Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—обор украњнськоњ духовност≥




як в≥домо, кап≥тал≥стичний ≥ демократичний св≥т, переважно на чол≥ з —Ўј, з першого дн€ ∆овтневого перевороту ≥ прот€гом "буйства" б≥льшо≠визму в —–—–, а п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ≥ в ≥нших рег≥онах, в≥в нещадну ≥ невпинну в≥йну проти всього соц≥ал≥стичного ладу, витрачаючи триль≠йонн≥ кошти аби його знищити ≥ запоб≥гти поширенню по вс≥й планет≥ й у самих —Ўј. ўодо цього пригадаймо сумнозв≥сну програму держсекретар€ —Ўј ј. ƒаллеса (1945), д≥€льн≥сть "регулювальника" розвалу —–—– Ѕжезинського, торжество держсекретар€ Ѕейкера п≥сл€ в≥домих под≥й, пов'€≠заних ≥з √ „ѕ, у  онгрес≥. ≤, нарешт≥, з≥знанн€ президента  л≥нтона, що јмерика виграла холодну в≥йну.  раху ун≥тарноњ держави спри€ли ≥ внутр≥шн≥ деструктивн≥ сили своЇю сл≥потою, нездарн≥стю ≥ неспромож≠н≥стю запоб≥гти розвалу. —–—– був в≥дкинутий з ≥сторичного шл€ху також викликом на змаганн€ в галуз≥ м≥л≥таризму, ≥люз≥€ми п≥дкупити парт≥њ, ур€≠ди та народи заради фантастичного розвою "серпасто-молоткастого" чер≠воного прапора на вс≥й планет≥.

÷е одна сторона "медал≥". ј друга Ч духовна.  оли об'Їктивно ≥ виважено подивитис€ на культуру самого «аходу, то св≥т ус≥ 75 рок≥в перебував у ворожому пол≥тичному, соц≥ально-економ≥чному й ≥деолог≥чному про≠тисто€нн≥, але з поразкою соц≥ал≥зму стратег≥чн≥ тенденц≥њ «аходу майже не зм≥нилис€. …ого ≥деолог≥чн≥ й духовн≥ устремл≥нн€ ≥ набутки не пост≠раждали.

“а цього не скажеш про постсоц≥ал≥стичний —х≥д. ¬≥н зазнав повного ф≥аско нав≥ть зовн≥щньоморально, €кщо не рахувати ностальг≥ю незнач≠ноњ частини старшого покол≥нн€ за показухою р≥вност≥, братерства, спра≠ведливост≥, заможност≥ особливо в реал≥зац≥њ дев≥зу "¬с≥ за одного й один за вс≥х". Ѕо, мовл€в, т≥льки в кап≥тал≥стичному св≥т≥ людина людин≥ вовк, а в соц≥ал≥стичному Ч незам≥нний гвинтик, кол≥щатко у великому процес≥.

ѕравда, коли розпавс€ –ад€нський —оюз, у результат≥ чого постала не≠залежна украњнська держава, про €ку щиросердно ≥ тривожно мр≥€ли ≥ в нас, ≥ за кордоном, ≥ на олтар €коњ н≥коли не переставали працювати, ей≠фор≥€ охопила вс≥х на. ем≥грац≥йних поселенн€х ≥ в сам≥й ”крањн≥. ¬с≥ рад≥ли з ц≥Їњ ≥сторичноњ под≥њ, не пом≥чаючи ≥ не бажаючи пом≥чати €к≥сь сусп≥льно-пол≥тичн≥ недол≥ки у в≥льн≥й ”крањн≥.

“а незабаром настало протверез≥нн€: побачили, €к сильно б≥льшовиць≠ка система покал≥чила нац≥ональну св≥дом≥сть украњнського народу, зруй≠нувала його та подекуди вбила в ньому бажанн€ бути, €к писав ≤. ‘ранко, хаз€њном домовитим у своњй хат≥ ≥ на своЇму пол≥.

¬≥дродженн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ в р€д≥ областей ”крањни, видужан≠н€ в≥д чорнобильськоњ трагед≥њ, наверненн€ в≥льного в≥д страху народу до свободи Ч це т≥льки частина завдань, що сто€ть на час≥. ј ще не треба за≠бувати, що в ”крањну хлинула потужними потоками вс€ запрограмована ≥деолог≥чно (на словах апол≥тична) зах≥дна ≥ доморощена "каламуть". ÷е ж вона ламала ≥ затинькувала н≥жн≥ паростки ≥ просв≥тленн€ здорового глуз≠ду, що воскресав ≥ народжувавс€ в ”крањн≥.

“а не все втрачено. ¬еликий народ, талановита нац≥€ та ≥нш≥ народност≥, що в нењ влилис€, продовжують творити, дбати. ≤ найголовн≥ша з ус≥х про≠блем, що нас тривожать Ч це дол€ молодого покол≥нн€, його осв≥та, май≠бутнЇ. ј тут Ї над чим задуматис€. ≤з здобутт€м ”крањною державноњ неза≠лежност≥ у 1991 р. ≥ обвалом соц≥ально-економ≥чноњ кризи, €ка в≥дкинула внутр≥шнЇ становище крањни на п≥встол≥тт€ назад, тривога за долю осв≥ти, вс≥Їњ культури ≥ самоњ нац≥њ стала наст≥льки в≥дчутною, що вже, €к кажуть, дал≥ сповзати н≥куди. ƒес€ть рок≥в суверенна ”крањна була економ≥чним хаосом ≥ духовною пустелею, не усв≥домлюючи €к сл≥д, що в н≥й д≥Їтьс€.

