Перелiк основних груп і підгруп товарів, що реалізовуються в магазині,
залежить від форми його товарної спеціалізації і специфіки обслуговуваного контингенту покупців. В процесі розподілу окремих груп і підгруп товарів в розрізі споживчих комплексів і мікрокомплексів в першу чергу визначаються їх кількість і найменування. Особлива увага цьому етапу формування асортименту повинна бути приділена в універмагах. Обстеження показало, що в універмагах, асортимент яких згрупований по споживчих комплексах, товарообіг на 1 кв.м. площі торгового залу в середньому на 12% вище, а витрати часу покупців на здійснення пoкупки на 17% менше, ніж на підприємствах, що не практикують цей принцип формування і пропозиції товарів. [5]
Основним чинником, що визначає кількість комплексів і їх найменування, є розмір торгової площі магазина. Разом з цим слід враховувати структуру товарообігу підприємства, що склалася, розміщення поблизу інших спеціалізованих типів магазинів по торгівлі окремими групами товарів і деякі інші чинники. Результати проведеного спеціального дослідження з цього питання дозволяють рекомендувати наступну зразкову номенклатуру споживчих комплексів для універмагів:
- товари для дітей;
- товари для жінок;
- товари для чоловіків;
- товари для будинку;
Разом з постiйними в рамках споживчих комплексів універмагів можуть бути організовані сезонні мікрокомплекси. Вони організовуються, як правило, напередодні свят або період осінньо-зимового або весінньо-літнього сезону за рахунок скорочення площі постійних мікрокомплексів [15]. В окремих випадках, в рамках споживчого комплексу може бути передбачена спеціальна площа для організації сезонних мікрокомплексів. Наступним етапом формування асортименту є кількість реалізованих різновидів товару по їх відмітних особливостях, тобто його глибини. Основою для визначення кількості різновидів товарів в магазинах різних форм товарної спеціалізації є розмір торгової площі торгового залу і стан пропозиції товарів на регіональному споживчому ринку. Кількість різновидів товарів, що рекомендується, для магазинів окремих форм спеціалізації приведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Кількість різновидів товарів, що рекомендується, для магазинів самообслуговування окремих форм спеціалізації
| Форми спеціалізації магазинів | Розміри торгової площі, кв.м. | |||
| до 250 | 251-630 | 631-1000 | понад 1000 | |
| 1. Універсам | - | до 700 | 700-1000 | 1001-1500 |
| 2. Кондитерські товары | до 300 | 301-500 | - | - |
| 3. Товари для дітей | - | до 1000 | 1001-1500 | понад 1500 |
| 4. Товари для молоді | - | до 800 | 801-1200 | понад 1200 |
| 5. Товарс для жінок | - | до 1000 | 1001-1500 | понад 1500 |
| 6. Товари для чоловіків | - | до 800 | 801-1200 | понад 1200 |
| 7. Одяг | - | до 600 | 601-1000 | понад 1000 |
| 8. Взуття | до 300 | 301-500 | 501-800 | понад 800 |
| 9. Хозтовары | до 500 | 501-800 | 801-1200 | понад 1200 |
| 10.Галантерея | до 600 | 601-900 | понад 900 | - |
Завершальним етапом формування асортименту є розробка конкретного переліку товарів, що реалізовуються в магазині. Основою для розробки конкретного асортиментного переліку товарів в рамках окремих їх груп, підгруп і певної кількості різновидів є матеріали вивчення попиту на товари на даному регіональному споживчому ринку і результати усередині групового аналізу оборотності товарних запасів. [16] Разом з правильним формуванням асортименту товарів, важливим завданням є забезпечення його стійкості. Одним з показників, що характеризують стійкість асортименту товарів в магазині, є коефіцієнт стійкості, визначуваний по формулі (1.1). При зростанні коефіцієнта стійкості з асортиментного переліку слід виключити товари сезонного попиту, які в період перевірки не реалізуються [6, С.135].
Оn
Ку = 1 - ---------; (1.1)
n x а
де Ку - коефіцієнт стійкості асортименту товарів в певному періоді;
О1;О2;...Оn - кількість різновидів товарів відсутніх у продажу у момент перевірок (з передбачених розробленим асортиментним переліком товарів);
а - кількість різновидів товарів, передбачених розробленим асортиментним переліком;
n - кількість перевірок. Оптимальне значення коефіцієнта стійкості асортименту товарів в магазині впродовж кварталу повинне бути не нижче
- для універсамів і гастрономів - 0,90;
- для універмагів - 0,80;
- для магазинів взуття і одягу - 0,75;
-для магазинів з продажу культтоваров, спортивних, господарських, галантерейних товарів - 0,85. Широкий і стійкий асортимент товарів в магазинах забезпечується комплексом заходів в області комерційної діяльності по закупівлі товарів.
Ми вважаємо, що в роздрібній торгівлі формування асортименту є прерогативою самого торгового підприємства. [17] У основу асортиментних переліків, що діють в магазинах, покладена виробничо-технічна ознака асортименту товарів, який не дозволяє з достатньою повнотою врахувати комплектність попиту, взаємну дополняємость товарів, сезонні особливості розвитку попиту і інші умови. На нашу думку, для характеристики асортименту роздрібного підприємства і визначення результативності асортиментної політики, аналіз структури асортименту, його широта і частково глибина дозволяють охарактеризувати лише фактичну структуру асортименту товарів в магазинах, оскільки відомостей про переважний асортимент працівники не мають, а вивчення попиту зводиться в основному до елементарного обліку реалізації, причому частіше по груповому асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі аналіз асортименту товарів не проводиться. Фактична повнота асортименту і її динаміка можуть служити свідоцтвом грамотної асортиментної політики. Повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазина, об'ємів товарообігу. Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту, на нашу думку, є фінансова стійкість і авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Великою довірою у постачальників товарів користуються магазини які приймають товар крупними партіями, своєчасно проводять розрахунки, мають високий ступінь надійності [12]. Ми вважаємо, що для підвищення соціального рівня торгового обслуговування торговий-оперативні працівники магазинів повинні приділяти особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно впливає на показник рівня обслуговування, а з іншої - свідчить про ритмічність постачань. Стійкість асортименту - головний орієнтир для покупця.
Висновки до розділу 1
Для характеристики ефективності комерційної діяльності роздрібного підприємства, на мій погляд, найбільш важливим показником є ступінь оновлення товарного асортименту, тобто його поповнення новими продуктами і виробами. Цей показник може бути визначений як коефіцієнт оновлення. Він представляється важливим для роботи з непродовольчими товарами. Розрахунки стійкості асортименту дозволяють судити про відсутність перебоїв у продажу окремих товарів. Аналіз широти і стійкості асортименту необхідно проводити на базі оперативних даних про стан поточних запасів, виділяючи товари із сповільненою товарооборачиваємостью.
РОЗДІЛ 2.
