Організацією науки в Україні займається Міністерство освіти і науки України, яке визначає разом з науковими установами напрям розвитку наукових досліджень та використання їх у народному господарстві. Міністерство подає плани розвитку науки Уряду або Верховній Раді України на затвердження та забезпечення фінансування із державного бюджету або інших джерел.
Вищим науковим центром держави є Національна академія наук України (НАН). Вона очолює і координує разом з Міністерством освіти і науки, фундаментальні дослідження у різних галузях науки. НАН є державною науковою установою, яка об’єднує всі напрями національної науки та підтримує міжнародні зв’язки з науковими центрами інших країн.
Керівництво НАН України очолює Президент, який обирається загальними зборами вчених. Вони ж обирають віце-президентів, вченого секретаря, президію і ревізійну комісію.
Відділення НАН об’єднують науково-дослідні інститути (НДІ). Так, у складі відділення суспільних наук НАН є науково-дослідний інститут менеджменту. НДІ є також у інших відділеннях НАН. Вони очолюють розвиток науки у цій галузі знань, у них зосереджені провідні наукові сили.
Крім НАН в Україні функціонують державні галузеві академії, у складі яких є Науково-дослідні інститути менеджменту.
В Україні діє значна кількість галузевих НДІ, підпорядкованих міністерствам і відомствам. Так, НДІ економіки підвідомчий Міністерству економіки і європейської інтеграції України, НДІ фінансів – Міністерству фінансів України, НДІ статистики – Держкомстату України та ін.
Науково-дослідні установи галузевого підпорядкування проводять наукові дослідження переважно прикладного характеру, в яких має потребу галузь, до якої вони входять. Зокрема, ці НДІ виконують особливо складні і трудомісткі науково-дослідні роботи, які потребують об’єднання зусиль колективу вчених (розробка методик з прогнозування розвитку галузі, запобігання інфляції і банкрутству та ін.). Відповідно до напряму НДІ визначається його структура: створюються відділи, лабораторії, сектори, які здебільшого очолюють провідні вчені у цій галузі знань.
Вищі навчальні заклади (університети, академії, інститути) мають спеціальні підрозділи, які виконують науково-дослідні роботи за рахунок державних бюджетних і госпрозрахункових коштів. Виконують дослідження професорсько-викладацькі працівники із залученням студентів, а також учені на конкурсній основі. Тематика досліджень у цих установах формується за профілем вузу, його факультетів та кафедр на договірних засадах з підприємствами, організаціями або у формі державного замовлення.
Кадри науки підготовлюють вищі навчальні заклади і науково-дослідні установи, діяльність яких регламентує “Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів”.
Відповідно до Закону України про освіту в Україні встановлена система наукових ступенів і вчених звань. Випускникам коледжу, інституту, університету за результатами кваліфікаційної роботи присуджується перший науковий ступінь – бакалавра відповідної спеціальності.
Випускникам інституту, академії, університету, інших до них прирівняних навчальних закладів за результатами захисту кваліфікаційної роботи присуджується другий науковий ступінь – магістра відповідної спеціальності.
Для підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в Україні існує магістратура, аспірантура і докторантура.
До магістратури приймають осіб, що мають ступінь бакалавра. Після завершення навчання у магістратурі магістрант захищає магістерську роботу.
Аспірантура є основною формою планомірної підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. До аспірантури приймаються громадяни України, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста, магістра.
Аспірантура функціонує при вищих навчальних закладах, наукових установах, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва не повинен перевищувати трьох років, а в аспірантурі без відриву від виробництва – чотирьох років.
Завершується навчання в аспірантурі захистом у спеціалізованій ученій раді дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата наук.
Докторантура, як вищий ступінь єдиної системи безперервної освіти, створюється при вищих навчальних закладах, наукових установах і організаціях, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Відкриття і закриття докторантури, контроль за її діяльністю здійснює Міносвіти і науки України, а в академічних наукових установах – президії НАН та інших академій.
У докторантуру приймаються громадяни України, кандидати наук, які мають наукові здобутки в обраній галузі науки.
Термін підготовки в докторантурі не повинен перевищувати трьох років. Тема докторської дисертації затверджується не пізніше трьох місяців після зарахування кандидата до докторантури. За час перебування у докторантурі кандидат на здобуття вченого ступеня доктора наук повинен підготувати і захистити у спеціалізованій ученій раді дисертацію.
Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів в установленому порядку за результатами захисту дисертацій згідно з “Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань”.
Учені звання доцента, професора, старшого наукового співробітника присвоюються вченими радами навчальних закладів і затверджуються в установленому порядку.
Докторська дисертація – це робота, у якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, що характеризуються як новий напрям у відповідній галузі науки, або здійснено теоретичне узагальнення та вирішення великої наукової проблеми, що має велике загальнодержавне економічне і соціально-культурне значення.
Вчені, що працюють у вузі, атестуються трьома вченими званнями. На першому етапі, коли спеціаліст приступає до педагогічної роботи у вузі, його призначають на посаду асистента. Кандидати наук, які мають певний стаж роботи у вузі і проявили себе як здібні педагоги і вчені, обрані за конкурсом радою вузу на посаду доцента, одержують це звання після відповідного затвердження. Доктори наук, які мають науково-педагогічний стаж роботи у вузі, обрані за конкурсом радою вузу на посаду професора, одержують це звання також після відповідного затвердження. Співробітникам НДІ присвоюється звання молодшого наукового співробітника і старшого наукового співробітника радою інституту.
Найбільш видатні вчені обираються зборами НАН України, галузевими і громадськими академіями членами-кореспондентами і дійсними членами – академіками. Науковим працівникам і працівникам вищої школи за великі заслуги у науці і педагогіці присвоюються почесні звання “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Заслужений працівник освіти” та ін.
