Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕредмет, задач≥, методи досл≥дженн€ методики викладанн€ валеолог≥њ




¬алеолог≥чн≥ принципи орган≥зац≥њ уроку.

” педагог≥чному добутку ¬. ќ. —ухомлинського можна знайти висловлюванн€ про те, що за незадов≥льного стану здоровТ€ школ€р≥в неможливо дос€гти високого р≥вн€ навченост≥, найб≥льш грунтовного засвоЇнн€ знань. Ќавчанн€ Ц важка, повс€кденна, коп≥тка прац€, що стаЇ непосильною дл€ д≥тей з≥ слабким здоровТ€м. ÷е положенн€ було покладено в основу д≥€льност≥ педколективу нашоњ школи, €к такоњ, що з 1999 р. ув≥йшла до м≥ськоњ мереж≥ шк≥л зм≥цненн€ здоровТ€. Ѕув запроваджений валеолог≥чний режим у вс≥ компоненти навчально-виховного процесу. ѕерш н≥ж займатис€ ≥нтелектуальним розвитком школ€ра, сл≥д створити дл€ цього здорову атмосферу. ÷≥ умови можна под≥лити на дв≥ групи: психолог≥чн≥ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥.

ѕсихолог≥чн≥ умови:

1. Ќавчальний процес маЇ в≥дбуватис€ на достатньо високому р≥вн≥ складност≥, що в≥дпов≥даЇ в≥ку та ≥ндив≥дуальност≥. —л≥д уникати надм≥рного навчального вантаженн€, але й не менш шк≥дливе недостатнЇ навантаженн€ у навчанн≥, оск≥льки воно призводить до недостатнього розвитку д≥€льност≥ головного мозку, до обмеженн€ мисленн€.

2. —л≥д ураховувати зм≥ни працездатност≥ учн≥в п≥д час уроку. ≤ Ц пер≥од входженн€ в атмосферу роботи (5-10 хв.). ≤≤ Ц ст≥йкий робочий стан (15-20 хв.). ≤≤≤ Ц втома.

3. —л≥д зм≥нювати види д≥€льност≥ та правильно дозувати.

4. Ќеодноразово повторюйте головн≥ моменти матер≥алу, що вивчаЇтьс€, враховуючи кризи уваги.

5. ”р≥зноман≥тнюйте зм≥ст уроку ≥люстрац≥Їю наочних пос≥бник≥в. ѕамТ€тайте, що людина запамТ€товуЇ 10% в≥д того, що чуЇ, 50% в≥д того, що бачить, ≥ 90% в≥д того, що робить власноруч.

6. «астосовуйте етичний зар€д.

7. –ац≥онально використовуйте робочий час на уроц≥.

8. ≤нтенсиф≥куйте д≥€льн≥сть ус≥х учн≥в.

9. ƒит€че Ђхот≥нн€ї та Ђхот≥нн€ї вчител€ мають зб≥гатис€, ≥накше виникаЇ конфл≥ктна ситуац≥€. ћоменти зб≥гу нам≥р≥в дорослого та дитини Ц основа розвитку ≥нтелекту школ€ра.

10. ¬елике значенн€ маЇ мова вчител€. Ќайкращою дл€ засвоЇнн€ Ї мова з≥ швидк≥стю 50 б≥т/с, тобто 150 сл≥в/хв.

2. —ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови:

1. „истота каб≥нету.

2. ѕов≥тр€ний режим. ќптимальними дл€ ≥нтенсивноњ розумовоњ д≥€льност≥ учн€ Ї: температура 17-21 —; волог≥сть 30-60%; аерац≥€.

3. —в≥тловий режим (осв≥тленн€ 10-15 ¬т/м2 площ≥ Ї оптимальним).

4. ѕравильне використанн€ “—ќ: найб≥льш доц≥льно використовувати “—ќ на уроках, коли почалас€ втома; не сл≥д використовувати ауд≥ов≥зуальн≥ засоби на початку та наприк≥нц≥ уроку; п≥сл€ урок≥в, на €ких застосовуЇтьс€ “—ќЋ, не рекомендуЇтьс€ проводити зан€тт€ з тривалим навантаженн€м на зоровий анал≥затор; дотримуйтесь вимог щодо тривалост≥ використанн€ на уроках “—ќ (у хвилинах).