—учасному народу д≥сталась незавидна спадщина. —проби осв≥тньоњ реформи 80-х рок≥в майже не дали прогресивних насл≥дк≥в з-за незастосуванн€ р≥шучих д≥й в епоху застою. ѕродовжували давати про себе знати залишки тотал≥тарноњ системи з њњ програмою стандартизац≥њ пол≥тично≠го, економ≥чного ≥ духовно-побутового житт€, знеособленн€ й вироблен≠н€ Їдиного казарменого слухн€ного рад€нського народу. ѕроголошенн€ незалежност≥ ”крањни пос≥€ло над≥ю на реформи, проте вона швидко стала танути п≥д пресом невпинноњ економ≥чноњ кризи, штучно спричиненоњ ^бездарним кер≥вництвом. Ќовац≥њ звелис€, в основному, до зам≥ни вив≥сок у на закладах: у вигл€д≥ л≥цењв, коледж≥в, ун≥верситет≥в та введенн€ к≥лькох дес€тк≥в ново€влених найменувань спец≥альностей.

ј все ж люди з притаманним њм патр≥отичним почутт€м думають, стараютьс€ ≥ хоч €кось дбають про пол≥пшенн€ осв≥ти й вихованн€. ÷ьому спри€ють «акони ”крањни та ≥нш≥ правов≥ акти, €к≥ стали результатом коп≥тк≥ њњ прац≥ сусп≥льноњ думки останнього часу. ÷е Ч ƒержавна програма "ќсв≥та ”крањни XXI стол≥тт€", прийн€та ≤ з'њздом педагог≥чних прац≥вник≥в ”крањни (1992 p.);  онцепц≥€ вихованн€ д≥тей та молод≥ у нац≥ональн≥й систем≥ осв≥ти (1996 p.); «акони ”крањни "ѕро загальну ≥ середню осв≥ту" (1999 р).

"ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥€льн≥сть", "ѕро науково-техн≥чну ≥нформа≠ц≥ю"; "ѕоложенн€ про пор€док зд≥йсненн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥" (2000 р.) та ≥нш≥ важлив≥ документи, €к≥ були викликан≥ життЇвими потребами.

ѕроект Ќац≥ональноњ доктрини розвитку осв≥ти ”крањни широко об≠говорювавс€ з метою затвердити його в жовтн≥ 2001 р. –≥ч у т≥м, що сьо≠годн≥ на вс≥х р≥вн€х постало питанн€ переведенн€ осв≥ти ”крањни з етапу ≥ндустр≥ального до епохи ≥нформац≥йного сусп≥льства, особливо в межах вищоњ осв≥ти. ÷е, звичайно, створюЇ досить багато проблем, починаючи з осв≥ти дл€ вс≥х, оск≥льки держава, €к видно, поки що не може забезпечити таке ф≥нансуванн€, щоб ус≥ охоч≥ мали змогу здобути вищу осв≥ту.

ƒруга проблема Ч поновленн€ системи безперервноњ осв≥ти, тобто прот€гом усього житт€. « вир≥шенн€м цього питанн€ можна буде забезпечити конкурентоспроможн≥сть ≥ повноц≥нне функц≥онуванн€ нашого сусп≥льства.

Ќеобх≥дний перех≥д на осв≥т€нськ≥ технолог≥њ ≥з застосуванн€м сучас≠ноњ комп'ютерноњ грамотност≥ громад€н з приц≥лом на ≥ндив≥дуальну пе≠дагог≥ку шл€хом п≥д'Їднанн€ комп'ютера до ≤нтернету, що служить засо≠бом формуванн€ планетарноњ св≥домост≥. —тавитьс€ завданн€ оволод≥нн€ одн≥Їю-двома ≥ноземними мовами вже п≥сл€ зак≥нченн€ школи. ÷е почне зд≥йснюватис€ практично зг≥дно з навчальними програми дванадц€тир≥ч≠ноњ осв≥ти, введеноњ з 1 вересн€ 2001 р.

XXI ст. диктуЇ нов≥ вимоги до загальноосв≥тньоњ ≥ культурноњ п≥дготов≠ки особистост≥, що стаЇ завданн€м новоствореноњ Ќац≥ональноњ доктри≠ни осв≥ти. “он у њњ розробц≥ задають в≥дом≥ в наш≥й держав≥ вчен≥, педагоги-практики, так≥ €к Ќелл≥ Ќичкало, ќлександр —авченко, —ерг≥й —тепаненко, ¬≥ктор Ќевесенко, ћикола ™втух та ≥н.

÷€ важлива справа складна ≥ в≥дпов≥дальна. ¬ивчаютьс€ досв≥д ≥ рефор≠муванн€ галуз≥ в постсоц≥ал≥стичних крањнах, особливо Ївропейських, тех≠н≥чну допомогу ”крањн≥ надають ћ≥жнародний фонд "¬≥дродженн€", —в≥то≠вий банк, ћ≥жнародний ≥нститут св≥товоњ пол≥тики "Ѕудапешт", ≥нш≥ м≥жна≠родн≥ орган≥зац≥њ.

ѕрийн€та доктрина, €ка ≥нтенсивно розробл€лас€ не лише теоретич≠но, а й шл€хом програмних досл≥джень, що провод€тьс€ тепер у рег≥онах нашоњ держави, Ч надзвичайно важливий, €кщо не революц≥йний, доку≠мент, у €кому виокремлюютьс€ мета, пр≥оритети, принципи розвитку ос≠в≥ти, €ка повинна мати особист≥сний демократичний характер, корелюватис€ з ус≥м св≥товим досв≥дом, розвитком науки, культури ≥ соц≥альноњ практики. ¬она водночас повинна мати наш, украњнський, нац≥ональний характер, з особливим наголосом на обумовлен≥сть безперервноњ осв≥ти Ч коли фах≥вець маЇ навчатис€ прот€гом усього житт€ в умовах величезно≠го потоку ≥нформац≥њ.

