Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ новоњ соц≥окультурноњ д≥йсност≥ та њњ риси




√либинн≥ зм≥ни в культур≥ Ч процес ≥манентний, еволюц≥йний, довготривалий. –азом з тим, еволюц≥йно п≥дготован≥ в культур≥, в≥дбу≠ваютьс€ й бурхлив≥, "вибухов≥" перетворенн€, €к≥ супроводжують по€ву новоњ культурноњ епохи.

якщо творчий злет украњнськоњ культури був п≥дготовлений на≠ц≥ональними процесами к≥нц€ XIX Ч початку (10-т≥ роки) XX ст., то зм≥ни в сучасн≥й украњнськ≥й культур≥ (особливо в художн≥й сфер≥) спираютьс€ на перервану культурно-модерн≥стську традиц≥ю 20-х рок≥в (вона ≥ розвивалас€, €кщо не в рад€нськ≥й ”крањн≥, то за кордо≠ном) ≥ демократизац≥йно-оновлюючу громад€нську традиц≥ю 60-х рок≥в €к г≥лку альтернативноњ, нац≥онально спр€мованоњ культури (™.—верстюк, ≤.—в≥тличний, ≤.ƒзюба та ≥н)

¬ажливо просл≥дкувати пл≥дн≥сть ≥ перспективн≥сть спадкоЇмност≥ тих перетворень ≥ тенденц≥й, €к≥ стимулюють розвиток украњнськоњ культури сьогодн≥. ƒо них в першу чергу сл≥д в≥днести напр€мки, що були спр€мован≥ на демократичне оновленн€ сусп≥льства (шл€хом зн€тт€ тиску тотал≥таризму) та розвиток ≥ збереженн€ забутих або св≥домо зневажених нац≥ональних ц≥нностей.

«начну позитивну роль в п≥дготовц≥ майбутн≥х зм≥н в нац≥ональн≥й культур≥ мав пер≥од, званий перебудовою. ”проваджувана поступово, а в б≥льш≥й м≥р≥ нав≥ть стих≥йно, л≥берал≥зац≥€ духовного житт€ по≠родила енерг≥ю пост≥йних зрушень ≥ новац≥й. —уттЇво ур≥зноман≥т≠нилось духовне житт€ сусп≥льства за рахунок проникненн€ (спочат≠ку нап≥вмаскованого, а пот≥м в≥двертого) заруб≥жних модерн≥стських ≥ постмодерн≥стських напр€мк≥в.

¬≥дбувалось "розхитуванн€" традиц≥йних критер≥њв оц≥нки ху≠дожн≥х ц≥нностей, збагаченн€ њх ширшим спектром в≥дт≥нк≥в. ” значн≥й м≥р≥ сусп≥льством все б≥льш усв≥домлювалась одноб≥чн≥сть висуненн€ на перший план критер≥ю "≥дейност≥".

ѕоступово допускаЇтьс€, а пот≥м ≥ визнаЇтьс€ ≥снуванн€ пор€д з методом соц≥ал≥стичного реал≥зму ≥нших творчих метод≥в. ѕроводитьс€ ц≥ла сер≥€ соц≥альних реформ у сфер≥ культури та мистецтва (наприклад, багатор≥чний експеримент з реформуванн€ театральноњ справи в —–—–), €к≥ мали р€д пл≥дних насл≥дк≥в. ЌадаЇтьс€ значна свобода у вибор≥ репертуару та д≥€льност≥ в ц≥лому заклад≥в культури аж до њх комерц≥ал≥зац≥њ. “ому зм≥ни, €к≥ проходили в сфер≥ культури п≥сл€ проголошенн€ незалежност≥ ”крањни, були значною м≥рою продовжен≠н€м, але на б≥льш визначен≥й нац≥ональн≥й основ≥, тих тенденц≥й ≥ напр€мк≥в, що склалис€ в пер≥од "перебудови", доповнились широ≠ким андеграундом - напр€мками мистецтва, альтернативними со≠ц≥ал≥стичному реал≥зму.

