Фасочна частина протяжки має лише чорнові зубці, які об’єднані в секції. Це пов’язано з тим, що до фаски в основі шліцу не висувається високих вимог по точності і шорсткості. Кількість секцій розраховується по формулі
, шт,
де Szч – підйом на зубець на чорнових секціях по п.4.3.
Для усіх типів протяжок, коли фасочні зубці розташовані першими, кількість зубців визначається по формулі
Zфч=2іфч+1, шт.
Одиниця додається через те, що перший зубець протяжки виконується без підйому – його діаметр дорівнює діаметру попередньо обробленого отвору. Це робиться для того, щоб уникнути випадкового збільшення навантаження на перший зубець через нерівномірність припуску, побічних включень у метал та ін.
Коли фасочні зубці розташовані після круглих, під час розрахунку кількості зубців одиниця не додається.
Отримане значення округляють у більшу сторону до цілого числа. При цьому підйом на останню секцію може вийти менше розрахункового, але діаметр останнього фасочного зубця повинний бути рівним розрахованому в п. 7.1.
Визначення параметрів викружок
Рисунок 9 -
 |
Профіль фасочних зубців: 1 – перший зубець секції, 2 – другий зубець секції
Фасонні зуби групуються в двозубі секції, причому перші зубці в кожній секції мають на бічних сторонах викружки для розподілу стружки по ширині, а другі виконуються без викружок, зменшеними по діаметру на (0,02…0,04) мм для компенсації пружної деформації металу втулки. Радіус викружки вибирається графічно так, щоб ширина першого зубця секції була приблизно на половину менше ширини другого зубця (рис.8). При цьому шліфувальний круг не повинний торкатися западини між зубцями. Глибина викружки повинна бути не менше 3Sz. Бічні сторони зубців виконують під кутом фаски. Кількість викружок рівна кількості шліців. Ширина викружок приймається рівною
bв=(0,5-0,6)b, мм,
де b – ширина шліцу, мм.
Розрахунок довжини фасочної частини протяжки
Загальна довжина фасочної частини протяжки визначається по формулі
Lф= Zф*t, мм,
де t – крок чорнових зубів протяжки по п.5.1, мм,
Zф – кількість зубців в фасочній частині протяжки, шт..
Розрахунок шліцьової частин протяжки
Припуск на шліцьові зубці
Шліцьові зубці протяжки, незалежно від її типу, знімають припуск 2 (див.рис.3), величина якого розраховується по формулі
Аш=Dmax-dф, мм,
де dф – діаметр фаски в основі шліцу,
Dmax – максимальний зовнішній діаметр втулки, що протягується, з урахуванням допуску та розбивання, мм,
dmax=d+T±d, мм,
d – внутрішній діаметр шліцевої втулки, мм,
T – допуск на діаметр, мм,
d - величина зміни діаметру отвору після протягування, розбивання (+), усадка (-), мм.
Величина d залежить від властивостей оброблюваного матеріалу. Усадка d=0,01 мм спостерігається під час обробки з в’язких матеріалів. При обробці конструкційних сталей або чавунів відбувається розбивання отвору. Величина розбивання складає d=(0,005…0,01) мм.
Весь припуск Аш знімають чорнові, перехідні та чистові зубці протяжки. Припуск на перехідні групи (Аш пер) та чистові зубці (Аш чист) вибирають з таблиць 7 і 8 відповідно.
Припуск на чорнову частину розраховують по формулі
Ашч=Аш–(Аш пер +Аш чист), мм.
