Проведення дослідження започатковується розробкою програми. Програма визначає проблему, мету, завдання дослідження, методи їх вирішення, а також основні шляхи і форми впровадження в практику очікуваних результатів.
Створення програми розпочинають з розробки концепції дослідження, що визначає його загальний задум, основну ідею. Концептуальні положення фіксують у методологічному розділі програми.
Методологічний розділ включає:
· вибір теми дослідження;
· проблемну ситуацію, яка зумовлює необхідність проведення дослідження (чому проводиться?);
· визначення об’єкта дослідження (де, серед кого проводиться?) і предмета дослідження (що вивчається, які соціальні зв’язки, відносини, аспекти?);
· структурний (логічний) аналіз об’єкта;
· визначення мети дослідження (чим і для кого буде корисним?) і основних завдань, виконання яких необхідне для її досягнення;
· обґрунтування робочих гіпотез (припущень щодо окремих зв’язків між елементами об’єкта, а також внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на його стан і розвиток). Гіпотези не є обов’язковим елементом структури програми;
Методико-процедурний розділ включає:
· методику дослідження (методи збирання, обробки та аналізу даних);
· формування вибіркової сукупності (тип вибірки, структура вибіркової сукупності, обсяг вибірки);
· інструментарій для збору інформації (анкети, картки аналізу документів, тести, інструкції інтерв’юерам, опитувачам тощо).
Логіка викладу розділів програми подібна до логіки викладу будь-якої науково-дослідної роботи.
Створення програми розпочинається з вибору теми дослідження і виявлення проблемної ситуації. Проблемна ситуація – це суперечність між нашим уявленням про необхідність практичних дій та незнанням шляхів їх вирішення.
Визначення проблемної ситуації допомагає сформулювати проблему, обґрунтувати необхідність вивчення тієї чи іншої сфери діяльності, розробити теоретичні основи і практичні дії, спрямовані на виявлення сукупності протиріч, причин і обставин та їх усунення. В прикладному дослідженні можна замість формулювання проблеми скласти список конкретних запитань, на які необхідно одержати відповіді.
На основі аналізу проблеми визначають об’єкт і предмет дослідження.
Об’єктом дослідження є те, на що спрямований процес пізнання. Об’єктом може бути установа, колектив, процес чи явище, що вивчаються окремо або у складі певних груп установ, колективів з урахуванням позитивних і негативних чинників, які впливають на його функціонування і викликають проблемну ситуацію.
Предметом дослідження є найбільш значущі властивості, сторони об’єкта, які підлягають вивченню, тобто те, що найвиразніше відображає те, що найвиразніше відображає дане протиріччя. Предмет дослідження відповідає на запитання: “Що вивчається?”.
Наступним структурним елементом програми є визначення мети та завдань дослідження. Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження. Мета визначається відповіддю на запитання: “Для чого проводиться дослідження?”. У завданні дослідження формулюються запитання, на які слід дати відповідь для реалізації мети дослідження. Вони розкривають зміст предмета дослідження і узгоджуються з гіпотезами (виявити......, з’ясувати...., проаналізувати..., визначити..., одержати...).
Важливим елементом програми дослідження виступає гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про структуру об’єктів, що вивчаються, соціальних явищ, характер і суттєві зв’язки й чинники, що зумовлюють ці зв’язки. Це - своєрідний прогноз очікуваного рішення дослідницького завдання. Він базується на наявних теоретичних знаннях про досліджуваний об’єкт.
У дослідженнях використовують різні види гіпотез. Назвемо основні з них:
· основні гіпотези вказують на найсуттєвіші зв’язки об’єкта;
· гіпотези-наслідки виводяться з основних і служать засобом їх доказу;
· робочі гіпотези висуваються на початкових етапах аналізу і є вихідними даними щодо характеру і властивостей досліджуваних зв’язків об’єкта;
· описові гіпотези – передбачення про фактичний стан об’єкта, його структуру, функції;
пояснювальні гіпотези орієнтовані на визначення причинно-наслідкових зв’язків, виявлення причин, фактів, установлених завдяки підтвердженням основних гіпотез.