ѕроголошенн€ волею народу незалежност≥ ”крањни призвело до радикальних зм≥н в сусп≥льств≥, €к≥ суттЇво позначились на становищ≥ культури. —кладаЇтьс€ нова соц≥альна ≥ культурна ситуац≥€, поро≠джуючи нову соц≥окультурну реальн≥сть. ќсновною особлив≥стю но≠воњ соц≥окультурноњ д≥йсност≥ Ї насамперед те, що наше сусп≥льство знаходитьс€ в пер≥од≥ перелому, зм≥ни типу своЇњ орган≥зац≥њ ≥снуванн€, €ке умовно визначаЇтьс€ €к "посттотал≥тарне сусп≥льство". –адикаль≠не реформуванн€ сусп≥льства активно формуЇ нову культурну ре≠альн≥сть, €ка характеризуЇтьс€ й новими в≥дносинами м≥ж людьми в ц≥лому (€к суб'Їктами культури), новими умовами (в тому числ≥ й матер≥альними) свого розвитку, особливою системою ц≥нностей, норм ≥ правил, культурних потреб ≥ засоб≥в њх задоволенн€.  оли ц≥ норми та правила перетворюютьс€ на внутр≥шню програму повед≥нки людини (особистост≥), вони забезпечують узгодженн€ функц≥онуванн€, стал≥сть ≥ над≥йн≥сть певноњ сфери соц≥уму.

—укупн≥сть цих правил повед≥нки людей (р≥зноњ, в залежност≥ в≥д умов), впор€дковуЇ сусп≥льство ≥ Ї, зрештою, саме культурою. ¬ той же час стаб≥льн≥сть сусп≥льства забезпечуЇтьс€ на€вн≥стю суперечли≠вих за своњм характером та спр€муванн€м елемент≥в культури, нав≥ть опозиц≥€ми типу "пор€док-хаос". ћодель культурно збалансованого сусп≥льства Ч плюрал≥стична, р≥зноман≥тна. ” перех≥дних сусп≥ль≠ствах втрачаЇтьс€ визначен≥сть ≥ ч≥тк≥сть критер≥њв розр≥зненн€ ета≠лонноњ, базовоњ культури, посилюЇтьс€ в≥дносн≥сть самих критер≥њв, нездатн≥сть сусп≥льства розр≥зн€ти "культурне" ≥ "некультурне". ”складнюЇтьс€ проблема культурноњ ор≥Їнтац≥њ громад€н, особливо молод≥, в ситуац≥њ, коли твори авангардизму, €к≥ нещодавно квал≥ф≥≠кувались €к антикультура, стають вз≥рцем художнього поступу. ” сусп≥льств≥ в≥дбуваЇтьс€ певна втрата еталонних зразк≥в культури, пошук нових культурних парадигм, ваганн€ м≥ж класичною модел≠лю кап≥тал≥зму та пост≥ндустр≥альною, намаганн€ без достатн≥х пе≠редумов дещо поквапливо "прим≥р€ти" њх до наших умов. –азом з тим становленн€ засад нового етапу розвитку украњнськоњ культури €к нац≥ональноњ пов'€зане з глобальним планетарним процесом "етн≥чного ренесансу" останн≥х дес€тил≥ть нин≥шнього стол≥тт€.

ќзнаки новоњ культурноњ реальност≥, €к≥ вже достатньо визначили≠с€, необх≥дно подати хоч описово.

як≥сним стрижнем, €кий пронизуЇ вс≥ складов≥ культури ≥ су≠сп≥льства в ц≥лому, Ї зм≥на статусу, а в≥дпов≥дно рол≥ й функц≥й нац≥о≠нальноњ культури, €ка стаЇ одним ≥з визначальних фактор≥в прогре≠су сусп≥льства, його державност≥, формуванн€ нац≥ональноњ ≥дентич≠ност≥. ¬ласне, нац≥ональна самодостатн≥сть культури стаЇ н≥би критер≥Їм ≥ м≥рилом оц≥нки характеру та €кост≥ зм≥н, а тому сама сучасна соц≥ально-культурна реальн≥сть своЇю серцевиною маЇ нац≥онально-культурне осерд€, постаЇ €к оживл€ючий, стимулюючий струм≥нь.

