Заняття 7. Часи системи перфекта активного стану

План:

1. Основні способи утворення основ перфекта.

2. Часи системи перфекта активного стану.

І. Основні способи утворення основ перфекта

Основні види перфекта діляться на декілька груп:

1) Основа із закінченням на v-:

amo, amāvi, amātum, amāre 1 – любити

deleo, delēvi, delētum, delēre 2 – руйнувати

peto, petīvi, petitum, petěre 3 – просити

audio, audīvi, audītum, audīre 4 – слухати

2) Основа із закінченням на u-:

veto, vetui, vetĭtum, vetāre 1 – забороняти

habeo, habui, habĭtum, habēre 2 – мати

colo, colui, cultum, colěre 3 – обробляти, шанувати

aperio, aperui, apertum, aperīre 4 – відкривати

3) Основа із закінченням на s- (х-):

maneo, mansi, mansum, manēre 2 – залишатися

scribo, scripsi, scriptum, scriběre 3 – писати

rego, rexi, rectum, regěre 3 – правити

4) Основа з подвоєнням:

do, dedi, dātum, dāre 1 – давати

mordeo, momordi, morsum, mordēre 2 – кусати

credo, credĭdi, credĭtum, creděre 3 – вірити

reperio, reppěri, repertum, reperīre 4 – находити

5) Основа з подовженням кореневої голосної:

vĭdeo, vīdi, visum, vidēre 2 – бачити

lěgo, lēgi, lectum, legěre 3 – читати

věnio, vēni, vēntum, venīre 4 – приходити

6) Основа з чергуванням кореневої голосної:

ago, egi, actum, agěre 3 – діяти

facio, f ēci, factum, facěre 3 – діяти, робити

capio, cepi, captum, capěre 3 – брати

7) Основа з повторенням основи інфекта:

defendo, defendi, defensum, defenděre 3 – захищати

statuo, statui, statūtum, statuĕre 3 – встановлювати

ІІ. Часи системи перфекта активного стану

Perfectum indicatīvi actīvi

Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану означає дію, яка відбулася в минулому. Відповідає на питання що зробив? (scripsi написав).

Правило утворення: Perfectum indicatīvi actīvi утворюється шляхом додавання до основи перфекта особових (перфектних) закінчень:

Pers.	Sing.	Plur.
1.	-i	-ĭmus
2.	-isti	-istis
3.	-it	-ērunt

Зразок відмінювання дієслів у Perfectum indicatīvi actīvi

	laudāre І	docēre ІІ	scriběre ІІІ	munīre ІV
	Singulāris
1.	laudāv-i	docu-i	scrips-i	muniv-i
2.	laudav-isti	docu-isti	scrips-isti	muniv-isti
3.	laudāv-it	docu-it	scrips-it	muniv-it
	Plurālis
1.	laudāv-ĭmus	docu-ĭmus	scrips-ĭmus	muniv-ĭmus
2.	laudāv-istis	docu-istis	scrips-istis	muniv-istis
3.	laudāv-ērunt	docu-ērunt	scrips-ērunt	muniv-ērunt

Plusquamperfectum indicatīvi actīvi

Давноминулий час дійсного способу активного стану називає дію, яка відбулася у минулому раніше другої дії. При перекладі на рідну мову можна використовувати прислівники давно, раніше: scripsĕram – я раніше написав.

Правило утворення: основа перфекта + ĕrā + особові закінчення активного стану:

	Sing.	Plur.
1.	-m	-mus
2.	-s	-tis
3.	-t	-nt

Зразок відмінювання дієслів у Plusquamperfectum indicatīvi actīvi

	laudāre І	docēre ІІ	scriběre ІІІ	munīre ІV
	Singulāris
1.	laudāv- ěra-m	docu-ěra-m	scrips- ěra-m	muniv- ěra-m
2.	laudav- ěra-s	docu-ěra-s	scrips- ěra-s	muniv- ěra-s
3.	laudāv- ěra-t	docu-ěra-t	scrips- ěra-t	muniv- ěra-t
	Plurālis
1.	laudāv- erā-mus	docu-erā-mus	scrips- erā-mus	muniv-ĭmus
2.	laudāv- erā-tis	docu-erā-tis	scrips- erā-tis	muniv- erā-tis
3.	laudāv- ěra-nt	docu-ēra-nt	scrips- era-nt	muniv- era-nt

Futurum II indicatīvi actīvi

Майбутній час доконаного виду дійсного способу активного станувиражає дію, яка відбудеться у майбутньому раніше другої майбутньої дії.

Правило утворення: основа перфекта + ĕrĭ, er (1 ос.одн.) + особові закінчення активного стану.

