Пояснення ключових особливостей ЄКТС

ЄКТС є системою, орієнтованою на особу, що навчається, через те, що вона допомагає навчальним закладам перемістити центр уваги у розробці програм та способі їх виконання з традиційного підходу, орієнтованого на викладача, на підходи, які задовольняють потреби і очікування осіб, що навчаються. За традиційних підходів, орієнтованих на викладача, предметні вимоги, знання і навчальний процес як такі вважалися основними складовими освітніх програм. Навчання, орієнтоване на особу, що навчається, ставить навчання в центр розробки та способу виконання навчальних програм та надає особам, що навчаються, більший вибір щодо змісту, способу, темпів та місця навчання.

За такого студенто-центрованого підходу роль навчальних закладів полягає у заохоченні та підтримці тих, хто навчається, при формуванні ними своїх власних траєкторій навчання та допомозі їм виробити свої власні стилі та досвід навчання.

Застосовуючи результати навчання та навчальне навантаження у розробці та виконанні навчальних програм, ЄКТС допомагає поставити особу, що навчається, в центр освітнього процесу. Призначаючи кредити освітнім компонентам, вона сприяє створенню гнучких траєкторій навчання. Більш того, ЄКТС разом із рамками кваліфікацій, що грунтуються на результатах навчання:

• встановлює більш тісний зв'язок між освітніми програмами та вимогами ринку праці через використання результатів навчання, покращуючи, таким чином, обізнаність у виборі студента;

• заохочує ширший доступ та участь у навчанні впродовж життя, роблячи програми більш гнучкими і сприяючи визнанню попередніх досягеннь;

• сприяє мобільності всередині навчального закладу або країни, між навчальними закладами, між країнами, а також між різними напрямками освіти та контекстами навчання (наприклад, формальне, неформальне, неофіційне навчання).

ЄКТС і результати навчання

“Результати навчання описують те, що, як очікується, має знати, розуміти чи вміти робити студент після успішного закінчення процесу навчання.”

Результати навчання – твердження, які можна перевірити, про те, що студент, який отримав певну кваліфікацію або завершив певну програму чи її окремий компонент, як очікується, має знати, розуміти та бути здатним виконувати. Як такі, вони підкреслюють зв’язок між викладанням, навчанням і оцінюванням.

Твердження про результати навчання звичайно характеризуються використанням дієслів активного стану, що позначають знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінювання тощо.

Використання результатів навчання робить цілі навчальних програм більш чіткими, легкозрозумілими для студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін. Вони також полегшують порівнянність кваліфікацій та сприяють визнанню навчальних досягнень.

В ЄКТС формулювання результатів навчання є основою послідовної оцінки навантаження і, отже, присвоєння кредитів. Коли ті, хто відповідає за розробку освітніх програм, встановлюють профіль кваліфікації та очікувані результати навчання програми навчання та її компонентів, кредити ЄКТС допомагають їм бути реалістичними щодо необхідного навантаження та розумно вибирати стратегії навчання, викладання та оцінювання. Зацікавлені сторони, такі як особи, що навчаються, і роботодавці, можуть надавати корисний внесок у визначення результатів навчання.

Успішне оцінювання результатів навчання є передумовою присвоєння кредитів особі, що навчається. Отже твердження про результати навчання компонентів програм завжди мають супроводжуватися зрозумілими та відповідними критеріями оцінювання для присвоєння кредитів, що надає можливість стверджувати, чи отримала особа, що навчається, необхідні знання, розуміння і компетенції.

Існують два підходи: результати навчання можуть бути або пороговими твердженнями (що визначають мінімальні вимоги для отримання заліку), або можуть бути визначені як референтні (опорні) точки, що описують типові вимоги (що визначають очікуваний рівень досягнень успішних осіб, що навчаються). У бідь-якому випадку, твердження про результати навчання мають чітко визначати, яка з цих дефініцій використовується.

Підходи, що ґрунтуються на результатах навчання, також дають можливість оцінити знання, навички та компетенції, отримані в інших, ніж формальна вища освіта, навчальних контекстах (неформальне або неофіційне навчання), присвоїти кредити і, отже, визнати їх з метою присвоєння кваліфікації.

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ

Діагностика якості підготовки бакалаврів здійснюється Державною екзаменаційною комісією через визначенням рівня сформованості компетенцій бакалаврів відповідно до ОКХ під час державної атестації у терміни, що передбачені навчальним планом.

Нормативні форми державної атестації:

________________________________________________________

(державний екзамен, виконання та захист кваліфікаційної роботи або їх поєднання)

Державний екзамен здійснюється за комплексними кваліфікаційними завданнями (ККЗ).