Х Ѕазовою основою вс≥х зм≥н в сусп≥льн≥й св≥домост≥ Ї структурн≥ зм≥ни у формах власност≥ на засоби виробництва, у формуванн≥ но≠вих виробничих в≥дносин, €к≥ породжують нов≥ класи ≥ верстви су≠сп≥льства, нову психолог≥ю, мораль, людськ≥ взаЇмини, нов≥ форми куль≠турного бутт€, стилю ≥ способу житт€. ƒостатньо вказати на осв≥ту, €ка в значн≥й м≥р≥ набула вже станового характеру. ¬≥дбуваЇтьс€ в≥дверта експлуатац≥€ "новими украњнц€ми" наукового, економ≥чно≠го ≥ культурного потенц≥алу сусп≥льства при нульовому або ж м≥н≥≠мальному внеску в культуру. ∆орстк≥шими стають умови залучен≠н€ населенн€ до здобутк≥в культури, бо на зм≥ну соц≥ал≥стично-демо≠кратичному принципу доступу до мистецтва та культури приходить њњ комерц≥ал≥зац≥€, встановленн€ високоњ оплати, скаж≥мо на виста≠ви чи концерти ел≥тарного мистецтва. ѕосилюЇтьс€ соц≥альна нер≥вн≥сть в доступ≥ до культури в ц≥лому, особливо в осв≥т≥, де виникаЇ розгалужена мережа ел≥тарних високооплачуваних заклад≥в. Ќа осно≠в≥ цих суперечностей створюютьс€ нов≥ зони соц≥ально-культурних напружень, €к≥ деформують традиц≥йну украњнську ментальн≥сть, породжують мораль ≥ психолог≥ю зверхност≥ одних (збагат≥лих) та приниженост≥ ≥нших, б≥дних ≥ незабезпечених.

“аким чином, культура в цей пер≥од все б≥льше соц≥ал≥зуЇтьс€, соц≥ально-класово увиразнюЇтьс€ ("нов≥ украњнц≥" мають ≥нший стиль ≥ спос≥б житт€: набувають свого, часто зах≥дноор≥Їнтованого ≥м≥джу, ознак своЇњ особливоњ, часто м≥щанськоњ причетност≥ до культури, нового проф≥лю ≥ рис утворюваних субкультур). –озпод≥л культур≠них ц≥нностей набуваЇ соц≥альних ознак. якщо ран≥ше (в заст≥йн≥ часи) говорилось про загальну тенденц≥ю розвитку соц≥ал≥стичноњ культури "в≥д соц≥альноњ диференц≥ац≥њ до соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ", то тепер нам≥тивс€ наче б зворотний процес. —оц≥ально-культурна структу≠ра украњнського сусп≥льства стаЇ б≥льш р≥зноман≥тною, п≥дкреслюючи соц≥альну диференц≥ац≥ю сусп≥льства.

” загальнокультурному план≥ соц≥альне ур≥зноман≥тненн€ куль≠тури та на€вн≥сть в н≥й р≥зних за своњм спр€муванн€м теч≥й маЇ спри€ти поступу культури, створювати умови њх творчого взаЇмозба≠гаченн€.

¬с≥ соц≥ально-культурн≥ зм≥ни в сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс€ в кон≠текст≥ нового соц≥ального вибору, €кий визначивс€ в своЇму негатив≥стському ставленн≥ до соц≥ал≥зму, але не кристал≥зувавс€ в своЇму позитивному означенн≥ до повноњ соц≥альноњ реальност≥.

“ому зм≥на соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ й ≥деал≥в, €ка проходить в сусп≥ль≠ств≥, в≥дбуваЇтьс€ суперечливо ≥ бол≥сно, бо значна частина сусп≥ль≠ства залишаЇтьс€ на позиц≥€х соц≥ал≥стичного вибору, менша части≠на впевнено обрала шл€х зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ, €кий в значн≥й м≥р≥ вигл€даЇ повторенн€м вже пройденого шл€ху, а переважна б≥льш≥сть ще не визначилась у своЇму соц≥альному вибор≥.