	Sing.	Plur.
1.	-о	-mus
2.	-s	-tis
3.	-t	-nt

Зразок відмінювання дієслів у Futurum II indicatīvi actīvi

	laudāre І	docēre ІІ	scriběre ІІІ	munīre ІV
	Singulāris
1.	laudāv- ěr-o	docu-ěr-o	scrips-ěr-o	muniv-ěr-o
2.	laudav- ěri-s	docu-ěri-s	scrips-ěri-s	muniv-ěri-s
3.	laudāv- ěri-t	docu-ěri-t	scrips-ěri-t	muniv-ěri-t
	Plurālis
1.	laudāv-erĭ-mus	docu-erĭ-mus	scrips-erĭ-mus	muniv- erĭ-mus
2.	laudāv-erĭ-tis	docu-erĭ-tis	scrips-erĭ-tis	muniv- erĭ-tis
3.	laudāv-ěri-nt	docu-ēri-nt	scrips-eri-nt	muniv-eri-nt

Відмінювання дієслова sum, fui - esse (бути) у часах перфекта

Pers.	Perfectum indicatīvi	Plusquamperfectum indicatīvi	Futurum II indicatīvi
	Singularis
1.	fui	fu-ěra-m	fu-ěr-o
2.	fuisti	fu-ěra-s	fu-ěri-s
3.	fuit	fu-ěra-t	fu-ěri-t
	Pluralis
1.	fuĭmus	fu-erā-mus	fu-erĭ-mus
2.	fuistis	fu-erā-tis	fu-erĭ-tis
3.	fuērunt	fu-era-nt	fu-ěri-nt

Вправи

1. Провідміняйте дієслова в часах системи перфекта активного стану:

еrro, āvi, ātum, āre 1 – помилятися

deleo, delēvi, delētum, ēre 2 – руйнувати

disco, didici, ěre 3 – вчитися.

II. Визначте граматичні форми дієслів, перекладіть українською мовою: fuisti, vetuĭmus, misērunt, potuistis, docuěrant, fecerāmus, egisti, postulavit, fugěras, gubernavěrat, confirmāvi, fuěro, iudicavis, tradidi.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Theseus patriam timōre liberavĕrat et virtutĭbus suis gloriam et auctoritātem suam valde auxĕrat. 2. Marcus Atilius Regŭlus, dux Romanōrum, primus copias suas in Afrĭcam traduxit et ibi oppĭda et multa castella expugnāvit. 3. Roma fons artium fuit et popŭlos barbaros superāvit. 4. Idĭbus Martiis inimīci Caesarem necavērunt. 5. Dionysius, tyrannus Syracusārum, qui cum finitĭmis civitatĭbus felicĭter pugnavĕrat, divitias ingentes possidēbat. 6. Philippus, Macedŏnum rex, legatos ad Hannibalem misit. 7. Philippus, Macedŏnum rex, Lacedaemoniis scripsit: «Si in Laconĭcam venĕro, finĭbus vestris vos exturbābo.» Lacedaemonii rescripsērunt: «Si.» 8. Hannibal primus copias suas trans Alpes in Italiam traduxit, quod nemo unquamante eum fecěrat. 9. Helvetii suas copias per provinciam traducěre non potuērunt. 10. Romŭlus et Remus, ut fama est, in eis locis, ubi a pastore educāti erant urbem conděre statuērunt. 11. Caesar cum iis novis legionĭbus quas in Italia conscripsĕrat, per fines Gallōrum in Genavam advenit. 12. Eos libros legi, quos mihi dedisti. 13. Themistŏcles muros restituit, quos Persae delevĕrant. 14. Talem habebis fructum, qualis fuěrit labor. 15. Galli qui non longe a Roma castra posuĕrant, in urbem die non intrare constituērunt. 16. Tarquinius Superbus, ultĭmus rex Romanōrum, cognōmen suum morĭbus meruit. 17. Romŭlus et Numa Pompilius binos quaestōres habuērunt. 18. Caesar cum Helvetiis magnam pugnam commīsit. 19. Caesar Ariovisto, regi Germanōrum, locum colloquio constituit. 20. Graeci diu Troiam urbem oppugnavērunt; decĭmo anno Troiam expugnavērunt. 21. Non solum Graeci, sed etiam externae natiōnes oracŭlum Delphĭcum saepe consuluērunt. 22. Gaius Iulius Caesar, postquam Pharnacem, regem Ponticum facĭle superāverat, ad amīcum suum scripsit: vēni, vidi, vici. 23. Xerxes Athēnas incendio delēvit. 24. Venus nupsit Vulcāno. 25. Cicěro tres libros de officiis scripsit. 26. Helvetii suas copias per Provinciam traducĕre non potuērunt. 27. Catilīna duos equĭtes ad Cicerōnem salutātum misit. 28. Civĭtas Romāna multos annos floruit. 29. Copiae nostrae hostes pepulērunt et in fugam dedērunt. 30. Caesar copias Ariovisti regis e Gallia trans flumen Rhenum pepŭlit.

