Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥йно-виробнича структура управл≥нн€




ѕринципи й функц≥њ управл≥нн€ знаход€ть своЇ вт≥ленн€ в д≥€льност≥ р≥зних ланок ≥ п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, у побудов≥ й удосконаленн≥ його орган≥зац≥йноњ структури. —клад п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, њхнього взаЇмозв'€зку в процес≥ ремонту й техн≥чного обслуговуванн€ рухомого складу, територ≥альне розм≥щенн€ визначають структуру п≥дприЇмства. ѕервинною структурною виробничою одиницею п≥дприЇмства Ї робоче м≥сце.

”правл≥нн€ усередин≥ п≥дприЇмств припускаЇ на€вн≥сть р≥вн≥в управл≥нн€, що в≥дпов≥дають орган≥зац≥њ виробництва.  ожний р≥вень п≥дкор€Їтьс€ наступному, що знаходитьс€ вище (бригада ≠ д≥л€нка ≠ цех ≠ заводоуправл≥нн€ ≠ кер≥вництво заводом ≠ депо). —труктура управл≥нн€ п≥дприЇмством €вл€Ї собою сукупн≥сть взаЇмозалежних орган≥в управл≥нн€, розташованих на р≥зних щабл€х системи й п≥дприЇмства, що забезпечують функц≥онуванн€, €к виробничоњ системи.

 ожна ланка управл≥нськоњ системи виконуЇ своњ функц≥њ в межах виробничих прав ≥ обов'€зк≥в на основ≥ сполученн€ Їдиноначальност≥ й ≥н≥ц≥ативи (колег≥альност≥).

ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн€ охоплюЇ процес в ц≥лому Ц ц≥л≥, принципи, функц≥њ, стад≥њ, етапи, р≥вн≥, технолог≥ю прийн€тт€ й реал≥зац≥њ р≥шень. Ќа нењ впливають масштаби й тип виробництва, його особливост≥, складн≥сть, орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ засоби керуванн€, число виробничих п≥дрозд≥л≥в, њхн€ в≥ддален≥сть один в≥д одного, розм≥ри, номенклатура продукц≥њ, р≥вень спец≥ал≥зац≥њ, концентрац≥њ, автоматизац≥њ й механ≥зац≥њ виробництва, система одержанн€, збер≥ганн€ й обробки ≥нформац≥њ, кадри.

¬провадженн€ ј—”, ≈ќћ, обчислювальних центр≥в (ќ÷) п≥дприЇмства викликаЇ б≥льш≥ зм≥ни у функц≥€х ≥ структур≥ управл≥нн€: зм≥нюЇтьс€ характер прац≥ й полегшуЇтьс€ робота планово-економ≥чного в≥дд≥лу. Ѕагато розрахунк≥в виконують ≈ќћ, централ≥зуЇтьс€ робота бухгалтер≥њ, з'€вл€ютьс€ прац≥вники, що обслуговують пристроњ ќ÷. «'€вл€ютьс€ зм≥ни й в ≥нших п≥дрозд≥лах.

–озр≥зн€ють л≥н≥йну, л≥н≥йно-штабну, функц≥ональну й л≥н≥йно-функц≥ональну структури управл≥нн€. ¬они в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного характером зв'€зк≥в м≥ж елементами системи. Ќа практиц≥, €к правило, використовуютьс€ в основному л≥н≥йно-штабна й л≥н≥йно-функц≥ональна структури, що синтезують вс≥ позитивн≥ €кост≥ л≥н≥йноњ й функц≥ональноњ структур.

Ћ≥н≥йна структура управл≥нн€ б≥льш проста. ” н≥й вс≥ функц≥њ управл≥нн€ зосереджен≥ в кер≥вника п≥дприЇмства, йому п≥длегл≥ вс≥ п≥дрозд≥ли, що сто€ть нижче, тобто вертикальна Їдина л≥н≥€ кер≥вництва й пр€мий шл€х впливу на п≥длеглих. ¬иключаютьс€ неузгоджен≥ й суперечлив≥ завданн€, ≥снуЇ персональна в≥дпов≥дальн≥сть. јле при цьому кер≥вник повинен бути ун≥версальним фах≥вцем з б≥льшим досв≥дом роботи. ¬≥н не користуЇтьс€ допомогою спец≥ал≥зованих в≥дд≥л≥в, сектор≥в, бюро дл€ виконанн€ конкретних спец≥ал≥зованих функц≥й, що Ї недол≥ком л≥н≥йноњ системи.

