалося формування декількох археологічних культур, які пізніше стали характерними для слов'ян. Перед слов'янський період пов'язаний із виникненням на правобережній лісостеповій Наддніпрянщині Зарубинецької культури, яка, на думку більшості вчених, є спільною для всього слов'янства. Уперше слов'яни згадуються у працях Тацита, Птоломея (I ст. н.е.) під назвою "венеди".. Пізніше, на середину I тис. н. е., з венедів вирізнилися дві групи слов'янського населення - анти і склавіни. Перші заселили територію від Дунаю до витоків Дону та Азовського моря й склали згодом східну гілку слов'янства. Основним заняттям слов'ян було землеробство. Археологічні знахідки того часу говорять нам, що слов'яни користувалися-досить добрими знаряддями праці, зокрема, у них вже був залізний серп, мотики, кістяні і дерев'яні сохи з металевими наконечниками. Слов'яни займалися також скотарством. Вони вирощували велику рогату худобу, коней, свиней. Слов'яни полювали на хутрових звірів, хутра були цінним товаром. А ще вони займалися рибальством бджолярством.У слов'ян було розвинене ремесло. Найбільше було поширене ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння,і ткацтво. Життя і праця східних слов'ян були тісно пов'язані зі своєю сім'єю і природою. Це і визначило два основних культи - обожнення сил природи і культу пращурів. Розвивалось у східних слов'ян й ужиткове мистецтво зі "звіриним" і "геометричним" жанровими стилями. Вдосконалювалась й музична творчість. Східні слов'яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньої України. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Особливо розвивались торгові зв'язки з Хазарією, Візантією. Таким чином, зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI-IX ст., перш за все - піднесення землеробства, ремесел і торгівлі, розклад родовообщинного ладу і класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у привілейований стан, поява перших протодержав, сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла Древньоруська держава - Київська Русь.