Кваліфікаційні роботи виконуються за видами:

- дипломний проект;

- дипломна робота.

ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ

1 Вимоги до змісту комплексних кваліфікаційних завдань

1.1 Зміст комплексних кваліфікаційних завдань (ККЗ), що виносяться на державний екзамен, орієнтується на діагностику рівня сформованості професійних компетенцій, що визначені у «Галузевому стандарті вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра» та варіативній частині «Стандарті вищої освіти НГУ. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавпра» (варіативна частина).

1.2 Діагностика здійснюється за допомогою узагальнених кваліфікаційних завдань (модель певної проблемної ситуації виробничої діяльності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра), що створюються трансформацією професійних компетенцій нормативної ОКХ та її варіативної частини.

Узагальнені кваліфікаційні завдання (табл.1) повинні бути доступні для студентів протягом усього періоду підготовки.

Таблиця 1

Перелік узагальнених кваліфікаційних завдань,

що виносяться на державний екзамен

Шифр компетенцій за ОКХ	Узагальнене кваліфікаційне завдання
1	2
Т 6.1	21. Визначити продуктивність вантажопотоку з очисного вибою, якщо задані: потужність шару, тип видобувної машини й схема її роботи, тип забійного конвеєра, опір вугілля різанню, щільність вугілля в цілині
Т 6.2	23. Вибрати тип стрічкового конвеєра й оцінити можливість його застосування, якщо задані наступні умови експлуатації: місце розміщення, характеристики траси й вантажу, продуктивність вантажопотоку, технічні характеристики стрічок і конвеєрів, експлуатаційні нормативи

Примітка:

Форма обов’язкова та подана з прикладом заповнення.

1.3 На основі узагальнених кваліфікаційних завдань, що визначені у нормативній ОКХ та її варіативній частині (професійні задачі та уміння фахівця) методичною комісією за напрямом підготовки створюються конкретизовані кваліфікаційні завдання із чисельною або іншою конкретизацією вихідних даних.

1.4 Для оцінювання якості виконання конкретизованого кваліфікаційного завдання та можливості оскарження результатів оцінювання використовуються еталони рішень - зразки правильного й повного рішення.

Еталоном може бути певний матеріал із фахових джерел (з відповідним посиланням), що містить алгоритми та приклади рішень. В інших випадках еталони створюється і зберігаються методичною комісією.

Для зручності обробки результатів державного екзамену в еталонах рішень доцільно виділити етапи виконання конкретизованого кваліфікаційного завдання через визначення істотних операцій, що мають принципове значення для правильного рішення. Істотними операціями можуть бути кроки алгоритму рішення, розрахункові схеми, визначення понять, параметри й дії над ними.

Поопераційне зіставлення рішень із еталоном дозволяє оцінити рівень сформованості компетенцій за допомогою коефіцієнта засвоєння - відношення правильно виконаних істотних операцій до загального.

Засобом діагностики, що безпосередньо використовується на державному екзамені під час державної атестації, є комплексні кваліфікаційні завдання (ККЗ), які складаються із декількох конкретизованих.

1.5. Комплексність ККЗ має реалізуватись не тільки кількістю завдань, але й за рахунок підбору завдань, які вимагають використання декількох компетенцій, включаючи компетенції варіативної частини ОКХ.

1.6 Співвідношення обсягів нормативної та варіативної частин засобів діагностики, має відповідати співвідношенню обсягів професійно-практичного циклу підготовки нормативної частини ОПП та циклу самостійного вибору вищого навчального закладу (профілізація на певну спеціальність напряму) варіативної частини ОПП.

1.7 Кількість конкретизованих завдань має сполучатися з регламентом виконання ККЗ, що встановлює ДЕК.

1.8 Для забезпечення надійності діагностики загальна кількість істотних операцій конкретизованих кваліфікаційних завдань повинна бути не менш 30-ти.

2 Вимоги до змісту кваліфікаційних робіт

2.1 Загальні положення

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що присвячена вирішенню завдань, віднесених в ОКХ до проектної та проектно-конструкторської професійних функцій. Передбачається виконання технічного завдання, ескізного та технічного проектів, робочої, експлуатаційної, ремонтної документації тощо.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що присвячена вирішенню завдань з організації технологічного процесу (технічна підготовка, забезпечення функціонування, контроль) і управління організацією (планування, облік, аналіз, регулювання) та технологічним процесом.

Кваліфікаційна робота може бути комплексною (кафедральна, міжкафедральна, міжвузівська) і виконуватись декількома студентами.