” культурному житт≥ ”крањни, актив≥зац≥њ науковоњ ≥ громадськоњ думки важливу роль в≥д≥граЇ процес обговоренн€ ун≥ф≥кац≥њ чинного в≥тчизн€≠ного правопису на засадах пропозиц≥й, поданих ”крањнською нац≥ональною ком≥с≥Їю при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в, введенн€ 12-бальноњ системи оц≥ню≠ванн€ знань учн≥в, перспективне прийн€тт€ й узаконенн€ цих акт≥в.

¬≥драдно те, що осв≥та в ”крањн≥ розвиваЇтьс€ не осторонь, а в т≥сному взаЇмозв'€зку з в≥дпов≥дним заруб≥жним процесом. ” програмному доку≠мент≥, прийн€тому на ¬сесв≥тн≥й конференц≥њ з питань вищоњ осв≥ти в жовтн≥ 1998 р. в ѕариж≥, зокрема п≥дкреслюЇтьс€: "«г≥дно з м≥с≥Їю, прого≠лошеною в статут≥ ёЌ≈— ќ, розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ≥ надал≥ буде залишатис€ головною метою й основною формою д≥€льност≥ в галуз≥ осв≥ти".

ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни, усв≥домлюючи роль м≥жнародноњ сп≥впрац≥ та необх≥дн≥сть широкоњ ≥нтеграц≥њ до св≥тового науково-осв≥т≠нього простору, прид≥л€Ї цьому напр€му д≥€льност≥ особливу увагу. Ќа де≠с€тий р≥к ≥снуванн€ суверенноњ ”крањни було укладено 55 м≥жур€дових ≥ 35 м≥жв≥домчих угод про сп≥впрацю в галуз≥ осв≥ти ≥ науки з 48 крањнами св≥ту. ћайже з дес€тком крањн ми маЇмо угоди про визнанн€ й екв≥ва≠лентн≥сть документ≥в про осв≥ту та вчен≥ званн€. –озроблено ≥ над≥слано на узгодженн€ ще 17 таких проект≥в та 43 Ч про сп≥вроб≥тництво. ” систе≠му м≥жнародноњ сп≥впрац≥ вход€ть не т≥льки вищ≥ заклади осв≥ти, а й шко≠ли загальноосв≥тньоњ п≥дготовки.

ѕодальшому розвитку сп≥впрац≥ в галуз≥ осв≥ти спри€Ї взаЇмообм≥н науковц€ми, асп≥рантами, маг≥страми, студентським контингентом у нау≠ц≥, навчанн≥ та виробнич≥й практиц≥. ” такому обм≥н≥ кожного року беруть участь сотн≥ й тис€ч≥ молодих людей з обох стор≥н взаЇмоп≥знанню спри≠€ють також м≥жнародн≥ виставки в  иЇв≥ в ≈кспоцентр≥ "ќл≥мп≥йський"; њх тематичн≥ розд≥ли охоплюють дошк≥льн≥, позашк≥льн≥, середн≥, вищ≥ п≥сл€дипломн≥ заклади осв≥ти; м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, обм≥н п≥дручни≠ками та дидактичним обладнанн€м, мультимед≥а.

ќсв≥т€н р≥зних крањн об'Їднують проблеми критичного мисленн€ й одна "державна" мова, що не може не вт≥шати. ÷ьому була присв€чена спец≥альна ћ≥жнародна науково-практична конференц≥€ п≥д гаслом "–оз≠виток навичок критичного мисленн€ учн≥в у контекст≥ розробки стан≠дарт≥в осв≥ти ”крањни" (лютий 2001 p.,  ињв). ”вагу гостей привернули не лише загальний стан осв≥ти в ”крањн≥, кроки модерн≥зац≥њ, спр€мован≥ на пол≥пшенн€ показник≥в, що стосуютьс€ €к процесу навчанн€, так ≥ де€ких орган≥зац≥йних момент≥в, а головне Ч м≥жнародний проект "„итанн€ та письмо дл€ розвитку критичного мисленн€", з €ким виступили професори, вчен≥, викладач≥, вчител≥ з јвстрал≥њ, јмерики, Ѕолгар≥њ, Ћатв≥њ, √руз≥њ, ћолдови, €ких Їднають проблеми застосуванн€ стандарт≥в осв≥ти базового р≥вн€ ≥ можливост≥ њх розв'€занн€, вихованн€ критичноњ грамотност≥, п≥дх≥д до навчанн€ та практики проведенн€ зан€ть, роль вчител€ у цьому процес≥, формуванн€ мисленн€ учн≥в засобами мистецтва, ≥снуванн€ ≥ за хисту одн≥Їњ державноњ мови, ум≥нн€ обстоювати свою точку зору не агресивно, а цив≥л≥зованими методами ≥ т. д.

—ьогодн≥ громадськ≥сть вимагаЇ вир≥шенн€ уже "перезр≥лих" карди≠нальних «.ћЎ у св≥т≥ молодого украњнського покол≥нн€, а й знаходженн€ шл€х≥в ≥ можливостей розпочати вир≥шенн€ проблеми проблем Ч роз≠витку ƒуховност≥ й ќсв≥ти не лише д≥тей, молод≥, а й ус≥Їњ громадськоњ сп≥льноти негайно.

ќсв≥тн€ пол≥тика маЇ стати всенародною: ≥ державною, ≥ громадською, ≥ с≥мейно-родинною. Ќе т≥льки у двер≥, а й у в≥кна стукаЇ завданн€ забезпе≠чити найсуттЇв≥ш≥, найголовн≥ш≥ зм≥ни у вихованн≥ та осв≥т≥.

ƒал≥. „ому вчити, на чому вчити ≥ €к вчити Ч з цими питанн€ми ще можна впоратись. Ѕ≥да в ≥ншому Ч кого вчити, коли контингент, к≥льк≥сть, стан здоров'€ учн≥в катастроф≥чно падають. —к≥льки тис€ч с≥л лишилос€ в ”крањн≥ без шк≥л за браком њх комплектац≥њ учн€ми, вчител€ми ≥ на€вност≥ упор€дкованих прим≥щень, наочного, лабораторного приладд€ та реак≠тив≥в! —трашно подумати, що через к≥лька дес€тк≥в рок≥в може повиснути над планетою сакраментальне запитанн€: ази було украњнство? Ѕо тери≠тор≥€ хоч €кась, забруднена, а залишитьс€. “≥льки вже дл€ кого, €ких наб≥глих племен?

