Валеологічні основи вагітності

Вагітність – фізіологічний процес, за якого із заплідненої сперматозоїдом яйцеклітини в організмі жінки розвивається плід.

Молочні залози з 6-8 тижня збільшуються, стають напруженими, навколососкові кола пігментуються, соски гіпертрофуються, з них при натисканні виділяється молозиво.

Великі зміни відбуваються в ендокринній системі: збільшується гіпофіз, особливо його передня доля, виділяється гонадотропний, АКТГ, лактогенний гормони; окситоцин – має велике значення в розвитку скорочувальної дії матки, мелонотропін гормон гіпофізу і гормони надниркових залоз викликають надлишкову пігментацію зовнішніх статевих органів, навколососкових кружків, шкіри лиця.

Щитовидна залоза збільшується. В першій половині вагітності помітна її гіперфункція, в другій – певна гіпофункція; в наслідок цього змінюється їх основний обмін. Помічаються зміни в інших залозах.

Зміни в нервовій системі виражаються в різного виду вегетативних розладах: нудота, рвота, збільшення слиновиділення, зміна почуття смаку, котрі при фізіологічному протіканні вагітності малопомітні. На 3-4 місяці, в кінці вагітності та особливо за 12 днів до пологів відбувається зниження збудливості кори головного мозку; до моменту настання пологів збудливість знижується до мінімуму, тобто центральна нервова система підкоряє увесь організм одній цілі – виношуванні плоду. Одночасно збільшується збудливість спинного мозку та рефлекторна збудливість матки, що має велике значення у виникненні пологової діяльності.

Серцево-судинна система при вагітності та особливо під час пологів відчуває додаткове навантаження. Збільшення матки, високий стан діафрагми призводить до зміщення серця вверх та вперед, що викликає деякий згин великих судин, а також до зменшення екскурсії легень, забруднення легеневого кровообміну.

До 7 місяця кількість циркулюючої крові збільшується на 1300-1500 мл. В результаті цього частішає дихання, помітна лабільність пульсу та тахікардія. АТ непостійне.

Нирки функціонують з великим напруженням, так як виводять з організму продукти розпаду мами та дитини.

Вага тіла збільшується, що пов’язано не тільки з ростом матки і плоду, але й з відкладаннями жиру, збільшенням молочних залоз, гіпертрофією м’язів, збільшенню загальної маси крові та збагаченням тканин водою.

За час вагітності вага тіла збільшується на 10 кг, особливо помітно збільшення відбуваються в останню третину, але в нормі воно не перевищує 360-400 г в тиждень. Безпосередньо перед пологами вага тіла перестає збільшуватись; за три дні до пологів наступає падіння ваги тіла приблизно на 1 кг – симптом, який вказує на наближення пологів.

Обмін речовин у вагітних характеризується перевагою процесів асиміляції. Одночасно збільшується кількість продуктів дисиміляції (вуглекислий газ, азотисті сполуки).Посилення білкового обміну призводить до утворення значної кількості проміжних токсичних продуктів. Обмін жирів уповільнений, спостерігається підвищене відкладання жирів. Обмін вуглеводами значно підвищений. Періодично можна спостерігати фізіологічну глюкозурію. Обмін води відмічається вираженою інтенсивністю в зв’язку з підвищеною потребою у воді організму матері та плоду. Всі органи та тканини материнського організму мають виражений нахил до затримки води та утворенню набряків.

Особливостями мінерального обміну у вагітних є затримка в організмі солей Na, K, P. Найбільш висока потреба в солях Ca; нерідко спостерігається кальцієвий дефіцит, а для плоду використовується кальцій з організму матері. Збільшена потреба у залізі, створює умови для розвитку анемії. В організмі матері зменшується вміст вітамінів А, В, С,Д, Е.

Газообмін при вагітності збільшується в зв’язку із збільшенням потреби органів та тканин материнського організму в О2, котрий необхідний в великих кількостях і плоду. Під впливом прогестерона під час вагітності розслабляються зв’язки в суглобах, особливо рухливими стають суглоби тазового поясу, що дає можливість проходження плоду через таз під час пологів. Інколи розм’якшення тазових сполучень настільки виражене, що спостерігається невелике зміщення лобкових кісток, болі в області лона, “качину ходу”. Матка до вагітності 7-8 см, при кінці 35 см, вага збільшується в 15-20 р., об’єм порожнини матки в 500 разів.

Як бачимо, при вагітності в організмі жінки відбуваються значні зміни. Тому дуже важливий вік вагітної. Природна можливість народжування дітей, дарована жінці природою, зберігається близько 30 років (з 14-15 до 45-47). Вагітність може настати з моменту початку менструації, але бажане зачаття дитини з настанням соціальної та психологічної зрілості, по завершенню фізіологічного розвитку і набуттю соціальної самостійності. (У дівчат – після 18 років). Краще з 21 року до 30 р.