Кваліфікаційна робота вважається реальною за виконанням однієї з умов:

- тема роботи запропонована підприємством, виконується в його інтересах, а результати роботи прийняті до реалізації;

- по темі роботи існують публікації автора, патент, рішення про публікацію, подана заявка на винахід;

- до роботи прикладені документи про впровадження результатів.

2.1 Тематика кваліфікаційних робіт

Перелік тем кваліфікаційних робіт визначає випускаюча кафедра до початку навчального року.

Тематика кваліфікаційних робіт повинна бути безпосередньо пов’язана з вирішенням типових завдань професійної діяльності, що визначені в ОКХ (табл. 2).

Тема кваліфікаційної роботи має конкретизувати типові завдання виробничої діяльності, містити мету та предмет розроблення, галузь застосування.

Студент має право запропонувати на розгляд випускаючої кафедри власну тему.

Теми кваліфікаційних робіт затверджуються наказом ректора.

2.3 Завдання на кваліфікаційну роботу

Завдання на кваліфікаційну роботу бакалавра має бути орієнтовано на вирішення проблем, що потребують не тільки вибір, але й перетворення відомих методів рішень для нових (нестандартних) умов.

2.4 Складові кваліфікаційних робіт

Дипломний проект включає комплект технічної документації, до складу якої входять креслення та пояснювальна записка.

Склад креслень дипломного проекту регламентується вимогами стандартів до обраного етапу проектування (наприклад, технічний проект повинен включати обов'язкові креслення загального виду виробу та його складових з остаточними технічними рішеннями, і які дають повну уяву про устрій та принцип дії виробу).

Дипломна робота включає демонстраційний матеріал для доповіді на ДЕК та пояснювальну записку.

Демонстраційний матеріал дипломної роботи може бути графічним (на папері, фоліях тощо), електронним (відеоматеріали, мультимедіа, презентації тощо), натурним (моделі, макети, зразки виробів тощо).

Зміст демонстраційного матеріалу повинен віддзеркалювати оригінальні результати, які отримані при виконанні дипломної роботи.

Структура пояснювальної записки дипломної роботи умовно поділяється на вступну, основну частини і додатки.

Вступна частина:

¨ титульний аркуш;

¨ завдання на кваліфікаційну роботу;

¨ реферат;

¨ зміст;

¨ вступ.

Основна частина:

¨ розділи кваліфікаційної роботи;

¨ висновок;

¨ перелік посилань.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

1. Порядок створення і робота державної екзаменаційної комісії

Державна екзаменаційна комісія створюється щорічно для проведення державної атестації - державних екзаменів (у формі виконання ККЗ) і захисту кваліфікаційних робіт та діє протягом календарного року як єдина для денної, заочної форм навчання та екстернату з кожної спеціальності.

Голова ДЕК призначається Міністерством освіти і науки України за пропозицією ректора НГУ з представників галузей-замовників. До складу комісії входять викладачі випускаючих та профільних кафедр, провідні фахівці виробництва, наукових установ. Персональний склад ДЕК затверджується ректором не пізніше ніж за місяць до початку роботи.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами. Графік роботи комісії затверджується ректором.

Проведення державного екзамену передує виконанню і захисту кваліфікаційної роботи.

Студенти, які склали державний екзамен, допускаються до виконання кваліфікаційної роботи.

Студенти, які не склали державний екзамен, допускаються до повторного складання протягом трьох років або до здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за індивідуальною програмою.

Для розгляду і захисту кваліфікаційної роботи в ДЕК подаються документи:

- відомість складання державних екзаменів, екзаменів і заліків з теоретичних дисциплін, курсових проектів та робіт, практик;

- залікова книжка;

- кваліфікаційна робота;

- відзив керівника про кваліфікаційну роботу;

- рецензія фахівця відповідної кваліфікації.

В ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність кваліфікаційної роботи – друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування результатів, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови. Засідання ДЕК проводяться як в НГУ, так і на підприємствах, в установах та організаціях, для яких тематика робіт становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Регламент засідань ДЕК встановлює її голова.

Рішення ДЕК про оцінку кваліфікаційної роботи, а також про присвоєння випускнику освітнього рівня та кваліфікації, видавання йому державного документа про освіту і кваліфікацію приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Голос голови ДЕК є вирішальним при однаковій кількості голосів.

Засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться:

- оцінки виконання ККЗ;

- оцінка керівника кваліфікаційної роботи;

- оцінка захисту кваліфікаційної роботи;

- запитання до випускника з боку членів та голови ДЕК;

- окремі думки членів ДЕК;

- здобуті освітній рівень і кваліфікація;

- назва державного документа про освіту і кваліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки), який видається випускнику;

- інші відомості (реальність, комплексність тощо).

Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в установленому порядку.

Результати захисту кваліфікаційних робіт визначаються оцінками ''вiдмiнно'', ''добре'', ''задовiльно'' та ''незадовiльно'' та оголошуються того ж дня після оформлення протоколів засідання ДЕК.

У випадках, коли захист кваліфікаційної роботи визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену випускаючою кафедрою.

Студент, який не захистив кваліфікаційну роботу, допускається до повторного захисту не менше ніж через рік протягом трьох років або може за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста.

Після закінчення роботи ДЕК голова складає звіт та подає його до навчального відділу. У звіті аналізується актуальність тематики, якість виконання кваліфікаційних робіт, уміння випускників застосовувати знання при вирішенні виробничих проблемних ситуацій, недоліки в підготовці, рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу.

Звіти голів ДЕК обговорюються на засіданні рад факультетів, методичних комісій з напрямів підготовки.

Результати державної атестації обговорюються на вченій раді вищого навчального закладу.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

1 Комплексні кваліфікаційні завдання

1.1 Оцінювання результатів виконання ККЗ здійснюється, як правило, за допомогою коефіцієнту засвоєння:

де - правильно виконані істотні операції рішення (відповіді); – загальна кількість визначених істотних операцій еталону рішення (відповіді).

Рекомендовані критерії визначення оцінок за національною шкалою:

«відмінно» - ;

«добре» - ;

«задовільно» -

«незадовільно» - .

Крім цього враховуються загальні вимоги до виконання комплексних кваліфікаційних завдань, що забезпечують максимальну оцінку:

- здатність до застосування знань, їх диференціювання, інтеграції та уніфікації аналізу фактів, подій, прогнозу результатів;

- правильність рішень, інтерпретації схем, графіків, діаграм;

- повнота структури розрахунків (постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка рішення),

- грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;

- оформлення відповідно до чинних стандартів.

1.2 Методичні комісії мають право коригувати значення коефіцієнтів засвоєння як критеріїв визначення оцінок та застосовувати інші загальні вимоги у залежності від спеціифіки напряму підготовки.

2 Оцінювання виконання кваліфікаційної роботи

Деякі вимоги, виконання яких забезпечує максимальну оцінку кваліфікаційній роботі:

- об’єктивне висвітлення стану питання з творчим використанням сучасних джерел інформації;

- оригінальність технічних, технологічних, організаційних та управлінських рішень;

- практичне значення результатів;

- обґрунтування рішень та пропозицій відповідними розрахунками;

- повнота структури розрахунків (постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка рішення);

- всебічність оцінки впливу результатів (надійність системи, безпека, екологія, ресурсозбереження тощо);

- органічний зв’язок пояснювальної записки з графічною частиною;

- наявність посилань на джерела інформації;

- відсутність дублювання, описового матеріалу, стереотипних рішень, що не впливають на суть та висвітлення отриманих результатів;

- використання прикладних пакетів комп’ютерних програм;

- оформлення креслень та пояснювальної записки відповідно до чинних стандартів;

- загальна та професійна грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу;

- якість оформлення;

- самостійність виконання.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Методичні матеріали мають забезпечити самостійну роботу студента з підготовки до державної атестації.

Методичні матеріали розробляються випускаючими кафедрами, розглядаються і затверджуються з методичними комісіями за напрямами підготовки.

1 Державний екзамен

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи підготовки студента до державного екзамену подаються за наступною структурою.

Виробничі завдання бакалавра, контроль здатності виконання яких виноситься на державний екзамен. Подаються виробничі завдання відповідно до «Галузевого стандарту вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра» та «Стандарту ВНЗ. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра (варіативна частина)».

Засоби контролю. Подаються типові приклади комплексних кваліфікаційних завдань.

Рекомендації до виконання та приклади вирішення. Наводяться рекомендації до виконання типових кваліфікаційних завдань та приклади їх вирішення.

Оцінювання якості виконання комплексних кваліфікаційних завдань. Подаються критерії оцінювання у вигляді переліку припущених недоліків, що знижують оцінку якості виконання індивідуального завдання.

Бібліографічний список. Подається перелік рекомендованих джерел.

2 Кваліфікаційні роботи

Методичні рекомендації для студентів розробляються випускаючими кафедрами за рубрикацією та на підставі даного стандарту (п 5.2).

КОМПЛЕКСНА КІЛЬКІСНА ОЦІНКА

Наказ Міністерства освіти і науки України

30.03.2010 р. № 277

МЕТОДИКА

рейтингового оцінювання наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації Міністерства освіти і науки України

Загальні положення

Мета: комплексна кількісна оцінка наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації МОН (далі – ВНЗ), що забезпечує можливість ефективного керування на всіх рівнях: співробітник, кафедра, факультет, ВНЗ.