÷€ перех≥дн≥сть, межов≥сть, невизначен≥сть породжуЇ колапс д≥€ль≠ност≥, втрату напр€мку д≥й, зм≥стовност≥, соц≥альноњ мети ≥ завданн€, призводить до розладнанн€ функц≥онуванн€ соц≥альних п≥дсистем (виробничоњ, пол≥тичноњ, культурно-осв≥тньоњ тощо) та њх скоординованост≥. ¬решт≥-решт державний виб≥р ”крањни визначаЇтьс€ в за≠х≥дному напр€мку (прийн€тт€ ”крањни до –ади ™вропи), що Ї т≥льки початком шл€ху.

ќск≥льки в основ≥ культури лежать "ц≥нност≥" ≥ "норми", то й зм≥на соц≥альних ор≥Їнтац≥й супроводжуЇтьс€, насамперед, переоц≥нкою ц≥нностей та формуванн€м њх новоњ ≥Їрарх≥њ.

ќсобливо принципове засадниче значенн€ у вибор≥ шл€х≥в подаль≠шого розвитку украњнськоњ культури мало ос€гненн€ њњ природи ≥ продовжуване з час≥в "перебудови" зн€тт€ з культури ≥деолог≥зац≥йного пресингу, €ке можна означити пон€тт€м "де≥деолог≥зац≥€ культури". ќбговоренн€ даноњ проблеми широкою громадськ≥стю мало значний сусп≥льний резонанс, спри€ло утвердженню погл€ду на куль≠туру €к самодостатн≥й, ≥манентний, природно-≥сторичний феномен.

«н€тт€ ≥деолог≥чних пут, €к ≥ всесущого парт≥йно-державного контро≠лю, призвело до послабленн€, а пот≥м ≥ л≥кв≥дац≥њ командно-адм≥≠н≥стративноњ вертикал≥ в управл≥нн≥ системою культури. Ќатом≥сть набуваЇ не т≥льки розголосу, але й практично-д≥Ївого поширенн€ ≥ вт≥ленн€ принцип культурного плюрал≥зму, множинност≥, багатома≠н≥тност≥ форм культурного житт€.

” такому русл≥ набутт€ свободи в розвитку культури, €ка так не≠обх≥дна њњ природ≥, в≥дбуваЇтьс€ зн€тт€ ≥Їрарх≥чного управл≥нн€ сфе≠рою культури, поступове зростанн€ самост≥йност≥ розвитку культу≠ри в рег≥онах, €ке завершилось постановою  олег≥њ ћ≥н≥стерства культури про п≥дпор€дкуванн€ обласних управл≥нь культури м≥сце≠вим органам влади. Ќов≥ умови функц≥онуванн€ культури призво≠д€ть до зростанн€ ступен≥в свободи в д≥€льност≥ культурних заклад≥в, до строкатост≥ напр€мк≥в духовного житт€ €к одн≥Їњ з умов понов≠ленн€ самодостатнього розвитку культури.

ќдним ≥з про€в≥в збагаченн€ зм≥сту духовного житт€ сусп≥льства Ї формуванн€ його специф≥чних структур в окремих рег≥онах ”крањ≠ни в≥дпов≥дно до тих давн≥х традиц≥й, €к≥ в них побутували, складан≠н€ ≥нфраструктури сфери культури та культурних потреб м≥сцевого середовища. ƒостатньо ч≥тко визначились особливост≥ духовного житт€ Ћьв≥вського культурно-художнього комплексуЇмо. ’аркова, ќдеси “а багатьох ≥нших. ќсобливо виразно вони ви€вл€ютьс€ у своЇ≠р≥дност≥ системи засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ, в Їдност≥ к≥но, рад≥о, телебаченн€ та преси, €к≥ мають св≥й стиль, оформленн€, зв'€зок з традиц≥€ми, установки щодо перспектив розвитку ≥ щодо зм≥сту на≠ц≥ональноњ культури, форм њњ побутуванн€ в певному рег≥он≥.

