Тривалість незайнятості, тривалість пошуку роботи або тривалість безробіття

Тривалість незайнятості – це час, упродовж якого особа була без роботи (незалежно від того, шукала вона її чи ні).

Для цілей аналізу тривалості безробіття використовують показник тривалості пошуку роботи, оскільки незайнятих громадян класифікують як безробітних (за методологією МОП) тільки з того моменту, коли вони розпочинають активний пошук роботи, тобто від ситуації економічної неактивності переходять у стан безробіття.

За матеріалами обстеження робочої сили отримують інформацію щодо кількості безробітних (за методологією МОП) за тривалістю незайнятості та тривалістю пошуку роботи.

На основі зазначеної інформації розраховують середні значення цих показників, зокрема:

- середню тривалість незайнятості визначають яксередню кількість

місяців незайнятості на одного безробітного.

- середню тривалість пошуку роботи – як середню кількість місяців

тривалості пошуку роботи на одного безробітного.

 

На основі адміністративних даних державної служби зайнятості розраховують середню тривалість зареєстрованого безробіття, яка надається у вимірі середньої кількості місяців перебування на обліку в державній службі зайнятості зареєстрованих безробітних.

Розрахунок вищезазначених показників здійснюють на основі формули середньої арифметичної зваженої:

 

(16)

 

 

Приклади розрахунку основних показників економічної активності населення наведено в додатку 4.

 

 

ДЖЕРЕЛА

1. Современные международные рекомендации по статистике труда. – Москва: Финстатинформ, 1994.

2. Статистика труда для стран с переходной экономикой. На примере стран Центральной и Восточной Европы и бывшего СССР. Под ред. Игоря Чернышева. –Москва: Финстатинформ, 1996.

3. Chernyshev Igor, with a contribution by Guy Standing. Statistics for emerging labour markets in transition economies. – Geneva: International Labour Office, 1997.

4. Hussmanns Ralf, Mehran Farhad and Verma Vijay. Surveys of economically active population, employment, unemployment and underemployment: An ILO manual on concepts and methods. – Geneva: International Labour Office, 1990.

5. Hussmanns R. Measurement of employment, unemployment and underemployment – Current international standards and issues in their application: Bulletin of Labour Statistics, 2007.

6. Постанова Ради ЄЕС № 577/98 від 09.03.1998. Про організацію проведення вибіркового обстеження з питань економічної активності населення у країнах співдружності.

7. Резолюция, относящаяся к измерению и анализу неполной занятости, принятая на 16 - й Международной конференции статистиков труда. Октябрь 1998.

8. Статистика ринку праці: міжнародні стандарти та національний досвід: [навч. посіб.] / за ред. Власенко Н.С., Григорович Н.В., Рубльової Н.В. – К.: ТОВ "Август Трейд", 2006. – 320 с. іл. – Бібліогр.: с. 315–320.

9. Наказ Державного комітету статистики України від 14.08.2009 № 308. Методика формування вибіркових сукупностей для проведення у 2009–2013 роках вибіркових обстежень населення (домогосподарств): умов життя домогосподарств, економічної активності населення та сільсько-господарської діяльності населення у сільській місцевості.

10.Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. – К.: Праця, 1997. – 288 с.

 

 

Додаток 1