Виконання дипломної роботи розпочинається з розробки плану та методики його виконання з метою визначення кола питань, які необхідно дослідити, і методів, які можна застосувати для цього.
План та методика виконання роботи повинні носити цілеспрямований характер щодо вивчення та дослідження та напрямів вирішення обраної проблеми. Всі розділи повинні бути взаємопов‘язаними і підпорядкованими загальній меті роботи. Дипломний проект повинні мати певну логічність побудови, послідовність та завершеність розгляду відповідних питань.
Рекомендується наступна структура дипломної роботи (проекту):
§ Титульна сторінка – 1 с.;
§ Завдання на дипломну роботу – 1 с.;
§ Анотація – 1 с.;
§ Зміст – 1-2 с.;
§ Вступ – 2 с.;
§ Розділ 1. - Науково-теоретичні основи проблем, що вивчаються (огляд літератури) – 15 - 25 с.;
§ Розділ 2. - Організаційно-економічна характеристика об‘єкту дослідження, зміст і результати проведеного дослідження, спеціальна, аналітична частина – 20 - 25 с.;
§ Розділ 3. - Проектний розділ, який містить напрями і перспективи вирішення проблеми – 18-25 с.;
§ Розділ 4-5. - Спеціальні розділи – по 5-15 с.;
§ Висновки. - 2-3 с.;
§ Список використаних джерел;
§ Додатки (за необхідністю).
Загальний обсяг дипломного проекту (роботи) становить 80-100 с. комп‘ютерного набору без врахування списку використаних джерел і додатків.
Робота повинна включати таблиці, графіки, схеми, діаграми тощо. Окремі з них при захисті роботи на засіданні ДЕК використовуються як ілюстративний матеріал до доповіді.
Титульна сторінка є першою сторінкою дипломної роботи (проекту). Вона повинна бути виконана стандартним шрифтом (14 розміру) відповідно до рекомендованої форми (додаток Д зі всіма підписами керівника, консультантів, завідувача кафедрою).
Завдання на дипломну роботу оформляють на стандартному бланку (додатокВ) і підписують студент, керівник, консультанти. Затверджує завідувач кафедрою.
У анотації роботи (додаток Е) вказують тему дипломної роботи та коротний опис роботи з зазначенням конкретних отриманих результатів роботи, наводять ключові слова.
У змісті вказуються заголовки розділів (підрозділів) та початкові номери сторінок, на яких вони розміщені.
Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її важливість і практична значущість; визначаються об‘єкт, мета і завдання дослідження; вказуються методи дослідження і джерела інформації для виконання дипломної роботи, структура роботи.
В першому розділі висвітлюються теоретичні підходи до проблеми за темою роботи:
§ наводяться наукові тлумачення та погляди різних авторів наукових публікацій, зіставляються, аналізуються і оцінюються їх позиції стосовно предмету дослідження, історія та сучасні тенденції предмету дослідження;
§ визначається студентом особиста позиція щодо теоретичних положень різних авторів;
§ теоретичні здобутки пов‘язуються з предметом досліджень;
§ описується методика досліджень як самостійний підрозділ.
В другому розділі д ається загальна організаційно-економічна характеристика об’єкту досліджень. Вона повинна містити економічний аналіз сучасного стану розвитку і умов функціонування об‘єкту дослідження. Для робіт, об’єктом яких є господарюючі суб’єкти в АПК, доцільно звернути увагу на місцерозташування підприємства, організаційну структуру і структуру управління підприємства, показники, які характеризують його розмір, ресурсний потенціал, спеціалізацію, результативні показники діяльності, основні показники виробничо-фінансової діяльності в динаміці за 3–5 років та маркетингової стратегії стосовно зовнішнього середовища. В цьому розділі доцільно порівняти досягнутий рівень розвитку об‘єкта дослідження із середньо районними даними (або по групі однорідних підприємств) і даними передових підприємств. Які знаходяться в однакових умовах діяльності. В кінці підрозділу необхідно зробити висновок про організаційно-економічні умови діяльності підприємства, зазначити, яке місце в ньому займає проблема, що досліджується.
На основі і через призму теоретичних положень, опрацьованих в першому розділі, в наступних підрозділах другого розділу розглядаються фактичні економічні показники, конкретні господарські дії, комерційні ситуації, управлінські та організаційні явища та відповідні процеси, що реально мають місце на об’єкті досліджень.
При цьому суттєво характеристику фактичного стану справ на об’єкті досліджень здійснюють у відповідності до предмету досліджень і мети роботи. Аналіз обов‘язково повинен містити причинно-наслідковий зв‘язок між показниками, а не обмежуватися лише констатацією фактів.
В третьому розділі студент на основі здобутків науки (розділ 1) та фактичного пізнавального матеріалу з предмету досліджень (розділ 2) опрацьовує, обґрунтовує, розробляє, проектує шляхи і способи подолання проблеми та удосконалення стану справ у відповідності до сучасної економічної ситуації та з прогнозними розрахунками на перспективу.