Ќов≥ умови дали можлив≥сть ви€витись тим культурним потре≠бам, €к≥ ран≥ше блокувались чи заборон€лись. «'€вл€ютьс€ незнан≥ ран≥ше суб'Їкти культури, д≥€льн≥сть €ких пов'€зана з недержавни≠ми формами культурно-дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥, задоволенн€м нових потреб. ”творюютьс€ конкурентн≥ держав≥ культуролог≥чн≥ структури (ф≥рми, мал≥ п≥дприЇмства, культуролог≥чн≥ центри, дирекц≥њ св€т ≥ фестивал≥в та ≥нш≥), що в≥дкриваЇ нов≥ шл€хи вдосконаленн€ куль≠турноњ д≥€льност≥.

–адикальн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ в систем≥ художньоњ культури, в художньому житт≥ сусп≥льства. Ќов≥ соц≥ально-художн≥ в≥дносини складаютьс€ м≥ж основними учасниками-суб'Їктами цього процесу, м≥ж митцем, творчими сп≥лками, публ≥кою, критикою, державою ≥ громадськ≥стю, що буде розгл€нуто окремо.

 ультурна трансформац≥€, що триваЇ в сусп≥льств≥, пов'€зана з по€вою нових духовних потреб, €к≥ були пробуджен≥ зростаючим ≥нтересом до нац≥ональноњ культури, а також потоком нових культурних ц≥нностей Ч €к в≥тчизн€них (€к≥ були або заборонен≥, або знаходились у "шухл€дах"), так ≥ заруб≥жних. ÷е даЇ нов≥ ≥мпульси дл€ розвитку культури.

«'€вл€ютьс€ нов≥ €скрав≥ творч≥ особистост≥, нов≥ речники ≥ про≠в≥сники прийдешнього розвитку украњнськоњ культури, канон≥зуютьс€ њњ апостоли - €к ћ. √рушевський, ™. ћаланюк, а њхн€ спадщина зба≠гачуЇтьс€ новими вим≥рами њњ освоЇнн€.

” процес≥ складанн€ нового проф≥лю ≥ структури культурного житт€, насиченн€ його нац≥ональним зм≥стом ≥ постмодерн≥стськими новац≥€ми в≥дбуваютьс€ важлив≥ зм≥ни в смаках, уподобанн€х, в шкал≥ ≥ критер≥€х оц≥нки €вищ культури та мистецтва.

якщо в недавньому минулому переважали критер≥њ, пов'€зан≥ з ≥деолог≥чною ц≥нн≥стю культури, то тепер все б≥льше визначаютьс€ ≥ виход€ть на перший план критер≥њ художност≥, естетичноњ доскона≠лост≥, новац≥йност≥, авангардност≥, справжньоњ народност≥.

” зв'€зку з р≥зноман≥тн≥стю зм≥н ≥ вплив≥в в культур≥ загальна њњ структура залишаЇтьс€ не усталеною, що даЇ п≥дстави стверджувати, що сучасне культурне житт€ характеризуЇтьс€ новим сп≥вв≥дношен≠н€м профес≥йноњ, самод≥€льно-художньоњ, традиц≥йно-народноњ та рел≥г≥йноњ культури, тобто певною структурною мозањчн≥стю.

ѕрим≥тною особлив≥стю розвитку украњнськоњ культури, пов'€за≠ною з њњ в≥дкрит≥стю, Ї розгортанн€ д≥€льност≥ ≥н≥ц≥ативно створюва≠них добров≥льних товариств, об'Їднань, асоц≥ац≥й р≥зного спр€муван≠н€, €к≥ поступово закладають важливе п≥дірунт€ громад€нського сусп≥льства. «начна частина цих об'Їднань пл≥дно сп≥впрацюЇ з р≥зни≠ми заруб≥жними культурними, благод≥йними, науковими, осв≥тн≥ми ≥нституц≥€ми, спри€ючи входженню ”крањни в культурний Ївропейський прост≥р.