De Prometheo

Prometheus, qui auxilio Minervae homĭnes ex terra et aqua fecĕrat, de geněre humano bene meruit. Di saepe Prometheum ad epŭlas suas invitābant. Itaque consilium Iovis, qui omnes homĭnes necāre constituěrat, Prometheo notum erat. Prometheus aliquando in caelum venit, ignem, quem Iuppiter hominĭbus negavěrat, de Olympo subduxit et hominĭbus donāvit. Quamquam ira Iovis magna erat, genus humānum non delēvit. Prometheum autem Vulcanus iussu Iovis in monte Caucaso ferreis catēnis ad saxum alligāvit, cotidiēque aquila iēcur Promethei devorābat. Iecŏris pars, quam aquĭla interdiu devoravĕrat, noctu crescēbat. Ita Prometheus ingentes dolōres tolerābat. Postea Hercŭles aquilam sagītta necāvit Prometheumque liberāvit.

Слова до тексту

aliquando – колись, одного разу

allĭgo 1 – звязувати, привязувати

aquila, ae (m, f) – орел

auxilium, i (n) – допомога

caelum, i (n) – небо

catēna, ae (f) - кайдани

consilium, i (n) – рішення, порада

constituo, ui, utum 3 – вирішувати, постановляти

cotidiē – щоденно

cresco, crevi, cretum 3 – рости

delēo, evi, etum 2 – нищити, руйнувати

deus, i (m) – бог

devoro 1 – пожирати

dolōr, is (m) – біль, страждання

dono 1 – давати, дарувати

epŭlae, arum (f) – бенкет, обід, їжа

facio, feci, factum 3 – робити

ferreus,a,um - залізний

genus, geněris (n) – рід

Hercŭles, is (m) – Геркулес, син Зевса, один з грецьких героїв

homo, ĭnіs (m)– людина

humanus, a, um – людський

iēcur, ŏris (n) – печінка

ignis, is (m) – вогонь

ingens, entis – величезний

interdiu – вдень

invito 1 – запрошувати

ira, ae (f) – гнів

Iuppiter, Iovis (m)– - Юпітер

libero 1 - звільняти

mereo, rui, ritum, 2 – заслуговувати, бути гідним

Minerva, ae (f) - Мінерва

mons, ntis – гора

neco 1 – вбивати

negо 1 – відмовляти, заперечувати

noctu – вночі

notum erat – став ідомим

Olympus, i (m) – Олімп

omnis, e – весь, всякий

pars, tis (f) – частина

Prometheus, i (m) – Прометей

quamquam – хоч, однак, проте

qui, quae, quod – який

saepe – часто

sagītta ae (f) – стріла

saxum, i (n) – скеля, камінь

subduco, duxoi, ductum 3 - підводити, викрасти, рятувати

tolero 1 – зносити, терпіти

venio, veni, ventum 4 – приходити

iussu Iovis – за наказом Юпітера

Самостійна робота: Утворення основ перфекта і супіна // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. – С. 64. 2 год. Прийменники. Префікси. Дієслова, складені з Esse// Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. – С. 41-44; с. 43 текст, впр. 2, 3, 5 с. 44. 2 год.

Заняття 8. Рейтингова півсеместрова контрольна робота №1

Для виконання півсеместрової контрольної роботи №1 необхідно повторити такий граматичний матеріал:

1. Правила вимови.

2. Граматичні категорії дієслова.

3. Основні форми дієслова.

4. Часи системи інфекта активного стану.

5. Часи системи інфекта пасивного стану.

6. Граматичні категорії іменника.

7. Іменники 1-2 -ї відмін.

8. Прикметники 1-2-ї відміни.

9. Займенники.

10. Ступені порівняння прикметників.

11. Діеслово sum, fui -, esse.

12. Дієслова утворені від esse.

13. Наказовий спосіб.

I. Узгодьте прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку. Перекладіть словосполучення, що утворилось.

Зразок виконання: popŭlus, i (m) antiquus, a, um → popŭlus antiquus

(давній народ)

IІ. Визначте відмінкові форми словосполучень, перекладіть на рідну мову.

Зразок виконання:

Словосполучення	Відмінок, число	Словникова форма	Переклад
a popŭlo antīquo	Abl. sing.	popŭlus antīquus	давнім народом

ІІІ. Визначте відмінкові форми іменників, перекладіть на рідну мову, дайте словникову форму .