ѕри всьому тому, коли глибоко осмислити т≥ здоров≥ зм≥ни, €к≥ в≥дбу≠лис€ в соц≥ально-пол≥тичному ≥ духовному уклад≥ ”крањнськоњ держави за останн≥ дес€ть рок≥в на шл€ху розбудови незалежност≥, то тут Ї чимал≥ здо≠бутки. ≤ в цьому важливу роль в≥д≥грали украњнська художн€ л≥тера≠тура на чол≥ з Ќац≥ональною сп≥лкою письменник≥в, преса, рад≥о, к≥не≠матограф, телебаченн€ та ≥нш≥ ≥нформативн≥ й виховн≥ засоби.

ћайстри художнього слова €к справжн≥ патр≥оти в часи т€жкоњ еконо≠м≥чноњ кризи з ус≥х сил працювали ≥ працюють своњм палким словом ≥ пр€≠мою державотворчою участю у розбудов≥ щасливоњ ”крањни. ѕрогресивн≥ письменники ≥ ран≥ше, ≥ тепер б'ють на сполох, закликають ≥ вимагають в≥д ур€дових к≥л вступитис€ за принижених, знедолених, обстоювати њхнЇ право на бутт€, звернути увагу на матер≥альн≥ умови житт€, на стан культу≠ри й осв≥ти, науки ≥ мистецтва, оск≥льки ц≥ проблеми загальнолюдськ≥ й лежать у загальнолюдському кол≥ потр€с≥нь, тотал≥тарних режим≥в, кро≠вопролитних воЇн, культурноњ ероз≥њ, характерних дл€ XX стол≥тт€, з €ких дуже важко виборсатись.

јдже до вс≥х "негаразд≥в" не справдилис€ письменницьк≥ над≥њ на на≠ц≥ональне в≥дродженн€, зокрема не розширивс€, а скоротивс€ арсенал вживанн€ украњнськоњ мови. ѕереважна б≥льш≥сть населенн€ в м≥стах та й у селах сх≥дних ≥ п≥вденних район≥в говорить рос≥йською мовою. Ќав≥ть у ¬ерховн≥й –ад≥ з цього приводу н≥чим похвалитис€. ћайже половина де≠путат≥в посл≥довно ≥ настирливо з погордою говор€ть т≥льки рос≥йською мовою, а частина й не прис€гнулас€ украњнськ≥й  онституц≥њ.  ≥оски "—оюздруку" завален≥ рос≥йською пер≥одикою; в≥д л≥тератури, преси украњн≠ською мовою сх≥дн≥ й п≥вденн≥ "губерн≥њ" геть в≥дмовл€ютьс€, не дають на ≤ нењ нав≥ть замовлень. ѕроте зелена вулиц€, нав≥ть без обкладанн€ податком, створена прив≥зн≥й або тут видан≥й рос≥йськ≥й л≥тератур≥, часто-густо макулатур≥, порнограф≥чн≥й, бездарн≥й, насильницьк≥й тощо.

—учасна украњнська л≥тература €к могутн€ ≥ впливова сила закликаЇ наше сусп≥льство не до примиренн€ з ≥снуючим становищем, мерзл€куватоњ по≠кори, скарженн€ один одному, а до пробудженн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ народу, утвердженн€ власного орган≥чного гуманного житт€, до вол≥, не≠залежност≥, в≥дродженн€ духовноњ в≥ри. ” ц≥ тривожн≥ часи маЇ звучати гас≠ло прагненн€ до св≥тла, добра та ≥стини, в≥дродженн€ самобутнього, жит≠тЇд≥€льного ≥ сильного народу, сусп≥льства.

¬се це пр€мо стосуЇтьс€ письменницького загалу. "—ховатис€ у —лов≥ чи жити у —лов≥? - запитував ёр≥й ћушкетик на II з'њзд≥ письменник≥в ”крањни (1996 p.). - ќсобисто € п≥дтримую тих, хто вважаЇ, що нам випа≠ла честь ≥ обов'€зок дати житт€ в —лов≥ й працювати дл€ ”крањни, €ку ни≠щили в≥ками ≥ €ка лишилас€ незнищенною, допомогти народженню ”крањни новоњ. «агальнолюдськ≥ ц≥нност≥ не ≥снують сам≥ по соб≥; ≥ поза конкретною людиною, конкретною нац≥Їю њх год≥ шукати".

¬≥ками сто€ла проблема народност≥ Ћ≥тератури.  ласична украњнська л≥тература була сов≥стю народу, його речником. ” рад€нський пер≥од, за вин€тком окремих см≥ливц≥в тут ≥ в д≥аспор≥, проблема народност≥ була зганьблена, њњ треба в≥дновл€ти, €к ≥ добиватис€ незаангажованост≥ митц€.

¬ажко не заплутатись у норовистост≥ молодих покол≥нь, њх неприйн€тт≥ батьк≥в з њхньою ≥стиною. ћолодий запал, енерг≥€, безстрашш€ не зам≥ню≠ють досв≥ду, розсудливост≥, мудрост≥. ƒосить згадати, хто був на в≥стр≥ ата≠ки на класик≥в ≥ хто призв≥в до революц≥њ ≥ громад€нськоњ в≥йни, клюнувши на фразу “роцького "молодь Ч барометр революц≥њ". "Ў≥стдес€тники" штурмували соц≥альн≥ та моральн≥ барикади, твердин≥ парт≥йного абсо≠лютизму, а тепер ≥ сам≥, мов грецьк≥ воњни у легеньких тун≥ках сто€ть п≥д стр≥лами "в≥с≥мдес€тник≥в" ≥ "незалежник≥в". ≤ знову розбрат, в≥дсутн≥сть консол≥дац≥њ, натом≥сть, €к у громад€нську в≥йну утворювались кваз≥самост≥йн≥ державки в одне-два села, так ≥ тепер створюютьс€ м≥н≥атюрн≥ творч≥ сп≥лки.

