Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасна лог≥стична концепц≥€




Ќайчаст≥ше мету лог≥стичноњ д≥€льност≥ пов'€зують з вико≠нанн€м так званих правил лог≥стики. Ќайб≥льш поширеним п≥дходом Ї вид≥ленн€ семи правил лог≥стики (7R), так званого лог≥стичного м≥ксу (за аналог≥Їю з маркетинговим м≥ксом)1:

Ч продукт Ч потр≥бний продукт;

Ч к≥льк≥сть Ч у необх≥дн≥й к≥лькост≥;

Ч €к≥сть Ч в≥дпов≥дна €к≥сть;

Ч м≥сце Ч у потр≥бне м≥сце;

Ч час Ч необх≥дно доставити у потр≥бний час;

Ч споживач Ч певний споживач;

Ч витрати Ч з м≥н≥мальними витратами.

” л≥тератур≥ можна знайти деф≥н≥ц≥њ 5R, б ≥? ≥ 8R, у €ких кр≥м названих R, трапл€ютьс€ також ознаки в≥дпов≥дного стану продукту, ≥нформац≥њ, асортименту2.

ћета лог≥стичноњ д≥€льност≥ буде реал≥зована, €кщо наведе≠н≥ вище правила виконан≥, тобто забезпечена найкраща ≥ швид≠ка в≥дпов≥дь на ринковий попит при найменших витратах.

Ќезважаючи на те, що сьогодн≥ об'Їктом лог≥стичних досл≥≠джень науковц≥ вважають матер≥альн≥, ф≥нансов≥ та ≥нформац≥йн≥ потоки, основн≥ положенн€ сучасноњ лог≥стичноњ концеп≠ц≥њ ірунтуютьс€ на вивченн≥ шл€х≥в рац≥онал≥зац≥њ управл≥нн€ матер≥альним потоком. ќсновн≥ положенн€ ц≥Їњ концепц≥њ сформульовано так3:

1) —истемна побудова лог≥стики п≥дприЇмства на основ≥ методолог≥њ загальноњ к≥бернетичноњ теор≥њ систем ≥з ф≥ксуванн€м основних момент≥в системного п≥дходу: мети створенн€ системи лог≥стики; обірунтованого вибору њњ елемент≥в ≥ структури, спр€мованих на дос€гненн€ поставленоњ мети; функц≥онуванн€ ц≥Їњ системи, њњ взаЇмод≥њ з зовн≥шн≥м середо≠вищем; анал≥зу результат≥в д≥€льност≥ та пор≥вн€нн€ його з по≠ставленою метою.

2) √оловне в процедур≥ орган≥зац≥њ матер≥ального потоку - це врахуванн€ потреб ринку. ЌемаЇ необх≥дност≥ орган≥зо≠вувати матер≥альний пот≥к, витрачаючи на нього ресурси ≥ зусилл€, €кщо немаЇ повноњ впевненост≥ в тому, що ц≥ товари будуть користуватис€ попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. ƒл€ того щоб, переконатис€ в цьому, попередньо на етап≥ плануванн€ й орган≥зац≥њ матер≥ального потоку досл≥≠джують потреби ринку, робл€ть розрахунки можливих обс€г≥в продаж≥в товару, прогнозують ф≥нансов≥ результати.

3) ѕр≥оритет розпод≥лу товар≥в над њх виробництвом, тобто вважаЇтьс€, що важлив≥ше спланувати ≥ передбачити розпод≥л ≥ збут товар≥в, н≥ж њх виготовити. Ќасправд≥ непотр≥б≠н≥ товари, €к≥ не в≥дпов≥дають за €кими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку бу≠дуть продан≥ за зниженою ц≥ною, що може призвести до збит≠к≥в. Ќа њх виготовленн€ були витрачен≥ певн≥ ресурси, €к≥ не окупл€тьс€, що не дозволить почати новий лог≥стичний цикл без додаткових витрат.

4) Ќеобх≥дн≥сть встановленн€ оптимального р≥вн€ обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в. Ќа перший погл€д здаЇтьс€, що чим вищий р≥вень обслуговуванн€, тим краще, оск≥льки найб≥ль≠шою м≥рою при цьому задовольн€ютьс€ потреби кл≥Їнт≥в. ќд≠нак чим вищий р≥вень обслуговуванн€, тим б≥льш≥ витрати на виготовленн€ ≥ доставку товар≥в споживачу, а отже, ≥ вища ц≥на товар≥в. “ому варто обирати обірунтоване компром≥сне р≥шен≠н€ за р≥внем обслуговуванн€: в≥н маЇ бути не дуже низьким (щоб не втратити кл≥Їнт≥в) ≥ не занадто високим (щоб витрати не були надм≥рними).

