Використання методів фізичної реабілітації

Лікувальні заходи:

1. Психотерапія. Довгострокове протікання більшої частини суглобових захворювань, пов’язане з періодичним погіршенням стану, пригноблює психіку хворого і потребує системної психотерапевтичної дії [7].

2. Дієтичний режим. Дієтичний режим хворого на РА треба складати у залежності від його загального стану. Їжа повинна бути калорійною, багатою білками та вітамінами [9].

3. Медикаментозне лікування. Його слід проводити перед фізіотерапією та ЛФК, тому що воно підготовлює для подальшого їх проведення, відхиляючи запальну суглобову реакцію та біль [8].

4. Фізіотерапія та ЛФК. Вони займають особливе місце серед лікувально-відновних заходів при суглобових захворюваннях [14].

5. Трудова терапія і спеціальні апарати та споруди. Вона відновлює м’язові сили та амплітуду рухів і є діючим профілактичним засобом проти деформації і є переходом від реабілітаційного періоду до продуктивної трудової діяльності [13].

1.3.1 Лікувальна фізична культура (ЛФК)

Провідні фахівці рекомендують використовувати фізичні вправи, що збільшують амплітуду рухів, м'язову силу, а також вправи аеробної спрямованості, враховуючи індивідуальні можливості кожного хворого і забезпечуючи адекватний відпочинок [9].

Доцільність виконання вправ, що підвищують м'язову силу, обумовлена тим, що слабкість м'язів спостерігається приблизно у 80 % хворих, страждаючих РА. Іншою причиною може бути вельми обмежений рівень рухової активності. У разі повної іммобілізації, наприклад при призначенні ліжкового режиму, рівень м'язової сили може знижуватися з інтенсивністю близько 3 % у день в перший тиждень[14].

Виконання вправ аеробної спрямованості не вимагає великої сили або швидкості, разом з тим надає тренуючу дію на CCC. Серед безлічі видів вправ аеробної спрямованості, найбільш популярними, мабуть, можна рахувати швидку ходьбу, біг, плавання, танці, їзду на велосипеді. Одне із завдань цього виду фізичних вправ — збільшення максимальної кількості кисню, який може бути використаний організмом для утворення енергії в процесі роботи. Це дозволяє людині виконувати більший об'єм роботи при меншому стомленні [12].

Результати численних досліджень показали позитивний вплив фізичних вправ на стан здоров'я більшості хворих, страждаючих остеоартритом і РА, без посилення больових відчуттів. Регулярні заняття знижують ступінь тяжкості захворювання, викликаючи ослаблення больових відчуттів, зменшуючи кількість хворобливих суглобів [9].

ЛФК - це один з часто застосовуваних засобів при реабілітації, його застосування повинно ґрунтуватися на суворих показниках, на рівний дозуванню у зв’язку зі станом хворого та на фізіотерапії та відпочинком [9].

ЛФК переслідує три головні задачі:

1. Запобігання від деформації у суглобах;

2. Підтримування м’язової сили;

3. Підтримування амплітуди рухів у суглобах.

ЛФК для хворих РА показана на всіх стадіях захворювання після гострого процесу. Хворим з високою активністю процесу показано лікування положенням, корекція зведень кисті, дихальні вправи і т.п.

Протипоказання до призначення ЛФК у хворих РА:

• протипоказано призначення ЛФК при високій (III ступені) активності процесу, з вираженим больовим синдромом і великими ексудатавними явищами в суглобах.

• враховуються і загальні протипоказання до призначення ЛФК: інфекції, лихоманка, гострі і підгострі захворювання внутрішніх органів, серцево-судинна недостатність II-III ступеня і ін.

Основними засобами, які має в своєму розпорядженні ЛФК є фізичні вправи. Вони можуть використовуватися у вигляді трьох методів: індивідуального, групового і консультативного [7].

Початкове положення для хворих РА може бути: лежачи, сидячи, лежачи на боку, лежачи на животі.

Обов'язковими умовами ЛФК є — регулярність, систематичність і спадкоємність занять (стаціонар, поліклініка, курорт, завдання вдома). Для підвищення навантаження слід збільшити число повторень вправ і темп їх виконання [5].

Для правильності визначення навантаження проводять підрахунок пульсу до і після занять, це дозволяє визначити правильність побудови комплексу. Пульс до і після занять може бути на одному рівні. Якщо пульс після навантаження підвищується в межах 16-20 ударів в 1 хв. або знизився після навантаження — це норма. Якщо пульс підвищується в межах 30-40 ударів в 1 хв., слід звернути увагу на дозування вправ, темп і правильність поєднання вправ з диханням [8].

У заняттях ЛФК розрізняють 3 періоди:

1. Підготовчий період — продовжується 10-15 хв, протягом 2-3 днів.

2. Основний або тренуючий період — тривалість занять 25-30 хв., 10-15 днів.

3. Завершальний період — проводиться за 3-5 днів до виписки із стаціонару і дається завдання додому [14].