Собівартість продукції – об’єктивна економічна категорія. Її існування зумовлене, насамперед, тим, що кожне підприємство повинно в рамках собівартості замістити витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво. Економічне значення собівартості полягає в тому, що вона показує величину витрат підприємства на виробництво продукції.
У відповідності до П(с)БО 16 до виробничої собівартості продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені витрати. Ознаки класифікації собівартості витрат:
-1) в залежності від часу формування затрат:
а) планова собівартість (визнач. Перед початком планового періоду на основі норм витрачання ресурсів таїх цін)
б) фактична собівартість.9 відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бух.обліку)
в) нормативна
г)кошторисна
-2) в залежності від місця формування витрат:
а) виробнича соб-сть (грошові витрати на вир-во продукції в межах всього під-ва)
б) повна соб-сть (сукупність вир-чої соб-сті та позавиробнчих витрат)
в) цехова (сума витрат на вир-во продукції або в межах цеху). Цехова соб-сть включає такі елементи: 1)основні матеріали з врахуванням повернення відходів) 2) з/п основних виробничих робітників з нарахуваннями) 3) цехові витрати (з/п допоміжних робітників, службовців, молодшого обслуговування персоналу з нарахуваннями). 4) інші цехові витрати (розраховуються у відповідності до величини цехових витрат у %-му співвідношенні). Цехова соб-сть охоплює всі витрати цеху на виготовлення продукції. Усі витрати, що включаються до її складу є виробничими витратами, але поділ. На продуктивні і непродуктивні. Цехова соб-сть включає адміністративні і збутові витрати.
-3) за тривалістю розрахункового періоду соб-сть поділ. На місячну, квартальну та річну.
-4) за складом продукції соб-сть поділ. на:
а) соб-сть товарної продукції
б) соб-сть валової продукції
в) соб-сть реалізованої продукції
г) соб-сть НЗВ
В промисловості розрізняють соб-сть: індивідуальну та галузеву.
Індивід. соб-сть характеризує витрати окремого підприємства на вир-во і реалізацію продукції.
Галузева соб-сть показує середні у галузі витрати на вир-во і реалізацію того чи іншого виду продукції.
В процесі господ.дія-сті соб-сть формують в цілому по під-ві і, зокрема, по окремому структурному підрозділу.
Соб-сть структурного підрозділу це-вартість ресурсів, використаних в технологічному процесі, яка складає вир-чу соб-сть цього підрозділу.
До вир-чої соб-сть включають:
а)прямі матеріальні витрати
б)прямі витрати на оплату праці
в) інші прямі витрати
г)загальновиробничі витрати(включаються до постійних та змінних розподілених).
Виртати, пов`язані з вир-вом продукції згруповуються за статтями калькуляції. соб-сть продукції, як показник, використовується для контролю за рівнем витрат, а також для визначення екон.ефективності діяльності під-ва або структурного підрозділу.
13 Класифікація витрат та сфера її впливу в процесі обліку, аналізу, контролю та планування
Витрати підприємства, пов'язані з операційною діяльністю, можуть бути різними, тому їх класифікують за низкою ознак.
За об'єктом формування розрізняють витрати сукупні (загальні) та витрати на одиницю продукції.
За методикою обчислення витрати на одиницю продукції поділяються на середні та
граничні:
Сс = С / N
Сr = ∆С / ∆ де Сс — середні витрати;
С — сукупні операційні витрати за певний період;
N — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі;
Сг — граничні витрати;
∆С — приріст сукупних витрат;
∆ N — приріст обсягу виробництва на гранично малу величину.
За економічним змістом (видами) відрізняють такі елементи витрат:
матеріальні витрати; оплата праці; відрахування на соціальні заходи;
амортизаційні відрахування; інші витрати.
За калькуляційними статтями витрати групуються так:
прямі матеріальні витрати; пряма заробітна плата; інші прямі операційні витрати; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати; інші загальні операційні витрати; витрати на збут продукції.
За способом віднесення на окремі види продукції розрізняють витрати прямі та непрямі. В однопродуктовому виробництві всі витрати — прямі.
За можливістю впливу на величину витрат з боку центру відповідальності вони поділяються на регульовані та нерегульовані.
За залежністю від операційної активності (обсягу виробництва) витрати поділяються на змінні та постійні (рис. 1.1). Змінні витрати залежать від операційної активності (обсягу виробництва бувають пропорційні та непропорційні (деградуючі та прогресуючі). Для пропорційних витрат коефіцієнт еластичності Ке = 1, для дегресуючих – Ке <1, для прогресуючих – Ке > 1