5. ѕравильна робоча поза учн€.

6. Ўумовий фон.

7. ƒотриманн€ правил г≥г≥Їни зору: розташуванн€ книги в нахиленому стан≥; розташуванн€ зошита або книги на в≥дстан≥ 30-35 см; в≥дпов≥дн≥сть книги, п≥дручник≥в в≥ку учн≥в за розм≥ром шрифту, поверхн≥ та ступен€ просв≥чуванн€ паперу.

8. ƒотриманн€ тривалост≥ зан€ть.

9. «астосуванн€ ароматерап≥њ: чебрець звичайний, чайне дерево. –озмарин л≥карський, мел≥са л≥карська, ≥мбир л≥карський, базил≥к звичайний.

 

ѕредмет, задач≥, методи досл≥дженн€ методики викладанн€ валеолог≥њ.

¬алеолог≥€ Ц це наука про фундаментальн≥ закони формуванн€, збереженн€ та зм≥цненн€ здоров'€ людини, про теор≥ю та практику управл≥нн€ здоров'€м у вс≥х його аспектах - духовному, псих≥чному, ф≥зичному та соц≥альному.«а ќ.ƒ.ћ≥х≥льовим, валеолог≥€ Ї не т≥льки Їдиною ≥нтегральною наукою про духовне та ф≥зичне здоров'€ €к окремоњ людини, так ≥ всього людського сусп≥льства на новому етап≥ його духовно-творчоњ еволюц≥њ, а й синтезом практично-оздоровчих знань про структуру та функц≥онуванн€ захисних механ≥зм≥в людини в њх взаЇмод≥њ з космосом ≥ б≥осферою, про њх використанн€ за екстремальних умов сучасного еколог≥чного стану.

ќб'Їктом валеолог≥њ Ї практично здорова людина Ч не гвинтик у складному механ≥зм≥ д≥€льност≥ та взаЇмов≥дносин, а особист≥сть, м≥крокосм.

як в≥дм≥чаЇ заслужений —орос≥вський професор ћ. ћ. јмосов, гени людини на 98 % зб≥гаютьс€ з генами шимпанзе. јле ц≥ 2 % зробили Homo sapiens (людину розумну), над≥ливши њњ розум здатн≥стю до творчост≥. ÷е в≥дд≥лило людину в≥д тваринного св≥ту, але не закреслило њњ б≥олог≥чну природу, що потр≥бно враховувати будь-€кому кер≥вников≥ та вихователю.

ћетодика викладанн€ валеолог≥њ Ц це наука про систему валеолог≥чноњ осв≥ти ≥ вихованн€ молод≥, €ка спр€мована на формуванн€, збереженн€ та зм≥цненн€ здоров'€ в процес≥ навчальноњ та трудовоњ д≥€льност≥.

ќсновне концептуальне положенн€ Ц людина Ї арх≥тектором ≥ буд≥вничим власного здоров'€ та житт€.

 онцепц≥€ валеолог≥чноњ осв≥ти в навчальних закладах ус≥х тип≥в м≥стить так≥ основоположн≥ вимоги: засвоЇнн€ основ теоретичних знань з питань культури здоров'€; усв≥домленн€ њх €к складовоњ частини загального св≥тогл€ду нац≥онально св≥домоњ особистост≥; систематичне зм≥цненн€ здоров'€, дотриманн€ здорового способу житт€; розум≥нн€ та практичн≥ д≥њ психоф≥з≥олог≥чноњ регул€ц≥њ стану.

ћетодика викладанн€ валеолог≥њбазуЇтьс€ на дидактичних принципах.

ѕредметом методики викладанн€ валеолог≥њ Ї валеолог≥чн≥ технолог≥њ оздоровленн€ людини.

ќб'Їктом методики викладанн€ валеолог≥њ Ї навчально-виховний процес, у центр≥ €кого знаходитьс€ людина та збереженн€ њњ здоров'€.

¬алеолог≥чна осв≥та включаЇ впровадженн€ способ≥в ≥ метод≥в навчанн€ ≥ндив≥дуальними засобами збереженн€ та зм≥цненн€ здоров'€, соц≥альноњ адаптац≥њ за складних умов, вихованн€ валеолог≥чних навичок ≥ знань, проф≥лактики та стимул€ц≥њ здоров'€, психолог≥чн≥й реаб≥л≥тац≥њ д≥тей ≥ молод≥.