5) јнал≥з лог≥стичного ланцюга потр≥бно вести з к≥нц€ процесу, тобто в≥д пункту прибутт€ або призначенн€ матер≥≠ального потоку та у напр€мку, зворотному матер≥альному по≠току. “акож ≥ кожна лог≥стична операц≥€ в ланцюз≥ маЇ проектуватис€ так, щоб €кнайкраще в≥дпов≥дати потребам ≥ умовам наступних операц≥й (у напр€мку матер≥ального потоку).

6) ѕ≥д час удосконаленн€ або проектуванн€ будь-€коњ окремоњ ланки лог≥стичного ланцюга цю ланку варто роз≠гл€дати не ≥зольовано, а весь лог≥стичний ланцюг ≥ проана≠л≥зувати, €к зм≥ни в одн≥й ланц≥ лог≥стичного ланцюга впли≠нуть на весь матер≥альний пот≥к ≥ загальн≥ результати ло≠г≥стичного процесу.

7) ¬иконанн€ розрахунк≥в ≥ використанн€ в техн≥ко-економ≥чних обірунтуванн€х р≥шень ≥з орган≥зац≥њ ванта≠жопотоку вартост≥ кожноњ елементарноњ лог≥стичноњ операц≥њ €к у матер≥альн≥й п≥дсистем≥ матер≥ального потоку, так ≥ в п≥дсистем≥ його ≥нформац≥йного забезпеченн€.

8) ¬иб≥р вар≥ант≥в лог≥стичноњ системи на п≥дстав≥ по≠р≥вн€нн€ њх техн≥ко-економ≥чних показник≥в. ¬арто не про≠сто розгл€дати р≥зн≥ можлив≥ вар≥анти техн≥чних й орган≥за≠ц≥йних р≥шень, а визначати за ними техн≥ко-економ≥чн≥ по≠казники ≥ на п≥дстав≥ њх пор≥вн€нн€ обирати оптимальн≥ р≥шенн€ та вар≥анти.

9) ¬≥дпов≥дн≥сть ус≥х р≥шень ≥з плануванн€ й орган≥зац≥њ матер≥альних поток≥в загальноњ стратег≥њ п≥дприЇмства.

10) Ќа€вн≥сть ≥ використанн€ найб≥льш повноњ ≥нформац≥њ про товари, матер≥альн≥ потоки, виробник≥в ≥ споживач≥в товар≥в, лог≥стичних посередник≥в, закони, нормативн≥ акти т. ≥н. ƒокладн≥ описи, масиви ≥ дов≥дники за вс≥ма вказаними напр€мками складають у ход≥ розробки ≥нформац≥йного забез≠печенн€ лог≥стики.

11) ѕ≥д час орган≥зац≥њ та зд≥йсненн€ матер≥альних поток≥в необх≥дно створювати ≥ п≥дтримувати д≥лов≥, партнерськ≥ в≥дносини з ≥ншими п≥дприЇмствами - учасниками лог≥стичного ланцюга на основ≥ врахуванн€ взаЇмних ≥нтерес≥в ≥ компром≥с≥в. ќчевидна протид≥€ один одному учасник≥в ло≠г≥стичного процесу призведе до додаткових перешкод ≥ затри≠мок лог≥стичного процесу, конфл≥ктних ≥ нав≥ть ворожих в≥дносин, в умовах €ких стаЇ все важче орган≥зовувати ефективн≥ матер≥альн≥ потоки.

12) ¬еденн€ обл≥ку лог≥стичних витрат прот€гом усього лог≥стичного ланцюга. ¬ систем≥ обл≥ку витрат лог≥стичних процес≥в сл≥д вид≥л€ти витрати, €к≥ виникають у процес≥ реал≥зац≥њ лог≥стичних функц≥й. ÷е даЇ змогу формувати ≥нформа≠ц≥ю про найб≥льш значим≥ витрати, а також про характер њх взаЇмод≥њ один з одним. «а дотриманн€ ц≥Їњ умови з'€вл€Їтьс€ можлив≥сть використовувати важливий критер≥й оптимального вар≥анта лог≥стичноњ системи - м≥н≥мум сукупних витрат прот€гом усього лог≥стичного ланцюга.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 383 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1613 - | 1376 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.