Розрізняють 3 групи ознак настання вагітності і її розвитку:

а) сумнівні: нудота, рвота, слиновиділення, втрата апетиту, зміна смаку, підвищена чуттєвість до запахів чи їх неперенесення, роздратування, швидке виснаження сил, часта зміна настроїв, збільшення об’єму живота, пігментація шкіри обличчя. Інколи ці ознаки можуть спостерігатися при уявній вагітності, у жінок, які бажають завагітніти, чи навпаки, які бояться вагітності.

б) ймовірні: затримка менструації, розрихлення та синюшність статевих органів, збільшення матки, збільшення її скорочувальної можливості, збільшення молочних залоз та поява молозива та деяких їх ознак, які можна виявити досліджуючи матку.

в) достовірні: зв’язані з наявністю плоду: вислуховування чи регістрації з допомогою ЕКГ серцебиття плоду, визначення частин і руху плоду, а також знаходження скелету на дослідженні. Вони визначаються з 16 тижня, до того ж досить виявлення хоча б одного з них для підтвердження вагітності. В більш ранні строки діагностика вагітності основується на комплексі сумнівних та ймовірних ознак.

Тривалість нормальної +- 2 тижні вагітності в середньому 280 днів (40 тижнів чи 10 акушерських, місячних місяців).

Визначення строку та даних анамнезу (перший день після менструації і час першого ворушіння), результатах визначення матки при дослідженні двома руками (до 16 тижнів) і вимірювання величини та висоти стану матки над лоном при зовнішній пальпації живота (при більш пізніх строках).

Орієнтовано для визначення строку пологів від першого дня останньої менструації відраховують 3 місяці назад і добавляють 7 днів. Можна також скористуватися датою першого ворушіння плоду, котре першородки звичайно відчувають на 18-20 тижні, а які уже народжували на 16-18 тиждень. Для швидкого вирахування строку очікуваних пологів пропонують календарі вагітності.

В літературі вказується в середньому 1 раз на 70-85 пологів. З 1900 року в світовій печаті сповіщалось:

- один раз про народження 10 близнюків;

- два рази про народження 9 близнюків;

- шість раз про народження 8 близнюків;

- 18 разів про народження 7 близнюків;

- 23 рази про народження 6 близнюків;

- більше 50 раз про народження 5 близнюків.

Протікання вагітності при багатоплідності часто ускладнюється: збільшується навантаження на організм вагітної, часто спостерігаються передчасні пологи, токсикози вагітності, заводнення.

Діагностика основується на визначенні двох і більш окремих серцебиттів плоду, двох голівок чи великих частин плоду R – досліджень. Підозра на багатоплідність виникає, якщо окружність живота в кінці вагітності досягає 110 см і більше.

Відповідь на питання шукали з давніх часів. Давні греки, в тому числі і Гіппократ, визначали стать дитини по пігментуванню лиця вагітної та ступеню збільшення матки.

В різні часи в цьому зв’язку надавали певне значення багатьом фактам.

Наприклад, за ритмом серцебиття дитини, деякі жінки до цього часу впевнені, що серце б’ється швидше чи повільніше в залежності від статі дитини. Але електронна реєстрація биття серця плоду довела, що ця думка хибна. Враховували також перебіг вагітності і ступінь слабкості жінки. Визначали дату статевих відносин, під час котрого відбувалося запліднення, і його відношення з моментом овуляції, оскільки сперматозоїди Х та У гинуть в різний час.

Якщо припустити, що це вірно, то залишається тільки точно вирахувати дату овуляції, необхідно також, щоб відбувалися тільки одні статеві зносини в той період циклу, коли можливе запліднення. В цей час існують два методи, які дозволяють дізнатися стать дитини до її народження: ехографія (ехограма) та амніоцентез. Переваги лунографії (ехограми) в простоті та безпечності. Вона дозволяє доволі часто встановити стать дитини; я кажу доволі часто, так як певні межі. Якщо мова йде про хлопчика, то ехографія може „побачити” його зовнішні статеві органи. Але, якщо ехографія нічого не знаходить, не можна бути абсолютно впевненим, що плід – дівчинка, можливо, просто положення плоду не дозволяє точно вловити його анатомію. Також потрібно взяти до уваги досвідченість техніка, його вміння розшифрувати ехограму. На практиці ехографія дозволяє визначити стать дитини, починаючи з 7 місяців, з точністю 80 – 85 %.