«нову Ч геть консол≥дац≥ю. "ј кому це виг≥дно? “≥льки ворогам неза≠лежноњ ”крањни". Ќа планет≥ мало м≥сц€ дл€ пшениц≥, дл€ котедж≥в, але Ї безмежж€ дл€ мистецькоњ думки, про€ву добра, краси. ™ ентуз≥асти повноњ зам≥ни д≥йових ос≥б л≥тературноњ сцени, ≥ традиц≥йноњ, ≥ авангардноњ. јле реальн≥сть нев≥дступно вимагаЇ правди, чесност≥, €к њњ уособлювали ћ.  у≠л≥ш, ¬. ѕ≥дмогильний, √. “ютюнник, ќ. √ончар, Ћ≥на  остенко, ≤. ƒзюба та ≥н. €к тут, так ≥ "там" Ч ™. ћаланюк, “. ќсьмачка, ≤. Ѕагр€ний, Ѕ. Ћепкий, ќ. ќльжич, ”. —амчук, ё. Ўевельов та ≥н. „итач прихильно ставитьс€ ≥ до традиц≥онал≥ст≥в, ≥ до авангардист≥в, але не т≥льки за статечн≥сть ≥ мону≠ментальну мудр≥сть одних та енерг≥ю, норовист≥сть, л≥тературне еп≥гон≠ство ≥ штукарство других, а за њх справжн≥сть, велику майстерн≥сть.

"„ого варт≥ графоманськ≥, бездарн≥, в≥дверто хул≥ганськ≥, з порожн≥м позерством, дурнуватим епатажем, нецензурними висловами витвори п≥д вигл€дом натурал≥зму, видан≥ за допомогою спонсор≥в?".

"Ћ≥тература не може дозволити соб≥ бути грубою, вульгарною. ¬она маЇ творитис€ мовою чистою, €к св€те ѕ»—№ћќ" (ќ. √ончар).

” авангард≥ л≥тератури йде поез≥€. ÷е завжди так буваЇ у переломн≥ епохи. ” поез≥њ можна швидше в≥дгукнутис€ на злобу дн€, ан≥ж прозовою епопеЇю.

” 90-х роках украњнська л≥тература, з одного боку, набираЇ публ≥цис≠тичних форм з украњнською ≥деЇю. ÷е добрий знак. ƒе€к≥ њњ представники стали м≥тинговими трибунами, пробували своњ сили в ур€д≥, у посольствах, ≥ гостре слово-зброю, мов скрипку —трад≥вар≥уса, поклали у футл€р. јдже "”крањна в≥дбулас€, ≥ немаЇ в нас в≥йни". “а €кби ж то. “≥льки чого народ ремствуЇ, ви€вл€Ї своЇ невдоволенн€ ≥ л≥тературою? „асом воно несправедливе, бо викликане невдоволеним гулом в≥д њх матер≥ального зубож≥нн€, беззахисност≥, обману, намаганн€ учорашн≥х комун≥стичних л≥дер≥в, а те≠пер демократ≥в розвалити незалежн≥сть ”крањни так, щоб њњ н≥коли не було насправд≥ й вона добров≥льно знову опинилас€ в об≥ймах "—оюзу неру≠шимого... на веки".

як було визнано св≥том, критер≥Їм культурного р≥вн€ певного сусп≥льства Ї к≥льк≥сть часу, в≥дведеного ним дл€ осв≥ти кожного ≥ндив≥да.  . ћаркс додавав, що культурний р≥вень н≥чим так вагомо не вим≥рюЇтьс€, €к ставленн€м цього сусп≥льства до ж≥нки. —ьогодн≥ за нормами ќќЌ р≥вень дер≠жави, њњ цив≥л≥зованост≥ визначають за так званим ≥ндексом людського ро≠зуму, €кий включаЇ в себе осв≥ту, еколог≥ю, соц≥альний захист, науку, куль≠туру. “аким чином, цими, хоча ≥ складними, факторами маЇ визначатис€ гуман≥тарна чи культурна пол≥тика кожного ур€ду.

÷е особливо стосуЇтьс€ нин≥шньоњ ”крањни з огл€ду на њњ становище. јдже за даними статистики, з 28 тис€ч украњнських с≥л у кожному четвертому не народжуютьс€ д≥ти, у половини уц≥л≥лих с≥л немаЇ шк≥л, у 1500 немаЇ молод≥. јдже село завжди було духовною криницею народу, а д≥ти, молодь Ч барометром культурного в≥дродженн€.

ѕри цьому треба пам'€тати, що нам не принесуть культуру зв≥дк≥л€сь, нав≥ть з ≥ндустр≥ально й економ≥чно найрозвинен≥ших держав. Ѕо з-за кор≠дону можна привезти чи перегнати трубами будь-що, т≥льки не духовн≥сть. ¬она виробл€Їтьс€ ≥ захищаЇтьс€ тут, вдома. ѕро це чорнотно ≥ сумно св≥дчить наша ≥стор≥€, €ка учить, виховуЇ, суворо судить ≥ н≥кому не даЇ права милуватис€ собою в њњ дзеркал≥.