ѕро масштаб та характер цього руху св≥дчить те, що за останн≥ роки оф≥ц≥йно зареЇстровано к≥лька академ≥й €к створених на громадських засадах (наприклад, ”крањнська академ≥€ наук нац≥онального прогресу, јкадем≥€ вищоњ школи, јкадем≥€ пол≥тичних наук тощо), р€д куль≠турницьких товариств ≥ асоц≥ац≥й. ѕрикметно, що д≥€льн≥сть цих, здавалось би, фахових орган≥зац≥й в нових умовах стаЇ ширше спр€≠мованою культурно. “ак, наприклад, утворена в 1992 роц≥ ”крањнська академ≥€ наук нац≥онального прогресу, маючи в ”крањн≥ 25 власних в≥дд≥л≥в ≥ ф≥л≥ал≥в, орган≥зувала д≥€льн≥сть понад 63 наукових ≥нститут≥в.

ќсобливо збагачують пал≥тру ц≥Їњ мозањчност≥ елементи культури що були в н≥й ≥ ран≥ше, але тепер набувають незм≥рно б≥льших масш≠таб≥в. ≤детьс€ про фактор рел≥г≥њ ≥ вплив зах≥дноњ культури та куль≠тури украњнськоњ д≥аспори.

¬≥домий науковець ≥ громадський д≥€ч ≤. ƒзюба поставив пробле≠му неповноти структури украњнськоњ культури, вважаючи њњ послаб≠леною, особливо за рахунок недостатнього побутуванн€ мови. —труктурна неповнота украњнськоњ нац≥ональноњ культури вочевидь ви€в≠л€Їтьс€ у втрат≥ традиц≥й м≥стобудуванн€, предметно-просторового середовища повс€кденного житт€ покол≥нь. ” цей же час ≥ проведе≠не в≥дмежуванн€ церкви в≥д народу було протиприродним ≥ великою м≥рою спричинило сьогоденну неповноту структури украњнськоњ куль≠тури. ÷ерква Ї не лише св≥тогл€дно-конфес≥йним феноменом, а й сусп≥льним, бо з нею пов'€зан≥ певн≥ зм≥ни в поступ≥ нац≥њ. ѕов'€за≠на з церквою духовна культура не т≥льки Ї складовою нац≥ональноњ культури, але в значн≥й м≥р≥ формуЇ духовний контекст культурного середовища, створюЇ передумови ≥ п≥дірунт€ дл€ автентичного розу≠м≥нн€ багатьох €вищ св≥товоњ культури, особливо мистецтва. ¬.≤. ¬ернадський в≥дносив церковно-рел≥г≥йне житт€ етносу до "надбань нац≥ональноњ культури" ≥ ставив його в один р€д з орган≥зац≥Їю на≠родноњ осв≥ти.

Ќе розгл€даючи вс≥х позитивних ≥ негативних стор≥н впливу рел≥г≥њ на житт€ сусп≥льства, в≥дзначимо, що в сучасний кризовий, перех≥дний пер≥од розвитку украњнського сусп≥льства, коли зруйнована соц≥ал≥≠стична система ц≥нностей, розхитан≥ основи пануючого ран≥ше мате≠р≥ал≥стичного св≥тогл€ду ≥ утворюЇтьс€ культурно-св≥тогл€дний ва≠куум, одн≥Їю з форм сенсосв≥тогл€дноњ самореал≥зац≥њ стаЇ рел≥г≥€ ≥ парапсихолог≥чна надчуттЇва в≥ра в неприродн≥ €вища (екстрасенсо≠рика тощо). ’арактерного рисою новоњ соц≥окультурноњ реальност≥ стаЇ зм≥на сусп≥льного ≥ громадського статусу рел≥г≥њ, рел≥г≥Їзац≥€ значних верств населенн€, зростанн€ впливу рел≥г≥њ на мораль, мистец≠тво, спос≥б житт€, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ (за даними всеукрањнських соц≥олог≥чних досл≥джень, в тому числ≥ ф≥л≥алу ≤нституту √еллапа, майже половина населенн€ визначились у своњй рел≥г≥йност≥ або позитивному ставленн≥ до рел≥г≥њ). Ќов≥ реал≥њ вимагають ≥ новоњ культурноњ пол≥тики, бо за даними експертного опитуванн€, проведе≠ного ћ≥н≥стерством культури ”крањни, 68% вважають значними перспективи ≥ можливост≥ впливу церкви на духовн≥ потреби наших сучасник≥в.