Інший метод використовується значно рідше. Він заключається в дослідженні клініки плоду та його статевих хромосом. Якщо знаходять пару ХУ – народиться хлопчик, ХХ – дівчинка. Це можна визначити, досліджуючи амніотичну рідину. З амніотичної рідини добувають клітини, відторгнуті дитиною, а потім їх культивують. Після довгих та складних досліджень можна встановити хромосомне „посвідчення особи” дитини, в тому числі і стать. Але через складність та продовженість цього дослідження неможливо користуватися ним тільки ради задоволення цікавості батьків.

Але чи завжди так хочеться дізнатися стать? Я в цьому не впевнена. Уявіть собі, якою неприємною може виявитися вагітність для жінки, котра хотіла мати дівчинку, а їй сповіщають, що у неї буде хлопчик.

Найбільш часті патології вагітності:

1. При недорозвинуті статевих органів, в особливості матки, вагітність недоношується, закінчується викиднем чи передчасними пологами.

2. Запальні захворювання жіночих статевих органів нерідко являються причиною патологічного протікання вагітності, викликаючи аборт, попередні пологи, септичні захворювання.

3. Токсикози вагітності – ускладнення фізіологічного протікання вагітності. Їх виникнення слід розглядати як спотворення нормального перебігу організму, розлад складного процесу адаптації вагітної до нових умов, котрі виникли і постійно на протязі вагітності змінюються. Частіше вони виникають на фоні якогось минулого захворювання.

Розрізняють: ранні токсикози (в строк від 1 до 10-12 тижнів) – слиновиділення, рвота, надмірна рвота, поліневрит, бронхіальна астма, дермотози; пізні токсикози (звичайно від 26 до 40 тижнів) – водянка вагітних, невроз та нефропатія, еклампсія.

Важлива своєчасна рання діагностика пізніх токсикозів. При цьому важливий систематичний контроль за вагою тіла. Ми вже знаємо про прибавку ваги тіла, якщо вона переважає на 2 кг і більше, частота токсикозів виростає вдвоє.

Найбільш частою та ранньою ознакою являються надлишкове накопичення рідини в організмі вагітної, що виражається в набряках нижніх кінцівок, а також пальців рук.

Іншим важливим симптомом являється альбумінурія, а також деякі порушення біохімічних показників.

4. Вагітність виникла поза маткою.

Під час вагітності жінка повинна вести звичайний для неї образ життя, виконуючи професійну та домашню роботу. Необхідно виключити тяжку фізичну працю, піднімання та перенесення важких грузів, роботу в нічну зміну, в шкідливих цехах. Потрібно як можна більше знаходитися на свіжому повітрі, що допомагає покращенню доступу кисню. Прогулюватися можна до 2-х годин підряд і обов’язково 30 хвилин перед сном. Спати вночі не менше 8-9 годин, 1-1,5 години в день. Рекомендуються щоденні обтирання тіла водою чи душем з легким розтиранням шкіри. Ванни дозволяються до 32 тижнів, теплий душ в час перебігу вагітності.

Важливий догляд за зовнішніми статевими органами. Молочні залози потрібно щоденно обмивати прохолодною водою, з наступним розтиранням грубим полотенцем. Плоскі чи втягнуті соски потрібно обережно витягувати. Бюстгальтер повинен підтримувати трошки, піднімати, але не здавлювати молочні залози. З 24 тижнів слід носити бандаж (який повинен підтримувати живіт). Вагітна повинна носити вільне взуття, вільну одежу.

Статеві стосунки варто обмежити, взагалі виключити в перші 2-3 місяці (викидень) і останні 2 місяці (інфекції, передчасні пологи). Варто внести корективи в харчування. В першій половині вагітності харчування не повинно суттєво відрізнятися від такого до вагітності (виключаючи алкоголь, каву, чай міцний).

В другій половині – перейти на 5-6 разове харчування (матка займає значне місце в черевній порожнині і здавлює органи травлення і більш часте прийняття їжі допомагає її засвоєнню). Не рекомендується гостра, солона їжа, копченості та спеції. Ці продукти ускладнюють роботу нирок. Що веде певною мірою до токсикозу. Харчовий раціон повинен містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей (особливо Са) і вітамінів.

З 14 тижня вагітна зменшує кількість кондитерських виробів, цукерок. Кількість цукру не повинна перевищувати 40-50 г. Рекомендуються молочні продукти (сир), овочі, фрукти, ягоди, картопля, каші (особливо гречана та вівсяна), м’ясо, риба. На протязі вагітності варто споживати вітамінні препарати, та сечогінні препарати.

Категорично виключити алкоголь, куріння, наркотики, роботу з інсектицидами, препаратами побутової хімії, спілкування з інфекційними хворими, вживання ліків. Нормально перебігаюча вагітність чи навіть ускладнена при правильному медичному контролі закінчується, як правило, народженням здорової дитини.

