Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя

Тема 1.

ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ ВІКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

2. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

3. ЗВ'ЯЗОК ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ

4. МЕТОДИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

У результаті становлення психології як самостійної науки і наступної її диференціації, утвориться ряд психологічних наук, серед яких особливе місце займає генетична психологія, предметом якої є вивчення розвитку психіки тварин і людей. Диференціація генетичної психології, у свою чергу приводить до утворення наступних галузей:

- Порівняльна психологія – вивчає філогенез психіки шляхом порівняння основних форм психіки тварин і людини;

- Психологія народів (етнопсихологія) – здійснює порівняльне вивчення психічного складу різних народів і націй;

- Вікова психологія.

Вікова психологія – галузь психологічної науки, що вивчає процес розвитку психічних функцій і особистості протягом усього життя людини.

Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Більш детально предмет вікової психології можна охарактеризувати в такий спосіб:

- Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку психічних процесів і властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини.

- Предметом вікової психології є вивчення особливостей гри, навчання, роботи, спілкування і т.п. (тобто особливостей активності людини) на різних вікових етапах, формування психічних якостей підростаючої особистості, появи новоутворень, що виникають з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку.

- Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму і т.п.) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини.

- До предмета вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів в розвитку психічних функцій, а також вивчення індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя.

На сучасному етапі розвитку перед віковою психологією постає задача вирішення наступних проблем:

1) органічної (організмічної) і середової обумовленості психічного і поведінкового розвитку людини;

2) відносного впливу стихійного й організованого навчання й виховання на розвиток дітей, відносний вплив родини і школи на розвиток дітей;

3) співвідношення задатків і здібностей, і їхнього впливу на процес розвитку;

4) порівняльного впливу на розвиток еволюційних, революційних і ситуаційних змін у психіці і поведінці дитини;

5) з'ясування співвідношення інтелектуальних і особистісних змін у загальному психологічному розвитку дитини.

Як відзначалося на початку лекції, вікова психологія виникла в результаті диференціації наук, її коріння, як і у всієї психології, у філософії, пізніше — вийшла з загальної як генетична психологія, а потім у ній самий проходив процес диференціації. У його результаті виникла дитяча психологія, що у свою чергу поділяється на психологію раннього віку, психологію дошкільника, психологію молодшого школяра. Ці області знань розглядаються як розділи вікової психології. У цих розділах висвітлюються факти і закономірності психічного розвитку функцій, психологічні особливості дітей раннього, дошкільного і молодшого шкільного віку. Крім цього українські та інші психологи виділяють психологію підлітка як розділ вікової психології, що вивчає факти і закономірності психічного розвитку в підлітковому віці, психологічні особливості підлітка, а також психологію юнака, психологію людей зрілого віку(акмеологію) і психологію людей похилого віку (геронтопсихологію).У курсах вікової психології для педагогічних вузів особлива увага звертається на області вікової психології від народження до юнацького віку включно. Оскільки особливо інтенсивно людина розвивається на початку життєвого шляху — з народження до 17 років, поки дитина, що стрімко розвивається, не закінчить школу і не вступить у доросле життя.

Отже, вікова психологія — особлива область психологічних знань. Розглядаючи процес розвитку, вона дає характеристику різних вікових періодів і, отже, оперує такими поняттями, як «вік» і «дитинство». Вік, чи віковий період, — це цикл розвитку, що має свою структуру і динаміку. Докладніше на цьому визначенні Л.С. Виготського ми зупинимося пізніше, а зараз відзначимо лише два моменти.

По-перше, психологічний вік може не збігатися з хронологічним, записаним у свідоцтві про народження, а потім у паспорті. Віковий період зі своїм неповторним змістом — особливостями розвитку психічних функцій і особистості, особливостями взаємин з навколишніми і головною для нього діяльністю — має визначені межі. Але ці хронологічні межі можуть зрушуватися, і одна людина вступає в новий віковий період раніше, а інша — пізніше. Особливо сильно «плавають» межі вікових етапів зрілості.

По-друге, початкові вікові періоди утворять дитинство — цілу епоху, що по суті своєї є підготовкою до дорослого життя, самостійній праці. Дитинство - явище історичне: і його зміст, і тривалість змінювалися протягом століть. Дитинство в первісному суспільстві було коротким, у середньовіччя тривало довше; дитинство сучасної дитини ще більше розтяглося в часі і наповнилося складними видами діяльності — діти копіюють у своїх іграх відносини дорослих, сімейні і професійні, освоюють основи наук. Специфіка дитинства визначається рівнем соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, у якому живе, виховується і навчається дитина.

Як і кожна наука, вікова психологія має ряд складових. Це:

1. Вчені з їх знаннями, творчим потенціалом, кваліфікацією, досвідом і кооперацією наукової праці. У психології є вчені, яким присвоюються за наукові успіхи наукові ступені кандида­та, доктора психологічних наук за кваліфікацією педагогічна
та вікова психологія.

2. Відділи, чи лабораторії або групи при психологічних, чи педагогічних наукових установах, яких об'єднують інтереси проблем вікової психології.

3. Понятійний, категорійний апарат, на якому базується вікова психологія.

4. Система наукової інформації. Дані, які одержують науковці, друкуються в монографічних роботах, у психологічних збірниках та журналах тощо.

5. Методи дослідження.