Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ пон€тт€ лог≥стики та транспортного маркетингу




«м≥ст

 

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
ќсновн≥ пон€тт€ лог≥стикиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
 омплекс задач 1. ћатер≥альн≥ потоки. Ћог≥стичн≥ операц≥њ. ћетоди лог≥стичного анал≥зуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
«адача 1. ¬изначенн€ величини матер≥ального потокуЕЕ..  
«адача 2. ¬изначенн€ кошторису вантажопереробкиЕЕЕ  
«адача 3. јнал≥з ј¬—ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
«адача 4. јнал≥з XYZЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
«адача 5. јнал≥з ј¬— ≥ XYZЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.  
 омплекс задач 2. ¬иробнича лог≥стика. ‘≥нансов≥ потоки у виробництв≥. ѕрогнозуванн€ в лог≥стиц≥ЕЕЕЕ.  
«адача 6. ¬иди руху предмет≥в прац≥ у виробництв≥ ЕЕЕ.  
«адача 7. ¬изначенн€ параметр≥в роботи поточноњ л≥н≥њЕЕ  
«адача 8. ¬изначенн€ к≥лькост≥ робочих м≥сць ≥ середньодобовоњ продуктивност≥ поточноњ л≥н≥њЕЕЕЕЕ.  
«адача 9. ¬изначенн€ величини нормованих оборотних кошт≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.  
«адача 10. ѕрогнозуванн€ навантаженн€ зал≥зничних вагон≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..  
ѕитанн€ дл€ контролю знаньЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
—писок л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.  

¬ступ

¬≥дпов≥дно до навчальних план≥в студенти спец≥альност≥ Ђќрган≥зац≥€ перевезень ≥ управл≥нн€ на транспорт≥ (зал≥зничний транспорт)ї виконують практичн≥ завданн€ ≥ контрольну роботу з дисципл≥н ЂЋог≥стикаї ≥ Ђ“ранспортний маркетинг та лог≥стикаї, метою €ких Ї оволод≥нн€ теоретичними положенн€ми та набутт€ практичних навичок щодо вир≥шенн€ задач оптим≥зац≥њ матер≥альних поток≥в, €к≥ прот≥кають в р≥зних галуз€х виробничоњ сфери.

¬ар≥анти контрольноњ роботи обираютьс€ студентами зг≥дно з останньою цифрою шифру зал≥ковоњ книжки. ѕерел≥к задач дл€ контрольноњ роботи студент≥в заочноњ форми навчанн€ визначаЇтьс€ пров≥дним викладачем дисципл≥ни.

 


ќсновн≥ пон€тт€ лог≥стики та транспортного маркетингу

 

Ћог≥стика Ц наука про плануванн€, контроль ≥ керуванн€ транспортуванн€м, складуванн€м та ≥ншими матер≥альними й нематер≥альними операц≥€ми, що зд≥йснюютьс€ в процес≥ доведенн€ сировини й матер≥ал≥в до виробничого п≥дприЇмства, внутр≥шньозаводськоњ переробки сировини, матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в, доведенн€ готовоњ продукц≥њ до споживача в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в й вимог останнього, а також передач≥, збер≥ганн€ та обробки в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ.

ћатер≥альний пот≥к (ћѕ) Ц сукупн≥сть ресурс≥в одного найменуванн€, що знаход€тьс€ в процес≥ виконанн€ з ними р≥зних лог≥стичних операц≥й (складуванн€ Ц елементарний ћѕ). ¬еличина ћѕ вим≥рюЇтьс€ ф≥зичними показниками (обТЇм, маса, к≥льк≥сть, час) ≥ грошовими показниками.

≤нформац≥йний пот≥к (≤ѕ) Ц сукупн≥сть ≥нформац≥њ про проходженн€ ћѕ. ћѕ та ≤ѕ можуть бути синхронними (в≥дбуваютьс€ одночасно) та асинхронними (не зб≥гаютьс€ в час≥).

Ћог≥стична функц≥€ Ц укрупнена група лог≥стичних операц≥й, направлених на реал≥зац≥ю ц≥лей лог≥стичноњ системи. ќсновн≥ функц≥њ Ц постачанн€, виробництво, збут.

Ћог≥стична операц≥€ Ц в≥докремлена сукупн≥сть д≥й, спр€мованих на перетворенн€ ћѕ чи ≤ѕ. Ћог≥стична операц≥€ може бути матер≥альною (транспортуванн€, складуванн€, навантаженн€) ≥ нематер≥альною (зб≥р даних про ћѕ, збер≥ганн€ та передача даних).

Ћог≥стичний канал Ц частково упор€дкована множина, що складаЇтьс€ з постачальника, споживача, перев≥зник≥в, посередник≥в, страхувальник≥в ≥ т.д. —поживач чи постачальник в умовах ринковоњ економ≥ки маЇ можлив≥сть вибору лог≥стичних канал≥в за р≥зними критер≥€ми за допомогою застосуванн€ р≥зних метод≥в розрахунку рейтинг≥в.