Підготовка третього розділу є найбільш складним етапом в написанні дипломної роботи (проекту). Тут студент мусить проявити такі особисті якості, як рівень загальної ерудиції, глибину професійних знань, схильність до творчого пошуку, прагнення до раціоналізації існуючого стану справ в економіці, навички цілеспрямованої праці.
Четвертий розділ (обов‘язковий для студентів спеціалізації “Менеджмент підприємств і організацій АПК) дипломної роботи присвячено проблемам використання інформаційних технологій в економічних процесах, прогнозуванню, розробці економіко-математичних моделей та їх реалізації засобами комп’ютерної техніки.
У цьому розділі студент повинен викласти основні аспекти застосування нових інформаційних технологій у галузі менеджменту, а також викласти своє бачення вирішення проблем на основі автоматизації окремих задач, що розглядаються в дипломній роботі, а також їх практичну реалізацію на досліджуваному об’єкті.
Відповідно до вищесказаного, пропонується наступна методика викладення матеріалу четвертого розділу дипломної роботи.
Назва четвертого розділу має відповідати основній проблемі, чи її складовим, яким присвячена робота, та специфіці застосування для її розв’язку по використанню нових інформаційних технологій. Наприклад, „Економіко-математична модель регіональної структури забезпечення матеріально-технічними ресурсами” або „Автоматизація розв’язку задач прогнозування показників ефективності земельних ресурсів”.
Розділ має містити два підрозділи. Назва підрозділів узгоджується з консультантом розділу.
Перший підрозділ присвячується теоретичним і практичним аспектам застосування економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки у галузі менеджменту. У першому підрозділі студент повинен обґрунтувати необхідність застосування інформаційних технологій для вирішення задач в управлінні діяльністю підприємства стосовно теми дипломної роботи. При цьому основними є висвітлення основних задач автоматизації управлінських процесів, їх висвітлення у періодичній літературі. Оскільки інформаційні технології напряму пов’язуються із застосуванням комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, студент має показати знання ринку технічних і програмних засобів. При цьому потрібно навести сучасні програми для автоматизації обліку їх основні можливості, переваги та недоліки.
В цьому розділі необхідно зробити постановку задачі, щодо використання методів економіко-математичного моделювання і їх реалізації засобами обчислювальної техніки. Постановка задачі має бути наведена у загальній математичній формі.
Другий підрозділ присвячено розв’язку задач автоматизації. В цьому розділі студент повинен навести розв’язок поставленої задачі засобами програмного забезпечення ЕОМ. При цьому студент повинен висвітлити стан інформатизації на досліджуваному об’єкті і необхідність застосування нових інформаційних технологій для її удосконалення.
Наступним етапом є проектування інформаційної бази відповідно до поставленої задачі. При цьому потрібно вказати склад інформації для розв’язку задачі (постійна, умовно-постійна, оперативна). Необхідно вказати вхідну і результативну інформації для вирішення поставлених задач. Особливим при цьому є дослідження інформаційних зв’язків в системі.
Після проектування інформаційної бази студент має визначити безпосередньо сам механізм розв’язку поставленої задачі в умовах застосування комп’ютерної техніки. Для цього на основі економіко-математичних методів обчислень інформації проводиться розрахунок задачі. Тут мають бути наведені результати проміжних розрахунків та кінцеві одержані результати.
Даний розділ має обов’язково містити графічний матеріал у вигляді графіків, інформаційних схем, екранних форм документів, звітів вихідної інформації тощо.
Після отриманих результатів студент має навести висновки, щодо удосконалення управлінських процесів стосовно поставленої задачі. При цьому висновки і пропозиції мають бути чіткі та містити конкретні цифри.
Четвертий розділ (обов‘язковий для студентів спеціалізації “Державне регулювання та управління АПК”) містить логічне продовження теми дипломної роботи ( проекту) у правовому аспекті. Методичні вказівки з розробки розділу „Державне регулювання та управління АПК” наведено в додатку Ж.
При виконанні дипломного дослідження студент повинен підібрати необхідну юридичну літературу, чинні нормативні акти, інші джерела, які підлягають детальному вивченню. Вирішуючи цю проблему, студент повинен врахувати зміни і доповнення, внесені протягом останніх років до діючого законодавства. Аналізуючи чинні правові норми, що досліджуються, студент повинен давати точні і конкретні посилання на відповідні акти: вказати ким і коли вони прийняті, де опубліковано відповідні статті (пункти, підпункти). При цьому необхідно звертатися безпосередньо до правових норм, а не викладати їх зміст за учбовою, довідковою або популярною літературою. Використовуючи коментар до законодавства, слід відокремлювати текст коментарю від тексту закону. Всі приклади з практики необхідно проаналізувати в проекті і вказати на їх джерело.
Якщо по досліджуваним питанням існують керівні постанови Пленуму Верховного Суду України або роз‘яснення Президії Вищого Господарського Суду України, то необхідно не тільки ознайомитись з їх змістом, а й обов‘язково ці положення використовувати.
В процесі розкриття змісту правової проблеми студент висловлює своє розуміння того чи іншого положення. Власна точка зору повинна бути всебічно обґрунтованою. Для такого обґрунтування студент повинен використати нормативний і практичний матеріал, або логічно довести пріоритетність своєї позиції.
Рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, механізм його реалізації повинні знайти відображення у висновках і пропозиціях у вигляді окремих пунктів.
Четвертий розділ - „Правове регулювання менеджменту ЗЕД” (обов‘язковий для студентів спеціальності „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”) містить логічне продовження теми дипломної роботи ( проекту) у правовому аспекті. Методичні вказівки з розробки розділу наведено в додатку Ж.
Студентам необхідно звернути увагу на те, що на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних зв'язків важливу роль має відігравати політика державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), інституційною основою якої виступають система нормативно-правових джерел і сукупність органів, які виконують функції зі створення, реалізації та контролю виконання нормативно-правових актів.
Особливої значущості розвиток правової основи державного регулювання ЗЕД набуває з огляду на основні напрямки зовнішньоекономічної і політичної стратегії України. Це обумовлюється, по-перше, необхідністю змін у принципах функціонування системи державного регулювання ЗЕД в Україні, а по-друге, - вимогою узгодження вітчизняної законодавчої бази ЗЕД з відповідними нормами законодавств інших країн. До проблем, які можна визначити у зв'язку з цим, слід також віднести відсутність в країні належного нормативного підґрунтя для здійснення низки видів ЗЕД, зокрема в сфері руху капіталів, торгівлі об'єктами інтелектуальної власності та ін.
Студентам слід вказати, що в Україні, в основному, закладено основні нормативно-правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності і створено систему її регулювання. Так, у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Цивільному та Господарському кодексах України визначено склад суб'єктів ЗЕД та умови їх зовнішньоекономічної правоздатності. Низкою законодавчих та підзаконних актів спеціального змісту врегульовано порядок здійснення окремих видів ЗЕД, особливості відповідальності за порушення даного порядку і процесуальні аспекти її реалізації. Разом з тим студентам необхідно приділити увагу наявності певних протиріч у законодавчому забезпеченні здійснення ЗЕД та її регулювання.
В процесі розкриття змісту правової проблеми студент висловлює своє розуміння того чи іншого положення. Власна точка зору повинна бути всебічно обґрунтованою. Для такого обґрунтування студент повинен використати нормативний і практичний матеріал, або логічно довести пріоритетність своєї позиції.
Рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, механізм його реалізації повинні знайти відображення у висновках і пропозиціях у вигляді окремих пунктів.
П’ятий розділ „Охорона праці” є невід’ємною частиною дипломної роботи випускника аграрного вузу. Матеріал для нього дипломник збирає під час переддипломної практики, а виконує розділ після неї використовуючи рекомендовану та спеціальну літературу (монографії, довідники, статті, нормативні документи по охороні праці).
Характеризуючи і оцінюючи організацію та умови охорони праці дипломник повинен запропонувати рекомендації по вдосконаленню стану охорони праці на підприємстві по якому виконується дипломна робота.
Першу консультацію дипломнику доцільно провести до виїзду на переддипломну практику. На ній він може ознайомитись з вимогами до написання розділу, ознайомитися з рекомендованим переліком літератури. На другій консультації, яку можна здійснити або по ходу практики, або після неї, дипломник показує консультанту матеріали до розділу та чернетку – перший варіант розділу. На третій консультації викладач підписує чернетку, якщо вона відповідає вимогам та розписується на титульному листі дипломної роботи (проекту). Чернетка залишається у консультанта.
Методичні вказівки з розробки розділу „Охорона праці” наведено в додатку К.
У висновках чітко і стисло викладаються основні результати виконаного дослідження за розділами роботи або групами розглянутих проблем. Висновок містить узагальнення по темі роботи, конкретні пропозиції і рекомендації з досліджуваних питань.
Висновки є конкретизацією основних положень роботи. Тут не слід розміщувати нові положення чи розвивати ідеї, які не випливають зі змісту роботи. Висновки є результатом теоретичного осмислення і практичної оцінки досліджуваної проблеми, із вказівкою як негативних, так і позитивних моментів. Вони є обґрунтуванням для визначення необхідності і доцільності проведення заходів, що рекомендуються автором.
Пропозиції і рекомендації повинні бути органічно пов'язані з висновками і спрямовані на поліпшення функціонування досліджуваного об'єкта. При розробці пропозицій і рекомендацій звертається увага на їхню обґрунтованість, реальність і практичну прийнятність.
Список використаних джерел закінчує виклад тексту роботи. У нього включають тільки ті видання, що дійсно були вивчені і використані в процесі підготовки роботи: законодавчі документи, постанови Уряду з питань економічної реформи, монографії, статті в періодичній пресі і т.д. Список використаної літератури повинен включати не менш 15-20 найменувань по нормативно-правовій базі і не менш 40 найменувань по інших джерелах.
Додатки в роботі є необов'язковими, але бажаними. Вони можуть бути включені у випадку наявності допоміжного матеріалу до основного змісту роботи, що підтверджує окремі положення, висновки, пропозиції. До них відносяться фінансова звітність досліджуваного об'єкта, проміжні розрахунки, таблиці додаткових цифрових даних, формули, розрахунки, результати рішень задачі на комп'ютері. тексті роботи на додатки робляться обов’язково посилання.