¬алеолог≥чне вихованн€ передбачаЇ оволод≥нн€ зм≥стом валеолог≥чноњ осв≥ти ≥ впровадженн€ його в практику, а також формуванн€ валеолог≥чного св≥тогл€ду, культури, €ке в≥дкриваЇ шл€х до особист≥сноњ самосв≥домост≥ та самозбереженн€ людини.

√оловн≥ принципи валеолог≥чноњ осв≥ти узгоджуютьс€ ≥з загальними принципами дидактики та репрезентують специф≥чн≥ особливост≥ методики викладанн€ валеолог≥њ:

Ј принцип гуман≥зац≥њ, за €ким у центр≥ навчально-виховного процесу стаЇ особист≥сть суб'Їкта, його ≥ндив≥дуальн≥сть, розвиток, забезпеченн€ умов дл€ збереженн€ та зм≥цненн€ здоров'€;

Ј принцип демократизац≥њ, €кий передбачаЇ встановленн€ суб'Їкт-суб'Їктних в≥дносин м≥ж педагогом ≥ студентом, що спри€Ї духовному зростанню та встановленню психолог≥чно-комфортноњ обстановки;

Ј принцип д≥€льн≥сного п≥дходу розгл€даЇ людину €к таку, що зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д умов д≥€льност≥, характеру, зусиль, включенн€ психоф≥зичних механ≥зм≥в. ѕеретворенн€ людини передбачаЇтьс€ в характер≥ д≥€льност≥, €ку вона зд≥йснюЇ.

Ј јктивна участь у систем≥ безперервного валеолог≥чного вихованн€ та реал≥зац≥€ навчальних оздоровчих програм спри€ють формуванню валеолог≥чного св≥тогл€ду, зм≥цнюють ф≥зичне, псих≥чне та духовне здоров'€;

Ј принцип науковост≥ визначаЇ створенн€ валеолог≥чноњ осв≥ти на засадах вивченн€ сучасних наукових дос€гнень у б≥олог≥њ, еколог≥њ, ф≥з≥олог≥њ, психолог≥њ, ф≥зичн≥й культур≥ та медицин≥.

Ј њх ≥нтеграц≥€ стаЇ базою дл€ створенн€ нових технолог≥й вивченн€ людини, њњ житт€, здоров'€ та встановленн€ норм здорового способу житт€;

Ј принцип природов≥дпов≥дност≥ пол€гаЇ у вивченн≥ законом≥рностей включенн€ людини в систему ритм≥в природних процес≥в. Ќавчальна д≥€льн≥сть, €к зазначали видатн≥ педагоги минулого ∆.-∆. –уссо, я.ј. оменський,  .ƒ. ”шинський, повинна зд≥йснюватис€ в≥дпов≥дно до природи людини та њњ в≥кових особливостей;

Ј принцип культуров≥дпов≥дност≥ забезпечуЇ орган≥чний зв'€зок суб'Їкт≥в педагог≥чного процесу з ≥стор≥Їю народу, його мовою, ментал≥тетом, традиц≥€ми, звича€ми;

Ј принцип ≥нтегративност≥ пол€гаЇ в зд≥йсненн≥ наскр≥зних л≥н≥й засад валеолог≥чноњ осв≥ти, починаючи з дит€чого садка ≥ на вс≥х в≥кових етапах житт€ людини.

ћетодика навчанн€ валеолог≥њ €к ц≥л≥сноњ системи маЇ законом≥рну упор€дкован≥сть. —п≥вв≥дношенн€ та взаЇмозв'€зок м≥ж окремими частинами методики навчанн€ та њњ структурою.

ќснову структури становл€ть пон€тт€, навколо €ких групуютьс€ вивчен≥ факти, утворюючи певну систему.

–озгл€немо структурн≥ елементи, характерн≥ дл€ методики викладанн€ валеолог≥њ:

Ј ћетодика викладанн€ валеолог≥њ Ц педагог≥чна наука.