«а останн≥ роки визначились суттЇв≥ протисто€нн€, в тому числ≥ культурницького характеру, м≥ж г≥лками самого христи€нства, виник≠ли дес€тки ≥нших рел≥г≥йних громад р≥зного спр€муванн€, €к≥ мають свою культурну визначен≥сть. ÷≥ процеси ≥стотно впливають на зву≠женн€ впливу рел≥г≥њ на духовн≥ потреби людей.

«агальнокультурне поле ”крањни наповнилось культурними вим≥рами-специф≥чност€ми ц≥лого комплексу рел≥г≥й в њх змаганн≥ ≥ поЇднанн≥. “ому в≥дбуваЇтьс€ приховане (латентне) проникненн€ рел≥г≥йно-культурноњ пол≥фон≥чност≥ в ус≥ традиц≥йн≥ складов≥ нац≥о≠нальноњ культури, особливо у сферу побуту. ѕоступ цих процес≥в су≠проводжуЇтьс€ певним посиленн€м рел≥г≥йного плюрал≥зму в ши≠роких масах, захопленн€м нов≥тн≥ми ≥ноземними рел≥г≥€ми ≥ вимагаЇ уточненн€ основ методолог≥њ наукового досл≥дженн€.

«ростаюча з час≥в "перебудови" в≥дкрит≥сть функц≥онуванн€ ≥ розвитку украњнськоњ культури за своњм зм≥стом Ї формою входжен≠н€ в св≥товий культурно-≥нформац≥йний прост≥р ≥ разом з тим опри≠людненн€м тих здобутк≥в культури, €к≥ протисто€ли оф≥ц≥йним нормативам соц≥ал≥стичного реал≥зму або не були визнан≥. ÷ей про≠цес супроводжувавс€ ≥нтенсивним проникненн€м на терени нашоњ культури продукц≥њ ≥нших культур, особливо зах≥дноњ, а також ново≠го потоку твор≥в рос≥йськоњ культури. якщо кращ≥ здобутки зах≥д≠ноњ класики ≥ ел≥тарноњ культури були досить в≥дом≥ в ”крањн≥ й ран≥ше, в часи "перебудови", то предметом ≥нтересу наших сучасник≥в стала ран≥ше у нас стримувана масова культура ≥, насамперед, в жан≠рах в≥деоф≥льм≥в Ч еротики, трилер≥в, "мильних опер", "бестселер≥в" багатор≥чноњ давност≥, значна частина €ких суворо заборонена цензу≠рою зах≥дних крањн. јмерикан≥зац≥€, вестерн≥зац≥€, наступ "к≥тчевоњ" масовоњ культури призв≥в до майже повноњ "окупац≥њ" в≥тчизн€ного к≥нопрокату, в значн≥й м≥р≥, телебаченн€, до спотворенн€ образу аме≠риканськоњ ≥ Ївропейськоњ культури в сприйн€тт≥ нашого сучасника ≥ почав поглинати той ≥нтерес до нац≥ональноњ культури, €кий т≥льки-но пробудивс€.

Ќавальна, агресивна пропаганда зах≥дних ц≥нностей в њх не кра≠щих зразках певною м≥рою почала деформувати ще не усталену си≠стему нац≥ональних ц≥нностей, робити привабливим дл€ молод≥ "ге≠роњв" зах≥дного св≥ту, часто чужих наш≥й морал≥ ≥ нашому ментал≥те≠ту, що починаЇ викликати протест громадськост≥, особливо ≥нтел≥генц≥њ.