” критичний момент напруженоњ боротьби за самост≥йн≥сть ”крањни видатний письменник, громадський ≥ державний д≥€ч ¬. ¬инниченко 2 5 травн€ 1918 р. у своЇму пол≥тичному запов≥т≥ ("ўоденнику") писав: "„и≠тати украњнську ≥стор≥ю треба з бромом, - до того це одна з нещасних, без≠глуздих, безпор€дних ≥стор≥й, до того бол€че, досадно, г≥рко, сумно перечитувати, €к нещасна, зацькована нац≥€ т≥льки те й робила за весь час свого державного (чи правильн≥ше: п≥вдержавного) ≥снуванн€, що одгризалас€ на вс≥ боки: од пол€к≥в, руських, татар, швед≥в. ”с€ ≥стор≥€ - безупинний, безперервний р€д повстань, в≥йн, пожарищ, голоду, наб≥г≥в, в≥йськових пере≠ворот≥в, ≥нтриг, сварок, п≥дкопуванн€. „и не те саме стаЇ тепер?".

≤ все ж ”крањна вижила ≥, незважаючи на вс≥ нелади, маЇ своњ ц≥нн≥ куль≠турн≥ дос€гненн€, €к≥ стали надбанн€м ≥нших крањн. “ак, япон≥€ широко запроваджуЇ систему шк≥льного навчанн€ ≥ вихованн€ нашого великого s/ педагога ¬асил€ —ухомлинського, нин≥ проголосила загальнодоступну вищу осв≥ту. ‘ранц≥€ приймаЇ до своњх ун≥верситет≥в практично безплатно, €к у нас робилос€ ще з 20-х рок≥в минулого стол≥тт€, не кажучи про Ўвец≥ю, Ќорвег≥ю, ‘≥нл€нд≥ю. “аким же шл€хом ≥де ‘–Ќ; дв≥ третини ви≠пускник≥в шк≥л —Ўј продовжують навчанн€ в ун≥верситетах.

Ќаша ж крањна вертаЇтьс€ до тих структур, з €кими ≥нш≥ народи давно розпрощалис€, Ч п≥шла шл€хом розвитку платноњ, ел≥тарноњ осв≥ти. ѕотра≠пити у вищий навчальний заклад на державне замовленн€ з 4Ч10 зд≥бних випускник≥в може лише один. ј податки плат€ть вс≥ громад€ни. ј що вже казати про зарплату вчител€м, педагогам? “а нав≥ть р€довому комунальнику-енергетику позаздр€ть украњнський доцент чи професор. Ѕюджет с≥м'њ по≠винен починатис€ з витрат на д≥тей, а бюджет держави Ч з осв≥ти, €к вима≠гаЇ цього громадськ≥сть, ≥ до њњ голосу треба прислухатис€, поки ще не п≥зно.

Ќин≥ зусилл€ низько€к≥сноњ та в≥дверто ворожоњ продукц≥њ з≥ —Ўј, «а≠х≥дноњ ™вропи, –ос≥њ на телебаченн≥ та в мас-мед≥а, у шоу-б≥знес≥ та на ест≠рад≥, у к≥нематограф≥ (ф≥льми жах≥в, бойовики, псевдопсихолог≥чн≥ мелодрами) дос€гло таких масштаб≥в, €ких ще не знали в будь-€к≥ часи до незалЇжност≥. ƒо того ж нам у спадок лишилис€ не потужний пласт козацькоњ / вольност≥ и патр≥отизму, а другосортн≥сть, власна другор€дн≥сть, про≠в≥нц≥ал≥зм, обмежен≥сть. ≤ це комусь виг≥дно. “а ще €к! ≤ вина в цьому не самих творц≥в, меценат≥в, а пол≥тичних сил; вона у переважн≥й мас≥ обірунтувалас€ багатов≥ковим украњнським бо€гузтвом ≥ квасним патр≥отизмом.

Ќам треба наповнювати новим зм≥стом свою ≥деолог≥ю, розвивати на≠ц≥ональну ≥дею, €ка буде спиратис€ на справжн≥й патр≥отизм ≥ загально≠людськ≥ ц≥нност≥ та пр≥оритети. "Ќац≥ональн≥" Ч у смисл≥ т≥, €к≥ об'Їдну≠ють нас в Їдиний украњнський народ незалежно в≥д етн≥чноњ належност≥ кожного з нас. ј не "≥нтернац≥ональн≥" Ч в смисл≥ т≥, €к≥ на баз≥ компакт≠ност≥ проживанн€ тут прагнуть автоном≥зуватис€, ≥золюватис€, а врешт≥-решт через голови автохтон≥в, через кордони приЇднатис€ до колишн≥х своњх сп≥вродич≥в або працювати на них, бути п'€тою колоною у нац≥о≠нальному ≥ державному сп≥вжитт≥.

—ьогодн≥ передова украњнська громадськ≥сть прагне сформувати €ск≠равий, ц≥кавий дл€ св≥ту ≥ дл€ нас самих образ украњнськоњ цив≥л≥зац≥њ €к €вища св≥тового р≥вн€. ≤ цей образ маЇ ірунтуватис€ на нац≥ональних ц≥нност€х Ч на наших традиц≥€х, звичаЇвост€х, ≥сторичн≥й спадковост≥, наш≥й духовност≥. “обто на всьому тому, що ≥ творило цей образ, €кий дл€ св≥ту, за де€ким вин€тком, сьогодн≥ невиразний.

Ќад цим треба багато ≥ самов≥ддано працювати, щоб транслювати наш≥ культурн≥ ц≥нност≥ у св≥товий цив≥л≥зований прост≥р, щоб про нас знали, ≥ ми могли про себе сказати: ми Ї ≥ готов≥ йти в авангард≥ всього культурно≠го розвитку людства. ≤ це не фантаз≥€, не м≥раж, а реальна можлив≥сть.

як зазначив ѕрезидент ”крањни Ћеон≥д  учма: "ѕрот€гом стол≥ть без≠державност≥ саме р≥дна культура вр€тувала украњнський народ в≥д асим≥л€цњ≥, духовного поневоленн€ ≥ занепаду. ” давн≥ й недавн≥ часи, а надто в тепер≥шню добу ”крањна стала знаною ≥ шанованою у св≥т≥ не в останню чергу завд€ки своњм культурно-мистецьким дос€гненн€м".