ѕ≥сл€ зробленого вибору лог≥стичний канал перетворюЇтьс€ в лог≥стичний ланцюг Ц л≥н≥йно упор€дковану множину ф≥зичних ≥ (чи) юридичних ос≥б, що виконують лог≥стичн≥ операц≥њ з доведенн€ зовн≥шнього матер≥ального потоку в≥д одн≥Їњ лог≥стичноњ системи до ≥ншоњ. ѕараметрами лог≥стичного ланцюга можуть бути орган≥зац≥йний коеф≥ц≥Їнт, €кий показуЇ, ск≥льки раз≥в продукц≥€ була перепродана, та складський коеф≥ц≥Їнт Ц ск≥льки перевалок пройшла продукц≥€ на тому ж шл€ху.

Ћог≥стичний цикл Ц ≥нтервал часу м≥ж оформленн€м замовленн€ на постачанн€ товар≥в ≥ доставкою продукц≥њ на склад споживача. Ћог≥стичний цикл у загальному вигл€д≥ включаЇ в себе:

Ц час на формуванн€ замовленн€ та його оформленн€ в установленому пор€дку;

Ц час на доставку чи передачу замовленн€ постачальнику;

Ц час на виконанн€ замовленн€ (час оч≥куванн€ постановки замовленн€ на виконанн€, час на виконанн€ замовленн€, час простоњв, комплексу послуг);

Ц час на доставку виготовленоњ продукц≥њ замовнику;

Ц час на п≥дготовку продукц≥њ до споживанн€.

¬иробничий цикл Ц частина лог≥стичного циклу (в≥д початку виготовленн€ до повного виготовленн€ виробу).

ћаркетинг Ц вид людськоњ д≥€льност≥, спр€мований на задоволенн€ потреб через обм≥н.

јмериканська маркетингова асоц≥ац≥€ (јћј) трактуЇ його, €к показано нижче.

ћаркетинг Ц процес плануванн€ ≥ зд≥йсненн€ концепц≥њ ц≥ноутворенн€, просуванн€ ≥ розпод≥лу ≥дей, товар≥в та послуг дл€ проведенн€ обм≥ну, €кий задовольнить мету окремих людей ≥ п≥дприЇмств. ћаркетинг охоплюЇ вс≥ аспекти д≥€льност≥ б≥знесу - в≥д створенн€ продукту до його п≥сл€продажного серв≥сного обслуговуванн€.

ћаркетинг Ц це теор≥€ ≥ практика прийн€тт€ управл≥нських р≥шень в≥дносно продуктово-ринковоњ стратег≥њ орган≥зац≥њ на основ≥ досл≥дженн€ фактор≥в зовн≥шнього маркетингового середовища з метою €комога повн≥шого задоволенн€ потреб споживач≥в ≥ реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в виробника.

ћаркетинг Ц це водночас ≥ ф≥лософ≥€ б≥знесу, ≥ активний процес. як ф≥лософ≥€ б≥знесу ц€ наука пропонуЇ систему мисленн€ та ≥деолог≥чну основу п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥. як активний процес маркетинг вир≥шуЇ низку завдань, що виникають при функц≥онуванн≥ п≥дприЇмства в ринкових умовах ≥ розгл€даютьс€ €к основа дл€ дос€гненн€ ц≥лей п≥дприЇмства.

ѕопит - це платоспроможна потреба, €ка про€вл€Їтьс€ у форм≥ вимоги на товари з боку покупц≥в, €к≥ беруть участь у ринкових в≥дносинах на цьому ринку.

Ќестача - почутт€, €ке в≥дчуваЇ людина, коли њй чого-небудь не вистачаЇ.

ѕотреба - нестача, €ка набула конкретноњ форми в≥дпов≥дно до соц≥окультурних та психолог≥чних особливостей людини.

 онцепц≥€ маркетингу: запорукою дос€гненн€ мети орган≥зац≥њ Ї визначенн€ потреб ц≥льових ринк≥в, мотивац≥й споживач≥в ≥ забезпеченн€ задоволенн€ цих потреб б≥льш ефективними методами, н≥ж у конкурент≥в. ќсновний об'Їкт уваги маркетингу - потреби споживач≥в, к≥нцева мета - одержанн€ прибутку за рахунок задоволенн€ потреб споживач≥в, засоби дос€гненн€ мети - комплексн≥ зусилл€ маркетингу.

‘≥лософ≥€ маркетингу пол€гаЇ в узгодженн≥ попиту ≥ пропонуванн€ до початку процесу виробництва шл€хом анал≥зу маркетинговоњ ≥нформац≥њ. ‘≥рма маЇ продавати не те, що вона може виробл€ти, а виробл€ти те, що буде продано.

ћенеджер-маркетолог маЇ в≥дпов≥сти на запитанн€: €к, €ким чином, де, коли, €ким шл€хом буде дос€гнуто мети, поставленоњ перед ф≥рмою. «авданн€м маркетолога Ї розробка продуктово-ринковоњ стратег≥њ п≥дприЇмства.

 

 


 омплекс задач 1





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 553 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1356 - | 1192 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.