Основною виробничою одиницею підприємства є цех або ділянка, що організовує роботу на основі господарського розрахунку. Керівництво виробничою, технічною й господарською діяльністю цеху покладає на його начальника, висококваліфікованого фахівця, який досконало знає техніку й економіку. Він безпосередньо керує цехом, забезпечує своєчасне й рівномірне виконання завдань плану при максимальній економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів.
Організаційна структура управління цехами залежить від обсягу виробництва, характеру продукції, що випускається, послуг, робіт, специфіки технологічного процесу, рівня спеціалізації й кооперування.
Низовою ланкою в структурі цеху є ділянка, яку очолює майстер – безпосередній організатор процесу виробництва. Він відповідає за виконання плану й виготовлення продукції високої якості. Він безпосередньо підкоряється начальникові цеху, а при безцеховій структурі – керівникові підприємства.
У вагонних депо існує безцехова структура керування, організовуються самостійні ділянки, які стають основними одиницями локомотивних і вагонних депо.
У структурі заводів і підприємств залізниць низовими самостійними виробничо-господарськими одиницями є цехи, а усередині них – ділянки, відділення, прольоти, потокові лінії, які очолюють майстри, змінні майстри й старші майстри. Цех поєднує кілька ділянок, відділень, зв'язаних єдністю технології.
Основні цехи заводу підрозділяються на ділянки (робочі зони) з потоковими лініями. На ділянках працюють комплексні й спеціалізовані бригади. У цехах і на ділянках заводу створюється невеликий апарат управління, що складається з технолога, нормувальника, економіста, й ін. Цей апарат підлеглий начальникові цеху, а він – безпосередньо начальникові заводу. Виробничі ділянки очолюють майстри. Виробнича структура цеху повинна бути раціональною й економічною. Вона визначається обсягом роботи, чисельністю робітників, ступенем спеціалізації й кооперування, конструкторської складності виробів і їхньою номенклатурою.
Начальник цеху керує виробничою, технічною й господарською діяльністю цеху. Він вирішує всі основні питання: організовує працю багатьох людей, забезпечує безперервність і ритмічність процесу виробництва, високу якість продукції.
Виробничу ділянку заводу (депо) очолює старший майстер або майстер (начальник ділянки). Виробнича ділянка має певне число робочих місць, розміщених у встановленому порядку й випускає однотипну продукцію (або виконує однотипні технологічні операції). Ділянка спеціалізується на тому самому виді ремонту або технічного обслуговування рухомого складу. Керівник виробничої ділянки (старший майстер, майстер) підкоряється начальникові цеху, а при безцеховій структурі – начальникові підприємства або одному з його заступників.
Щоб раціонально використовувати робочий час, керівники повинні регламентувати свою роботу. Для цього становлять плани-графіки робочого дня, установлюють порядок роботи на певний період часу (день, тиждень, місяць, рік). При цьому враховують регламент роботи відділів, дільниць, цехів, підприємства в цілому. Посадові інструкції, Положення про підприємство і його підрозділи, єдині правила внутрішнього розпорядку.
Контрольні питання для самостійної роботи до «Розділу 3»
1 Організаційно-виробнича структура управління вагоноремонтним підприємством.
2 Характеристика лінійної, лінійно-штабної та функціональної структури управління вагоноремонтного підприємства.
3 Функціональні обов’язки керівників структурними підрозділами.
Розділ 4 Основи організації та проектування потокового виробництва