Ћ≥н≥йно-штабна структура використовуЇ €к основу принцип л≥н≥йного управл≥нн€. ѕри кер≥внику створюютьс€ управл≥нськ≥ п≥дрозд≥ли (в≥дд≥ли, бюро, фах≥вц≥ дл€ виконанн€ функц≥й плануванн€, обл≥ку, анал≥зу, контролю за ходом виробництва й т.д.). ¬они не вир≥шують питань кер≥вництва, а готують квал≥ф≥кован≥ рекомендац≥њ, проекти наказ≥в, р≥шень, €к≥ затверджуЇ л≥н≥йний кер≥вник, наприклад начальник заводу, депо. ќднак при так≥й систем≥ в≥дд≥ли, сектори, групи, фах≥вц≥ не несуть пр€моњ в≥дпов≥дальност≥ за прийн€тт€ р≥шень ≥ результати њхнього використанн€. ÷€ система дозвол€Ї краще, квал≥ф≥кован≥ше вир≥шувати питанн€ плануванн€, обл≥ку й контролю.  ер≥вник при цьому координуЇ й погоджуЇ р≥шенн€; а р≥вень кер≥вництва п≥двищуЇтьс€, однак штати зб≥льшуютьс€.  ер≥вник не займаЇтьс€ насущними проблемами й пр€мими виконавц€ми, його навантаженн€ стаЇ занадто велике, а штати п≥дм≥нюють л≥н≥йного кер≥вника в процес≥ ухваленн€ р≥шенн€.

‘ункц≥ональна структура характеризуЇтьс€ тим, що кер≥вник спец≥ал≥зуЇтьс€ в певн≥й област≥ д≥€льност≥, головним чином в оперативн≥й робот≥, в≥дпов≥даЇ за зд≥йсненн€ в≥дпов≥дноњ функц≥њ.  ожен з начальник≥в функц≥ональних в≥дд≥л≥в, сектор≥в, груп безпосередньо даЇ розпор€дженн€ виробничим п≥дрозд≥лам з питань, що стосуЇтьс€ його компетенц≥њ. ѕри так≥й структур≥ повн≥стю використовуютьс€ знанн€ й здатност≥ фах≥вц≥в, забезпечуЇтьс€ високий р≥вень спец≥ал≥зац≥њ керуванн€ й б≥льш глибока розробка й обірунтуванн€ прийн€тих р≥шень. Ќедол≥ком ц≥Їњ системи Ї на€вн≥сть великоњ к≥лькост≥ груп, сектор≥в, в≥дд≥л≥в, л≥н≥й або канал≥в, по €ких в≥ддаютьс€ розпор€дженн€. ÷е знижуЇ в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вника, з'€вл€ютьс€ суперечлив≥ й недостатньо погоджен≥ вказ≥вки, послабл€Їтьс€ загальний контроль за ходом розвитку виробництва.

ѕри л≥н≥йно-функц≥ональн≥й структур≥ права функц≥ональних в≥дд≥л≥в, сектор≥в, груп ≥ фах≥вц≥в обмежен≥, збережений авторитет л≥н≥йного кер≥вника, що в≥дпов≥даЇ за результати виробництва. ‘ункц≥ональн≥ ланки беруть участь у керуванн≥ в основному через л≥н≥йного кер≥вника або з його згоди та за його вказ≥вкою.

Ќайважлив≥шою пров≥дною ланкою структури управл≥нн€ п≥дприЇмством Ї заводоуправл≥нн€, апарат начальника депо (заводу), €к≥ очолюють њхн≥ начальники (директор). ¬они орган≥зують роботу п≥дприЇмства й несуть за нењ повну в≥дпов≥дальн≥сть.  ер≥вник п≥дприЇмства вир≥шуЇ основн≥ питанн€, розпод≥л€Ї обов'€зки й надаЇ необх≥дн≥ права дл€ виконанн€ окремих функц≥й своњм заступникам, прац≥вникам в≥дд≥л≥в та сектор≥в ≥ фах≥вц€м.

¬ажливою характеристикою управл≥нн€ Ї адм≥н≥стративно-правовий статус кер≥вника, тобто р≥вень компетенц≥њ, у межах €кого кер≥вник ухвалюЇ р≥шенн€ щодо всього кола питань д≥€льност≥ в≥дпов≥дноњ д≥л€нки або п≥дприЇмства в ц≥лому.  ер≥вники, що волод≥ють такими повноваженн€ми, в≥днос€тьс€ до л≥н≥йного (загального) кер≥вництва: майстри виробничих п≥дрозд≥л≥в завод≥в, локомотивних депо, начальники цех≥в.