Методика визначає систему показників наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ, процедуру їх формування, методику формування загальної інтегральної оцінки (рейтинг) та систему контролю. Рейтинг може визначатись як серед фахових груп ВНЗ, об'єднаних по спеціалізації, так і для всіх ВНЗ одночасно.

Перелік показників, за якими здійснюється

оцінка наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ

Перелік показників, за якими здійснюється оцінка наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, повинен досить повно відбивати різні сторони активності ВНЗ, але не має бути перевантаженим зайвими подробицями.

Усі показники розділяються на такі, що характеризують потенціал (ресурси) ВНЗ – , та показники результативності – .

Загальна інтегральна рейтингова оцінка ВНЗ обчислюється за наступними етапами:

ВНЗ у термін, що визначений щорічним наказом МОН щодо підсумків наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ за звітний рік, надають до МОН інформацію по показниках потенціалу та результативності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Перелік цих показників наведено в додатку 1 до методики.

На підставі цієї інформації обчислюються рейтингові індикатори (питомі показники результативності) :

(1)

(2)

i={11,12}; (3)

i={ 5, 9, 10,}; (4)

i={3, 8 }; (5)

i={4, 6, 7}; (6)

(7)

Таблицю формул розрахунку рейтингових індикаторів ki наведено у додатку 2 до методики.

Числові коефіцієнти при рейтингових індикаторах у чисельнику (10,100,1000) введені для зменшення незначущих розрядів після нуля при приведенні даних значень.

По рейтинговим індикаторам проводиться контроль достовірності та коректності даних. Для кожного показника обчислюється середнє значення по групі ВНЗ. Значні відхилення від середнього (встановлюється МОН) потребують додаткового підтвердження відповідними ВНЗ. У разі відсутності підтвердження дані вважаються не достовірними та не враховуються при подальших розрахунках (дорівнюють «0»).

4. Рейтингові індикатори нормуються:

(8)

5. Загальна інтегральна оцінка для j – того ВНЗ обчислюється як адитивна

нелінійна згортка нормованих рейтингових індикаторів .

(9)

де - вагові коефіцієнти (коефіцієнти пріоритетності), які визначають відносну значущість і-го показника. Вагові коефіцієнти визначаються на основі коректно проведених експертних оцінок та характеризують найбільш важливі напрямки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ.

6. Для врахування масштабу ВНЗ за величиною чисельності НПП та НДЧ

значення кожного j-того ВНЗ перемножується на j-тий ваговий коефіцієнт чисельності j = 1…N, (10), де - частка чисельності НПП та НДЧ j-того ВНЗ у загальній сумі чисельності НПП та НДЧ по групі ВНЗ, N – кількість ВНЗ у групі.

7. Отримані значення нормуються за 100-бальною шкалою.

(11)

Місця у рейтингу серед загальної кількості ВНЗ розподіляються у відповідних фахових групах у порядку зменшення загальної інтегральної оцінки .

Додаток 1 до Методики

рейтингового оцінювання

Перелік основних показників, за якими здійснюється

оцінка наукового потенціалу та результативність

Потенціал

П1. Чисельність штатних науково-педагогічних працівників (НПП)), що працюють на повну ставку, та кількість повних ставок, які займають сумісники

П2. Чисельність докторів наук та професорів у складі НПП

П3. Чисельність кандидатів наук та доцентів у складі НПП

П4. Чисельність штатних наукових працівників науково-дослідних частин (НДЧ), секторів та інших науко-дослідних підрозділів

П5. Чисельність аспірантів та здобувачів

П6. Чисельність докторантів

П7. Чисельність докторів у складі НДЧ тощо

П8. Чисельність кандидатів наук у складі НДЧ тощо

П9. Обсяг фінансування із загального фонду держбюджету

2. Результативність

Р1. Кількість захищених кандидатських дисертацій працівниками ВНЗ (ННП та

НДЧ)

Р2. Кількість захищених докторських дисертацій працівниками ВНЗ (ННП та

НДЧ)

Р3. Чисельність науковців ВНЗ, що отримують гранти Президента України для молодих учених

Р4. Обсяги надходжень до спеціального фонду державного бюджету, в тому числі інноваційних проектів.