Ј ≤стор≥€ розвитку основних проблем методики викладанн€ валеолог≥њ в даний час започатковуЇтьс€ ≥ стаЇ в≥дправним пунктом дл€ подальшого розвитку.

Ј ћ≥сце валеолог≥чноњ осв≥ти та њњ значенн€.

Ј ¬алеолог≥чне вихованн€ €к основа формуванн€ св≥тогл€ду, морального обличч€ людини, њњ взаЇмов≥дносин з навколишн≥м св≥том ≥ сусп≥льством.

¬ основ≥ методолог≥њ методики викладанн€ валеолог≥њ лежить д≥алектико-матер≥ал≥стичний метод п≥знанн€, €кий найб≥льшою м≥рою дозвол€Ї ос€гнути св≥т людини. ћетодолог≥чною основою Ї концептуально-чуттЇвий образ св≥ту, синтез ф≥лософських категор≥й ≥з житт€м ≥ розвитком людини.

–озвиток людини розгл€даЇтьс€ в трьох планах: €к така, що маЇ т≥ло, внутр≥шн≥й св≥т ≥ духовн≥сть.

"Ћюдина Ї синтезом душ≥ ≥ т≥ла, Ч справедливо зазначав данський ф≥лософ  'Їркегор. Ч ѕроте синтез неможливий, коли два компоненти не об'Їднуютьс€ трет≥м. ÷е третЇ Ї дух". ќтже, людина маЇ т≥ло ≥ внутр≥шн≥й духовний св≥т, €кий включаЇ думки, бажанн€ що насичуютьс€ енерг≥€ми р≥зноњ €кост≥. Ќими можуть бути позитивн≥ емоц≥њ, €к≥ несуть добро, ≥ негативн≥, руйн≥вн≥ емоц≥њ.

—тародавн≥ мудрец≥, говор€чи про сили духовного захисту, мали на уваз≥ животворн≥ енерг≥њ добра.

Ћюдина за своЇю людською природою маЇ величезний духовний потенц≥ал, €кий Ї про€вом найвищого в людин≥ Ц здатност≥ до любов≥, сп≥вчутт€, патр≥отизму. ƒуховна природа людини Ї величезною життЇдайною силою та джерелом псих≥чноњ енерг≥њ, що живить людину.

¬алеолог≥чна наука заснована на визначен≥й ф≥лософськ≥й концепц≥њ, спри€Ї духовному загартуванню молод≥, њњ здатност≥ до повноц≥нного житт€.

¬алеолог≥€ Ї ≥нтегративною наукою про здоров'€€к окремоњ людини, так ≥ всього людського сусп≥льства на новому етап≥ його духовно-творчоњ еволюц≥њ, наукою про спос≥б житт€, що становить взаЇмод≥ю м≥кро- ≥ макрокосмосу, тобто природи ≥ людини.

¬алеолог≥€ об'ЇднуЇ знанн€ф≥з≥олог≥њ, психолог≥њ, еколог≥њ, ф≥лософ≥њ, астроном≥њ, ф≥зики, х≥м≥њ, медицини та багатьох ≥нших наук. —аме таке комплексне осмисленн€ складових людини та њњ здоров'€ в нерозривному зв'€зку ≥з ¬сесв≥том дасть змогу дос€гти сталого св≥торозум≥нн€ й оздоровленн€ людини.

“≥льки гармон≥йне поЇднанн€ природничих, техн≥чних знань на баз≥ пр≥оритету гуман≥тарних ц≥нностей дасть змогу навчити нове покол≥нн€ уникнути помилок споживчого технократичного шл€ху, створити умови дл€ оздоровленн€ €к усього сусп≥льства, так ≥ окремих ос≥б.

ћетодика викладанн€ валеолог≥њ Ї прикордонною наукою м≥ж медичними науками та психолого-педагог≥чними. “ому застосовуютьс€ методи досл≥джень, притаманн≥ €к педагог≥ц≥, так ≥ медицин≥.

–озгл€немо основн≥ методи валеолог≥чних досл≥джень без угрупуванн€ на теоретичн≥ та емп≥ричн≥.