ƒо дес€тоњ р≥чниц≥ незалежност≥ ”крањни можна сказати, що культура, €к ≥ багато ≥нших галузей, пройшла св≥й п≥к труднощ≥в ≥ дедал≥ впевнен≥ше стаЇ на ноги. «бережено мережу њњ заклад≥в, основу колектив≥в ≥ творч≥ сили. ќчевидний перех≥д в≥д стих≥йноњ, ≥нтуњтивноњ тактики виживанн€ до по≠шуку нових ефективних форм роботи, в≥дродженн€ ≥ переосмисленн€ кращих культурно-мистецьких традиц≥й.

“аким чином, культура ”крањни пройшла тривалий ≥ складний шл€х свого розвитку ≥ витворювалас€ в непорушн≥й Їдност≥ з розвоЇм украњнськоњ людност≥ й становленн€м украњнського сусп≥льства. Ќа њњ генезис особли≠во в≥дчутно вплинули народонозвичаЇвий стр≥й, психолог≥зм ≥ в≥руванн€ на р≥зних теренах, виробивши особливу ментальн≥сть.

≤ сьогодн≥, коли ”крањна вступила у вир≥шальний пер≥од своЇњ ≥стор≥њ п≥сл€ багатов≥ковоњ невол≥, стала розбудовувати самост≥йну соборну державу, най≠важлив≥шим у цьому процес≥ Ї глибинне духовне оновленн€, нагромаджен≠н€ ≥нтелектуального потенц≥алу нац≥њ, осмисленн€ њњ ≥сторичноњ м≥с≥њ в кон≠текст≥ св≥товоњ ≥стор≥њ, розвою њњ загальнолюдських ц≥нностей.

” м≥ру того, €к пощастить зламати хижацьк≥ нам≥ри великих ≥ сильних держав, а тим самим, зламавши њх, викоренити почутт€ образи й помсти за агресивне минуле ≥ сучасне, €к≥ робл€ть фанатично розлюченими постраждал≥ нац≥њ, в м≥ру того, €к усе це буде зд≥йснено, за визначенн€м ј. Ћуначарського, настане нове процв≥танн€ цих окремих нац≥ональних рис мистецтва ≥ побуту, зросте взаЇмний ≥нтерес нац≥ональностей одна до одноњ, настане нова ера цив≥л≥зованост≥ й людинолюбства. ” кому немаЇ в≥ри Ч немаЇ ≥ над≥й, над≥€ Ч Ѕог, а в≥ра Ч св≥тло, €к писав “. Ўевченко.

—в≥това ж цив≥л≥зац≥€ започатковувалас€ на теренах украњнськоњ земл≥. Ќа II ћ≥жнародному конгрес≥-фестивал≥, що проходив наприк≥нц≥ верес≠н€ 2001 р. в ћоскв≥Ч иЇв≥Чƒн≥пропетровськуЧ«апор≥жж≥Чћел≥топол≥Ч ялт≥ п≥д дев≥зом "¬итоки, шл€хи, п≥дсумки всесв≥тньоњ культури за всю ≥сто≠р≥ю ≥ перспективи на майбутнЇ", високо були оц≥нен≥ духовн≥ й культурн≥ надбанн€ людства прот€гом ус≥Їњ його ≥стор≥њ.

 

Ќовий етап у розвитку украњнськоњ культури пов'€заний з≥ створенн€м у 1991 р. незалежноњ держави ”крањна. ” розвитку нац≥ональноњ культури нам≥тилис€ нов≥ тенденц≥њ, в≥дкрилис€ €к≥сно нов≥ перспективи.  онституц≥€ ”крањни (1996 р:) закр≥пила положенн€ про статус украњнськоњ мови €к державноњ, про Їдн≥сть украњнського культурного простору, консол≥дац≥ю та розвиток украњнськоњ нац≥њ, њњ ≥сторичноњ св≥домост≥, традиц≥й ≥ культури, п≥дкресливши тим самим, що держава зац≥кавлена в розвитку нац≥ональноњ культури. —аме на культуру покладаЇтьс€ вир≥шенн€ таких проблем, €к ≥нтеграц≥€ сусп≥льства, його гуман≥зац≥€ ≥ демократизац≥€, всеб≥чний розвиток особистост≥, нац≥ональне самов≥дтворенн€ та самоутвердженн€, подоланн€ комплексу меншовартост≥, створенн€ сильноњ культурноњ традиц≥њ, €ка гарантувала б незворотн≥сть процесу державотворенн€.

ѕров≥дною тенденц≥Їю розвитку культури стало засвоЇнн€ величезноњ нац≥онально-культурноњ спадщини, що Ї фундаментом буд≥вництва сучасноњ украњнськоњ культури. ¬ контекст сучасноњ украњнськоњ культури ув≥йшли твори

таких велетн≥в украњнськоњ духовност≥, €к ћ.  остомаров, ѕ.  ул≥ш, ћ. ћаксимович, ћ. ƒрагоманов, ≤. ќг≥Їнко, ћ. √рушевський, —. ™фремов, ¬. ¬инниченко, творч≥сть великоњ пле€ди митц≥в украњнського в≥дродженн€ XX стол≥тт€. —л≥д додати ≥ опубл≥кован≥ лише тепер ран≥ше написан≥ "в шухл€ду" твори рад€нського часу, а також численний доробок украњнськоњ д≥аспори. --ќстанн≥ми роками опубл≥ковано численн≥ джерела, монограф≥њ, науков≥ прац≥ з украњнськоњ культури, нин≥ виходить друком фундаментальна п'€титомна прац€ вчених ЌјЌ ”крањни "≤стор≥€ украњнськоњ культури".

