Лекція 7.1 Завдання наукової організації праці. Розподіл і кооперація праці. Організація робочого місця
План лекції: 1) Форми росподілу праці на підприємствах по ремонту рухомого складу. 2) Кооперація праці. 3) Принципи формування і організації робочого місця. 4) Система обслуговування основних робочих місць.
Рекомендована література: [ 3, 7, 13-15, 18, 21, 25-27 ]
Організація праці являє собою сукупність заходів, що при даному рівні техніки і організації виробництва забезпечують планомірне та найбільш раціональне використання робочої сили і засобів виробництва для підвищення продуктивності праці. Організація праці ґрунтується на досягненнях науки та припускає широке використання фізіології і психології людини, санітарії і гігієни праці, ергономіки, інженерної психології, виробничої естетики і трудового права.
Розподіл і кооперація праці є одним з напрямків удосконалення організації та підвищення продуктивності праці.
Суспільний розподіл праці виявляється в розподілі праці між галузями суспільного виробництва, підприємствами усередині галузей і між окремими працівниками усередині підприємств.
Розподіл праці на вагоноремонтному заводі, у депо здійснюється по функціональній, технологічній і кваліфікаційній ознаках. Усі форми розподілу праці взаємозалежні й існують одночасно.
Функціональний розподіл праці визначається роллю і характером участі виконавців у виробничому процесі. На заводах по ремонту рухомого складу й у депо мають місце наступні функціональні групи виконавців: робітники, керівники, фахівці, службовці. Усередині кожної функціональної групи здійснюється розподіл праці по професіях і технологічних операціях, що виконуються, – технологічний розподіл праці.
Технологічний – це розподіл праці за ступенем однорідності різних видів робіт, що визначається головним чином структурою виробничого процесу ремонту рухомого складу, устаткування і механізмів. Так, робітники поділяються по професіях, наприклад ковалі, токарі, слюсарі, електромонтери і т.д., а усередині професій – по спеціальностях, наприклад слюсар-збирач, слюсар-інструментальник, електромонтер по ремонту електричного устаткування і т.п.
Розподіл праці між працівниками різної кваліфікації – кваліфікаційний – залежить від складності, точності і відповідальності робіт, що виконуються. Основою такого розподілу праці є характер робіт, рівень знань і умінь працівників (їхня кваліфікація). Облік усередині кожної професії (спеціальності) ступеня складності, точності і відповідальності робіт, що виконуються, дозволяє установити кваліфікацію робітників.
Розподіл праці дозволяє одночасно виконувати різні роботи по ремонту вантажних і пасажирських вагонів, електровозів, тепловозів, скорочуючи тривалість виробничого циклу. Воно полегшує також задачу оснащення робочих місць, створює стабільні умови для більш повного використання засобів механізації, трудової діяльності людини, що є необхідною передумовою успішного формування трудових навичок, поглиблення знань виконавців, їх спеціалізацій.
Основний принцип розподілу праці – це сполучення спеціалізації робітників з підвищенням їхніх виробничо-технічних знань. У кожному окремому випадку необхідно знаходити такий варіант розподілу або об'єднання робіт (основна і допоміжна, однорідна і різнорідна, проста і складна), при якому досягається найбільша продуктивність праці.
Розподіл праці обумовлює необхідність його кооперації,
тобто об'єднання трудових зусиль відособлених робітників у єдиний
виробничий процес. Усередині підприємства розрізняють міжцехову, внутріцехову і внутрідільничну кооперації.
Міжцехова кооперація припускає спільну участь колективів декількох цехів в одному виробничому процесі: кооперування праці між основними цехами вагоноремонтного заводу (візкового, колісного, механічного,
електромашинного, складального) для забезпечення безперервності і ритмічності випуску вагонів з ремонту.
Внутріцехова кооперація праці спеціалізованих ділянок продовжує і розвиває міжцехову. Наприклад, кооперування праці між окремими ділянками, що залежать від характеру їхньої спеціалізації (технологічна або предметна).
Внутрідільнична кооперація праці – це виробничі зв'язки між робітниками, ділянками і бригадами. У бригадах має місце кооперування праці між її членами. Показники роботи ділянки залежать від раціональності зв'язків
між виконавцями. Наприклад, ремонт пасажирських вагонів
вимагає чітких і злагоджених дій між персоналом, що підготовляє вагони до ремонту і працівниками цеху, що виконують безпосередньо ремонтні роботи.
Розподіл і кооперація праці взаємозалежні. Форми і характер виробничих зв'язків залежать від знарядь праці, які застосовуються, технології ремонту, ступеня завантаженості робітників і устаткування, розподілу робітників по кваліфікації і можливості сполучення операцій.