Р5. Обсяги фінансування з міжнародних фондів

Р6. Кількість робіт, відзначених Державною премією України

Р7. Кількість проданих ліцензій

Р8. Кількість отриманих охоронних документів

Р9. Опубліковано монографій відповідно до вимог ВАК, кількість

Р10. Опубліковано підручників та навчальних посібників з грифом МОН, кількість

Р11. Кількість публікацій у фахових наукових виданнях України та в зарубіжних наукових виданнях

Р12. Кількість публікацій у наукометричній базі даних Scopus

Додаток 2 до Методики рейтингового оцінювання

Таблиця формул розрахунку рейтингових індикаторів ki

(питомі показники результативності)

Рейтин-гові індика-тори	Пояснення	Формула розрахунку
k1	Кількість захищених кандидатських дисертацій на 10 науково-педагогічних працівників (НПП +НДЧ), що не захистилися;
k2	Кількість захищених докторських дисертацій на 100 (НПП+НДЧ), що не захистилися;
k3	Чисельність науковців ВНЗ, що отримуютть гранти Президента України для молодих учених на 100 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k4	Обсяг надходжень до спец. фонд державного бюджету (тис.грн) на 10 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k5	Обсяг фінансування з міжнародних фондів (тис.грн) на 10 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k6	Кількість робіт, відзначених Державною премією України на 1000 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k7	Кількість проданих ліцензій на 1000 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k8	Кількість отриманих охоронних документів на 100 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k9	Кількість опублікованих монографій відповідно до вимог ВАК на 10 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k10	Кількість опублікованих підручників і навчальних посібників з грифом МОН на 10 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k11	Кількість публікацій у фахових наукових виданнях України та у зарубіжних наукових виданнях на 1 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k12	Кількість публікацій у наукометричній базі даних Scopus на 1 (НПП+НДЧ+аспіранти+докторанти);
k13	Відношення обсягів надходжень до спеціального фонду державного бюджету до обсягів фінансування із загального фонду держбюджету, тис.грн./тис. грн

Значення вагових коефіцієнтів

а1
0,0625	0,0625	0,0625	0,0625	0,0625	0,0625	0,0625	0,0625	0,1	0,1	0,1	0,15	0,05

ЛІЦЕНЗІЙНІ ПОКАЗНИКИ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ в цілому, що мають забезпечуватись при ліцензуванні напрямів чи спеціальностей

Ліцензійні показники визначає та розміщує на сайті вищий навчальний закладах, що ліцензує напрями підготовки чи спеціальності, за формою.

показ-ник

Найменування

значення


ЛП₁	Контингент студентів денної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, осіб
ЛП₃	Контингент студентів денної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, осіб
ЛП₄	Кількість комп’ютерних робочих місць, що використовуються для підготовки напряму чи спеціальності
ЛП₅	Кількість комп’ютерних робочих місць, які мають доступ до Інтернет
ЛП₆	Навчальна та навчально-лабораторна площа
ЛП₇	Навчальна та навчально-лабораторна площа
ЛП₈	Кількість посадочних місць в читальних залах навчального закладу
ЛП₉	Загальна корисна площа критих спортивних споруд
ЛП₁₀	Кількість місць у санаторіях-профілакторіях та оздоровчо-спортивних таборах
ЛП₁₁	Кількість місць проживання в студентських гуртожитках
ЛП₁₂	Житлова площа студентських гуртожитків

Ліцензійні показники кафедр, що мають забезпечувати навчальний процес з напряму чи спеціальності, що ліцензуються

показ-ник	Найменування	значення
	2
	Ліцензований обсяг прийому, що заявляється
ЛП₁₃	Ліцензований обсяг прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, осіб
ЛП₁₄	Ліцензований обсяг прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, осіб
	Кадрове забезпечення навчального процесу
ЛП₁₅	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
ЛП₁₆	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
ЛП₁₇	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують соціально-економічний та гуманітарний цикл навчання бакалаврів
ЛП₁₈	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують природничо-науковий цикл навчання бакалаврів
ЛП₁₉	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують практично-професійний цикл навчання бакалаврів
ЛП₂₀	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
ЛП₂₁	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
	Якість кадрового забезпечення навчального процесу
ЛП₂₃	чисельність докторів наук, професорів і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр (одна і та ж особа враховується один раз), осіб
ЛП₂₄	кількість штатних посад, що займають доктори наук, професори, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
ЛП₂₅	чисельність доцентів, кандидатів наук (одна і та ж особа враховується один раз), осіб
ЛП₂₆	кількість штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
ЛП₂₇	кількість штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують соціально-економічний та гуманітарний цикл навчання бакалаврів
ЛП₂₈	кількість штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують природничо-науковий цикл навчання бакалаврів
ЛП₂₉	кількість штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують професійно-практичний цикл навчання бакалаврів
ЛП₃₀	кількість штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
	Навчально-методичне забезпечення навчальної діяльності
ЛП₃₁	кількість дисциплін опп підготовки бакалавра
ЛП₃₂	кількість дисциплін опп підготовки магістрів
ЛП₃₃	кількість дисциплін, за якими розроблено нормативно-методичні комплекси в повному обсязі
ЛП₃₄	кількість підручників та навчальних посібників
	Фінансове забезпечення наукової діяльності випускаючої кафедри
ЛП₃₅	Загальний обсяг фінансування наукових робіт випускаючої кафедри
ЛП₃₆	Балансова вартість наукового обладнання випускаючої кафедри
	Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів
ЛП₃₇	Чисельність докторантів, осіб
ЛП₃₈	Чисельність аспірантів, осіб