як норми керованост≥ найчаст≥ше приймають максимальне число прац≥вник≥в або п≥дрозд≥л≥в апарату управл≥нн€, д≥€льн≥стю €ких може ефективно керувати один кер≥вник. ƒл€ виробничих д≥л€нок, €к≥ очолюють майстри (у локомотивних ≥ вагонних депо), до цього числа в≥днос€тьс€ роб≥тники, що п≥дкор€ютьс€ одному майстров≥, число €ких встановлюЇтьс€ виход€чи з≥ специф≥ки роботи кожноњ д≥л€нки. як правило, посада майстра вводитьс€ при на€вност≥ на д≥л€нц≥ не менше 20-25 роб≥тник≥в.

ѕри встановленн≥ числа виконавц≥в (або кер≥вник≥в нижчих ранг≥в), що довод€тьс€ на одного кер≥вника, беруть до уваги показники роботи в≥дпов≥дного п≥дрозд≥лу дл€ того, щоб норма керованост≥ забезпечувала не т≥льки повне завантаженн€ кер≥вника, але й повноц≥нне кер≥вництво колективом п≥длеглих прац≥вник≥в ≥ кожним з них окремо. Ќорму керованост≥ дл€ структурних п≥дрозд≥л≥в апарату управл≥нн€ п≥дприЇмством приймають р≥вну 4-10 чол.

 ожне п≥дприЇмство маЇ право самост≥йно розробл€ти структуру й штати стосовно до типових, що затверджуютьс€ вищими органами. ѕри цьому варто враховувати необх≥дн≥сть застосуванн€ такоњ орган≥зац≥њ прац≥, що дозвол€Ї забезпечувати найб≥льш ефективне керуванн€ виробництвом.

ƒиректори завод≥в можуть орган≥зовувати структурн≥ п≥дрозд≥ли, що в≥дпов≥дають умовам, €к≥ зм≥нилис€, виробництва в межах засоб≥в, що використовуютьс€ на утриманн€ апарату управл≥нн€.

ƒиректор заводу маЇ вс≥ права юридичноњ особи. ¬≥н одночасно керуЇ оперативною роботою й функц≥ональними ланками керуванн€. ¬≥н Ц л≥дер колектив≥в, €к≥ зд≥йснюють свою д≥€льн≥сть через апарат керуванн€ п≥дприЇмством, цехами й д≥л€нками.  ер≥вник затверджуЇ розгорнут≥ р≥чн≥ плани, розроблен≥ п≥д його кер≥вництвом у колективах, плани кап≥тального буд≥вництва й кап≥тального ремонту, видаЇ накази й розпор€дженн€, обов'€зков≥ дл€ вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства.

‘ункц≥ональн≥ в≥дд≥ли й бюро завод≥в п≥дрозд≥л€ютьс€ на дв≥ групи: основну, що займаЇтьс€ оперативним кер≥вництвом (в≥дд≥ли виробничо-диспетчерськ≥, планово-економ≥чний, в≥дд≥ли головних механ≥ка, енергетика, технолога й конструктора, постачанн€ й ≥н.), ≥ допом≥жний, обслуговуючий апарат управл≥нн€ (канцел€р≥€, в≥дд≥ли юридичний, господарський ≥ т.д.).

ƒл€ вс≥х п≥дприЇмств характерна на€вн≥сть в апарат≥ управл≥нн€ п'€ти-шести основних п≥дрозд≥л≥в (служб, в≥дд≥л≥в): техн≥чних (в≥дд≥ли головних конструктора, технолога, металурга, механ≥ка, ј—”ѕ з ≤ќ÷); економ≥чних (в≥дд≥ли планово-економ≥чний, ф≥нансовий, прац≥ й зароб≥тноњ плати, науковоњ орган≥зац≥њ прац≥); комерц≥йних (в≥дд≥л≥в постачанн€, маркетингу й збуту); оперативного (виробничо-диспетчерський); обслуговуванн€ виробництва (в≥дд≥ли транспортний, житлово-комунального, господарського, юридичного бюро й ≥н.).