” зв'€зку з п≥двищеною конкурентн≥стю зах≥дноњ ≥ рос≥йськоњ культури та значним зниженн€м показник≥в освоЇнн€ ≥ продукуван≠н€ культури украњнськоњ в сусп≥льств≥ починаЇ усв≥домлюватись не≠обх≥дн≥сть протекц≥он≥зму щодо нењ з наданн€м њй певних п≥льг ≥ переваг, особливо у виданн≥ украњномовноњ л≥тератури, к≥новиробниц≠тва та к≥нопрокату. –озв'€занню ц≥Їњ проблеми спри€тиме виконан≠н€ ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро заходи щодо розвитку духовност≥, захисту морал≥ та формуванн€ здорового способу житт€ громад€н", €ким затверджено основн≥ напр€ми розвитку духовност≥ украњнського сусп≥льства. "–озбудова суверенност≥ й незалежност≥, демократичноњ, соц≥альноњ правовоњ держави, Ч п≥дкреслено в ќсновних напр€мах, Ч потребуЇ актив≥зац≥њ зусиль орган≥в виконавчоњ влади, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й, спр€мованих на розвиток духовност≥, вихо≠ванн€ патр≥отизму та поваги до ≥сторичноњ спадщини украњнського народу, укр≥пленн€ в сусп≥льн≥й св≥домост≥ загальнолюдських мораль≠них ц≥нностей, вихованн€ соц≥ального оптим≥зму та впевненост≥ кож≠ного громад€нина у своЇму майбутньому, формуванн€ здорового спо≠собу житт€."

” зв'€зку з ускладненн€м проблеми вибору духовних ц≥нностей ≥ покращенн€м ор≥Їнтац≥њ украњнського сусп≥льства у њх св≥т≥ поси≠люЇтьс€ потреба в новому просв≥тництв≥, розвитку альтернативних форм осв≥ти, в оновленн≥ вс≥Їњ системи вихованн€, €к≥ повинн≥ в≥дпо≠в≥дати потребам оновленн€ сусп≥льства.

«а ≥н≥ц≥ативою ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни було створено к≥лька основоположних документ≥в та прийн€то р€д постанов ≥ програм. Ќасамперед вид≥лимо так≥: м≥жгалузеву перспективну програму "ќсв≥та XXI ст.", "«асади гуман≥тарноњ осв≥ти в ”крањн≥", концепц≥€ "ќснови нац≥онального вихованн€", "”крањнознавство в систем≥ осв≥ти". ќбговорюютьс€ громадськ≥стю проекти програм "Ќац≥ональна ком≠плексна програма естетичного вихованн€", "ƒозв≥лл€ ≥ молодь".

–озширенн€ осв≥тньоњ мереж≥ знайшло св≥й ви€в у створенн≥ не≠державноњ системи приватних навчальних заклад≥в.

” потоц≥ цих новац≥й (вже починаючи з час≥в "перебудови") в≥дбу≠ваЇтьс€ акцентуванн€ уваги на людському фактор≥ в духовному житт≥ украњнського сусп≥льства, перем≥щенн€ уваги системи осв≥ти, грома≠д€нського вихованн€ з базового принципу колектив≥зму на особи≠ст≥сть, на врахуванн€ ≥ндив≥дуал≥стичного начала украњнськоњ менталь≠ност≥ €к фактору актив≥зац≥њ соц≥альноњ енерг≥њ.

¬ажливою рисою новоњ соц≥альноњ реальност≥ ≥, разом з тим, фак≠тором њњ розвитку, Ї посиленн€ впливу на культурне житт€ ”крањни њњ д≥аспори (украњнськ≥ зах≥дн≥ осв≥тн≥ заклади, церковн≥ орган≥зац≥њ, культурний обм≥н, сп≥льн≥ соц≥ально-культурн≥ проекти), здобутки €коњ все повн≥ше ≥н≥ц≥юють культурн≥ зм≥ни, а дос€гненн€ л≥тератури, мистецтва, науки збагачують скарбницю украњнськоњ культури (на≠приклад в л≥тератур≥ Ч ™. ћаланюк, ”. —амчук, ¬. Ѕарка та ≥нш≥).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 654 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1224 - | 1170 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.