Ілюстрації, таблиці і формули

 

Рисунки (додаток А.5) чи таблиці (див. дод. А.6) повинні відповідати тексту. Вони розміщуються по тексту після першого згадування про них на цілому аркуші або його частині та мають окрему порядкову нумерацію (в межах параграфу). При цьому ілюстрації чи таблиці слід розміщати так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за часовою стрілкою. Не рекомендується поміщати в роботу рисунки чи таблиці, розмір яких перевищує стандартний формат (210х297мм). Усі частини таблиць і рисунків виконуються в одному кольорі, всі лінії мають бути однієї товщини.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов’язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею.

Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис, який зазвичай має такі основні елементи:

§ найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

§ порядковий номер ілюстрації;

§ тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

§ експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

При наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після рисунку перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: прямий взаємозв’язок між показниками;

зворотний зв’язок.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею та наводиться жирним шрифтом, і порядковий номер, що вказується в правому верхньому куті над заголовком. Номер таблиці повинен складатися з номера параграфа і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого параграфа). Слово «таблиця» і заголовок пишуть з великої літери і не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат, або присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику.

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути по можливості короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними.

Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Графу “№ п/п” у таблицю вводити не потрібно.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

§ цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

§ якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом «те саме», а далі - лапками;

§ замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

§ якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

§ якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн., см тощо), то її розміщують над таблицею;

§ цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

§ якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться: Продовж. табл.1.2.

 

 

Зразок побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка				Заголовки граф
					Підзаголовки граф
Рядки
(показники)
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

 

 

При використанні формул необхідно дотримуватись певних правил. Великі, громіздкі та нумеровані формули, розміщують на окремих рядках. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Номери формул пишуть арабськими цифрами біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього параграфу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

 

Список рекомендованої літератури

 

Основна література:

 

1. ГОСТ 28681.4-95 Межгосударственный стандарт. Туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірн. норм.-правов. актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

2. ГОСТ 30335-95 Межгосударственный стандарт. Услуги населению. Термины и определения // Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф.. В.К. Федорченко; Л.Г. Лук’янова, Т.Т Дорошенко, І.М. Мініч. – К.: Вища шк.., 2001.

3. Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг: Наказ Держтурадміністрації України від 16.03.2004 №19.

4. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р № 108 // Торговельна діяльність в Україні. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. - № 11. – С. 93-102.

5. Національний стандарт України „Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги”. ДСТУ 4268:2003. К.: - Держспожив стандарт України. – 2004

6. Національний стандарт України „Послуги туристичні. Класифікація готелів”. ДСТУ 4269:2003. К.: - Держспоживстандарт України. _ 2004

7. Національні стандарти України „Заклади ресторанного господарства. Класифікація”. ДСТУ 4281:2004. – К.: Держспоживстандарт України 2004.

8. ГОСТ 30523-97. Услуги общественного питания. Общин требования. Издание официальное. Принят Межгосударственным сонетом по стандартизации, метрологи и сертификации 23-26 апреля 1997 г. (протокол № 11): Приказом Госстандарта Украины от 27.11.97 №705. Введ. 01.07.98. – К., 1998. – 20 с.

9. ГОСТ 30524-97. Общественное питание. Требования к обслуживающему персоналу. Принят Межгосударственным сонетом по стандартизации, метрологи и сертификации 23-26 апреля 1997 г. (протокол № 11): Приказом Госстандарта Украины от 27.11.97 №705. Введ. 01.07.98. – К., 1998. – 16 с.

10. ДСТУ 3862-99 Державний стандарт України. Громадське харчування. Терміни та визначення. Видання офіційне. Розроблено Українською академією зовнішньої торгівлі. Затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 26 березня 1999р. № 163. – К.: Держстандарт України, 1999. – 32 с.

11. ДСТУ ISO 9004-2-96. Державний стандарт України. Управління якістю та елементи системи якості. Частина ІІ. Настанови щодо послуг // Послуги в Україні. Нормативні документи: Довідник / За заг. ред. В.Л. Іванова. – Львів: НІЦ „Леонорм” 1999. – С. 275-294.

 

Додаткова література

 

12. Байлик С.И. Гостиничное хазяйство: Оснащение, євроремонт, эксплуатация: Учеб. пособие. – К.: ВИРА-Р, 2003.

13. Байлик С.И. Гостиничное хазяйство: Проблемы, перспективы, сертификация: Учеб. пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001.

14. Борисова Ю.Н. и др.. Менеджмент гостиничного и ресторанного обслуживания (первод с англ..)ю – М., 1997.

15. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства (перевод с англ..). – М.: Аспект Пресс, 1995.

16. Бутейкис Н.А. Організація виробництва підприємств громадського харчування. – К.: Вища школа, 1990. – 128 с.

17. Волков Ю.Ф. Интерьер и оборудование гостиниц и ресторанов. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 352 с.

18. Волоков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бізнес / Серия „Учебники, учебные пособия”. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 352 с.

19. Волков Ю.Ф. Технология гостиничного обслуживания / Серия «Учебники, учебные пособия”. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 384 с.

20. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Толковый словарь туристских терминов, - М.: Афины, 1994.

21. Кононыхин С.В. Техника и технология услуг туристического бизнеса: Конспект леций / Донецький ин-т турист. бизнеса. Ч.1. – Изд. 2-е пере раб. и доп. – Донецк, 2002. – 229 с.

22. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. – М.: Юнити, 2000.

23. Кристофер Эгертон-Томас. Ресторанный бизнес. Как открыть и успешно управлять ресторанами / Пер. с англ. – М.: Росконсульт, 1999ю – 272 с.

24. Лукьянова Л.Г. Интерьер гостини: Учеб. пособие. – К.: Вища шк.. 1991 – 247 с.

25. Лукьянова Л.Г., Цибух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. – К.: Вища щк., 2004. – 346 с.

26. Медлик С.Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса (230000) /С. Медлик, Х. Инграм; (пер. с англ.. А.В. Павлов). – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239 с. – (Серия „Зарубежный учебник”).

27. Стандартизация и управление качеством продукции: Учебник / Под ред. В.А. Швандара. – М.: Юнитидана, 1999. – 487 с.

28. Уніфіковані технології готельних послуг: Нав. посіб. / За ред. проф.. В.К. Федорченко: Л.Г. Лук’янова, Т.Т. Дорошенко, І.М. Мініч. – К.: Вища шк.., 2001. – 237 с.

29. Уокер Д. Введение в гостеприимство (Перевод с англ..). – М.: Издательство объединения „ЮНИТИ”, 1999.

30. Филиповский Е.Е., Шмарова Л.В., Экономика и организация гостиничного хазяйства. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 176 с.

31. Ходорков Л.Ф. Мировое гостиничное хазяйство. – М.: ВКШ по иностранному туризму, 1991. – 256 с.

32. Червинская А.И. Оборудование предприятий гостинично-ресторанного хазяйства: Практикум / А.И. Червинская. – Мн.: БГЭУ, 2003. – 103 с.

33. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристский бизнес. – М.: Экмос, 1998.

34. Шаповалов Н.Н. Организация работы предприятий общественного питання. – М.: Экономика, 1990.