Мораллю найчастіше називають ідеально-теоретичний рівень моральної свідомості.
Мораль - це форма суспільної свідомості, що відображає відносини людей у ​​категоріях добра і зла, справедливості і несправедливості і закріплює у формі моральних ідеалів, принципів, норм і правил поведінки вимоги, пропоновані суспільством або класом до людини в його повсякденному житті.
Функції моралі. Специфічна сутність моралі конкретно розкривається у взаємодії її історично сформованих функцій:
а) регулятивна. Мораль регулює поведінку, як окремої особи, так і суспільства. Суть втому, що не самі люди контролюють життя інших, а кожен сам будує свою позицію, орієнтуючись по моральним цінностям. Йде саморегулювання особистості і саме регуляція соціального середовища в цілому;
б) ціннісно-орієнтує. Мораль містить життєво важливі для людини орієнтири. І нехай вони не носять безпосередньо практичного значення, вони необхідні для того, щоб життя наше було людської, а не тільки біологічної. Це уявлення про сенс життя, про призначення людини, про цінності всього людського. Ми не думаємо про це щодня, і тільки коли цінності нашого життя осягає криза, знову і знову задаємося питанням: навіщо живемо? Таким чином, завдання моралі - надавати повсякденності нашого буття вищий сенс, створюючи його ідеальну перспективу;
в) пізнавальна. У моралі є знання про етичних поняттях, про правила спільного життя людей, тобто це не знання саме по собі, а знання заломлення в цінностях. Ця функція моралі доставляє індивіду не просто знання об'єктів самих по собі, а орієнтують його в світі оточуючих культурних цінностей, зумовлює перевагу тих чи інших, які відповідають його потребам та інтересам;
г) виховна. Мораль ставить завдання прилучення індивіда до її поняттями, до вироблення стереотипу поведінки, перетворення основ етики у звичку. palign="justify"> Але моральність не так привчає до дотримання зводу правил, скільки виховує саму здатність керуватися ідеальними нормами і "вищими" міркуваннями, тобто вчить його надходити як має, зберігаючи при цьому свою автономію.
Структура моралі
У різні історичні епохи існують різні структури моральної свідомості.Тим не менш, можна говорити про деякі загальні риси структури моральної свідомості. Її основними елементами є система цінностей і ціннісних орієнтацій, етичні почуття, моральні судження, а також моральні ідеали. В якості елементів теоретичного рівня моральної свідомості в його структуру входить історично сформована система категорій моралі (категорії носять конкретно історичний характер - зло не завжди зло). Це категорії добра та пов'язані з ними категорії сенсу життя, щастя, справедливості, совісті. Розглянемо ці елементи. palign="justify"> Моральні норми - це стійка, утвердилась в суспільній свідомості розстановка вузлових моральних цінностей, що втілюється - з тими чи іншими варіаціями - і у свідомості індивідуальному. У моральних нормах, як регуляторах суспільного життя, особливо чітко виступає їх особлива властивість - владність (імперативність). У нормах акумулюється у вигляді веління корисний соціально-історичний досвід багатьох поколінь людей. Усвідомлена сукупність норм і принципів зазвичай визначається як моральний кодекс. palign="justify">Ціннісна орієнтація. Історії відомі люди, що підпорядкували всі свої задуми, надії, почуття якоїсь однієї піднесеної мети. І в повсякденному житті ми спостерігаємо подібних людей. За кожною з цих цілей ховається та чи інша моральна цінність, на яку особистість орієнтується у своїй життєдіяльності, як на вищу (причому різні практичні орієнтації, наприклад, професійні - стати педагогом, лікарем - можуть приховувати в собі одну і ту ж загальну моральну цінність - служити людям, випробувати і виявити свої здібності; і, навпаки, одна й та ж практична орієнтація, скажімо з придбання тієї чи іншої професії, може приховувати різні ціннісні орієнтації: на принесення користі людям через реалізацію свого покликання, на досягнення популярності і престижу, на накопичення матеріальних благ). Здатність моральної свідомості направляти помисли і дії людини на досягнення тієї чи іншої моральної цінності може бути охарактеризована як ціннісна орієнтація. Звичайно число моральних цінностей, на які орієнтується окрема людина, не зводиться тільки до якоїсь однієї-єдиної. Швидше за все, це комплекс кількох цінностей, тісно між собою взаємопов'язаних. Однак в типовій для людей того чи іншого суспільства структурі моральної свідомості можна виділити одну, пануючу ціннісну орієнтацію, визначальну загальну цілеспрямованість їхньої поведінки. У феодальному суспільстві це була ціннісна орієнтація на високий становий статус, на досягнення В«гідногоВ» місця в станово-корпоративної ієрархії. У буржуазному суспільстві - це орієнтація на багатство як на найвищу суспільну і особисту мету життєдіяльності. Пронизуючи всі поверхи психіки людини, ціннісна орієнтація дозволяє людині миттєво, часто інтуїтивно, вибрати вірну лінію моральної поведінки. Вона об'єднує всі компоненти моральної свідомості, підпорядковуючи їх єдиної мети, цементує волю людини, надаючи їй цілеспрямованість і послідовність. Світоглядне усвідомлення ціннісної орієнтації у багато крат збільшує її регулятивну потужність, підвищує здатність людини до морального передбачення цілей своєї поведінки.