Ліцензійні індикатори вищого навчального закладу в цілому, що мають забезпечуватись при ліцензуванні напрямів чи спеціальностей

Ліцензійні індикатори визначає вищий навчальний заклад і розміщує на сайті.

Ліцензійні індикатори Л_і є відносними величинами і розглядаються як відношення базового абсолютного показника до масштабного. Вимір лецінзійного індикатора є питомий на 100 науково-педагогічних працівників, 100 студентів денної форми навчання, одного студента денної форми навчання тощо, що забезпечує процес порівняння потенціалу вищих навчальних закладів та кафедр з урахуванням їх масштабів.

де ЛП_А – абсолютний ліцензійний показник; ЛП_М – масштабний.

інди-катор

Найменування

значення


Л₁	Кількість комп’ютерних робочих місць на 100 студентів денної форми навчання
Л₂	Кількість комп’ютерних робочих місць, які мають доступ до Інтернет на 100 студентів денної форми навчання
Л₃	Навчальна та навчально-лабораторна площа на одного студента денної форми навчання, тис.кв.м
Л₄	Кількість посадочних місць в читальних залах на 100 студентів денної форми навчання
Л₅	Загальна корисна площа критих спортивних споруд на одного студента денної форми навчання
Л₆	Кількість місць у санаторіях-профілакторіях та оздоровчо-спортивних таборах на 100 студентів денної форми навчання
Л₇	Забезпеченість студентів місцями проживання в студентських гуртожитках
Л₈	Житлова площа на одного проживаючого в студентських гуртожитках

Ліцензійні індикатори кафедр, що мають забезпечувати навчальний процес з напряму чи спеціальності, що ліцензуються

інди-катор	Найменування	формула

	Кадрове забезпеченнянавчального процесу
Л₉	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр на 100 студентів денної форми навчання
Л₁₀	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
Л₁₁	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують соціально-економічний та гуманітарний цикл навчання бакалаврів
Л₁₂	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують природничо-науковий цикл навчання бакалаврів
Л₁₃	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують практично-професійний цикл навчання бакалаврів
Л₁₄	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр на 100 студентів денної форми навчання
Л₁₅	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
	Якість кадрового забезпечення навчального процесу
Л₁₆	частка докторів наук, професорів і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр (одна і та ж особа враховується один раз)
Л₁₇	частка штатних посад, що займають доктори наук, професори, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
Л₁₈	частка доцентів, кандидатів наук (одна і та ж особа враховується один раз), які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
Л₁₉	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
Л₂₀	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують соціально-економічний та гуманітарний цикл навчання бакалаврів
Л₂₁	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують природничо-науковий цикл навчання бакалаврів
Л₂₂	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують професійно-практичний цикл навчання бакалаврів
Л₂₃	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
	Навчально-методичне забезпечення навчальної діяльності
Л₂₄	частка дисциплін опп бакалавра, за якими розроблено нормативно-методичні комплекси в повному обсязі
Л₂₅	частка дисциплін опп магістра, за якими розроблено нормативно-методичні комплекси в повному обсязі
Л₂₆	Забезпеченість навчального процесу підручниками та навчальними посібниками
	Фінансове забезпечення наукової діяльності випускаючої кафедри
Л₂₇	Обсяг фінансування наукових робіт випускаючої кафедри на 100 науково-педагогічних працівників
Л₂₈	Балансова вартість наукового обладнання випускаючої кафедри на одного науково-педагогічного працівника
	Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів
Л₂₉	Частка докторантів на 100 науково-педагогічних працівників
Л₃₀	Чисельність аспірантів на 100 науково-педагогічних працівників

Коефіцієнти пріоритетності ліцензійних індикаторів вищого навчального закладу в цілому

Коефіцієнт пріоритетності – це відношення ліцензійного індикатора Л_і до індикатора ЛВ_ДАК, що регламентується ліцензійними умовами ДАК, або до відповідного індикатора Р_с системи (групи вищих навчальних закладів) за результатами рейтингування вищих навчальних закладів минулого року

; .