ћетоди валеолог≥чних досл≥джень

1. —постереженн€:
Ќазва методу «м≥ст
ЅезпосереднЇ спостережен≠н€ - проведенн€ антропометричних вим≥рювань: зр≥ст, маса встановленн€ корел€ц≥й розм≥р≥в окремих частин т≥ла, визначенн€ частоти пульсу й артер≥ального тиску; - спостереженн€ безумовних рефлекс≥в людини, рефле≠кторних д≥й, €к≥ забезпечують акти вставанн€, зги≠нанн€ корпусу в по€с≥ та ≥н.
ќпосередковане (коли про≠цес прихований дл€ безпо≠середнього спостереженн€, а його реальна картина мо≠же ф≥ксуватис€ за будь-€кими показниками) - досл≥дженн€ кров≥ та кровооб≥гу шл€хом вивченн€ пост≥йних препарат≥в: кров≥ людини, кров≥ жаби.
ƒосл≥дницьке спостережен≠н€ - вивченн€ працездатност≥ учн€ прот€гом уроку, дн€, тижн€, навчального року.
2. ќпитувальн≥ методи:
Ѕес≥да - д≥алог досл≥дника з п≥ддосл≥дним за попередньо роз≠робленою програмою
јнкетуванн€ письмове опитуванн€. ¬≥дом≥ так≥ типи анкет: в≥дкрита анкета м≥стить лише питанн€, на €к≥ необх≥дно дати в≥дпов≥дь; закрита анкета Ч м≥стить питанн€ ≥ дек≥лька вар≥ант≥в в≥дпов≥дей, з €ких треба обрати правильн≥.
“естуванн€ “ест (test) Ч слово англ≥йського походженн€, що озна≠чаЇ ≥спит, пробу, випробуванн€. ” медико-психолог≥чних досл≥дженн€х п≥д тестами розум≥ють проби за спец≥ально п≥дготовленими, корот≠кими, здеб≥льшого стандартизованими завданн€ми дл€ ви€вленн€ на даний момент певних властивостей люди≠ни, њњ розумового та ф≥зичного розвитку, зд≥бностей, об≠дарованост≥, працездатност≥, стомленост≥, профес≥йноњ придатност≥ тощо. “ести дають можлив≥сть однозначно тлумачити результати випробувань. –езультати к≥льк≥сно обл≥куютьс€.

ѕошуково-досл≥дницький метод дозвол€Ї вишукувати невикористан≥ можливост≥ традиц≥йноњ та нетрадиц≥йноњ медицини, природних ≥ народних засоб≥в стимулюванн€ здоров'€ дл€ оздоровленн€ д≥тей в осв≥т€нських закладах.

¬ивченн€ узагальненн€ валеопедагог≥чного досв≥ду навчально-виховних заклад≥в ”крањни, що мають оздоровчу спр€мован≥сть, шк≥л здоров'€ з "™вропейськоњ мереж≥ шк≥л зм≥цненн€ здоров'€".

≈ксперимент Ч основний метод досл≥дженн€ у валеолог≥чн≥й науц≥, визначаЇтьс€ €к досл≥дна перев≥рка г≥потези. Ќаприклад, експеримент м≥стить розробку авторських моделей дит€чих заклад≥в ≥ загальноосв≥тн≥х шк≥л оздоровчоњ спр€мованост≥.

ѕравила орган≥зац≥њ експерименту;

Ј недопустим≥сть ризику дл€ здоров'€ та розвитку п≥ддосл≥дних;

Ј гарант≥њ в≥д нанесенн€ шкоди дл€ життЇд≥€льност≥ в сучасному та майбутньому;

Ј пошук експериментальноњ бази за правилами репрезентативноњ виб≥рки;

Ј попередн€ розробка показник≥в, критер≥њв та вим≥р≥в дл€ оц≥нки ефективност≥ впливу на результати розробок, €к≥ проход€ть досл≥дну перев≥рку.

«астосовуютьс€ ≥нш≥ методи: з ф≥з≥олог≥њ та медицини: мон≥торинг, тремограми, ≈ √, система контролю " онтрекс Ц 2", зм≥нн≥ швидкост≥ реакц≥й, ≥нш≥ об'Їктивн≥ показники стану людини; з ≥нших наук: контент-анал≥з, рейтинг, моделюванн€, документальний анал≥з, математичн≥ методи, методи парного пор≥вн€нн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1958 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1266 - | 1128 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.