Пологи – складний фізіологічний процес, яким завершується вагітність, за якою відбувається вигнання плоду через природні родові шляхи, з усіма його додатковими ембріональними утвореннями (плацента, води, оболонки).

Пологи засвідчують ряд ознак, дозволяючих сказати про настання та час пологів. Неділі за 3-4 до них уже з’являються ознаки близького закінчення вагітності. Дно матки опускається (нижче відростка), вагітна відчуває полегшення, дихання стає вільнішим. Одночасне зниження входу в таз передньої частини плоду, інколи веде до частих позивів до сечовиділення, схильність до застоїв у кишечнику, з’являються перейми – провісники (не мають правильного ритму, рідкі, недовгі, супроводжуються болями тянучого характеру в поясниці та кобчику). Пологовий процес послідовно розпадається на 3 переходячих один в інший періоди.

І період розкриття – поступове розкриття матки, встановлення головки у входу в таз. Рушійною силою в цей період являються перейми – періодичні (повторюючись) скорочення гладкої маточної мускулатури, котрі не враховуються бажанням жінки (спочатку звичайно короткі, рідкі, через 10-15 хвилин, а далі все частіші, стають довшими та частішими, і до кінця періоду з’являються кожні 2-3 хвилини). Настання і продовження перейми можна визначити, поклавши руку на живіт жінки. В 50 % випадків згладжування шийки та повне розкриття зовнішнього проходу співпадає з розривом плідного міхура, в 25 %-ранній розрив, зберігається іноді до початку пологів. В 10-15 % - міхур зберігається і після повного розкриття маточного проходу.

ІІ період вигнання – характеризується появою „потуг” та переймів. Потуги – скорочення м’язів пресу живота, фізіологічно підлягають волі жінки, котра може протидіяти потугам та посилити їх. Визначна та рішуча роль в акті народження плоду належить скорочувальній діяльності міометрії. Але потуги без переймів вигнати плід не в змозі. В 95-96 % випадків пологи при повздовжньому положенні плоду, та потиличному стані. Близько 3,5% пологів – при тазовому стані тобто дитина направлена ніжками вперед. Небезпека цього – випадіння пуповини та асфікція, защемлення голівки підборіддям під симфізом, для матері інфекціювання, ранній відхід вод, часті розриви проміжності, мертвонародження та смертність в перші дні життя.

ІІІ період – послідовий період – короткий (15-30 хвилин), дуже важливий і відповідальний для акушера. Тут можливі серйозні, і навіть небезпечні для життя кровотечі. Вважається, що в цей період породілля може втратити 100-300 до 500 мл крові без будь-яких змін у стані.

При народженні першої дитини норма 13-20 год. (12-19; ¾ - 2 год.). При повторних пологах (7-12 год.) (6-12 год.; ¼-1/2-2 год.). У жінок, що пройшли психологічну підготовку зменшується на 2-3 години. Останнім часом середня тривалість пологів скоротилася приблизно на 4 години, що викликане застосуванням препаратів для скорочення матки.

Цей період починається з моменту відходження посліду і закінчується після зникнення всіх змін, які виникли під час вагітності.

Після пологів необхідно скурпульозно оглянути не тільки зовнішні статеві органи, а й шийку матки. При розривах накладають шви. В цей період зменшується матка. До кінця першої доби – дно матки на рівні пупка, на 5-ту між пупком та симфіозом, на 10-ту на висоті симфіза, на 12-ті в малому тазі.

Зменшуються маточні труби та яєчники, починає відновлюватися їх генеративна функція. Скорочуються м’язи живота. Влагалище набуває нормального тонусу, дозрівання першого фолікулу може початися з перших днів цього періоду, хоча жінки, котрі годують дитину грудьми звичайно менструацій не мають.

Відбувається заживання ран, які виникли під час пологів. Внутрішня поверхня матки являє собою рану, особливо в місці плаценти.

Повна регенерація слизової тканини матки відбувається на 20-й день. Необхідно приймати міри профілактики інфекцій, правильний профілактичний гігієнічний режим, дотримання асептики і антисептики під час туалету породіллі.

Маточна рана виділяє секрет рани – лохії (велику кількість лейкоцитів, кров, сироватку, залишки оболонок).

Перші 3-4 дні – кров’янисті виділення; з 4 д. – буровато-коричневі, потім жовтувато-білі, з 10 д. – світлі. Через 3-4 тижні – нормальні виділення.

Загальний стан звичайно хороший, втомленість, деяка слабкість, потреба у відпочинку фізичному та душевному, сні.

Може бути нестабільний пульс, іноді знижується АТ, але швидко відновлюється. Через 12 годин після пологів – короткочасне збільшення температури тіла. Друге збільшення температури тіла на 3-й день (“молочна лихоманка”).

Закінчується післяродовий період через 6-8 тижнів.