При ідентичності ліцензійного індикатора з індикатором, що регламентується ліцензійними умова ДАК, або з відповідним індикатором системи коефіцієнти пріоритетності КЛ_і = 1. Тобто значення коефіцієнтів пріоритетності ліцензійних індикаторів університетів можуть перебувати в діапазоні 0…1.

Це дає можливість визначити позиціонування ліцензійних можливостей вищого навчального закладу та кафедр, що мають забезпечувати підготовку фахівців за напрямом, спеціальності.

Коефіцієнти приритетності визначає вищий навчальний заклад і розміщує інформацію на сайті за формою:

позна-чення

Найменування індикатора

коефіцієнт пріоритетності

	2
КЛ₁	Кількість комп’ютерних робочих місць на 100 студентів денної форми навчання
КЛ₂	Кількість комп’ютерних робочих місць, які мають доступ до Інтернет на 100 студентів денної форми навчання
КЛ₃	Навчальна та навчально-лабораторна площа на одного студента денної форми навчання
КЛ₄	Кількість посадочних місць в читальних залах на 100 студентів денної форми навчання
КЛ₅	Загальна корисна площа критих спортивних споруд на одного студента денної форми навчання
КЛ₆	Кількість місць у санаторіях-профілакторіях та оздоровчо-спортивних таборах на 100 студентів денної форми навчання
КЛ₇	Забезпеченість студентів місцями проживання в студентських гуртожитках
КЛ₈	Житлова площа на одного проживаючого в студентських гуртожитках

Коефіцієнти пріоритетності ліцензійних індикаторів з напряму підготовки чи спеціальності

позна-чення	Найменування індикатора	коефіцієнт пріоритетності
	2
	Кадрове забезпечення навчального процесу
КЛ₉	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр на 100 студентів денної форми навчання
КЛ₁₀	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
КЛ₁₁	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують соціально-економічний та гуманітарний цикл навчання бакалаврів
КЛ₁₂	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують природничо-науковий цикл навчання бакалаврів
КЛ₁₃	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують практично-професійний цикл навчання бакалаврів
КЛ₁₄	кількість штатних посад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр на 100 студентів денної форми навчання
КЛ₁₅	частка штатних посад науково-педагогічних працівників, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
	Якість кадрового забезпечення навчального процесу
КЛ₁₆	частка докторів наук, професорів і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр (одна і та ж особа враховується один раз)
КЛ₁₇	частка штатних посад, що займають доктори наук, професори, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
КЛ₁₈	частка доцентів, кандидатів наук (одна і та ж особа враховується один раз), які забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
КЛ₁₉	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
КЛ₂₀	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують соціально-економічний та гуманітарний цикл навчання бакалаврів
КЛ₂₁	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують природничо-науковий цикл навчання бакалаврів
КЛ₂₂	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують професійно-практичний цикл навчання бакалаврів
КЛ₂₃	частка штатних посад, що займають доценти, кандидати наук, які працюють на постійній основі і забезпечують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр
	Навчально-методичне забезпечення навчальної діяльності
КЛ₂₄	Частка дисциплін опп бакалавра, за якими розроблено нормативно-методичні комплекси в повному обсязі
КЛ₂₅	Частка дисциплін опп магістра, за якими розроблено нормативно-методичні комплекси в повному обсязі
КЛ₂₆	Забезпеченість навчального процесу підручниками та навчальними посібниками
	Фінансове забезпечення наукової діяльності випускаючої кафедри
КЛ₂₇	Обсяг фінансування наукових робіт випускаючої кафедри на 100 науково-педагогічних працівників
КЛ₂₈	Балансова вартість наукового обладнання випускаючої кафедри на одного науково-педагогічного працівника
	Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів
КЛ₂₉	Частка докторантів на 100 науково-педагогічних працівників
КЛ₃₀	Чисельність аспірантів на 100 науково-педагогічних працівників

Інтегральний ліцензійний індекс вищого навчального закладу

ІЛІ_внз = Σ К_внз / m

m = 8 – кількість ліцензійних індикаторів вищого навчального закладу в цілому; Σ ЛК_і – сума коефіцієнтів пріоритетності ліцензійних індикаторів вищого навчального закладу в цілому

Інтегральний ліцензійний індекс напряму чи спеціальності

ІЛІ_каф. = Σ К_каф / m_каф.

m_каф. = 30 – кількість ліцензійних індикаторів напряму чи спеціальності; ΣАК_і – сума коефіцієнтів пріоритетності ліцензійних індикаторів напряму чи спеціальності.

МОБІЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