 ультурна спадщина ≥ пам'€ть повертаютьс€ до нас ≥ у в≥дроджених з руњн ≥ забутт€ ≥сторико-культурних пам'€тках, зокрема таких всесв≥тньо в≥домих, €к ћихайл≥вський золотоверхий монастир, ”спенський собор  иЇво-ѕечерськоњ лаври, церква Ѕогородиц≥ ѕирогощ≥ на ѕодол≥, √устинський монастир, ѕетропавл≥вський монастир у √лухов≥. ¬≥дновлюютьс€ численн≥ скульптурн≥ пам'€тки минулого, звод€тьс€ нов≥ на честь видатних д≥€ч≥в нашоњ ≥стор≥њ. ”  иЇв≥ - це пам'€тники кн€гин≥ ќльз≥, ярославу ћудрому, ѕетру —агайдачному, комплекс споруд на ћайдан≥ Ќезалежност≥. ѕовертаютьс€ ≥сторичн≥ назви селищам ≥ м≥сцевост€м, вулиц€м, розпочато коп≥тку роботу по реституц≥њ (поверненню) в ”крањну ц≥нностей нац≥ональноњ культури, що з р≥зних причин опинилис€ за кордоном.

–озвиток культури неминуче пов'€заний з њњ матер≥альним станом. Ќин≥ представники влади констатують, що нагальн≥ потреби культури ф≥нансуютьс€ з держбюджету лише на третину в≥д необх≥дного. –озв'€занн€ ж ц≥Їњ проблеми лежить насамперед через ефективне реформуванн€ економ≥ки, вдоско≠наленн€ податковоњ системи. ” найб≥льш т€жкому становищ≥ опинилис€ украњнський к≥нематограф, книговиданн€, б≥бл≥отеки, народн≥ виконавськ≥ колективи, заклади культури у пров≥нц≥њ - тобто т≥, що потребують державноњ п≥дтримки ≥ значних кап≥таловкладень.

Ќегативною Ї тенденц≥€ р≥зкого зростанн€ комерц≥ал≥зац≥њ частини культури. –€д колектив≥в та окремих виконавц≥в, намагаючись вижити в умовах ринку, створюють комерц≥йно виграшн≥, але низькопробн≥, розрахован≥ на невибагливий смак культурн≥ проекти. «асоби масовоњ комун≥кац≥њ в гонитв≥ за рекламним часом та шпальтами газет практикують показ в≥двертого к≥тчу, антикультури, насаджують низьк≥ культурн≥ стереотипи.

Ќайб≥льш ефективним способом протид≥њ так≥й тенденц≥њ Ї формуванн€ духовного ≥мун≥тету особистост≥, дл€ €коњ справжн€ культура - найорган≥чн≥ша сфера бутт€ ≥ спос≥б самореал≥зац≥њ. «д≥йсненн€ цього завданн€ потребуЇ долученн€ щонайширшого ≥ р≥зноман≥тного спектру культурних надбань €к ”крањни, так ≥ св≥ту, п≥днесенн€ на р≥вень св≥тових стандарт≥в системи вихованн€ та осв≥ти, рол≥ ≥нтел≥генц≥њ в сусп≥льств≥ та њњ соц≥ального статусу.

Ќин≥, €к н≥коли ран≥ше, ”крањна маЇ можлив≥сть скористатис€ кращим св≥товим досв≥дом з вир≥шенн€ соц≥ально-культурних проблем. “енденц≥€ до поглибленн€ м≥жнародних культурних зв'€зк≥в Ї одн≥Їю з найхарактерн≥ших ознак часу. ” роки незалежност≥ ”крањна п≥дписала угоду про культурну

сп≥впрацю з ур€дами б≥льше €к 60 крањн св≥ту, ≥з сотн€ми громадських культурних установ та фонд≥в культурними акц≥€ми св≥тового масштабу стали м≥жнародн≥ конкурси артист≥в балету ≥м. —. Ћифар€, що провод€тьс€ в  иЇв≥ з 1994 p., м≥жнародний (фестиваль сучасноњ музики "“авр≥йськ≥ ≥гри", м≥жнародний конкурс молодих виконавц≥в класичноњ музики "¬олодимир  райнев запрошуЇ".

¬еличезний усп≥х у багатьох крањнах св≥ту мала виставка "«олото степ≥в ”крањни", у —Ўј тр≥умфально пройшла виставка мозањк  ињвськоњ —оф≥њ та ћихайл≥вського монастир€ п≥д назвою "—лава ¬≥зант≥њ". «м≥цненню м≥жнародного авторитету ”крањни спри€ють також численн≥ виступи за кордоном украњнських виконавських колектив≥в, експозиц≥њ художник≥в, виставки твор≥в з колекц≥й пров≥дних музењв. ќднак потенц≥ал ”крањни €к одн≥Їњ з найб≥льших крањн ™вропи у сфер≥ культурноњ сп≥впрац≥ з ≥ншими народами ще далеко невичерпаний.

—уперечлив≥, ≥нод≥ протид≥йн≥ тенденц≥њ розвитку украњнськоњ культури на початку нового тис€чол≥тт€ - характерна ознака перех≥дного сусп≥льства, культура €кого прот€гом майже всього XX ст. перебувала в полон≥ тота≠л≥таризму. Ѕезумовно, що подоланн€ негативних ≥ закр≥пленн€ позитивних насл≥дк≥в розвитку украњнськоњ культури залежать в≥д наполегливоњ й ц≥леспр€мованоњ прац≥ €к держави, так ≥ всього сусп≥льства, кожного громад€нина. «апорукою усп≥ху в дос€гненн≥ ц≥Їњ мети Ї €к могутн≥й культурний потенц≥ал нац≥њ, ун≥кальний у Ївропейському та св≥товому вим≥р≥, так ≥ життЇдайн≥ процеси демократизац≥њ украњнського сусп≥льства, що Ї головним руш≥Їм культурного процесу, гарантом подальшого розкв≥ту украњнськоњ культури в час≥ ≥ простор≥ XXI ст.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 326 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1576 - | 1439 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.04 с.