Зразок виконання:

Іменник	Відмінкова форма	Словникова форма	Відміна	Переклад
terram	Acc.s	terra, ae (f)	I	країну

ІV. Визначте форми поданих дієслів, напишіть повну форму інфінітива, перекладіть на рідну мову:

Зразок виконання:

Дієслово	Час, спосіб, стан	Особа число	Дієвідміна	Неозначена форма	Переклад
mone- o	Pr. ind. act.	1 sing.	II	monēre	я переконую

V. Перекладіть на рідну мову.

De nominĭbus Romanōrum

Civĭbus Romānis tria nomĭna erant: primum erat praenōmen, secundum nomen gentilium (gentĭle), tertium cognōmen. Nomen gentilum genŭs cognōmen singŭlas familias commūnis geněris significabat. Ita Cicerōni, claro Romanōrum scriptōri, praenōmen erat Marcus, nomen gentilium Tullius (genus), cognōmen Cicěro (familia). Numěruos praenomĭnum erat parvus. Itāque Romāni in libris pro praenomĭne tantum littěram usurpābant, ut pro Gaio C., pro Lucio L., pro Marco M., pro Publio P., pro Quinto Q.

Слова до тексту

Cicěro, ōnis (m) – Ціцерон

civis, is (m,f) – громадянин, - нка

cognomen, ĭnis (n) – родинне ім’я, прізвисько

commūnis, e – загальний, спільний

familia, ae (f) – сім’я, родина

gentĭlis, e – родовий

genus, ěris (n) – рід, плем’я, походження

littěra, ae (f) – літера, буква

nomen, ĭnis (n) – ім’я, назва

numěrus, i (m) – число

parvus, a, um – малий, незначний

praenomen, ĭnis (n) – власне ім’я

primus, a, um – перший

scriptor, ōris (m) – письменник, автор

secundus, a, um – другий, наступний

signifĭco – 1 – позначати, відзначати

singŭlus, a, um – одиночний

tantus, a, um – такий великий, такий

tertius, a, um – третій

tres, tria – три

usurpo 1 – захоплювати

Commentarii de bello Gallĭco

Galia est omnis divisa in partes tres, quarum unam incolunt Belgae, aliam Aquitāni, tertiam, qui ipsōrum linguā Celtae, nostra Galli appellāntur. Hi omnes linguā, institūtis, legĭbus inter se differunt. Gallos ab Aquitānis Garumna flumĕn, a Belgis Matrona et Sequāna divĭdit. Horum omnium fortissĭmi sunt Belgae, propterea quod a cultu atque humanitāte provinciae longissĭme absunt, minĭmeque ad eos mercatōres saepe commeant atque ea, quae ad effeminandos anĭmos pertinent, important, proxĭmique sunt Germanis, qui trans Rhenum incolunt, quibuscum continenter bellum gerunt (Caesar, B.G. I, 1).

Слова до тексту

absum, afui, –, abesse – бути відсутнім, на відстані

alius, a, um – інший, чужий; один... другий

anĭmus, i (m) – душа, дух, мужність, відвага

appello 1 – називати

Aquitānus, i (m) – аквітанець, мешканець Аквітанії

atque – також і, до того ж, що й

Belgae, ārum (pl. m) – белги, мешканці Галлії і давньої Бельгії

bellum, i (n) – війна

Celtae, ārum (pl. m) – кельти, назва племені, що мешкало переважно в Галії та Британії

commeo 1 – ходити туди й сюди; розїжджати

cultus, us (m) – виховання, культура

diffěro, stuli, lātum, ferre – різнитися

divido, visi, visum 3 – розділяти

effemĭno 1 – знижувати, робити слабким

flumen, ĭnis (n)– річка

fortis – мужнiй, сильний, відважний

fortis, е – сильний

Gallia, ae (f) – Галлія, країна що охоплювала території нинішніх Франції та Бельгії

Gallus, i (m) – галл, мешканець Галлії

Garumna, ae (f) – річка на территорії Галлії, нинішня Гарона

Germānus, i (m) – германець (мешканець Германії)

gero, gessi, gestum 3 – вести, нести

hic, haec, hoc – цей

humanĭtas, atis (f) – культура, освіченість

importo 1 – ввозити, привозити

incŏlo, colui, cultum 3 – жити, мешкати

institutum, i (n) – звичай, порядок, інститут

inter (з Acc.) – між, серед

ipse, ipsa, ipsum – сам

lex, legis (f) – закон

longe – довго, далеко

Matrona, ae (f)– Матрона, назва річки, нинішня Марна

mercator, ōris (m) – купець

omnis, e – весь

pars, partis (f) – частина

propterea – тому, з тої причини