 ер≥вництво в≥дд≥лами розпод≥лено м≥ж заступниками директора заводу, частина в≥дд≥л≥в п≥длегла безпосередньо кер≥вников≥ п≥дприЇмства. ѕрава й обов'€зки заступник≥в установлюЇ кер≥вник п≥дприЇмства. ѕершим заступником директора заводу Ї, €к правило, головний ≥нженер. …ому доручаЇтьс€ техн≥чне кер≥вництво п≥дприЇмством, проведенн€ Їдиноњ техн≥чноњ пол≥тики, перспективний розвиток заводу, удосконаленн€ техн≥ки, технолог≥њ й орган≥зац≥њ прац≥. ¬≥н керуЇ роботою техн≥чних служб, лаборатор≥й ≥ досл≥дно-експериментальних цех≥в, а також разом з начальником в≥дпов≥даЇ за кер≥вництво основними цехами, п≥дготовку кадр≥в, впровадженн€ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й ≥ винаход≥в.

√оловний економ≥ст (заступник директора) координуЇ роботу економ≥чних в≥дд≥л≥в, анал≥зуЇ виробничо-ф≥нансову д≥€льн≥сть п≥дприЇмства, ви€вл€Ї резерви п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва й назначаЇ заходи щодо њхнього використанн€, орган≥зовуЇ роботу з удосконаленн€ плануванн€ й економ≥чного механ≥зму управл≥нн€.

«аступник директора заводу з виробництва орган≥зовуЇ роботу з виконанн€ планових завдань, координуЇ д≥€льн≥сть в≥дд≥л≥в ≥ цех≥в по виконанню зм≥нно-добових завдань ≥ граф≥к≥в.

ќбов'€зки ≥нших заступник≥в ≥ начальник≥в в≥дд≥л≥в заводоуправл≥нн€ можна встановити за схемою управл≥нн€ заводом.

¬иробничо-диспетчерський в≥дд≥л забезпечуЇ оперативне регулюванн€ ходу виробництва, регулюЇ роботу д≥л€нок ≥ цех≥в заводу.

ѕланово-економ≥чний в≥дд≥л, кр≥м розробки план≥в заводу й цех≥в, анал≥зу й контролю за њхн≥м виконанн€м, орган≥зовуЇ внутр≥шньозаводський господарський розрахунок.

¬≥дд≥л прац≥ й зароб≥тноњ плати розробл€Ї й впроваджуЇ заходи щодо нормуванн€ прац≥ й п≥двищенн€ його продуктивност≥, узагальнюЇ й впроваджуЇ передов≥ методи роботи, зд≥йснюЇ техн≥чне нормуванн€ й анал≥з виконанн€ план≥в по прац≥, допомагаЇ розвитку змаганн€, контролюЇ правильн≥сть застосуванн€ системи оплати прац≥ й матер≥ального заохоченн€.

¬≥дд≥л техн≥чного контролю (¬“ ) зд≥йснюЇ пост≥йний контроль за €к≥стю ремонту рухомого складу, запасних частин ≥ матер≥ал≥в, що надход€ть. Ќачальник ¬“  маЇ право не приймати продукц≥ю, €кщо ремонт не в≥дпов≥даЇ правилам ремонту й вимогам ѕ“≈.

¬≥дд≥л кап≥тального буд≥вництва (¬ Ѕ) визначаЇ обс€г буд≥вельних роб≥т, розробл€Ї титульн≥ списки об'Їкт≥в реконструкц≥њ заводу, оформл€Ї проектно-кошторисну документац≥ю, договори з п≥др€дними орган≥зац≥€ми, зд≥йснюЇ зв'€зок ≥з банком, приймаЇ зак≥нчену роботу.

Ѕухгалтер≥ веде поточний бухгалтерський обл≥к ≥ зв≥тн≥сть, зд≥йснюЇ контроль за витратою засоб≥в, матер≥альних ц≥нностей ≥ дотриманн€м ф≥нансовоњ дисципл≥ни, правильною витратою зароб≥тноњ плати, дотриманн€м штат≥в ≥ встановлених оклад≥в.

¬≥дд≥л кадр≥в займаЇтьс€ п≥дбором, прийманн€м, перем≥щенн€м фах≥вц≥в, службовц≥в ≥ роб≥тник≥в, вивченн€м њхн≥х д≥лових €костей, орган≥зовуЇ роботу з молодими роб≥тниками, оформл€Ї й збер≥гаЇ трудов≥ книжки й особист≥ справи прац≥вник≥в, орган≥зовуЇ контроль за трудовою дисципл≥ною.

¬≥дд≥л головного конструктора розробл€Ї техн≥чну документац≥ю на ремонт рухомого складу, забезпечуЇ кресленн€ми цехи заводу, впроваджуЇ заходи щодо вдосконалюванн€ технолог≥њ ремонту, створенню нових прогресивних пристроњв ≥ засоб≥в механ≥зац≥њ, вивчаЇ й узагальнюЇ в≥тчизн€ний ≥ закордонний досв≥д ремонту, впроваджуЇ Їдину систему конструкторськоњ документац≥њ, веде розрахунки з визначенн€ ефективност≥ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й ≥ винаход≥в.

¬≥дд≥л головного технолога виконуЇ технолог≥чну п≥дготовку виробництва, впроваджуЇ б≥льш удосконален≥ технолог≥чн≥ процеси ремонту, розробл€Ї й впроваджуЇ норми витрат матер≥ал≥в, технолог≥чну документац≥ю, спец≥альний ≥нструмент, вир≥шуЇ питанн€ механ≥зац≥њ, автоматизац≥њ й впровадженн€ потокових л≥н≥й.

¬≥дд≥л головного енергетика займаЇтьс€ забезпеченн€м виробництва вс≥ма видами енерг≥њ, нормуванн€м њњ витрат, керуЇ експлуатац≥Їю енергетичних установок ≥ пристроњв електропостачанн€, орган≥зовуЇ ремонт д≥ючих ≥ монтаж устаткуванн€, що надходить, зд≥йснюЇ заходи щодо економ≥њ енергетичних ресурс≥в ≥ контроль за правильним використанн€м ≥ техн≥чним станом енергетичного устаткуванн€.

¬≥дд≥л головного механ≥ка виконуЇ комплекс роб≥т з кер≥вництва й контролю за безпереб≥йною й техн≥чно правильною експлуатац≥Їю устаткуванн€, його схоронн≥стю, орган≥зовуЇ планово-попереджувальний ремонт ≥ монтаж машин, що над≥йшли, модерн≥зац≥ю машин ≥ устаткуванн€, веде обл≥к на€вност≥ й руху устаткуванн€, складаЇ плани, кошториси й за€вки на нове.

¬≥дд≥л матер≥ально-техн≥чного постачанн€ забезпечуЇ п≥дприЇмство матер≥алами, запасними частинами, паливом, ≥нструментом, керуЇ складським господарством заводу, а в≥дд≥л збуту й маркетингу керуЇ д≥л€нкою експедиц≥њ, складом готових вироб≥в, вивчаЇ попит на продукц≥ю ≥ њњ реал≥зац≥ю.

“ранспортний в≥дд≥л в≥дпов≥даЇ за над≥йну роботу маневрових локомотив≥в, автомоб≥л≥в, зар€дних станц≥й, орган≥зовуЇ вантажно-розвантажувальн≥ роботи.

«аводи по ремонту рухомого складу, €к б≥льш≥ п≥дприЇмства, мають ≥ б≥льш складну схему управл≥нн€ пор≥вн€но з вагонними, електровозними й моторвагонними депо.

” структур≥ управл≥нн€ депо Ї загальн≥ елементи л≥н≥йно-функц≥онального управл≥нн€.

¬агонн≥ й моторвагонн≥ депо мають безцехову структуру. ¬≥дпов≥дно до експлуатац≥йноњ й ремонтноњ функц≥й депо в структур≥ вид≥л€ютьс€ й два великих п≥дрозд≥ли (господарства) - експлуатац≥йне на чол≥ ≥з заступником начальника депо по експлуатац≥њ й ремонтне також на чол≥ ≥з заступником начальника депо з ремонту. «а штатним розкладом посад начальник≥в цех≥в у депо немаЇ, хоча ц≥ п≥дрозд≥ли часто називають цехами. –емонтне господарство депо п≥дрозд≥л€Їтьс€, €к правило, на виробнич≥ (ремонтн≥) д≥л€нки (в≥дд≥ленн€), €к≥ очолюють старш≥ майстри, майстри, зм≥нн≥ майстри й бригадири комплексних ≥ спец≥ал≥зованих бригад. „исельн≥сть ≥нших прац≥вник≥в виробничих д≥л€нок залежить в≥д р≥чного обс€гу ремонту вагон≥в. Ќа пунктах техн≥чного обслуговуванн€ передбачен≥ старший майстер, майстер ≥ зм≥нн≥ майстри.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 966 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1261 - | 1110 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.